24243 (654050), страница 2
Текст из файла (страница 2)
В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Селенебезпечними є практично всі притоки основних річок Закарпаття в приводороздільній частині Карпат.
Основними негативними чинниками змін екологічного стану в районах розробок корисних копалин є:
• Зміна природного рельєфу на техногенний.
• Утворення відвалів гірських порід.
• Погіршення природного захисту підземних вод від забруднення внаслідок розробки поверхневих захисних шарів порід.
• Порушення природного режиму поверхневих та підземних вод, що може призвести до зменшення їхніх запасів.
• Активізація екзогенних геологічних процесів, зокрема зсувів, ерозії, та інше.
Важливим еколого-економічним чинником, який в не повній мірі враховується при обґрунтуванні доцільності видобутку сировини, є вилучення під гірничі відводи сільськогосподарських земель. Втрати цих земель в більшості випадків незворотні. Внаслідок розробок, під кар’єрами та шахтами в області нараховується 730 га порушених земель, з них 500 га відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації.
3.Стан зайнятості трудових ресурсів Закарпаття на сьогодні
З кінця листопада минулого року вплив світової фінансово-економічної кризи почали відчувати на собі і закарпатці: багато підприємств скоротили обсяги виробництва або ж взагалі призупинили роботу. А вже наприкінці року та в січні почалися скорочення працівників. На кінець минулого року за всіма основними показниками наша область на всеукраїнському рівні виглядала цілком непогано: так, за 9 місяців 2008 р. рівень зайнятості населення становив 60,7 відсотка при загальнодержавному показнику - 60,1%, рівень безробіття - відповідно 5,5 відсотка при шести по країні. З початку року ситуація погіршується, але наразі Закарпаття на фоні зокрема західних областей України виглядає чи не найблагополучніше. Це пояснюється передусім тим, що у краї відсутні великі промислові підприємства, які найпершими потрапили під кризовий удар. Натомість у нас значною є частка малого і середнього бізнесу, який, на щастя, гнучко реагує на зміни. Однак різке коливання курсу долара підірвало і ці підприємства.
Так само припинилось фінансування програми працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям. За новим законом ці кошти мають виділятись із державного фонду соціального страхування на випадок безробіття, але як його наповнювати, якщо не працюють підприємства? Через це вперше за останні роки не виконано плану надходжень у цей фонд. Тим часом видатки зросли більш ніж удвічі: якщо у грудні 2007 року на виплати по безробіттю необхідно було 3,5 мільйона, то вже у грудні 2008 року - 7,3 млн. гривень.
За останніми даними Держкомстату України, якими є дані за 1 квартал 2008 року, в області підвищився рівень зайнятості економічно активного населення у віці від 15 до 70 років, порівняно з відповідним періодом минулого року, з 58,5 до 59,6 %, рівень безробіття скоротився з 7,6 до 7,1% (по Україні в цілому рівень зайнятості становив 58,6%, рівень безробіття - 7,1%).
Чисельність незайнятих громадян, які протягом восьми місяців 2008 р. перебували на обліку в обласній службі зайнятості, зменшилась на 2,3 тис. і становила 47,2 тис. осіб. Середня тривалість перебування незайнятих становила 169 днів.
Серед безробітних, як і у попередні роки, переважає сільське населення: станом на 1 вересня 2008 року на обліку перебувало 17,0 тис. безробітних (на цю дату торік - 17,5 тис.), з них 11,9 тис. або 70,2 % - мешканці сільської місцевості (торік - 12,2 тис. або 69,6%).
Чисельність вільних робочих місць, дані про наявність яких надійшли до центрів зайнятості від підприємств, організацій та установ у січні-серпні 2008 року, скоротилася, порівняно з минулим роком, з 28,1 до 26,5 тис. або на 5,7%. Станом на 1 вересня п. р. на одне вільне робоче місце претендувало 7 осіб з числа тих, що перебували на обліку в центрах зайнятості.
На виконання Програми зайнятості населення Закарпатської області на 2008-2009 роки, обласною службою зайнятості, спільно з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, роботодавцями та профспілками, забезпечено перевиконання усіх окреслених правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття завдань у сфері надання соціальних послуг безробітним. За сприяння служби працевлаштовано 20,7 тис. незайнятих громадян (рівень працевлаштування зріс на 2,5 % і становив 43,9%), з них 905 - на додаткові робочі місця, створені роботодавцями за сприяння дотацій з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, 377 осіб започаткували власний бізнес після одноразової виплати допомоги з безробіття.
З метою підвищення конкурентоспроможності на ринку праці за сприяння центрів зайнятості проходили професійне навчання 4,1 тис. осіб.
Забезпечено тимчасову зайнятість 5,8 тис. незайнятих громадян на оплачуваних громадських роботах.
Профорієнтаційною роботою охоплено 44,5 тис. незайнятих громадян або 94,4% їх загальної чисельності на обліку (у січні-серпні 2007 року - 89,2%).
Зростають обсяги матеріального забезпечення безробітних, зокрема, середній розмір допомоги з безробіття збільшився, порівняно з січнем-серпнем 2007 р., на 141 грн. або 61,8% і становив 370,0 грн. На кінець серпня отримували допомогу близько 76,4% безробітних, які перебували на обліку в центрах зайнятості.
Зусилля служби зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування безробітних і роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії зі сторонами соціального діалогу.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України „Про проведення оплачуваних громадських робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року” Закарпатський обласний центр зайнятості організував оплачувані громадські роботи з ліквідації наслідків повені у Рахівському, Хустському, Тячівському та Міжгірському районах. З початку року на ринку праці поліпшилося надання відомостей про наявність вільних робочих місць та вакансій.
Основні види робіт, які нині виконують безробітні - це розчистка берегів річок, ремонт підпірних стінок, мостів, переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових стічних канав, благоустрій підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким громадянам похилого віку, упорядкування територій населених пунктів.
Станом на 15 вересня центрами зайнятості укладено 48 договорів з сільськими та селищними радами про спільну діяльність з проведення робіт по впорядкуванню територій населених пунктів. На даний час на такі роботи направлено 842 безробітні.
Населення
В цілому, за останні десятиріччя кількість населення області збільшилась. Основне збільшення відбулося в 1990 - 1993 роках. Це пояснюється високим природним приростом і позитивним сальдо міграції. З 1995 року відмічається припинення збільшення загальної кількості населення області. Негативне сальдо міграції (з 1994 року) зрівнялось з позитивним природним приростом. Однак, в останні роки простежується постійне зниження природного приросту.
Частка працездатного населення Закарпаття приблизно співпадає з загальноукраїнським показником. Відмінною особливістю області являється підвищена, порівняно з іншими регіонами, частка осіб молодше працездатного віку; відповідно , в області порівняно мала частка осіб старше працездатного віку.
Для Закарпаття характерна відносно невисока частка українців у національному складі (близько 75%). Специфічне прикордонне положення та складний історичний розвиток території Закарпаття пояснюють присутність в області декількох значних етнічних общин, серед яких угорська (друга по кількості після корінного населення) та румунська. Територія проживання угорців - райони на південному заході області, що межують з Угорщиною. У деяких з них частка угорців становить до 50%. Румуни, в основному, розселюються у південно-східних районах. Третьою по кількості етнічною групою являються росіяни, їх частка в населенні Закарпаття складає близько 4%. Цигани - четверта по кількості населення народність Закарпатській області.
На території області проживає ряд національних меншин, частка яких не перевищує 1%. Серед них: словаки, білоруси та німці.
Як і в усьому західному регіоні України в області на одну релігійну общину припадає біля 1000 жителів, що свідчить про високу релігійність її жителів. Закарпаття являється регіоном греко-католицької унії та католицької релігії. При різноманітному етнічному складі віруючих тут представлені Українська Греко-католицька, Римсько-католицька, Закарпатська Реформаторська Церкви та ряд інших. Серед общин православної церкви в регіоні представленні Українська Православна Церква Київського Патріархату та Московського Патріархату.
4. Промисловість і агропромисловий комплекси області
Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі одержували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.
Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби, шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об'ємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає - 17,6%.
Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо - хімічну промисловість (здобич сірки, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області химпродукция займає 1,7%. У будівельному комплексі регіону працює 6. 8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально - технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.
Значний вплив на життєдіяльність краю має транспортна галузь господарства, яка розподілена таким чином: залізниці Закарпаття (Львів - Чіп, Львів - Мукачево, Вузловоє - В. Бичків, Надвірна - Ділове, Берегово - Кушніца; є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі України) - 1.476 км; автодороги Закарпаття (Львів - Чіп, Київ - Чіп, Ужгород - Ясиня, Долина - Хуст, Хуст - Чіп) - 3.429 км; повітряні шляхи - аеропорти (міжнародний аеропорт "Ужгород" 4 класи "Г" приймає повітряні судна типу Ан - 12, 24, 26, 32, Як - 40, 42, Мул - 18, має 30 гелікоптерів; військовий аеропорт "Мукачево"); водний транспорт - спортивний слалом на гірських річках Шопурка, Річка, Боржава, Тіса, туристичні річкові сплави по річках Тіса, Боржава, Вже, Латоріца і річковий сплав деревини по річках Ріка, Тіса, Шопурка, Тересва; трубопровідний транспорт (нафтопровод "Дружба", газопроводи "Союз", "Братерство", "Сибір - Європа", етіленопровод).
Зв'язок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв'язку, а також бізнес - лініями, відеконференциямі, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться дві волокно - оптичні лінії зв'язку: Ужгород - Словаччина, Ужгород - Угорщина.
5 Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки
За станом навколишнього середовища Закарпатська область відноситься до одних з найбезпечніших, але екологічно вразливих регіонів країни.
Незважаючи на те, що екологічна ситуація в області характеризується відносною стабілізацією показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами забруднення, так і пересувними. Незначною є питома вага уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі. Продовжується скидання забруднених стічних вод у поверхневі водойми. Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених пунктів, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані, перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та реконструкції.
В атмосферне повітря області за 2005 рік було викинуто 50,7 тис. т. шкідливих речовин, що більше, ніж у 1,5 рази 2004 року, з яких 23,0% – викиди від стаціонарних джерел забруднення, а решта 77,0% – від автотранспорту. Впродовж минулого року в повітря від автомобілів потрапило 39,3 тис.т. шкідливих речовин, що на 72,4% більше, ніж в 2004 р., що є наслідком транзитного статусу території та збільшенням кількості транспортних засобів, зареєстрованих в області.
Найбільша кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними так і пересувними засобами спостерігається у містах Ужгороді і Мукачеві, частка яких у забрудненні атмосферного повітря складає відповідно 19,5% та 16,5%.
Серйозним забруднювачем навколишнього середовища є магістральні газопроводи УМГ "Прикарпаттрансгаз", які обслуговуються Закарпатським та Хустським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів. Викиди підприємств і організацій НАК "Нафтогаз України" склали 40,4% від всіх викидів стаціонарних джерел області.
Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
