23739 (653722), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У ХІХ – ХХ століттях відбувався подальший розвиток промисловості краю, розвивалися існуючі шахти і заводи і будувалися нові.

Бурхливий розвиток промисловості, будівництво нових підприємств, зростання промислових пунктів особливо виявився в 70 – 80 роки ХХ століття, коли і відбувалося формування промислового вузла. В цей час сформувалася і спеціалізація вузла: перші місця займають вугільні шахти (до 1990 року в межах Стаханово – Алчевського промислового вузла їх налічувалося близько 35 і 5 вуглезбагачувальних фабрик), металургійні і коксохімічні комбінати (Алчевськ, Стаханов), заводи важкого машинобудування (Стаханов, Первомайськ, Теплогорськ, Кіровськ), залізобетонних конструкцій і будівельних матеріалів (Алчевськ, Алмазна, Золоте, Первомайськ, Перевальськ) , підприємства машинобудування і металообробки (Алчевськ, Стаханов, Кіровськ, Брянка, Первомайськ, Теплогорськ) та ін.

У 80-і роки ХХ століття оформився склад промислового вузла. До нього увійшли близько розташовані промислові центри – Алчевськ, Перевальськ, Брянка, Стаханов, Первомайськ, Кіровськ; і промислові пункти, в яких розташовувалися структурні підрозділи підприємств промислових центрів і які адміністративно підпорядковані названим містам (наприклад, міста Алмазна і Теплогорськ адміністративно підпорядковані Стаханову, а Золоте і Гірське – Первомайську) , а також менші за чисельністю населення селища, які забезпечують промисловий вузол трудовими ресурсами, сировиною, сільськогосподарськими продуктами для задоволення потреб населення .

Територія характеризується високою щільністю населення, компактним розселенням, високою промисловою та сільськогосподарською освоєнністю.

У 90-і роки ХХ століття відбулися значні зміни в промисловості вузла. У зв'язку із загальною економічною кризою в Україні, в глибокій кризі опинилися і більшість підприємств Стаханово – Алчевського промислового вузла, багато, не витримавши конкуренції, вимушені були закритися – частково або повністю, багато шахт були закриті у зв’язку з реструктуризацією вугільної галузі. Наприклад, у місті Брянка з початку реструктуризації ліквідовано п’ять з восьми шахт. Згідно з проектами реструктуризації було скорочено близько трьох тисяч працівників шахт. Багато працівників шахт звільнилося за власним бажанням до видання наказу про реструктуризацію шахт. До цього слід додати, що на вугільну галузь міста працювало 10 підприємств та організацій, дві залізничні станції , вантажні та автобусні АТП міста тощо. Із закриттям шахт припинило роботу 9 з них, значно скоротили свою діяльність інші підприємства. Інший приклад. У місті Стаханов закриття шахт розпочалось ще у 1995 році згідно з наказами Міністерства вугільної промисловості України: шахти «Центральна-Ірміно» - у 1995 р., шахти імені Ілліча – у 1996 р., шахти «Максимівська» - у 1997р., шахти імені Чеснокова – у 1998 р. У деяких шахтарських селищах у результаті реструктуризації взагалі припинилася виробнича діяльність. Наприклад, з ліквідацією шахти «Анненська» селище міського типу Анненка втратило 890 робочих місць. Інших підприємств у селищі немає. Практично все працездатне населення втратило роботу. Така ситуація притаманна і іншим шахтарським селищам, де ліквідовані шахти були містоутворюючими підприємствами. З цими процесами пов’язані високі показники кількості безробітних, низькі показники природного приросту, значна міграція населення з цих населених пунктів у пошуках роботи в інші міста як в межах промислового вузла, так і за його межами ( значна міждержавна міграція в Росію та країни Європи).

Соціально-географічні чинники

Чисельність населення промислового вузла, в основному формувалася за рахунок механічного приросту . Основне зростання чисельності населення відбувалося в період інтенсивного промислового розвитку.

Різка економічна криза привела до відтоку населення і до зменшення природного приросту. Промисловий вузол відрізняється низьким коефіцієнтом народжуваності 6,42 чол. на 1000 жителів, високим коефіцієнтом смертності 19,62 чол. на 1000 жителів, а також низьким коефіцієнтом природного приросту -13,2 чол. на 1000 жителів . Такі показники пояснюються половіковою структурою, нестійкою соціально – економічною обстановкою. При природному прирості, що склався, на території промислового вузла не забезпечується просте відтворення.

Стаханово – Алчевський промисловий вузол відноситься до густонаселених територій Луганської області – середня щільність 1209,6 чол. / км² . Густішу щільність мають міста Алчевськ, Кіровськ, Стаханов. Основні закономірності розміщення населення обумовлені розміщенням промисловості.

У статевому складі населення переважають жінки 54,6%. У віковому складі питома вага осіб старшого віку складає 26,6%, населення в працездатному віці 60,72%.

Промисловий вузол відрізняється високою питомою вагою міського населення більше 90%. Малі міста і селища міського типа – центри вугільної промисловості, вимирають; йде процес депопуляції у зв'язку із закриттям шахт, збільшується кількість безробітних, росте число емігрантів ( - 212 чіл. у 2004 р.). Питома вага безробітних, що стоять на обліку 2,4% населення вузла.

Характеристики

Список файлов реферата