23539 (653600), страница 2
Текст из файла (страница 2)
З метою поглиблення аналізу змін показника грудкуватості ґрунту навесні було проведено групування агрофонів за спільністю технологій вирощування на групи озимих, ранніх та пізніх ярих культур. У межах кожної групи проводилася статистична оцінка суттєвості різниць між значеннями показників грудкуватості в ранньо- та пізньовесняний періоди за критерієм Крамера-Уелча (табл. 1).
Результати оцінки суттєвості різниці за критерієм Крамера-Уелча між середніми значеннями грудкуватості в цих групах культур у березні та травні вказує на однорідність математичних очікувань, тобто на відсутність достовірних різниць між досліджуваними показниками. Тому можна зазначити, що у весняний період у середньому за 2005-2007 роки грудкуватість поверхневого 0-3 см шару ґрунту по досліджуваних агрофонах залежно від термінів визначення істотно не змінювалася і складала менше 50%, що свідчить про низький протидефляційний стан ґрунтової поверхні протягом усієї весни. Оцінка ж показника грудкуватості у весняний період за роками досліджень указує на те, що поверхневий 0-3 см шар чорнозему південного навесні 2005 та 2007 роках на відміну від 2006 року знаходився по всіх агрофонах у дефляційно-небезпечному стані.
Механічна зв’язність дефляційно-стійких агрегатів у 2005 році у середньому за весняний період коливалась від 65 до 72%, у 2006 році – від 75 до 82% та в 2007 році – від 64 до 81%. Такі коливання значень механічної зв’язності дефляційно-стійких агрегатів за роками також зумовлюються різними метеорологічними умовами зимового періоду. Так, у 2006 році порівняно з 2005 та 2007 роками скорочення кількості циклів “заморожування-танення”, “зволожування-висушування” ґрунту сприяло зниженню ступеня руйнування макроагрегатів.
Досить важливим з точки зору виникнення дефляції протягом усього весняного періоду є статистичний аналіз змін механічної зв’язності дефляційно-стійких агрегатів по групах культур методом Крамера-Уелча (табл. 2).
Механічна зв’язність ґрунтових агрегатів у середньому по агрофонах озимих культур у травні порівняно із березнем істотно зменшується майже на 5,6% і становить у березні та травні відповідно 74,68 та 69,08%.
На посівах ранніх ярих культур механічна зв’язність дефляційно-стійких агрегатів у березні та травні становить відповідно 71,39 та 76,98%. У середньому за роки досліджень механічна зв’язність по агрофонах “ярий ячмінь після попередника озима пшениця” та “горох після попередника соняшника” зростають відповідно на 6,54 та 4,64%.
На посівах пізніх ярих культур механічна зв’язність дефляційно-стійких агрегатів навесні зростає по всіх досліджуваних агрофонах у середньому на 6,75%. Найбільше механічна зв’язність зростає на посівах соняшника (попередники – озимий ячмінь, озима пшениця та кукурудза), а також на агрофоні соріз після попередника кукурудзи.
Таблиця 1
Оцінка суттєвості різниць між середніми значеннями показника грудкуватості ґрунту в ранньо- та пізньовесняний періоди в групах озимих, ранніх та пізніх ярих культур (у середньому за 2005-2007 роки)
| №/№ | С.-г. культура | Попередник | Середнє для березня | Середнє для травня | Різниця | |||
| 1. | Озима пшениця | Горох | 42,06 | 48,74 | +6,67 | |||
| 2. | Озимий ячмінь | Соняшник | 45,80 | 36,10 | -9,70 | |||
| 3. | Озимий ячмінь | Кукурудза | 49,38 | 42,94 | -6,43 | |||
| 4. | Озима пшениця | Чорний пар | 42,36 | 45,29 | +2,93 | |||
| Середнє (M) та помилка середнього (m) | 44,90±2,19 | 43,27±1,77 | -1,63 | |||||
| Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний | 0,54 | |||||||
| 1. | Ярий ячмінь | Озима пшениця | 43,73 | 37,27 | -6,45 | |||
| 2. | Горох | Соняшник | 38,36 | 45,36 | +7,00 | |||
| Середнє (M) та помилка середнього (m) | 41,05±3,73 | 41,32±1,32 | +0,27 | |||||
| Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний | 0,07 | |||||||
| 1. | Соняшник | Озимий ячмінь | 39,50 | 47,63 | +8,14 | |||
| 2. | Кукурудза | Озима пшениця | 43,73 | 37,12 | -6,60 | |||
| 3. | Соняшник | Озима пшениця | 43,73 | 46,02 | +2,29 | |||
| 4. | Кукурудза | Ярий ячмінь | 50,09 | 42,97 | -7,12 | |||
| 5. | Соняшник | Кукурудза | 39,83 | 45,51 | +5,69 | |||
| 6. | Соріз | Кукурудза | 39,83 | 51,21 | +11,39 | |||
| Середнє (M) та помилка середнього (m) | 42,35±1,97 | 44,26±1,04 | +1,91 | |||||
| Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний | 0,86 | |||||||
Таблиця 2
Оцінка суттєвості різниць між середніми значеннями механічної зв’язності дефляційно-стійких агрегатів ґрунту в ранньо- та пізньовесняний періоди в групах озимих, ранніх та пізніх ярих культур (у середньому за 2005-2007 роки)
| №/№ | С.-г. культура | Попередник | Середнє для березня | Середнє для травня | Різниця | |||
| 1. | Озима пшениця | Горох | 70,75 | 70,38 | -0,37 | |||
| 2. | Озимий ячмінь | Соняшник | 75,45 | 70,86 | -4,59 | |||
| 3. | Озимий ячмінь | Кукурудза | 78,95 | 65,62 | -13,33 | |||
| 4. | Озима пшениця | Чорний пар | 73,59 | 69,46 | -4,13 | |||
| Середнє (M) та помилка середнього (m) | 74,68±1,28 | 69,08±0,85 | -5,60 | |||||
| Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний | 3,3 | |||||||
| 1. 2. | Ярий ячмінь | Озима пшениця | 68,00 | 74,53 | +6,54 | |||
| Горох | Соняшник | 74,79 | 79,44 | +4,64 | ||||
| Середнє (M) та помилка середнього (m) | 71,39±2,49 | 76,98±1,26 | +5,59 | |||||
| Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний | 2,03 | |||||||
| 1. | Соняшник | Озимий ячмінь | 71,57 | 77,39 | +5,82 | |||
| 2. | Кукурудза | Озима пшениця | 68,00 | 68,74 | +0,74 | |||
| 3. | Соняшник | Озима пшениця | 68,01 | 76,10 | +8,08 | |||
| 4. | Кукурудза | Ярий ячмінь | 69,53 | 74,48 | +4,95 | |||
| 5. | Соняшник | Кукурудза | 69,21 | 76,60 | +7,39 | |||
| 6. | Соріз | Кукурудза | 69,21 | 80,48 | +11,27 | |||
| Середнє (M) та помилка середнього (m) | 69,73±1,43 | 75,48±0,76 | +5,75 | |||||
| Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний | 3,57 | |||||||
Критичне значення критерію Крамера-Уелча (α=0,05): 1,96.
Отже, значення механічної зв’язності дефляційно-стійких агрегатів змінюється за роками дослідження під впливом метеорологічних факторів зимового періоду, а також у весняний період унаслідок проведення польових робіт. Зважаючи на те, що найнижчі значення механічної зв’язності в середньому за 2005 – 2007 роки встановлені в ранньовесняний період на посівах пізніх ярих культур, саме ці агрофони є найбільш дефляційно нестійкими до виникнення руйнування під час дефляції.
Дослідженнями встановлена математична залежність величини механічної зв’язності дефляційно-стійких агрегатів від показника грудкуватості (r=0,75).















