16919 (650505), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

З переходом до ринкової економіки в Україні з’явилось поняття конкуренції та комерційної таємниці і, відповідно, постала проблема доведення зовнішнім користувачам привабливості даного підприємства, не розкриваючи при цьому порядку формування фінансового результату. Виникає потреба в розробці облікової політики, причому не просто копіюючи положення інструкцій та П (С) БО, а, обираючи найкращі варіанти та економічно обґрунтовуючи їх вибір.

Виконання всіх вимог, які висуваються до облікової політики, є досить непростим завданням. Також виникають труднощі в послідовності застосування облікової політики, так як часто відбуваються суттєві зміни у виробничих та господарських процесах, в системі бухгалтерського обліку.

Визначення облікової політики на підприємствах є досить важливим, але, як показує практика, на багатьох підприємствах навіть немає наказу про облікову політику, або він не знаходить застосування. Надання підприємствам більшої самостійності і свободи при виборі процедур та способів облікового процесу сприяє налагодженню взаємодії між господарюючим суб’єктом і зовнішніми користувачами інформації.

Ключ до дисципліни в обліковій політиці - почуття призначення. Мета діяльності кожного підприємства виробляє не тільки мотивацію і концентрацію, а й дисципліну для досягнення цієї мети.

Отже основним фактором успішного бізнесу та підприємницької діяльності є вдало обрана облікова політика підприємства.

Призначення облікової політики підприємств полягає в задоволенні інтересів власників підприємства та зовнішніх користувачів інформації.

Таким чином, облікова політика займає центральне місце в системі бухгалтерського обліку. До процесу її формування необхідний особливий підхід, оскільки від цього залежать весь обліковий процес організації, правильність ведення бухгалтерського і податкового обліку, а також процес ухвалення управлінських рішень.

Вірно сформована облікова політика та подальше її вдосконалення, у зв’язку з максимальним наближенням до Міжнародних стандартів, дає змогу підприємству зарекомендувати себе на світовому ринку. Облікова політика підприємств України зображує зовнішнім суб’єктам підприємницької діяльності культуру ведення бізнесу в нашій державі. Від цього, практично, залежить розвиток економіки нашої держави та підвищення рівня життя населення.

Цікаво, чому саме американська облікова модель так до вподоби українцям, що ніякі інші підручники іноземного походження не поширюються в Україні так активно, як американські? У халтурному перекладі, до речі.

Схоже, що справа не в уподобаннях українців, а у спритності американців. Я дуже добре розумію, як важливо для патріотично вихованих громадян США зуміти якомога швидше розповсюдити по світу все американське. У тому числі свій бухгалтерський досвід під вивіскою: "ПЕРЕДОВИЙ".

Передовий досвід - це добре, але спочатку нам не завадило б переконатися що він дійсно передовий. Для такого переконання недостатньо однобокого знайомства з "прогресивним" обліком зарубіжного зразка. Насамперед потрібно вміти розібратись в своєму "відсталому" - це для того, щоб було з чим порівнювати.

Таблиця. Цикл обробки облікової інформації

Облікова фаза	В США	В Україні
Протягом облікового періоду
1. Збір даних про кожну операцію.	Збір первинних документів.	Первинні документи систематизуються у міру їх надходження в бухгалтерію і відповідно до графіка документообороту.
2. Аналіз кожної операції в термінах фундаментальної рівності: Активи = Зобов'язання + Капітал власників.	Бухгалтер визначає, яку саме проводку слід виконати.	Це питання вирішується одночасно з систематизацією первинних документів.
3. Журналізація.	Запис кожної операції до загального Журналу обліку господарських операцій (Ж.О.Г. О) в хронологічному порядку. При цьому операції не групуються за змістом, а записуються суцільним порядком.	Ж.О. Г.О. відійшов в історію після запровадження журнально-ордерної форми обліку. Операції реєструються безпосередньо в спеціальних журналах (відомостях) і таким чином виявляються згрупованими відповідно до їх змісту. Хронологічний порядок при цьому теж зберігається.
4. Постинг.	Перенесення даних з журналу до Головної книги (декілька разів на місяць, як правило - раз на тиждень, у разі потреби - частіше).	Перенесення даних з журналу до Головної книги (один раз на місяць).
По завершенні облікового періоду
5. Підготовка первинного пробного балансу.	Складається окремий перелік рахунків Головної книги з визначенням кінцевого сальдо по кожному рахунку. Перевіряється рівність: Дебет = Кредит.	Поняття первинного пробного балансу у нас немає, але рівність підсумків дебетових і кредитових сальдо по Головній книзі перевіряється. Якщо вони не збігаються - перевіряється рівність по підсумках оборотів і відшукується помилка. Цю роботу можна назвати перевіркою балансу. Цей баланс можна назвати "пробним".
6. Підготовка робочого облікового звіту.	Складається спеціальна робоча таблиця на базі первинного пробного балансу з такими основними колонками: первинний пробний баланс; регулюючі проводки; урегульований баланс. При цьому по вертикалі таблиці мають бути записаними всі рахунки. Отже таблиця є досить об'ємною.	Немає потреби, як немає потреби у виконанні регулюючих проводок.
7. Підготовка фінансових звітів на базі робочого облікового звіту.	Складається ще одна робоча таблиця на базі врегульованого пробного балансу з такими основними колонками: звіт про прибутки і збитки; звіт про нерозподілений дохід; бухгалтерський баланс. Таким чином формуються дані для занесення їх до форм фінансової звітності. Проте це ще не означає, що вони цілковито готові, оскільки проміжні рахунки ще не закриті заключними проводкам.	Немає потреби, оскільки дані Головної книги після перевірки рівності Дебет = Кредит є вже готовими для занесення їх до звітних форм.
8. Журналізація регулюючих проводок і постинг-2	Занесення до загального Ж.О. Г.О. всіх регулюючих проводок, виконаних на фазі 6, а також перенесення цих проводок до Головної книги.	Немає потреби, як немає потреби у виконанні регулюючих проводок.
9. Журналізація заключних проводок і постинг-3	Занесення до загального Ж.О. Г.О. заключних проводок і перенесення їх до Головної книги. Заключні проводки - це проводки, які виконуються для закриття проміжних рахунків. Проміжні рахунки - це рахунки витрат і реалізації.	Немає потреби, оскільки форма записів у Головній книзі дає змогу закривати проміжні рахунки і виводити фінансовий результат одночасно з підготовкою "пробного" балансу.
10. Підготовка повного пробного балансу.	Перевірка рівності Дебет = Кредит після виконання заключних проводок.	Немає потреби.
11. Складання фінансових звітів.	Заповнення звітних форм.	Заповнення звітних форм (відбувається одразу по завершенні фази 5).
Після подання звітності
12. Зворотні проводки.	Зворотними проводками скасовуються деякі регулюючі проводки.	Немає потреби.

Чим глибше занурюватимемось в американські облікові хащі, тим вірогідніше дійдемо висновку: всі відмінності як в методології, так і в організації обліку лише зовнішнього характеру. Ніякої міжнародної системи бухгалтерського обліку не існує. В кожній країні вона своя (а іноді і не одна), а МКБС вимагає лише дотримання певних умов, закріплених міжнародними стандартами.

Для повного розуміння що таке облікова політика для підприємства, та яке вона має значення, нижче наведено опис обраної облікової політики ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг ”, за якою товариство має самостійний баланс, розрахункові (поточні), валютні й iншi рахунки в банках, печатку. Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї дiяльностi вiдповiдно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також складає фiнансовi й статистичну звiтнiсть.

У вiдповiдностi зi ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік i фінансову звiтнiсть в Україні ” в 2009 році були встановлені наступні елементи облікової політики:

1. Основними засобами вважати матерiальнi активи, що утримуються з метою їх використання в процесі виробництва або поставок товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адмiнiстративних i соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року, вартість яких більше 1000 грн.

2. До інших необоротних матеріальних активів відносити матерiальнi активи, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року й вартість яких не більше 1000 грн.

3. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносити спецодяг та iншi засоби iндивiдуального захисту, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року й вартість яких не більше 1000 грн.

4. Придбані (створені) основні засоби зараховувати на баланс за первісною вартістю вiдповiдно до П (С) БО 7 “Основні засоби”.

5. Амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів у бухгалтерському обліку нараховувати за прямолiнiйним методом.

6. Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів i бiблiотечних фондів нараховувати в першому мiсяцi використання об'єкта в розмiрi 100 вiдсоткiв його вартості.

7. Фактичні видатки на ремонт основних засобів відображати в складі видаткiв звітного періоду.

8. Нематерiальнi активи зараховувати на баланс підприємства за первісною вартістю вiдповiдно до п.11-18 П (С) БО 8 “Нематерiальнi активи".

9. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснювати iз застосуванням прямолiнiйного методу. Строк корисного використання нематеріальних активів установлювати при їхньому одержанні, але не більше 20 років.

10. Лiквiдацiйну вартість нематеріальних активів прийняти рiвнiй нулю.

11. Не визнавати активом, не нараховувати амортизацію, а відображати в складі видаткiв звітного періоду витрати на науково-дослiднi роботи, видатки на підготовку й перепідготовку кадрів, видатки на рекламу й просування продукції на ринку.

12. Платежі за право користування (роялті) розробками, патентами, що не є власністю підприємства, не визнавати нематеріальними активами й відносити на видатки поточного періоду.

13. Одиницею бухгалтерського обліку запасів визнати однорідну групу або вид.

14. Прийняти, що оприбуткування запасів на пiдприємствi здійснюється за первісною вартістю вiдповiдно до П (С) БО 9 "Запаси".

15. Транспортно-заготiвельнi витрати (далi - ТЗВ) по сировині включати до собiвартостi її придбання, а по інших видах запасів обліковувати на тому ж субрахунку, що й вiдповiдний вид запасів, виділяючи окремим рядком, i щомісяця розподіляти мiж сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, які вибули (використані, реалiзованi, безкоштовно передані й т.п.) за звітний місяць.

16. При відпуску запасів у виробництво, продажу й іншому вибуттю, оцінку запасів провадити:

за середньозваженою собiвартiстю - для сировини, коксу, коксівного вугілля, напiвфабрикатiв, незавершеного виробництва й готової продукції;

за цінами продажу - для товарів;

за iдентифiкованою собiвартiстю - для всіх інших видів запасів.

17. Всі загальновиробничі витрати для цілей бухгалтерського обліку й складання звiтностi вважати постійними.

18. У зв’язку зi зростанням виробництва й неоднорiднiстю виробничих процесів, нормальну виробничу потужність встановлювати щомісяця на рiвнi планової величини виробництва.

19. Рахунки класу 8 при веденні синтетичного обліку витрат за елементами не використовувати.

20. При обліку дебіторської заборгованості поточну дебіторську заборгованість включати в підсумок балансу по чистій реалiзацiйнiй вартості, рiвнiй сумі дебіторської заборгованості за винятком резерву сумнівних боргів.

21. Створювати забезпечення для оплати відпусток працівникам підприємства. Інших забезпечень для відшкодування майбутніх операційних витрат не створювати.

22. До складу доходів майбутніх перiодiв включати суми доходів, отримані протягом поточного або попереднього звітного перiодiв, які відносяться до наступних звітних перiодiв.

23. Фiнансовi витрати визнавати витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані. Капiталiзацiю фінансових витрат не проводити.

24. Доходи й видатки включати до складу звіту про фiнансовi результати на пiдставi принципів нарахування й вiдповiдностi та відображати в бухгалтерському обліку i фінансових звітах тих перiодiв, до яких вони відносяться.

25. Доход вiд реалiзацiї продукції на експорт за договорами, що передбачають умови поставки FOB, визнавати у випадку, якщо покупцю передані ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію, тобто після того як завантаження продукції на судно оформлене коносаментом (штурманською розпискою) у вiдповiдностi з Iнкотермс.

26. Розрахунок відстрочених податкових активів або зобов'язань здійснювати при складанні річного звіту. У промiжнiй фiнансовiй звiтностi вiдстроченi податкові активи й зобов'язання приводити в балансі в сумі, визначеній на 31 грудня попереднього року, без їх обчислення на дату проміжної фінансової звiтностi.

Облікова політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку і для набуття нею нормативного статусу, її формалізують у вигляді наказу по облікову політику. Розробляє і складає наказ про облікову політику головний бухгалтер, в затверджує керівник до кінця звітного року. Затверджений наказ набуває чинності з 1 січня нового бюджетного періоду.

Дослідження формування та застосування облікової політики підприємств дозволили встановити, що в сучасних умовах процесу її формування приділяється недостатня увага як з боку працівників бухгалтерської служби, так і з боку власників підприємства. Розробки та подальшого вдосконалення потребують питання методики формування облікової політики та її використання в практиці господарської діяльності, структури наказу про облікову політику, її документальне оформлення, визначення суб’єктів її формування, коригування і розкриття для зовнішніх користувачів фінансової звітності та ін.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 - ХІV (зі змінами та доповненнями) // http://liga.net.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 31.03.1999 № 87) // http://liga.net.

3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 "Подання фінансових звітів".

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки"

5. Лист Мінфіну України від 21.12.2005 р. №31-34000-10-5/ 27793

6. Засадний Б. Складання та подання фінансових звітів відповідно до МСФЗ: загальні вимоги // Справочник економиста. - 2007. - С.61-69.

7. Кучеренко Т. Фінансова звітність як складова економічних наук // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. № 9. - С.21 - 29.

8. Лозко Г. Українське народознавство. - 3-е вид., Х.: Видавництво "Див", 2005. - 472 с.

9. Проданчук М. Податкові розрахунки та звітність у системі фінансового обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 9. - С.26-32.

Характеристики

Список файлов реферата