16770 (650470), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

У дисертаційній роботі автором запропоновано методики поетапного складання консолідованих фінансових звітів підприємств, об’єднаних методом придбання та злиття за допомогою робочої таблиці.

Важливими елементами запропонованих методик є окреслення послідовності процедур консолідації та врахування внутрішньогрупових операцій „знизу-вгору” та „згори-вниз” під час визначення окремих показників у процесі підготовки фінансових звітів окремих підприємств до консолідації та безпосередньо консолідації фінансових звітів.

Материнське підприємство може мати дочірні підприємства, які здійснюють свою діяльність в іншій країні. У більшості випадків фінансові звіти зарубіжного дочірнього підприємства підготовлені у валюті іншої країни. Щоб фінансові звіти, які відображають операції в іноземній валюті, були включені до консолідованих фінансових звітів материнського підприємства, треба перевести такі звіти у валюту, яка використовується материнським підприємством для консолідації.

З метою гармонізації методів переведення фінансових звітів в іноземній валюті у валюту звітності материнського підприємства та забезпечення зіставності показників консолідованих фінансових звітів автором опрацьовано методики консолідації з використанням валютних курсів за методом поточного курсу (чистої інвестиції), згідно з яким функціональною валютою є місцева іноземна валюта, та консолідації фінансових звітів із використанням валютних курсів за часовим методом, згідно з яким функціональною валютою є валюта материнського підприємства. Обґрунтовано й розкрито методику процесу консолідації звіту про рух грошових коштів із використанням валютних курсів.

З огляду на те, що з метою зменшення ризику, досягнення кращих позицій на ринку, отримання більших прибутків шляхом розширення асортименту продукції, збільшення кількості потенційних покупців група диверсифікує свою діяльність, у розділі обґрунтовано методичні підходи до підготовки консолідованих фінансових звітів таких груп підприємств.

У роботі запропоновано два альтернативних підходи до складання консолідованої фінансової звітності групи з диверсифікованими видами діяльності дочірніх підприємств: складання єдиного комплекту консолідованих фінансових звітів групи, до складу якої входять дочірні підприємства з різними видами діяльності (передбачає, насамперед, поєднання статей форми фінансової звітності суб’єктів господарювання та переведення статей фінансових звітів дочірнього підприємства, діяльність якого відмінна від діяльності інших учасників групи, у статті фінансових звітів материнського підприємства) та подальша консолідація узгоджених фінансових звітів учасників групи.

У розділі 4 „Методологія оцінювання вартості й аналізу діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці” увага зосереджена на методах фінансового аналізу консолідованої фінансової звітності та методиках оцінювання вартості юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Автором визначено, що як і у випадку окремого підприємства, найпоширенішими напрямами аналізу консолідованої фінансової звітності є горизонтальний аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, аналіз трендів, аналіз коефіцієнтів.

Вибір методів аналізу консолідованої фінансової звітності, зокрема відповідних коефіцієнтів, залежить від суб’єкта аналізу та його мети. Суб’єктами аналізу є користувачі консолідованої фінансової звітності, які мають прямий або непрямий інтерес до діяльності материнського підприємства та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Також у дисертаційній роботі з’ясовано, що консолідованій фінансовій звітності властиві певні недоліки щодо розкриття інформації (підприємства – учасники групи, які мають поганий фінансовий стан, можуть бути об’єднані з тими підприємствами, фінансовий стан яких задовільний; зобов’язання, відображені в консолідованій звітності, в цілому не забезпечені всіма активами підприємства тощо).

На думку автора, в умовах сьогодення уявлення про консолідовані фінансові звіти материнської (холдингової) компанії та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці має формуватися на підставі різних моделей оцінювання вартості групи. Оцінювання вартості групи є одним з основних аспектів фінансового аналізу. Його мета та завдання полягають у тому, щоб визначити реальну вартість активів, які будуть обумовлювати грошові потоки в майбутньому.

Одним із загальноприйнятих коефіцієнтів оцінювання вартості групи є коефіцієнт відношення ціни до прибутку (Price to Earnings, P/E). Цей коефіцієнт застосовується для оцінювання вартості групи тому, що він дає змогу оцінити прибутковість групи і сьогодні, і на перспективу та не вимагає складання прогнозів (проформи), що дає можливість заощадити час.

Найбільшого поширення набув такий критерій оцінювання вартості, як показник співвідношення ринкової ціни простої акції до отриманого на неї прибутку за останній звітний період:

Для розрахунку коефіцієнта прибутковості співвідношення ціни до прибутку можна застосувати методику, сутність якої полягає в послідовному виконанні таких кроків.

Крок 1. Визначення групи підприємств, окремого підприємства, які порівнюються з оцінюваною групою за видами продукції (товарів, послуг), що випускається, та ризиками.

Крок 2. Розрахунок середнього коефіцієнта Р/Е для групи відібраних підприємств.

Крок 3. Визначення очікуваної вартості акцій оцінюваної групи підприємств шляхом знаходження добутку середнього коефіцієнта Р/Е порівнюваної групи та EPS оцінюваного об’єкта.

Застосування оціночних коефіцієнтів – мультиплікаторів прибутковості для визначення можливої вартості об’єднання підприємств – групи „АВС” на кінець 2004 року наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Вартість групи „АВС” (визначена за методом аналізу коефіцієнтів прибутковості)

Для визначення вартості групи „АВС” розглядались аналогічні кондитерські підприємства, акції яких котируються на різних фондових ринках: „Ulker Gida Ve Ticaret” (Туреччина), „Gloetta Fazer” (Швеція), „Orion Corp” (Словаччина), „Kent Gida Maddeleri Sanayi” (Туреччина), „Pan Malaysia Corporation” (Малайзія), „Zaklady Przemyslu Cukiernicz” (Польща), „Appolo Food Holdings” (Малайзія), „Mieszko” (Польща), „Jurtzenk” (Польща), „Красный Октябрь” (Росія).

Для аналізу обрано період 2003−2005 рр. У результаті аналізу визначено, що для аналогічних підприємств коефіцієнт відношення вартості групи до доходу від реалізації (CV/Sales) за визначений період має значення 1,18−1,22; відношення вартості до прибутку до виплати процентів, податків і амортизації (CV/EBITDA) – 5,1−9,8; відношення вартості власного капіталу групи до чистого прибутку (СV/NI) – 10,6−19,9. Відповідні показники оцінюваної групи “АВС” наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Показники групи „АВС” для розрахунку вартості групи

Отже, оцінка вартості групи „АВС”, визначена за методом співвідношення коефіцієнтів-мультиплікаторів, становить 134 млн дол.

У дисертаційній роботі запропоновано оцінювати вартість материнського та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці на основі моделі дисконтування грошових потоків. Відповідно до цієї моделі, прогнозується очікування грошових потоків, а за ставку дисконту приймається або ставка процента, або норма прибутковості.

Ставка дисконту є вартістю капіталу інвестора, що показує прибутковість, яку очікуватиме інвестор, якщо грошові кошти були інвестовані в активи, капітальні інвестиції або „портфель” подібного ризику.

Після визначення кількості періодів прогнозування вартість групи можна розрахувати за формулою:

Залежно від цілей оцінювання, операційний грошовий потік може бути визначений у кілька способів. Щодо групи, то розуміння її вартості частково ґрунтується на чистій теперішній вартості (Net Present Value, NPV) її майбутніх „вільних грошових потоків” (Free Cash Flows).

Існують різні тлумачення складових “вільних грошових потоків”. Згідно з одним із таких пояснень, вільні грошові потоки включають грошові надходження після сплати податків групи, зміни робочого капіталу і капітальних витрат.

Результати дослідження свідчать про застосування термінів „вільні грошові потоки” та „чисті грошові потоки”. У цьому контексті слід зазначити, що чистий грошовий потік є сумою, яку можна вилучити із бізнесу без шкоди для майбутньої діяльності, оскільки були враховані всі внутрішні потреби групи. Ось чому чистий грошовий потік часто називають вільним грошовим потоком.

Чиста теперішня вартість таких грошових потоків може бути отримана дисконтуванням цих грошових потоків з використанням оціненої середньозваженої вартості капіталу всіх джерел фінансування групи. Звідси:

WACC = [C_d (1 – t) D/V] + [C_p P/V] + [C_e E/V], (4).

де, WACC (Weighted Average Cost of Capital )− середньозважена вартість капіталу

C_d – вартість зобов'язань;

t – ставка податку;

C_p – вартість привілейованих акцій;

C_e – вартість простих акцій;

Характеристики

Список файлов реферата