16761 (650467), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Збиткові і малоприбуткові СГД
У разі якщо СГД декларує від'ємне значення об'єкта обкладання податком на прибуток або незначні прибутки, згідно з пп. 3.1.4 Методрекомендацій в акті зазначаються відповідні періоди та суми задекларованого об'єкта оподаткування. Також стисло наводяться причини збитковості та (або) малоприбутковості діяльності СГД згідно з поясненнями посадових осіб СГД та (або) встановлених під час перевірки.
Перевірки юросіб із філіями
При оформленні результатів перевірки філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, які не є юридичними особами та сплачують консолідований податок, обов'язково зазначаються дані податкового обліку, які надаються головному підприємству для включення до декларації, фактичні показники, встановлені при проведенні перевірки, та зазначаються розбіжності.
Своєю чергою, при оформленні акта (довідки) про проведену перевірку СГД — юридичної особи в обов'язковому порядку враховуються результати проведених одночасно з головним підприємством перевірок усіх філій, відділень та інших відокремлених структурних підрозділів, що не є юридичними особами. Про це робиться запис в акті перевірки.
Деякі особливості перевірок з ПДВ
Згідно з п. 2.3 розділу 1 Методрекомендацій в акті (довідці) перевірки в обов'язковому порядку зазначаються:
1) істотні умови угод, на підставі яких проведені господарські операції, які вплинули на формування ПК звітного періоду;
2) реквізити первинних документів, які були надані перевіряльникам для підтвердження оплати ПК у звітному періоді.
При проведенні перевірки повноти декларування сум ПДВ (достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування) може опрацьовуватися відхилення між сумами податкових зобов'язань та (або) податкового кредиту з податку на додану вартість СГД та його контрагентів. Це здійснюється на підставі службових записок, які передані підрозділом оподаткування юридичних осіб до підрозділу податкового контролю юридичних осіб відповідно до вимог наказу ДПАУ N 266 (див. у «ДК» N 23/2008, с. 47).
Порушення при застосуванні звичайних цін
У разі встановлення порушень податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування «звичайної ціни», суми встановленого заниження податкового зобов'язання у зв'язку із незастосуванням (неправильним застосуванням) «звичайних цін» зазначаються в акті перевірки окремо (пп. 3.1.1, пп. 3.2.1 розділу 1 Методрекомендацій).
Ця особливість, очевидно, пояснюється тим фактом, що згідно з п. 4.3 Закону N 2181 рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом виключно за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Рішення ж про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
У Методрекомендаціях окрема увага приділена встановленню та документуванню:
фактів, які свідчать про діяльність СГД з метою отримання податкової вигоди (безтоварність операції, здійснення господарських операцій з метою одержання відшкодування ПДВ, звільнення від оподаткування, зменшення бази та ставки оподаткування, одержання права на залік тощо);
випадків, коли для цілей оподаткування операції враховані СГД не відповідно до їх дійсного економічного змісту;
випадків, коли враховані операції не обумовлені розумними економічними або іншими причинами;
випадків, коли податкова вигода виникає не у зв'язку із здійсненням реальної господарської діяльності;
фактів встановлення трьох і більше порушень у зв'язку із виявленням взаємовідносин із СГД, які припинили діяльність на підставі рішення суду;
порушень у частині незастосування (неправильного застосування) «звичайних цін» у випадках, передбачених законодавством для їх застосування, такі виявлені факти групуються у відповідні реєстри;
фактів взаємовідносин із СГД, установчі документи (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця), первинні та (або) інші документи яких було визнано недійсними в судовому порядку.
Ці факти належить документувати під час перевірки повноти декларування і своєчасності сплати податку на прибуток, ПДВ, акцизного збору, оподаткування в сфері ЗЕД та дотримання вимог іншого податкового законодавства.
Перевірки дотримання валютного законодавства (ЗЕД)
Згідно з п. 3.3 розділу І Методрекомендацій первинні документи, документи бухгалтерського та податкового обліку суб'єктів ЗЕД при здійсненні перевірки з питань дотримання ними вимог валютного законодавства перевіряються лише суцільним порядком. При цьому за кожним контрактом підводиться підсумок щодо стану його виконання. За наявності простроченої дебіторської заборгованості здійснюється розрахунок пені за порушення термінів розрахунків, штрафу за порушення вимог валютного законодавства, який є додатком до акта перевірки.
В описовій частині акта наводиться детальний опис тих зовнішньоекономічних контрактів та валютних операцій, щодо яких встановлено факт порушення вимог валютного законодавства:
1) порядку здійснення суб'єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій з розрахунками у грошовій формі, товарообмінних операцій, операцій із давальницькою сировиною;
2) вимог Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;
3) порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України та перебувають за її межами;
4) вимог здійснення валютних операцій, пов'язаних із рухом капіталу:
— надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;
— операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;
— операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом;
— операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом;
— здійснення резидентами інвестицій за межі України;
— операції з цінними паперами;
— розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;
5) повноти оподаткування доходів, отриманих резидентами від здійснення інвестиційної діяльності за межами України.
Перевірки ліцензій і касових операцій
У разі встановлення порушень дотримання вимог законодавства з питань ліцензування господарської діяльності в акті перевірки наводиться інформація про встановлене здійснення діяльності, яка підлягає ліцензуванню, без фактичного отримання відповідних ліцензій. При цьому зазначаються:
1) пункти та статті нормативно-правових актів, які встановлюють обов'язковість отримання ліцензій;
2) первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському (податковому) обліку та підтверджують наявність здійснення діяльності без отримання ліцензій;
3) відповідальні посадові особи СГД.
При здійсненні перевірки дотримання СГД порядку ведення касових операцій в акті (довідці) перевірки обов'язково відображаються питання проведення перевірки порядку оприбуткування надходжень готівки, встановленого ліміту залишку готівки в касі, дотримання порядку витрачання готівки з виручки, порядку видачі готівки під звіт та її використання, граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків та інші питання. Якщо при здійсненні перевірки дотримання СГД порядку ведення касових операцій встановлено порушення, в акті перевірки наводяться виявлені порушення із посиланням на нормативно-правові акти, які порушено, та долучається додаток до акта перевірки в табличному вигляді, який відображає весь перелік установлених порушень.
При цьому додаток складається за формою, наведеною в додатку 3 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Згідно з п. 7.4 цього Положення такий акт складається в трьох примірниках, один із яких залишається у СГД.
Як підводиться підсумок щодо виконання контракту
Щодо кожного контракту суб'єкта ЗЕД при перевірці наводиться така інформація, як підсумок щодо стану його виконання:
зазначається сума дебіторської або кредиторської заборгованості за цим контрактом на початок та кінець перевіреного періоду;
відповідність цієї суми даним бухгалтерського обліку СГД; зазначається, чи виконано контракт, чи його виконання триває.
Зустрічні звірки
В акті (довідці) перевірки систематизується та наводиться інформація про проведені перевірки (надіслані запити на проведення перевірок) контрагентів суб'єкта господарювання з питань перевірки відомостей, отриманих при проведенні такої перевірки. Така інформація заноситься до Реєстру направлених запитів у ході проведення (планової/позапланової) виїзної перевірки та результатів проведених перевірок контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з такими контрагентами (далі — Реєстр направлених запитів), який складається за встановленою формою.
Реєстр направлених запитів формується станом на дату складання акта (довідки) перевірки у двох примірниках, які не вручаються суб'єкту господарювання та залишаються в органі ДПС. При цьому перший примірник такого Реєстру додається до першого примірника акта перевірки. Цей реєстр містить інформацію щодо проведених перевірок (надісланих запитів на проведення перевірок) контрагентів СГД станом на дату складання акта перевірки та додається до матеріалів справи. Другий примірник Реєстру залишається для здійснення контролю у структурному підрозділі, який проводив (очолював проведення) таку перевірку, до моменту здійснення всіх перевірок контрагентів (у т. ч. у разі необхідності — і за ланцюгами проходження товарів та/або робіт). У міру надходження відповідей, повторного направлення запитів тощо інформація в реєстрі оновлюється.
Довідки про результати перевірок постачальників (покупців) щодо підтвердження відомостей, отриманих від СГД, що перевірявся, які завершені на момент складання акта перевірки та (або) відповіді постачальників (покупців) з приводу взаємовідносин з перевіреним СГД, додаються до матеріалів акта перевірки.
Матеріали щодо проведених перевірок контрагентів, які надійшли після складання акта перевірки та якими підтверджено відомості, отримані від перевіреного СГД, додаються до матеріалів перевірки. Матеріали, якими не підтверджено відомості, отримані від перевіреного СГД, підлягають подальшій реалізації у встановленому законодавством порядку. Копії таких матеріалів додаються до матеріалів перевірки.
При отриманні та опрацюванні всіх результатів проведених перевірок контрагентів з питань перевірки відомостей, отриманих від перевіреного СГД, другий примірник Реєстру направлених запитів додається до матеріалів справи.
Нікчемні правочини
У пп. 3.1.2 розділу І Методрекомендацій зазначається, що в разі встановлення під час перевірки правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства (нікчемних правочинів), в описовому вигляді зазначається інформація щодо здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку та моральних засад суспільства. У цьому разі в акті також наводиться ціла низка показників, перелічених у цьому підпункті.
Зазначимо, що чинне цивільне та господарське законодавство не встановлюють нікчемності договорів, що суперечать інтересам держави та суспільства. Проте згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України «господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині». Отже, застосування в цьому випадку терміна «нікчемний правочин», на нашу думку, є неправомірним, адже нікчемність і можливість визнання угоди недійсною — різні правові інститути.
Коли передбачаються значні донарахування
Згідно з пп. 3.2.8 розділу І Методрекомендацій У разі коли під час перевірок у СГД виявлено суму податкового боргу, що перевищує вартість його активів, або передбачаються значні суми донарахувань, які також перевищуватимуть вартість його наявних активів, з урахуванням вимог п. 10.6 Закону N 2181 у відповідних пунктах акта перевірки відображаються:
1) факти реалізації у перевіреному періоді (із зазначенням дати реалізації) активів іншим СГД за цінами, меншими за звичайні (з визначенням різниці між звичайною ціною активів та фактичною ціною їх придбання);
2) передачі СГД права власності на активи іншим суб'єктам на безоплатній основі або у вигляді безповоротної фінансової допомоги.
Крім того, відображається інформація про укладені у перевіреному періоді СГД угоди лізингу або оренди майна з правом викупу, договори купівлі майна та цінних паперів на умовах попередньої оплати, за якими СГД, який перевіряється, не набув права власності на таке майно, інші операції, за якими СГД згодом набуде прав власності.
Нормативна база
-
Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
-
Наказ ДПАУ від 18.04.2008 р. N 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».
-
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку від 15.12.2004 р. N 637.
-
Декрет Кабміну від 19.02.93 р. N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
-
Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання — юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджені наказом ДПАУ від 11.09.2008 р. N 584.









