15752 (649406), страница 4
Текст из файла (страница 4)
доходи 200 Оборот по рахунку 75
витрати 205 Оборот по рахунку 85 (у частині надзвичайних витрат)
Податок на прибуток 210 Оборот по рахунку 85 (у частині податку на прибуток, єдиного податку, плати за спецпатент, фіксованого податку сільгоспвиробників)
Чистий фінансовий результат (035 - 040 + 060 - 090 + 130 - 160 + 200 - 205 - 210):
прибуток 220 При позитивному результаті
збиток 225 При негативному результаті
IІ. Елементи операційних витрат
Стаття Код рядка Зміст показника
Матеріальні витрати 230 Оборот по рахунках 801 - 809
Витрати на оплату праці 240 Оборот по рахунках 811 - 816
Відрахування на соціальні заходи 250 Оборот по рахунках 821 - 825
Амортизація 260 Оборот по рахунках 831 - 833
Інші операційні витрати 270 Оборот по рахунку 84
Разом 280
До податкової звітності за єдиним податком , що подається до податкових органів , входять: розрахунок сплати єдиного податку, розрахунок акцизного збору, декларація з ПДВ (при сплаті єдиного податку за ставкою 6%), платіжні доручення про сплату єдиного податку з відміткою банку про зарахування коштів.
Платники єдиного податку зобов’язані вести Книгу обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Порядок її заповнення затверджено наказом ДПА України від 13.10.98 р. № 477 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 р. № 554).
Відповідно до п. 1 цього Порядку в зазначеній Книзі відображаються в хронологічному порядку всі господарські операції на підставі первинних документів. Складати Книгу обліку доходів i витрат доводиться вручну. Сама Книга повинна бути прошнурована, підписана i завірена печаткою підприємства — платника єдиного податку i печаткою податкового органу, в якому платник зареєстрований. Зовсім очевидно, що заповнити її з застосуванням засобів обчислювальної техніки неможливо. Порядком її складання не передбачено можливості нагромадження даних автоматизованим способом із відображенням у Книзі підсумкових даних (як, наприклад, у Книзі обліку продажу i Книзі обліку придбання з ПДВ).
Логічно відображати операції на підставі даних бухгалтерського обліку.
Облік виручки від реалізації (графа 3) можна вести на підставі даних синтетичних регістрів, записуючи зміст операцій однією сумою за день досить лаконічно: надійшла виручка від реалізації.
У графі 4 відображається не вся сума виручки, що надійшла від реалізації основних фондів, а тільки перевищення виручки над залишковою вартістю. Продаж за залишковою вартістю або нижче її взагалі в Книзі відображатися не буде.
Графа 5 призначена для відображення виручки від іншої реалізації та позареалізаційних доходів.
У графі 6 відображається загальна сума всіх надходжень, тобто сума граф 3, 4 i 5.
У графі 7 відображаються витрати, фактично оплачені з розрахункового рахунку або з каси. Ця графа має довідковий характер, тому що на об’єкт оподаткування не впливає.
Підсумки граф підбиваються за місяць та наростаючим підсумком із початку року.
Заповнення Розрахунку сплати єдиного податку складності не викликає.
Розрахунок заповнюється наростаючим підсумком із початку року. Сума фактично сплаченого податку (рядок 06) відображає суму перерахованих платежів.
Сплата підтверджується поданням платіжних доручень з відміткою банку. Розрахунок подається до податкових органів щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом. Сплата єдиного податку відбувається щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.
3. ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
3.1 Економічна доцільність спрощеної системи оподаткування.
При ставці єдиного податку 6% можна здійснити конкретний розрахунок меж мінімізації відволікання коштів на сплату податків.
Для проведення порівняльного аналізу необхідно врахувати, що єдиний податок у розмірі 6% обчислюється від виручки, за винятком акцизного збору, тобто виручка від реалізації містить у собі суми ПДВ.
Якщо виходити з наявного визначення виручки від реалізації, то податок становить 7,2% від реалізації без ПДВ для платників ПДВ. Надалі варто врахувати, що для промислових i торговельних підприємств потрібно застосовувати різні критерії оцінки, тому що для торгівлі ставка єдиного податку складе 7,2% від товарообігу, а не від націнки.
Для виробничих підприємств — платників ПДВ про безумовну доцільність переходу на нову систему можна говорити за умови, що рентабельність становить більше 25%. У цьому випадку загальна сума сплачуваних податків вища за єдиний податок навіть без врахування відрахувань на заробітну плату.
За більш низького рівня рентабельності необхідно враховувати i розміри зарплати з відрахуваннями на неї. Нижче подано таблиці №3 і №4 граничних значень рентабельності та заробітної плати для платників ПДВ, за яких доцільно переходити на спрощену систему оподаткування. Усі значення наведено у відсотках до виручки від реалізації без ПДВ. Рентабельність визначено як відношення прибутку до витрат. Ставка відрахувань на заробітну плату — 37,5%. Ставка податку на прибуток — 30%.
Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати при незмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіанти призведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.
Таблиця № 3
| ПОКАЗНИК | ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 | |
| Виручка 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 | |
| Витрати 79.3 80.0 80.6 81.3 82.0 82.6 83.3 84.0 84.7 85.5 86.2 87.0 87.7 | |
| Зарплата - - 0.5 1.1 1.6 2.1 2.3 3.2 3.7 4.3 5.1 5.6 6.1 | |
| Відрахування - - 0.2 0.4 0.6 0.8 1.0 1.2 1.4 1.6 1.9 2.1 2.3 | |
| Інші податки 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1. 2 1.2 1.2 1.2 1.2 | |
| Прибуток 20.7 20.0 19.4 18.7 18.0 17.4 16.7 16.0 15.3 14.5 13.8 13.0 12.3 | |
| Податок на прибуток 6.2 6.0 5.8 5.6 5.4 5.2 5.0 4.8 4.6 4.4 4.1 3.9 3.7 | |
| Загальна сума податків 7.4 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 | |
| Рентабельність 26.0 25.0 24.0 23.0 22.0 21.0 20.0 19.0 18.0 17.0 16.0 15.0 14.0 | |
Таблиця № 4
| ПОКАЗНИК | ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ |
| 1 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 | |
| Виручка 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 | |
| Витрати 88.5 89.3 90.1 90.9 91.7 92.6 93.5 94.3 95.2 96.2 97.1 98.0 99.0 100.0 | |
| Зарплата 6.7 7.5 8.0 8.8 9.3 10.1 10.7 11.5 12.3 12.8 13.6 14.4 15.2 16.0 | |
| Відрахування 2.5 2.8 3.0 3.3 3.5 3.8 4.0 4.3 4.6 4.8 5.1 5.4 5.7 6.0 | |
| Інші податки 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 | |
| Прибуток 11.5 10.7 9.9 9.1 8.3 7.4 6.5 5.7 4.8 3.8 2.9 2.0 1.0 - | |
| Податок на прибуток 3.5 3.2 3.0 2.7 2.5 2.2 2.0 1.7 1.4 1.1 0.9 0.6 0.3 - | |
| Загальна сума податків7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 | |
| Рентабельність 13.0 12.0 11.0 10.0 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0 – | |
Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати при незмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіанти призведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.
Для оцінки своїх даних можна скористатися таблицею таким чином:
-
визначити рентабельність за 9 місяців поточного року як відношення балансового прибутку до витрат;
-
знайти питому вагу витрат на оплату праці як відношення витрат на оплату
праці за рахунок усіх джерел підприємства до обсягу реалізації без ПДВ;
- відшукати значення одного із знайдених показників у таблиці i порівняти запропоноване значення другого показника з фактичним. Якщо фактичне значення істотно вище, то можна зробити висновок про зниження податкового пресу при переході на єдиний податок. Якщо фактичне значення нижче або незначно перевищує запропоноване в таблиці, то спрощена система оподаткування вам нічого не дає.
У торгівлі середній відсоток націнки (тобто реалізованого накладення) без ПДВ коливається від 20 до 30 відсотків. У загальному обсязі виручки без ПДВ це становить відповідно від 16,7 до 23,1 відсотка. Неважко порахувати, що на сплату єдиного податку буде витрачено від 31 до 43 відсотків суми націнки. Якщо торгівля безприбуткова, то загальна сума податків i зборів не перевищує 30% від суми націнки без ПДВ навіть за умови, що зарплата з відрахуваннями становить 100%. Якщо в результаті здійснення торгових операцій утвориться прибуток, то сума податків i зборів менша. Різко зменшується сума податків зі зменшенням частки зарплати в складі витрат обігу. У Додатку 4 (таблиця №5) та Додатку 5 (таблиця №6) наведено приклади зі значеннями середнього відсотка націнки до вартості товарів від 10 до 40 відсотків. Для всіх прикладів розглянуто крайні варіанти: діяльність безприбуткова, при цьому витрати складаються тільки з витрат на оплату праці з відрахуваннями; уся сума націнки оподатковується податком на прибуток, тобто витрати відсутні.
На практиці такі варіанти зустрічаються вкрай рідко. Але ці розрахунки дають змогу зробити висновок, що при розмірі націнки менше 36% перехід на спрощену систему оподаткування (тобто на єдиний податок) призведе до збільшення податків.
Далі у таблиці №7 наведено дані для націнок 35 i 40 відсотків із зазначенням граничних значень витрат на оплату праці. Значення розраховано при рентабельності від 5 до 30 відсотків. Рентабельність визначається як відношення
прибутку до витрат. У випадку, якщо витрати на оплату праці нижчі, то перехід на
єдиний податок недоцільний.
Таблиця № 7
Розрахунок доцільності переходу на єдиний податок
| Показник | Один. виміру | Числові приклади | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Виручка | % | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
| Середня націнка до вартості товарів | % | 40,0 | 40,0 | 40,0 | 40,0 | 35,0 | 35,0 | 35,0 | 35,0 |
| Рентабельність(відношення прибутку до витрат) | % | 5,0 | 10,0 | 20,0 | 30,0 | 50,0 | 10,0 | 20,0 | 30,0 |
| Витрати | % | 27,2 | 26,0 | 23,8 | 22,0 | 24,7 | 23,5 | 21,6 | 19,9 |
| Зарплата | % | 18,1 | 17,1 | 15,5 | 13,9 | 18,0 | 17,1 | 15,7 | 14,4 |
| Відрахування | % | 6,8 | 6,4 | 5,8 | 5,2 | 6,7 | 6,4 | 5,9 | 5,4 |
| Прибуток | % | 1,4 | 2,6 | 4,8 | 6,6 | 1,2 | 2,4 | 4,3 | 6,0 |
| Податок на прибуток | % | 0,4 | 0,8 | 1,4 | 2,0 | 0,4 | 0,7 | 1,3 | 1,8 |
| Сума сплачуваних податків | % | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 |
Як висновок, можна сказати наступне: перехід на спрощену систему оподаткування знизить податковий тягар тільки для високорентабельних промислових підприємств i торговельних підприємств, що працюють із високим відсотком націнки i високим рівнем рентабельності.
Для єдиного податку за ставкою 10% аналогічний розрахунок економічної ефективності зробити неможливо. Це пов’язано з тим, що неможливо оцінити «економію» за рахунок відсутності ПДВ, тому що можливі різні варіанти. Обираючи ставку 10%, необхідно врахувати, що неплатники ПДВ не мають податкового кредиту, а 10% сплачується з усієї виручки. Це може бути вигідно в таких випадках:
при наданні високорентабельних послуг;
при низьковитратному виробництві з великою питомою вагою витрат на оплату праці;
у громадському харчуванні за умови, що продукти закуповуються в неплатників ПДВ (наприклад, на ринку).
У торговельній діяльності ставка 10% вигідна тільки при закупівлі товарів у неплатників ПДВ i при можливості встановлювати великий рівень націнки.
Крім економічного ефекту, не варто забувати, що застосування ставки 10% звужує число потенційних покупців. Ними можуть бути в основному тільки неплатники ПДВ. Немає сенсу переходити на єдиний податок i в період інтенсивного розвитку: будівництва, придбання основних засобів, накопичення необхідних товарних запасів тощо.
На закінчення ще раз зазначу: приймаючи рішення про перехід на спрощену систему, потрібно зважити всі «за» i «проти».
3.2 Переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування.
Потрібно сказати, що не один податок, тим паче не одна система оподаткування, в жодній країні не є досконала. Отже і спрощена система оподаткування має свої переваги та недоліки.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
