pryb (649316), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Розробка Плану розрахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування, зорієнтованого на видачу інформації для фінансової та внутрішньовиробничої звітності, структура якого надала б змогу забезпечити прозорість фінансової звітності та охорону комерційної таємниці підприємства. Роботу з розробки Плану рахунків включено до плану роботи Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, а саме однієї з його секцій з розробки плану рахунків. В цілому вже сформовано концепцію і структуру Плану рахунків: у ньому передбачається також здійснити поелементний облік затрат при виборі й можливості постатейного обліку. Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням обліку мають бути такими, щоб максимальною мірою за допомогою субрахунків відповідати відповідній статті балансу підприємства та іншої фінансової звітності.

План розрахунків буде включати 9 класів (розділів) балансу синтетичних рахунків і 1 клас позабалансових рахунків. 1 – 3 класи рахунків використовуються для заповнення статей активу балансу, 4 – 6 класи – для заповнення статей пасиву балансу, на підставі даних про обороти і сальдо на рахунках 7 – 9 класів визначаються показники звіту про фінансові результати, сальдо і обороти відповідних синтетичних рахунків та субрахунків використовуються для складання звіту про рух грошових коштів та про власний капітал.

Неминучі зміни в Плані рахунків доведеться врахувати при розробці та затвердженні форм бухгалтерського обліку і їх складових – регістрів бухгалтерського обліку, в тому числі орієнтованих на застосування субєктами малого бізнесу і компютерних технологій. Передбачається вдосконалення, перегляд і розробка до цього часу відсутніх форм первинної облікової документації і порядку їх застосування, що виключає, зокрема, пакувальне використання. За всіма цими процесами пропозиції що до виконання – дуже актуальні.

Шлях до гармонізації національної системи бухгалтерського обліку не можливо пройти без відповідного кадрового забезпечення, яке включає осмислення виконавцями ідеї реформування бухгалтерського обліку, важливості й професіональності доцільності їх застосування. В системі професійного навчання бухгалтерів і аналітиків слід передбачити забезпечення державних стандартів освіти, вдосконалення і перегляд навчальних програм з підготовки та перепідготовки фахівців, бакалаврів і магістрів бухгалтерського обліку, підготовка та видання навчально – методичної і довідкової літератури щодо трансформованих до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.

Програма проголошує необхідність взаємодії систем бухгалтерського обліку та оподаткування. З приводу розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та обліку з метою оподаткування висловлюються чи не найкритичніші зауваження. Визначення обєкта оподаткування на підставі даних бухгалтерського обліку, вдосконалення якого відбувається з урахуванням міжнародних стандартів, могло стати платформою для більш ефективної роботи економічних служб підприємства.

Безперечно, дані бухгалтерського обліку про прибуток для цілей оподаткування потребують корегування на передбачені законодавством такі відхилення, як цінові, безоплатні передачі тощо. Але базисною цифрою повинен визнаватися показник бухгалтерського обліку. Визначення прибутку за нинішнім законодавством з метою оподаткування – це не проста арифметика, яка у принциповому плані порівняно з 1996 роком, коли обчислення податку на прибуток спиралося на бухгалтерський прибуток, в 1997 та 1998 роках, коли прибуток на оподаткування обчислювався за автономною системою, ніяких змін маси податку на прибуток до бюджету держави або підприємства не принесла.

Усього надійшло до зведеного бюджету податку на прибуток:

1996 р. – 5422,650 тис.грн.;

1997 р. – 5720,558 тис.грн.;

1998 р. – 5620,120 тис.грн.;

1999 рю – 4700,00 тис.грн.(розрахунки).

Якщо врахувати ціну гривні в 1996 р., то стане зрозумілим, що приросту нема.

Жорстка система визначення обєкта оподаткування бартерних операцій, яка також потребувала раніше незнаної та незрозумілої кореспонденції рахунків валових витрат і доходів, також не вплинула на скорочення бартеру, бо не це є головним у його появі і поширенні.

Бартер 1997 р. – 2,4%, 1998 р. – 42,5%, 1999 р. – не менше.

Тому потрібно констатувати, що без змін і новацій у правовій системі (не в останню чергу в податковому законодавстві), які впливають на організацію та методологію бухгалтерського обліку, не можна буде остаточно стверджувати про гармонізовану систему бухгалтерського обліку.

Там, де розпочинається податковий облік, існує велика напруга через незрозумілість його ведення, оскільки він не має сталої системи. А якщо на зміну обліку видаються документи “бухгалтерською мовою”, то напруга стихає або не виникає. На зміну вказівкам, яких не можна було виконати, щоб визначити матеріальні затрати за п. 5.9 Закону про оподаткування прибутку в НЗП і готової продукції, через рік вийшли вказівки Міністерства фінансів України, побудованих на даних бухгалтерського обліку. І одразу стало зрозумілим, простим для виконання і таким, що піддається простій перевірці. А головне – це не вплинуло на розмір податку.

Чітко вирішено в наказі Міністерства фінансів України № 43 (лютий 1998 року)питання включення до валових затрат тих витрат, які були здійсненні до набрання чинності Законом, тому що для цього було застосовано просту методику, побудовану на використанні сальдо неконкретних рахунків бухгалтерського обліку.

І все ж повне інтегрування бухгалтерського обліку і податкового обліку може не відбутися, і головним чином тому, що ведення податкового обліку асоціюється з необхідністю оформлення податкових накладних і записів кожної покупки і кожного продажу у відповідній податковій книзі. А ці нові атрибути податкової системи не ввійдуть в історію. Слід додати ще і запровадження облікової системи роботи ЕККА і готівкової маси.

Хотілося б висловити сподівання, що всі, хто зацікавлений в інтеграції економіки України до світової господарської системи (керівники, менеджери, власники і, звичайно, бухгалтери), візьмуть участь у реалізації Програм реформування бухгалтерського обліку і поповненні її конкретними результатами.

Таблиця .

Порівняльна характеристика бухгалтерських записів.

2.3. Розробка системи контролю формування прибутку та його

оподаткування.

Контрольний процес (процес контролю), як і будь-який технологічний процес, складається з численних операцій. Контрольна операція – це дія над економічними даними (інформацією), що має на меті дістати різні проміжні та кінцеві (підсумкові) показники, придатні для оцінювання результату роботи та прийняття управлінських рішень.

Сукупність операцій, які використовуються у контрольному процесі, поділяють на три типи (категорії): механічні, переробного та творчого характеру. Ці типи операцій дають змогу виокремити виконавчі місця, які можуть бути покладені в основу організації роботи виконавців. Вони також є важливим елементом поділу та кооперування праці, дають змогу будувати графіки процесів і роботи виконавців.

Сукупність контрольних операцій формує процедуру. Кілька процедур утворюють технологічну фазу контролю, а фази – етап контрольного процесу.

В організації контрольного процесу розрізняють три етапи: 1) підготовка даних для контролю; 2) перевірка даних різними прийомами контролю; 3) узагальнення результатів контролю.

Перший етап – комплекс робіт, який забезпечує підготовку різних необхідних даних, і насамперед носіїв інформації про господарські факти, до контролю (перевірки).

Підготовчий етап передбачає кілька видів робіт: визначення обєктів перевірки, перевірка справжності та вірогідності інформації про господарські факти – явища або процеси, арифметична і логічна їх перевірка.

Другий етап – перевірка (контрольна обробка) даних та інформації різними методами контролю з метою виявлення відповідності або невідповідності здійснення господарського факту (операції) передбаченим нормативним документам – закону, кошторису, квоті, нормі тощо.

Третій етап – узагальнення результатів контролю методом оформлення та підготовки висновків і реалізація результатів контролю.

На кожному етапі обєкти організації контролю процесу такі:

• контрольні номенклатури;

• носії контрольної інформації (номенклатур);

• технологія контрольного процесу (рух носіїв під час виконання різних методичних і технічних прийомів контролю).

Рис. . Обєкти організації контрольного процесу

Структуру контрольного процесу та обєкти його організації унаочнює рис. .

Характеристики

Список файлов реферата