14671 (648505), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Дьоготь широко використовують і у виробничій сфері. Старше по­коління людей ще пам'ятає напівфанерні післявоєнні автомобілі-полу-торки. У ті сутужні часи не бензин, а багата на дьоготь березова дере­вина слугувала за паливо у полуторках.

З берести — цього унікального гнучкого і міцного матеріалу виго­товляють козуби, кошики тощо.

Славиться береза і високою якістю деревини. Довго вважалось, що годиться вона лише на дрова та вугілля, шевські кілки і копили, ручки для інструментів. Нині ж з березової деревини виготовляють целюлозу, фанеру, папір, спирт, оцет, меблі, арболіт, лижі, різноманітні точені вироби, сувеніри, музичні інструменти, посуд, деревний (метиловий) спирт. Деревина берези відмінно пресується, і це дає можливість ви­користовувати її для виготовлення деталей машин, втулок і прокладок замість бронзи і бабіту. Біла, тверда, міцна, з красивим візерунком бе­реза знаходить якнайширше застосування. Сьогодні деревину з'єд­нують з пластичними масами, металом і бетоном. Так з'являються нові матеріали — деревопластик, деревобетон, навіть деревометалопластик. З'єднання берези з пластмасою дає матеріал, який за міцністю не по­ступається залізобетону і легший від останнього у кілька разів. Тепло­провідність деревометалопластика у 40 разів вища, ніж самої деревини берези. Отже, з кожним роком цінність березової деревини і можли­вість її використання зростають.

На жаль, багато березової деревини не використовується, гниє і пропадає. Розрахункова лісосіка по березі не виконується — деревина її не знаходить збуту. Тільки в європейській частині Радянського Союз}' щорічно залишається невирубаними 40 млн. м³ стиглих і пере­стиглих березняків та осичників. Адже береза — порода швидкоросла і недовговічна. Обганяючи у рості сосну, дуб і навіть смереку, вона ро­сте у висоту 80—84 дні, тоді як, наприклад, сосна тільки ЗО—35, і сере­дньодобовий приріст берези у кілька разів більший. Вік стиглості бе­рези 50—80 років (хоч зрідка вона доживає до 120). Сосна і смерека до цього часу тільки набирають сили, тому вони поступово витісняють березу з лісостану. Разом з тим у борах і суборах, на ділянках із знач­ною домішкою берези вона витісняє сосну. Відбувається так званий процес зміни порід. Невелика ж домішка берези в сосняках та смеречниках (до 20 %) позитивно впливає на продуктивність і біологічну стійкість лісостанів. Береза — ґрунтополіпшуюча порода. Змішуючись з хвоєю, її листя утворює не щільну, а шарову, пухку підстилку, яка перегниває у 1,5—2 рази швидше, ніж у чистих сосняках та смеречниках.

Береза — дерево світлолюбне. Навіть у похмуру днину у березо­вому гаї світло й радісно. Чому ж білі стани у цих вабливих красунь? Якщо зняти із стовбура верхній її шар — бересту, можна побачити, що він легко розділяється на тонкі пластівці з тонкостінних клітин. Пер­ші — світло-жовті, блискучі, другі — заповнені білим порошком — бетуліном. Він і надає бересті білого кольору.

Плодоносити береза починає рано: поодинокі дерева з 10—15-річ-ного віку і з 20—ЗО — в насадженнях. У неї два види сережок: тичин­кові — довгі пониклі, по дві-три на кінцях гілок і маточкові — малень­кі, зелені з трьома квітками. Перші утворюються восени, другі весь цей час сховані в бруньках. Цвіте береза у квітні — травні в середньому 10 днів. Тичинкові сережки опадають, а жіночі перетворюються у горішки з двома перетинчастими крильцями і наприкінці літа та восени роз­носяться вітром (середній урожай — ЗО кг, або 150 млн./га насі­нин).

Рід берези дуже різноманітний. Всього у світі відомо 140 її видів, з яких 73 росте в СРСР, у тому числі 8 — на Україні. Найпоширеніші у нас берези бородавчаста та пухнаста. Береза утворює чисті й мішані лісові насадження на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах. Вона була і зали­шається однією з основних лісоутворюючих порід.

Площа березових лісостанів у республіці становить близько 290 тис. га. Цю цінну ґрунтополіпшуючу породу доцільно ширше впро­ваджувати при створенні соснових культур у борах і суборах Полісся. Формування мішаних сосново-березових лісостанів у цих умовах не тільки підвищує біологічну стійкість і продуктивність деревостанів, а й одночасно зменшує небезпеку виникнення пожеж у сухих лісорослинних умовах.

Чисті соснові культури, створені у післявоєнний період, часто по­шкоджуються шкідниками і уражаються хворобами. Домішка ніжної білокорої красуні-берези оберігатиме сосну від захворювань і підви­щить естетичність ландшафту.

Велике значення має береза і при залісенні кам'янисто-щебнюватих схилів Українських Карпат, де питома вага Ті становить 20 % і більше. Вона першою з'являється на вітровальниках у смерековій зоні, формує свої молодники, під наметом яких створюються спри­ятливі умови для відновлення смереки.

Характеристики

Список файлов реферата