14589 (648473), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Резерви зменшення витрат електроенергії на освітлення у заміни ламп розжарювання, що перетворюють на світло лише - 5…8% спожитої енергії, люмінесцентними лампами, корисна віддача яких - 20…30%.

Утримання молодняка ВРХ на великих фермах вимагає значних витрат електроенергії (64,2% до загальної кількості) на підтримання мікроклімату. Тут на освітлення витрачається у 7,7 рази енергії більше, ніж на відгодівельних майданчиках (табл.1).

Таблиця 1.

Структура енергоємності виробництва яловичини при електрифікованих виробничих процесах, %

Технологічні процеси	Комплексно-механізовані ферми по відгодівлі молодняка	Відгодівельні майданчики
Прибирання гною	0,6	-
Роздавання кормів	9,5	26,8
Напування тварин	3,9	33,9
Вентиляція приміщень	64,2	-
Переробка гною	2,7	-
Освітлення	12,1	22,6
Інші потреби	7,0	16,8
Всього	100,0	100,0

В умовах енергетичної кризи варто змінити підходи до розміщення поголів’я, зважаючи на економічну доцільність енергозбереження.

Із 905 МДж енерговитрат для видалення гною ВРХ на засоби механізації припадає 161, на електроенергію - 133, на паливно-мастильні матеріали - 611 МДж.

Важливим резервом зниження енергоємності виробництва молока при прив’язному утриманні корів є перехід на доїння в доїльних залах. Витрати праці на разове доїння корів на установках УДТ-8, УДЕ-8А та УДА-16А зменшуються в 2…3 рази відносно агрегатів ДАС-2Б і АДМ-8. Витрати енергії на доїння корів на установках УДА-8 і УДА-16 та первинну обробку молока складають 1534,8 і 1489,3 МДж на голову у рік.

За показником витрат енергії на центнер приросту молодняку великої рогатої худоби за ефективністю є технологія безприв’язного утримання на глибокій підстилці, потім - з використаннями комбібоксів і прив’язного утримання. При цьому найбільше заощаджується паливно-мастильні матеріали (ПММ) та електроенергія.

Структура повної енергоємності виробництва свинини, %:

корми - 68,1…93,5;

паливо - 2,27…23,85;

машини та обладнання - 1,06…7,85;

електроенергія - 0,91…6,29;

найбільша частка витрат електроенергії припадає на електропривід вентиляційних установок - 44,0…55,3%;

жива праця - 0,66…2,13;

т варинницькі будівлі - 0,07…0,11%.

Розмір ферми і система утримання свиней суттєво не впливають на питому енергоємність. Технологічні особливості утримання свиней обумовлюють порівняно меншу різницю електроємності виробництва свинини на традиційних і комплексно-механізованих свинофермах - 16,7%. Тому структура енерговитрат багато в чому подібна. Найбільша частка витрат електроенергії припадає на електропривід вентиляційних установок - 44,0…58,3%.

Таким чином, щоб уникнути значного зростання енергоємності виробничих процесів у тваринництві за рахунок їх теплофікації, доцільно здійснити такі заходи:

ущільнення тварин і птиці у приміщеннях, довівши їх кількість до оптимального значення;

зменшення втрат енергії через огороджувальні конструкції будівель шляхом підвищення теплового захисту;

застосування для підігрівання молодняка худоби теплоакумулюючих електронагрівачів замість електрокалориферів;

використання для підігрівання води рекупераційних установок, які утилізують тепло, що виділяється при охолодженні молока;

регенерація тепла, що виводиться разом з повітрям з тваринницьких приміщень;

застосування для опалення і кондиціювання петротермальних систем (трубопроводів, прокладених на певній глибині, через які вентилятори прокачують повітря, що використовується для нагрівання взимку, а влітку - для охолодження приміщень);

удосконалення вентиляційних систем тваринницьких приміщень шляхом автоматизації управління повітророзподілу, асиміляції шкідливих газів і вологи у вентильованому повітрі;

подавання свіжого повітря у зону знаходження тварин і птиці та локальне виведення відпрацьованого повітря;

ізолювання трубопроводів;

дотримання нормативного режиму горіння у котлах, оптимальної температури води у системах опалення;

недопущення накипу на стінках котлів; заміна водонагрівальних котлів на твердому і рідкому паливі електроводонагрівачами та електропароутворювачами.

Технічні заходи передбачають:

автоматизацію управління електронагрівальних і освітлювальних установок, систем водопостачання, установок мікроклімату, електроприводів тощо;

відключення електронагрівальних установок у години максимального навантаження енергосистеми;

погодження потужності нагрівальних елементів з тепловою продуктивністю установок;

оптимізацію завантаження електродвигунів;

індивідуальну компенсацію потужності, що споживається електродвигуном;

застосування газорозрядних ламп освітлення;

обмеження напруги в освітлювальній електромережі вночі;

компенсацію реактивної потужності на електропідстанціях за допомогою конденсаторних установок;

проведення зустрічного регулювання напруги;

заміну електрокалориферів розподільчими електронагрівальними установками (у свинарниках - електронагрівальними підлогами, в телятниках - електронагрівальними стінами).

Загалом, основними джерелами зменшення енергоємності виробництва продукції тваринництва є:

підвищення продуктивності тварин;

оптимізація чисельності поголів’я;

поліпшення породного складу худоби і птиці;

застосування енергоощадних технологій утримання поголів’я;

дотримання головних принципів організації виробництва (потоковості, ритмічності, синхронності).

Одним із найефективніших способів трансформації енергії біомаси, зокрема енергії гною, є анаеробна ферментація гною для отримання метану тобто, реальна можливість отримання енергії з гною, що отримують за безпідстилочного утримання тварин шляхом метанового бродіння.

За температури 31°С 1 кг органічної маси дає 0,8...1,0 м³ біогазу. Якщо врахувати, що від 40 до 50% органічної речовини гною втрачається у процесі метаногенезу і від 1 м³ біогазу, який є сумішшю метану й вуглекислого газу, отримують 20…25 МДж енергії, то очевидні переваги широкого застосування цього способу.

У виробничих дослідах у Швеції у розрахунку на одну корову за добу було отримано 2 м³ біогазу. За енергетичним еквівалентом отриманий на одній фермі біогаз може забезпечити потребу в енергії двох ферм.

Використана література

1. Ревенко І.І., „Механізація виробництва продукції тваринництва”, Київ „Урожай" 1994 р., 264 с.

2. Ревенко І.І., Роговий В.Д., Кравчук В.І., Манько В.М., Чос М.М., „Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств", Київ „Урожай" 1999 р., 200 с.

3. Ревенко І.І., Манько В.М., Кравчук В.І., „Машиновикористання у тваринництві”, Київ „Урожай" 1999 р., 208 с.

4. Корчемний М. та інш. Енергозбереження в агропромисловому комплексі. - Тернопіль: 2001 - 657 с.

Характеристики

Список файлов реферата