14558 (648459), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Найпоширенішою породою свиней на Україні є велика біла, виведена в результаті багаторічної роботи по удосконаленню у різних кліматичних зонах нашої країни свиней великої білої породи англійського походження, яких завозили до 1931 р.

Свині великої білої породи мають білу масть, міцну конституцію, жива маса дорослих кнурів – 330-360, свиноматок – 240-260 кг. Багатоплідність свиноматок 10–12 поросят. Вони відзначаються високою молочністю і добрими материнськими якостями. Особливістю породи є наявність у ній тварин усіх існуючих типів свиней: сального, м'ясо-сального та м'ясного. В зв'язку з підвищенням попиту на м'ясну свинину найбільш цінними є тварини м'ясного типу з довшим та глибшим тулубом, з добре розвиненим міцним кістяком.

Живої маси 100 кг свині цієї породи досягають у віці 182 дні, середньодобовий приріст живої маси становить 694–774 г при витратах 3,9 корм. од. на 1 кг приросту.

Українська степова біла – перша вітчизняна порода. Вона була створена під керівництвом академіка М.Ф.Іванова методом відтворного схрещування місцевих степових свиней з кнурами великої білої породи і затверджена в 1934 р.

Свині цієї породи білої масті, міцної конституції, добре пристосовані до своєрідних кліматичних умов півдня України, мають високі продуктивні якості. Жива маса дорослих кнурів 350, свиноматок 250 кг, багатоплідність 10–12 поросят за один опорос.

Свиней української степової білої породи розводять у плем-заводах «Асканія-Нова», «Сиваський» Херсонської, племрадгоспі «Добра Криниця» Миколаївської областей та ін.

Миргородська порода виведена шляхом складного відтворного схрещування місцевих коротковухих чорно-рябих свиней Полтавщини з беркширською, середньою білою, великою білою породами свиней та меншою мірою з великою чорною і темворс. Робота по виведенню цієї породи після Великої Жовтневої соціалістичної революції проводилась під керівництвом професора А.П. Бондаренка.

Жива маса кнурів миргородської породи 300-320, свиноматок 220–230 кг, багатоплідність 10–11 поросят. В основному тварини належать до м'ясо-сального типу. Свині чорно-рябої масті, добре використовують пасовища та соковиті корми.

Порода ландрас виведена в Данії при схрещуванні місцевих свиноматок з плідниками великої білої породи в умовах повноцінної годівлі при насиченні раціонів білком тваринного походження (збиране молоко). Свині породи ландрас білої масті, мають видовжений тулуб, відзначаються відмінними відгодівельними та м'ясними якостями, придатні для виготовлення бекону. Вадами тварин цієї породи є вибагливість до умов утримання та годівлі.

Свиней породи ландрас використовують для поліпшення відгодівельних та м'ясних якостей інших порід.

З метою більш цілеспрямованого розведення свиней, ефективнішого використання природно-економічних умов і особливостей окремих районів прийнято породне районування порід свиней. Так, велика біла порода, рекомендована для розведення на всій території країни, українська степова біла – в Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Херсонській областях, миргородська – в Полтавській, Житомирській, Ровенській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях.

1.6 Відгодівля свиней

М'ясна відгодівля свиней. До категорії м'ясних відносять молодих відгодованих до живої маси 60–130 кг свиней, товщина сала у яких між 6-7 ребрами становить 1,5-4 см. Тулуб у м'ясних свиней досить круглий, лопатки й стегна розвинені задовільно, остисті відростки спинних хребців можна прощупати.

На інтенсивну м'ясну відгодівлю підсвинків ставлять у 3-місячному віці живою масою 25-30 кг і відгодовують 4–4,5 міс. Проводять її в два періоди: перший з 3- до 5–5,5-місячного віку і другий – не більше 2 міс. Середньодобовий приріст за перший період повинен становити 500 г, за другий – 700–750 г і за весь період відгодівлі – близько 650 г. Враховуючи здатність молодого організму швидко рости, в перший період відгодівельному молодняку доцільно згодовувати максимальну кількість найбільш дешевих кормів. Високій інтенсивності росту молодняка сприяє згодовування йому разом з концентрованими, соковитими та грубими кормами кормів тваринного походження.

У другому періоді відгодівлі даванку концентрованих кормів збільшують і, залежно від типу раціону, вона може становити 85-90% загальної поживності.

В другий період відгодівлі бажано виключити з раціонів корми, які знижують якість сала і м'яса (овес, соя, соєвий шрот).

Беконна відгодівля. Бекон – це високоякісні м'ясні продукти, виготовлені відповідним чином — корейка, грудинка, різні сорти окостів, рулети тощо. Для одержання такої продукції ставляться і спеціальні вимоги до продуктивних якостей свиней, яких відбирають для беконної відгодівлі. До беконних відносять свиней білої масті, віком до восьми місяців, живою масою 80–105 кг, з довжиною тулуба не менше 100 см, без перехватів за лопатками. Шкіра повинна бути без пухлин, синців і травматичних пошкоджень, які поширюються і на підшкірну клітковину. Товщина шпику між 6-7-м грудними хребцями – від 1,5 до 3,5 см, не враховуючи товщини шкіри, рівномірна по всій хребтовій лінії (різниця не більше 2 см). М'ясо повинне бути ніжним, соковитим і становити 53-60% маси туші.

Кнур миргородської породи

Кращими для беконної відгодівлі є молодняк спеціалізованих беконних, великої білої і української степової білої порід, а також помісі, одержані від схрещування цих порід з кнурами естонської беконної породи та ландрас.

Відгодовують молодняк у два періоди. Перший з 2,5-3-місячного до 4,5–5-місячного віку при середньодобових приростах не менше 450 г, другий період – протягом наступних 2,5-3 міс при середньодобових приростах не менше 600 г. При беконній відгодівлі в перший період на 1 корм. од. повинно припадати 110-120 г перетравного протеїну, в другий – 90–100 г.

Найкраще відгодовувати беконних свиней повноцінними комбікормами. У другому періоді не згодовують макухи, висівок, вівса, сої, бо вони знижують якість бекону.

Напівсальна відгодівля. На таку відгодівлю ставлять молодняк м'ясо-сальних порід і помісей у 4-місячному віці живою масою не менше 40-45 кг. Знімають з відгодівлі напівсальних свиней у 10-12 міс при досягненні ними живої маси не більше 130-150 кг.

У перший період відгодівлі тривалістю до 3 міс і досягнення підсвинками живої маси 90-100 кг концентровані корми в раціонах відгодівельних тварин становлять 60-70% (за поживністю), а решта - соковиті й грубі. Влітку концентрованих кормів дають дещо більше і згодовують їх у суміші з подрібненими зеленими кормами. Середньодобові прирости в перший період можуть бути в межах 600 г. Основними кормами в цей час є концкорми, коренебульбоплоди, технічні відходи, трава, трав'яне борошно тощо.

Тривалість другого періоду напівсальної відгодівлі не перевищує двох місяців при середньодобових приростах не менше 700 г. Концентрованих кормів у цей період згодовують не менше 70% за поживністю, взимку до раціону включають соковиті та грубі корми, а влітку траву.

Сальна відгодівля передбачає одержання важких сальних туш свиней. На таку відгодівлю ставлять вибракуваних основних свиноматок, а також кнурів, яких попередньо каструють. Сальна відгодівля триває близько трьох місяців. При інтенсивній відгодівлі вибракувані дорослі свиноматки здатні за 2,5-3 міс збільшити свою початкову масу на 50–60 кг.

Перші 1,5-2 міс відгодівлі свині мають добрий апетит, а тому в раціон включають багато коренебульбоплодів, силосу, полови, трави при невеликій даванці концентрованих кормів. За 1-1,5 міс до закінчення відгодівлі кількість об'ємистих кормів зменшують при одночасному збільшенні даванки концентрованих (до 80% за поживністю). В останні 1-1,5 міс відгодівлі дають корми, при згодовуванні яких одержують високоякісне сало (ячмінь, просо, горох, жито, картоплю, буряки, комбінований силос тощо), а такі, як макуха, кукурудза, соя, з раціону виключають.

Використані джерела

1. М.Ф. Токарєв, В.І. Ведеречко, О.І. Лашко. Домашня ферма. Київ «Урожай» 1988.

2. Приусадебное животноводство: Справочник/ К.М. Иванов, О.А. Елисеев, А.И. Нетеса. – Л.: Агропромиздат. Ленинградское отделение, 1986.

Характеристики

Список файлов реферата