14370 (648406), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Висівають насіння в грунт, коли він прогріється до 10-12ºС. Загортають на глибину 3-5 см (на великій глибині не вистачає повітря).
Насіння цибулі на 1-2см; редиски, огірків – 2-4см; гороху, бобів – 4-5см. На піщаних ґрунтах висівають глибше, ніж у глинисті.
7. Особливості цибулинних рослин (тюльпанів, нарцисів, гіацинтів та ін.). Способи вегетативного розмноження багаторічних рослин (поділом куща, кореневищами, бульбами, бульбоцибулинами тощо).
Тюльпани, нарциси – цибулькові рослини, розмножуються маленькими цибульками, котрі називаються дітками. Висаджують по декілька штук в горщик на протязі 2-3 років. Лілії розмножують лусками цибульки з частиною дінця і накривають склом.
У гіппаструмів, кринумів і панкрациумів в горшках з діток виростають маленькі рослини, котрі добре відокремлюють.
Ділення куща – розмножують ті рослини, котрі добре кущаться і утворюють багато стебел з окремими коренями. Наприклад: циперуси, папоротники, спаржа, ізолепис.
Ставлять горшки у теплі і добре освітлені місця.
Ділення кореневища – розмножують канни, аспидіастри. Їх корені розрізують так, щоб було на кожному корінці вічко.
Канни – краще, коли кореневище проросте в теплому місці і порізати на окремі пророщі вічка, висадити в горщики.
Кореневі дітки – можна розділити, висадити в окремі горшки. На стеблах утворюються молоді рослини з воздушними коренями.
Час від пристановки на вигонку до цвітіння у цибулинах рослин порівняно короткий 16-32 дні. Цибулини правильної форми 3-3,5см діаметром і масою 25-30гр.
Висаджують на початку жовтня у ящики або горшки. Щоб прискорити цвітіння, рослину два раз в день поливають теплою водою - 30ºС.
Нарцис – для цвітіння у січні- березні цибулини викопують з грядки у середині липня на початку серпня і зберігають до вересня при температурі 17ºС.
8. Кліматичні рослини. Умови утримання рослин тропіків, субтропіків, пустель і напівпустель (сукуленти та кактуси)
За біологічними особливостями і декоративними якостями поділяються на рослини, вирощені в кімнатах – перша група.
Друга група – декоративно-листяні рослини – невід’ємна частина інтер’єру кімнати. Вони мають кольорові, розрізані або яскраві листки, котрі добре гармонійно контрастують з розцвіткою стін, меблі.
Третя група – кімнатних квітів – в’ющі і ампельні рослини. Різноманітні по будові стебел, листків по формі і кольору. Ними прикрашають стіни, мебель.
Кактуси – цвітуть в основному серед ночі. Їх можна вирощувати по сотень видів і форм.
9. Розміщення кімнатних квітів у приміщенні. Вимоги рослин до вологості й температури повітря, ґрунту, освітлення. Світлолюбові та тіневитривалі рослини
Найбільше світла і тепла поступає на південні вікна, придатні для зимового періоду. Весною, літом рослини потрібно трохи притінювати і більше поливати. Багато світла потребують – трав’янисті, особливо цвітучі. Для рослин з дуже яскраво розмальованими листками. При слабкому світлі вони швидко тратять яскравість фарб і привабливість. Брак світла найкраще переносять фікуси, мірти, папоротник, так як мають густі листки.
Вимоги до тепла різні. Багатьом потрібна постійна температура без різких змін. Так рослини поділяють на три групи:
-
– рослини для прохолодних місць;
-
– рослини для помірно теплих місць;
-
– рослини для теплих місць або для кімнатних тепличок.
В прохолодних місцях з температурою повітря 14-16ºС добре розвиваються такі рослини як: азалія, олеандр, рози, фуксія, пеларгонія, сенполії, спаржа декоративна, традесканція, плющі, фікуси, циперуси, аспідистри, хлорофітум.
Для цвітіння азалій, роз, первоцвітів необхідна температура - 20ºС. Щоб продовжити цвітіння, їх переносять у холодне місце. Помірне тепле повітря потребує (18-20ºС) – бегонія, розан китайський, плющ восковий. Добре ростуть рослин, коли повітря в приміщенні не дуже сухе. Літом необхідно обприскувати листки.
Вологість грунту – весняно-літній період – інтенсивно поливати і обприскувати. Осінь – ріст сповільнюється. Зимою поливання припиняють. Підживлення слід проводити в літній час.
Світлолюбиві квіткові рослини – клен кімнатний, крин, бегонії цвітні, каланхое, рози.
У першому ряду вікна треба розміщувати кактуси, потім азалію, синінгію, жасмин, алеандр, розан китайський.
Квіти південної орієнтації. Коло вікон добре росте бегонія, рекс, пальми, панданус, а такі рослини, як сентуріум, панкраціум, пеларгонія можуть і цвісти. Багато світла потребують гарноцвітущі, але в теплі часи, їх треба притіняти від прямих променів.
Квіти північної орієнтації – їх необхідно розміщувати блищи до вікна – це амариліси, першоцвіти, петунію махрову, пеларгонію, фуксії, сенполію. Дальше від вікон розміщують квіти, що менш вимагають світла – аспідистри, лавр благородний.
З в’ющих і ампельних рослин в умовах пониженого світла добре ростуть – різновидності плюща, декотрі традесканції. Поливають 1-2 рази в неділю. В період росту підживлюють мінеральними добривами0,5гр. Квіткової суміші, або столову ложку дерев’яної золи на 1л води. Зимою підживлюють тільки цвітучі рослини.
10. Значення перевалки, пересаджування, підживлювання для росту й розвитку квітково-декоративних кімнатних рослин. Застосування добрив (органічних, мінеральних, комплексних) для підживлення кімнатних рослин. Способи розмноження кімнатних рослин
Перевалкою – називається збільшення об’єму землі для інтенсивно рослих коренів без порушення земельної груди горошкових рослин. Піддають переважно молоді швидкорослі рослини. Беруть перевалюють з 9 ти см горшків у 11 см, з 11 см у 13 см горшки. Перевалюють молоді рослини вирощені з насінь, черенків, добавляючи кожний раз живильну суміш без порушення кореневої груди. Підбирають ширший на два пальці.
Пересадка рослин – приступають. Коли потрібно поміняти горщик, є хвороби кореневої системи, ділення кореня, коли починає жовкнути листя. Пересадку квітучому вазону робити не можна. Кращий час для пересадки – весна (березень, квітень), коли рослина починає інтенсивно рости. Ніжні і дрібні рослини – у травні. Хвойні рослини – літом, по закінченні весняного росту. Цибулькові – після проходження періоду спокою. Молоді – пересаджують щорічно, великі – через 4-5 років. Нові горщики перед пересадкою миють гарячою водою з добавкою суперфосфати.
Дернаж. На дно кладуть черешок випуклою стороною до верху, насипають шар битих черенків або листя з домішками деревного вугілля, прикривають шаром піску. Вирізають загнивши, пошкоджені частини кореня.
До органічних добрив відносять – перегній, торф, компост, кісткову муку, рогові стружки.
Мінеральні добрива:
-
азотні – аміачна селітра, мочовина і сірчанокислий амоній;
-
фосфорні добрива – суперфосфати;
-
калійні добрива – хлористий калій, калійна сіль.
Аміачна селітра, мочовина містить 35-40% N в легкоутворюючій формі.
Вносять по закінчення спокою невеличкими нормами через 10-15 днів.
Сірчанокислий амоній містить біля 20% N у важкодоступній формі. Діє на рослину повільно, потрібно додавати вапно.
Суперфосфат вносять перед утворенням бутонів і квіток.
Попіл – суміш калійного і фосфатного добрива. Містить 15% калію, 2-3% фосфорної кислоти.
N – добрива посилюють ріс стебел, листків.
Р і К добрива – покращують використання N рослиною, одночасно впливають на прискорення цвітіння і на плодоутворення, тому краще вносити добрива у суміші.
Розмноження: насінням.
Перед початком ящик, горщик обробляють формаліном. На дно кладуть биті череники, посипають грубим піском. Грубе насіння розкладають по поверхні землі і вдавлюють дошкою після чого засипають землею. Маленьке насіння лише придавлюють. Для швидкого проростання ящик тримають коло радіатора з температурою близько 20-25ºС. Після переставляють до світла. Потім роблять пікірування. Кореневу систему вкорочують на третину її довжини (прищепки). Не можна вкорочувати корені у сіянців пальм, левкоя, рослин, котрі погано переносять пошкодження кореня.
Розмноження вегетативними органами. Живці бувають стеблові, листкові і кореневі.
Нарізають гострим ножем – внизу під самим вічком, а вверху над вічком. На зиму заносять у підвали, весною заносять в кімнату. Найкраще робити – весною. Довжина живця 3-4см, ширина 1-2см.
11. Шкідники і хвороби квіткових рослин та агротехнічні заходи, які підвищують стійкість рослин проти шкідників і хворіб. Засоби боротьби з шкідниками та хворобами квітково-декоративних рослин
Збудниками інфекційних або паразитарини хворіб є мікроорганізми: гриби, бактерії, віруси та мікроплазми.
Грибні хвороби коріння та надземних частин рослин – вилягання сіянція, чорна ніжка. Збудники – гриби котрі мешкають у ґрунті.
Основа стебла кореневої шийки – темніє, зогниває, переламується. Розвиваються у весняно-літній період. Поливають розчином фундозлу або 3% дерев’яним попелом.
Фузаріоз – (коренева гниль, в’янення рослин). Виникають загнивання коріння, уражає цибулини, бульбоцибулини, при зберіганні.
Профілактика – дотримання сівозмін.
Склероціальна гниль – збудник ґрунтовий гриб. На поверхні та в середині уражених стебел утворюється білий ватоподібний наліт грибниця. Профілактика – дотримання сівозмін через кожні 5 років. Уражені – спалюють.
Хвороби листків. Борошниста роса, білувато-сірий борошнистий наліт на поверхні – міцелій. Сприяє висока вологість ґрунту, коливання температури 20-20ºС. Обприскування кальцинованої соди (0,5%). Свіжий коров’як – суміш з водою.
Іржа – рослина дістає оранжеві, жовті, іржаво-коричневі спороношення грибків на нижній та верхній частині листка. Профілактика – своєчасне видалення уражених частин.
Сіра гниль – в умовах підвищеної вологості. Уражені частини рослини швидко гниють, вкриваються сірим порошнистим нальотом.
Профілактика – помірне зволоження, знищення рослинних решток на весні та осені, просушування цибулин та бульб.
Плямистість листків – на листках утворюється чорна, коричнева чи сіра пляма. Профілактика – знищення рослинних решток після закінчення вегетації, збалансоване мінеральне живлення.
Бактеріальні хвороби.
До першої групи ураження – мокрою глиною рослинних тканин.
До другої групи – виявлення плям на листках та інших частинах рослини. На них утворюються маслянисті бурі плями, окремі пелюстки квіток всихаються.
До третьої групи – захворювання рослин провідної системи.
Збудники поражають раком жоржини, троянди, хризантеми, пеларгонії.
До четвертої групи – пухлинні захворювання рослин. Бактерії іх ґрунту проникають у корені бульб через пошкодження.
Мозаїка – поява на листках, стеблах блідо-зелених хлоротичних смуг. Уражає гладіолус, нарцис, флокус, жоржину, фіалку.
Шкідники рослин, що живуть у ґрунті: личинки коваликів, личинки хрущів, вовчок звичайний, багатоніжки, стонож, цибулиний кореневий кліщ, довгоносик, широкоголовий кліщ.
Шкідники, що пошкоджують надземні частини рослин: слимаки, кліщі павутинні, плоскотіла оранжерейка, попелиця, гладіолусовий тринс, трояндова листовійка та ін.
12. Догляд за зрізаними квітами. Оптимальні строки їх зрізування. Вимоги до води, повітря, освітлення. Сумісність й несумісність зрізаних квітів
Розмноження квітів на столі потребує мати велику кількість квітів і невелику вазу. В плоскій вазі не можна розміщувати квіти вертикальної будови – гладіолуси, флокси. Зимою на столі можуть бути гвоздики, цикламени; весною – підсніжники, конвалія. незабудка; літом – анютині очка, духмяний горошок; осінню – дрібноцвітущі хрезантеми, георгіни, цинії.
Щоб зрізані квіти довше збереглися у вазі, їх при зміні води трішки підрізають щоразу гострим ножем, так як зрізи загнивають.
Так для гвоздики у вазу необхідна невелика кількість води; троянда потребує, мало сонячного тепла, для кращого зберігання у її вазу додають трішки цукру. Троянда з гвоздикою у вазі разом бути не можуть, бо остання швидко в’яне. Також ваза з квітами не може стояти на протязі.
13. Історія виникнення мистецтва аранжування квітів. Визначення розміру, форми композиції залежно від використання. Компонування рослин у низьких вазах. Компонування рослин у високих вазах: вертикальне, похиле, каскадне, горизонтальне
Створюють вдома квіткові композиції, декоративні корзини, жардиньєрки, вази.
Квіткові композиції. Для прикрашення кімнат, виставок, вітрин, використовують декоративно-листові, ампельні рослини і кактуси. Композиції бувають вертикальні, горизонтальні.















