13782 (648249), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Обробіток ґрунту без перевертання верхнього шару називають безполицевим і застосовують на чистих від бур'янів полях після просапних культур та у районах поширення вітрової ерозії. При цьому обробітку на поверхні ґрунту залишаються пожнивні залишки. Глибоке розпушування ґрунту без перевертання верхнього шару проводять культиваторами-плоскорізами, культиваторами глибокорозпушувачами, а також звичайними плугами без полиць.
Глибина оранки залежить від біологічних особливостей культур, а також товщини гумусового горизонту ґрунту. Оранка може бути мілкою (до 20 см), середньою (20-22 см), глибокою (25 см і більше) та плантажною (понад 45 см).
5.1.1 Підготовка насіння
Для протруювання насіння доцільно використовувати комплексні препарати або суміші препаратів, які одноразово діють на збудників хвороб і ґрунтових шкідників. Найбільш поширені такі протруйники, як ТМТД, вітавакс, байтан універсал, фундазол та ін. Протруювання проводять за 2-3 тижні до сівби на машинах ПС-10А, ПСШ-3 та ін.
Проти летючої сажки пшениці та ячменю ефективне термічне знезараження насіння, при якому зерно замочують протягом 4 год. у воді, нагрітій до 28-32°С. За цей період спори летючої сажки проростають. Потім, щоб убити пророслі спори, зерно 7-8 хв. витримують у воді при температурі 52-53°С. Після цього насіння охолоджують у холодній воді і просушують. Застосовують також однофазне термічне знезараження, при якому насіння прогрівають у воді при температурі 45-46°С протягом 4-4,5 год.
Важливим прийомом підготовки насіння до сівби є повітряно-тепловий обігрів на сонці протягом 3-5 днів або шляхом активного вентилювання підігрітим до 30-35°С повітрям.
5.2 Допосівний період
Мета: зменшення забур'яненості поля, зниження виживання гусениць підгризаючих совок, яєць та личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишовидних гризунів, шведської й гесенської мух, знищення запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септо-ріозів і обмеження їх поширення на сходи пшениці.
Заходи: культивація та боронування полів у міру з'явлення сходів падалиці й бур'янів і з урахуванням вологості верхнього шару фунту та погодних умов у допосівний період. Особливої уваги ці заходи заслуговують при догляді за полем після колосових попередників.
Мета: зменшення кількості озимої та інших видів підгризаючих совок.
Заходи: випуск трихограми на забур'янених полях після парів і гороху в роки зростання кількості совок — на початку періоду масового відкладання яєць метеликами другого покоління і через 5—8 днів. Норма випуску в перший строк — 30 тис. самок трихограми на 1 га, у другий — залежно від чисельності яєць совок встановлюють співвідношення паразиту та шкідника: 1:1 при кількості яєць до 10 шт./м2, 1:3 — при 10—15, 1:5 — при 15—30, 1:10 — понад 30 шт./м2.
Мета: заготівля насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями і запобігання або максимально можливе обмеження його зараженості збудниками хвороб (сажкові, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз, бактеріози), заселеності шкідниками і засміченості насінням небезпечних бур'янів.
Заходи: післязбиральне очищення, сушіння і сортування насіння та доведення його кондицій відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 2240-93.
5.2.1 За 1—15 днів до сівби
Мета: захист посівів від усіх видів сажок, гельмінтоспоріозних і фузаріозних кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви.
Заходи: для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії. Використовують один з протруйників: вітавакс 200 ФФ, 34%-й в.с.к. (2,5—3,0 л/т); байтан універсал, 19,5%-й з.п. (2 кг/т); берет, 5%-й с.к. (З л/т); сістан, 40%-й з.п. (0,3 кг/т); дерозал, 50%-й к.с. (2 л/т); сумі-8, 2%-й з.п. (1,5-2,0 кг/т); раксил, 2%-й з.п. (1,5 кг/т); фундазол 50%-й з.п., бенлат, 50%-й з.п. (2-3 кг/т); паноктин, 35%-и в.р. (2 л/т).
Мета: підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів.
Заходи: одночасно з протруюванням насіння обробляють мікро елементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохім мічного аналізу грунту) і регулятором росту рослин емістизом С (5 мл/т). У Степу і південній частині Лісостепу насіння озимої пшениці для висіву після стерньового попередника обробляють прометом 400, 40%-й м.с. (2 л/т).
5.3 Догляд за посівами
5.3.1 Період сівби
Мета: обмеження розмноження багатьох видів потенційних шкідників і розвитку хвороб, підвищення стійкості рослин проти комплексу несприятливих факторів (шкідники хвороби, низькі температури).
Заходи: на зрошенні, а також на богарі після добрих попередників при достатніх запасах продуктивної вологи у фунті, сівбу доцільно проводити у другій половині оптимального для зони періоду, на суходолі після непарових попередників, залежно від стану зволоження фунту — на початку, в середині або наприкінці його.
Мета: зниження чисельності хлібної жужелиці та інших фунтових шкідників і оптимізанія азотного живлення рослин пшениці.
Заходи: внесення аміачної води або безводного аміаку (20—30 кг/га азоту) під передпосівну культивацію після колосового попередника.
5.3.2 Фаза сходів — третього листка (І етап органогенезу)
Мета: захист посівів від цикадок (50—150 особин на 1 м2), злакових попелиць (100—400 особин на 1 м2), вірусних хвороб, пшеничної та шведської мух, підгризаючих совок (понад 2—3 гусениці на 1 м2), хлібної жужелиці (2—3 личинки на 1 м2).
Заходи: обприскування (крайове, вибіркове в осередках розмноження шкідників або суцільне) одним із препаратів: базудином, 60%-й к.е. (1,5-1,8 л/га), БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), волатоном, 50%-й к.е. (1,6—2,0 л/га), нурелом Д, 55%-й к.е. (0,75—1.0 л/га). Крім того, проти попелиць можна використовувати: золон, 35%-й к.е. (1,5—2,0 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15-0,20,-л/га), арріво, шерпу, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), сумі-альфу, 5%-й к.е. (0,3 л/га), кінмікс, 5%-й к.е. (0,3 л/га), децис. 2,5%-й к.е. (0,25 л/га).
5.3.3 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу)
Мета: захист посівів від хлібної жужелиці (4—6 личинок на 1 м2).
Заходи: обприскування посівів тими самим препаратами, що й у фазі сходів.
Мета: захист посівів пшениці від борошнистої роси у районах її стабільного і сильного виявлення за умов теплої тривалої осені та інтенсивності ураження рослин 5% та поширення 30%.
Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів: тілтом, 25%-й к.е. (0,5 л/га), корбелем, 75%-й к.е. (1 л/га), імпактом, 25%-й с.к, (0,5 л/га), байлетоном, 25%-й к.е. (0,5 л/га), арчером, 42%-й к.е. (0,8 л/га), райдером, 40%-й к.е. (0,8 л/га), каліксином, 75%-й к.е. (0,5-0,75 л/га), рексом, 49,7%-Й к.е. (0,4-0,6 л/га), тангом, 50%-й к.е. (0,8—1,0 л/га), топсином М, 50%-й з.п. (0,6—0,8 кг/га).
5.3.4 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу) та протягом зими
Мета: захист посівів від полівок та інших мишовидних гризунів (3—5 колоній на 1 га і більше).
Заходи: розкладання у жилі ходи зернових принад, отруєних гліфтором, 72%-й г (10—15 г/га). Розкладання у наземний спосіб восени, взимку чи навесні бактородентициду зернового з титром не менше 1 млрд/г або розкладання воскових брикетів шторма, 0,005%-й на відстані 10—15 м один від одного та по одному в кожну нору.
5.3.5 Відновлення весняної вегетації
Мета: підвищення компенсаторних реакцій рослин насамперед на ослаблених зріджених посівах, пошкоджених хлібною жужелицею, пшеничною мухою, опомізою, озимою мухою, дротяниками.
Заходи: підживлення азотними добривами, зокрема прикореневим способом (40-60 кг/га азоту).
5.3.6 Фаза весняного кущення (III етап органогенезу)
Мета: захист посівів від бур’янів (5-15 шт./м2 дводольних).
Заходи: для обприскування посівів застосовують такі гербіциди: 2,4Д, 68,5%-й в.р. (0,7-1,2л/га), дікопур Ф, 60%-й в.р., дезормон, агротокс, 50%-й в.р. (1,4-2,4 л/га), бюкротил-Д, 45%-й в.р. (1,5-1,75 л/га), базагран-Новий, 48%-й в.р.(0,15 кг/га), ковбой, 40%-й в.р.(0,12-0,19 л/га), сатіс, 18%-й з.п. в.р. (0,1-0,15 кг/га), та інші.
5.3.7 Фаза виходу в трубку (IV—VII етапи органогенезу)
Мета: запобігання кількісним втратам урожаю зерна від клопів-черепашок (не менше двох особин на 1 м2) та гусениць злакової листокрутки (50 особин на 1 м2 у роки з теплою сухою весною, 100—150 — в умовах помірного теплового режиму і достатнього зволоження).
Заходи: проти злакової листокрутки — обприскування крайових смуг поля завширшки до 150 м сумітіоном, 50%-й к.е. (1 л/га), проти клопа-черепашки — одним із препаратів: волатоном 500, 50%-й к.е. (1,6 л/га), БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), кінміксом, 5%-й к.е. (0,2—0,3 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1—0,15 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2—0,25 л/га), сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6—1.0 л/га). При своєчасному проведенні обприскування часто достатньо обмежитися обробкою крайових смуг посіву завширшки до 100 м.
Мета: захист посівів від борошнистої роси (при ураженні рослин понад 1% в умовах високої вологості - 95-100% і середньодобової температури повітря 14— 17°С).
Заходи: для обприскування посівів застосовують такі фунгіциди: байлетон, 25%-й з.п. (0,5 кг/га), тітл, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпакт, 12,5%-й с.к. (1 л/га), імпакт, 25%-й с.к. (0,5 л/га), топсин М, 50%-й з.п. (1,0—1.2 кг/га), корбель, 75%-й к.е. (1 л/га), арчер, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га), альто 400, 40%-й к.е. (0,15 – 0,20 л/га), каліксін, 75%-й к.е. (0,5 – 0,75 л/га), та інші.
Мета: захист посівів від іржастих хвороб (при ураженні рослин понад 1% в умовах високої вологості – 95-100%, тривалих і частих рос, дощові погоди і температури повітря для бурої іржі пшениці – 15-250С, стеблової іржі – 11- 130С).
Заходи: для обприскування посівів застосовують такі фунгіциди: байлетон, 25%-й з.п. (0,5 кг/га), проти бурої іржі, 1 кг/га – стеблової та жовтої іржі, тітл, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпакт, 25%-й с.к. (1 л/га), тілт-преміум, 37,5%-й з.п. (0,33 кг/га), імпакт, 25%-й с.к. (0,5 л/га), альто 400, 40%-й к.е. (0,15 л/га), арчер, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га) райдер, 40%-й к.е. (0,8—1,0 л/га), фолікур, 25%-й к.е. (1,0 л/га), рекс, 49,7%-й к.е. (0,4-0,6 л/га), танго, 50%-й к.е. (0,8-1,0 л/га)
Мета: захист посівів від церкоспорильозної кореневої гнилі пшениці (при появі хвороби на рослинах, прохолодній (5—7°С) та вологій погоді з частими дощами і похмурими днями, загущеному травостої посівів).
Заходи: обприскування посівів пшениці бенлатом, фундазолом, 50%-й з.п. (0,5 кг/га), спортаком, 45%-й к.е. (0,9 л/га), дерозалом, 50%-й к.е. (0,5 л/га).
Мета: захист посівів від септоріозу (при ураженні рослин понад 5%, частих дощах з вітрами, високій вологості повітря і температурі 20—25°С); гельмінтослоріозних плямистостей (при ураженні рослин понад 1%, підвищеній вологості повітря — 95—97% і температурі понад 15°С).
Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів, байлетоном, 25%-й з.п. (1 кг/га), тілтом, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпактом, 12,5%-й с.к. (1 л/га), імпактом, 25%-й с.к. (0,5 л/га), спортаком, 45%-й к.е. (0,9 л/га), тілт-преміумом. 37,5%-й з.п. (0,33 кг/га), арчером, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га).
5.3.8 Фаза колосіння — цвітіння (VIII—IX етапи органогенезу)
Мета: захист посівів від борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозу, гельмінтоспоріозної плямистості (при сприятливих для їх розвитку погодних умовах, згаданих для IV—VII етапів органогенезу).
Заходи: обприскування посівів рекомендованими для IV—VII етапів фунгіцидами.
Мета: захист посівів від ураження колоса та зерна фузаріозом, септоріозом та іншими хворобами в роки з теплою та вологою погодою (температура — 28—30°С, відносна вологість повітря — 80—100%, часті дощі).
Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів: фолікуром, 25%-й к.е. (1 л/га), фолікуром ВТ, 22,5%-й к.е. (1,0—1,25 л/га), імпактом, 25%-й с.к. (0.5 л/га).
Мета: запобігання втратам врожаю від п'явиць (в осередках з середньою кількістю 1—2 личинки на стебло, 15% пошкодженої листкової поверхні).
Заходи: обприскування вогнищ масового розмноження шкідника пшениці одним з препаратів: золоном, 35%-й к.е. (1,5—2,0 л/га), Б1-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), нурелом Д, 55%-й к.е. (0,75—1,0 л/га), волатоном 500, 50%-й к.е. (1,6 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), кінміксом, 5%-й к.е. (0,2 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га) фастаком, 10%-й к.е. (0,1 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2—0,25 л/га).
5.3.9 Фаза формування зерна (X етап органогенезу)
Мета: запобігання відчутним втратам врожаю від злакових попелиць (10—20 особин на стебло), хлібних жуків (5-6 жуків на 1м2), злакових трипсів (40-50 особин на колос).
Заходи: обробка посівів проти попелиць і трипсів одним з препаратів: БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), золоном, 35%-й к.е. (1,5-2,0 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате 5%-й ке (0,15—0,20 л/га), кінміксом 5%-й к.е. (0,2 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1л/га) сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,3 л/га). Проти хлібних жуків: волатоном 500, 50%-й к.е. (2 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,2 л/га), децисом 2,5%-й к.е. (0,25 л/га).
5.3.10 Закінчення формування - наливання зерна (X—XI етапи органогенезу)
Мета: збереження врожаю та якості зерна від клопа-черепашки (1—2 личинки на 1м2 на посівах сильних та цінних пшениць, 4—6 особин на 1 м2 — на решті полів пшениці); інших видів клопів (10—12 личинок на 1 м2); хлібних жуків (3-4 особини на 1 м2); хлібної жужелиці (8 особин на 1 м2); злакових трипсів (40—50 особин на колос); попелиць (15—30 особин на стебло).
Заходи: обприскування посівів проти клопа-черепашки та супутніх шкідників одним з препаратів: карате, 5%-й к.е. (0,15—0,20 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6-1,0 л/га), сумідидином, 20%-й к.е. (0,3 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2— 0,25 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1—0,15 л/га). Проти хлібних жуків: волатоном 500, 50%-й к.е. (2 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,2 л/га).
5.3.11 Достигання — повна стиглість зерна (XII етап органогенезу)
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
