13678 (648203), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Найчастіше грибком уражуються грубі корми: конюшинне і викове сіно, солома та ін. Вони мають гнилий або затхлий запах і утворюють наліт сизо-зеленого кольору.
Грибок досить стійкий: на злаках він зберігається роками, при сухому жарі при температурі 120° гине за годину, при кип'ятінні — за 5 хв, дезинфікуючі засоби вбивають його протягом 1—2 год.
Епізоотологія. До захворювання сприйнятливі багато свійських тварин. Захворювання спостерігається скрізь, особливо серед кролів, які утримуються у незадовільно вентильованих приміщеннях. Зараження відбувається при згодовуванні запліснявілого корму або при утриманні кролів у забруднених грибком приміщеннях.
Патогенез. Спори, які потрапили в легені, при. наявності сприятливих для них умов проростають. Грибок, що розвивається, пронизує тканину легень, спричиняє некроз і отруює організм кроля виділюваним токсином.
Клінічна картина. Хвороба характеризується повільним розвитком клінічної картини без проявів будь-яких різких симптомів. При захворюванні відмічають утруднене дихання, нерідко серозні виділення з носа й очей, прогресуюче схуднення. Часто вторинні порушення при різних ослаблюючих організм факторах можуть бути домінуючими і визначають кінець хвороби.
При розтині виявляють зміни в паренхімі легень у вигляді набряку і наявність дрібних або великих сірувато-білих вузликів завбільшки з головку шпильки (рис. 12).
Діагноз. У зв'язку з нехарактерними клінічними ознаками вирішальне значення в діагностиці має виявлення грибка і дані патологоанатомічної картини.
Необхідно враховувати подібність уражень легень при аспергільозі з ураженнями, які спостерігаються при туберкульозі і особливо при псевдотуберкульозі. Для туберкульозу і особливо псевдотуберкульозу характерно обвапнування та різке обмеження окремих вузлів; для псевдотуберкульозу — дірчаста форма вузлів та наявність їх в органах черевної порожнини.
Лікування. Ефективних методів лікування не розроблено. Рекомендується давати з кормом 0,1—0,2 г норсульфазолу 2—3 рази на день протягом 3—5 днів.
Профілактика та заходи боротьби. При виявленні плісняви в кормах, у клітках, на клітках, стінах приміщення та інших місцях необхідно негайно видалити її і провести дезинфекцію. Уражені корми в разі потреби можна використовувати лише після знешкодження із загальних заходів основне значення має охорона запасів кормів від ураження пліснявою.
Уражені органи забитих хворих кролів знищують, тушки використовують без обмежень. Для дезинфекції застосовують ті ж засоби, що й при стригучому лишаї.
ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ КОМАХИ
У свійських тварин, у тому числі й у кролів, спостерігають дерматози, що спричиняють личинкові або дорослі стадії комах.
Гемадипсоз (вошивість) — це ентомозне захворювання, що протікає у кролів хронічно.
Етіологія. Збудник хвороби — кроляча воша Haemadipsus ventricosus. Це дрібна безкрила комаха завдовжки 1,2—1,5 мм; тіло овальної форми, складається з голови, грудей і черевця. Груди значно ширші від голови; на грудях три пари ніг. Черевце ширше від грудей (рис. 38).
Воші живляться кров'ю. Самки відкладають яйця, прикріплюючи їх до нижньої половини волосся. Через 7—8 днів з яєць виходять личинки, які перетворюються на дорослих вошей. Весь цикл розвитку триває 25—29 днів.
У кролятнику при температурі плюс 8—10° воші виживають протягом 5—10 днів, при температурі 10—15° — 4 дні, а при температурі 35—37° (в умовах термостата) — 1 день.
Епізоотологія. Вошивість спостерігають в тих господарствах, де тварин незадовільно годують і утримують в антисанітарних умовах. Заносяться воші в господарство з хворими кролями, рідше з клітками та інвентарем із неблаго-получних господарств. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з ураженими вошами кролями, а також через речі догляду, підстилку тощо.
Клінічна картина. Воші при укусі виділяють слину, яка подразнює нервові закінчення шкіри і спричиняє свербіж. У місцях укусів на шкірі видно крапкові крововиливи і невелике набрякання. У хворих тварин шкіра дуже лущиться (лупа). Кролі часто чухаються.
При скупченні великої кількості вошей шкіра запалюється, лущиться, з неї випадає шерсть; дорослі тварини худнуть, а молодняк погано розвивається.
Постійно перебуваючи на тілі тварин та швидко розмножуючись, воші спричиняють розвиток хронічного шкірного захворювання — суху висівкоподібну екзему.
Діагноз. Діагноз ставлять на підставі клінічних ознак (свербіж, наявність на тілі безшерстних місць, лущення шкіри) і виявлення вошей. Для виявлення вошей необхідно пробрати шерстний покрив кроля в кількох місцях і уважно оглянути поверхню шкіри і волосся. При цьому на шкірі можна виявити дрібних повзаючих вошей, а на волоссі — їх яйця.
Лікування. Проти вошивості в будь-яку пору року може бути використаний ІО-процентний дуст хлорофосу або 2-процеит-ний дуст севіну, виготовлений на тальку. Обробляти слід 2 рази з інтервалом 7 днів.
Профілактика та заходи боротьби. У неблагополучних господарствах слід обробляти все поголів'я з одночасним очищенням приміщень і кліток. Кращими дезинсекторами є 3—5-процентна емульсія креоліну. З метою профілактики слід систематично оглядати тварин і створювати відповідні умови утримання і годівлі. Шкурки і пух від уражених вошами кролів необхідно протягом місяця зберігати окремо, а потім використовувати без обмежень.
Вольфартіоз — ентомозне захворювання тварин, яке спричиняється личинками так званих єжемух.
Ця група двокрилих комах характеризується тим, що відкладає личинки у рани на тілі тварин або на неушкоджені його частини в ділянці зовнішніх статевих органів й анального отвору.
Найбільше значення серед єжемух має вольфартова муха.
Вольфартова муха звичайно живе на відкритому повітрі, активна у найжаркіші години дня. Ця муха спостерігається скрізь; літає з травня до вересня і за цей період дає до п'яти поколінь.
Етіологія. Збудником вольфартіозу є личинки вольфартової мухи (рис. 39) щойно відкладені в рани личинки (личинки першої стадії) мають довжину до 1 мм. Ці личинки через 24—36 год перетворюються на личинок другої стадії, а потім — на личинок третьої стадії (рис. 40). Тривалість розвитку личинкової стадії на тілі тварини становить від 8 до 10 днів. Личинки після виходу з рани потрапляють у зовнішнє середовище і перетворюються на лялечок. Стан лялечки триває 10—17 днів.
Епізоотологія. На вольфартіоз кролі хворіють найчастіше влітку, коли вони утримуються на відкритому повітрі. Вольфартіоз серед кролів спостерігають повсюдно.
Клінічна картина. Тяжкість хворобливого прояву вольфартіозу залежить від місця відкладання личинок, їх кількості в рані, наявності або відсутності повторного зараження.
При легкій формі ураження спостерігають неспокій тварин — вони розчухують уражені місця. Краї рани вкриті виразками, набряклі; в рані можна виявити личинок різного віку; личинки в рані перебувають у постійному русі і стирчать своїм переднім кінцем над поверхнею рани.
Тяжко протікає хвороба при ураженні зовнішніх статевих органів. Рани набувають виразкового характеру без тенденційно загоєння, в'ялої грануляції. При цьому личинки сидять у наповненій рихлій кровоточивій порожнині. Рани вкриваються товстими кірками, які легко відриваються, після чого під ними видно «ходи» з наявністю в них личинок. При тяжкій формі спочатку спостерігають ознаки неспокою, потім настає пригнічення.
При скупченні личинок мух у слуховому проході, у порожнинах черепа може виникнути небезпечне для життя тварин запалення головного мозку з смертельним кінцем.
Діагноз. Зважаючи на сезонність захворювання, клінічну картину і виявлення личинок мух в уражених місцях тіла, визначення діагнозу не становить труднощів.
Лікування полягає у видаленні личинок з тканин пінцетом і додатковій обробці їх способом обприскування 3-процентним водним розчином хлорофосу.
Профілактика та заходи боротьби. З профілактичною метою влітку періодично рекомендується обслідувати зовнішні покриви тіла для виявлення можливого ушкодження їх і виявлення в них личинок мух. При наявності на тілі кролів будь-яких ранок з профілактичною метою їх слід обробити розчином хлорофосу або 5-процентним розчином йодоформу в ефірі.
Використана література:
1. Болезни кроликов. А. П. Гончаров. К., «Урожай», 1976, стр. 152 (на украинском языке).















