13427 (648127), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Особливості розвитку рослин вивчали в 2202-2005 рр. у польовому досліді, який закладали на колекційній ділянці ПФ "КАТУ" НАУ. Загальна площа однієї ділянки 15 м2, облікова – 10 м2. Спостереження проводили на трьох ділянках за кожним видом рослин. Технологічні прийоми вирощування застосовували за рекомендаціями Всесоюзного інституту лікарських рослин (Арсюхина Л.И., 1976; Хотин А.А., 1976). Дослідні ділянки розміщали на відкритій сонячній ділянці на загальному агротехнічному фоні без застосування добрив. Насіння висівали в польові умови в 2002 р.15 березня, в 2003 р. – 03 квітня, в 2004 р. – 16 березня, в 2005 р. – 26 березня. Догляд за рослинами протягом усіх років досліджень був однаковим і полягав у і розпушуванні міжрядь і зрошуванні за необхідності.

У період вегетації проводили фенологічні спостереження за 30 рослинами за загальноприйнятою методикою (Руденко А.И., 1950; Шульц Г.Э., 1950; Беспалова З.Г. и др. 1966; Балашев Л.Л., 1968; Бейдеман И.Н., 1974) з деякими змінами й доповненнями стосовно до культур. Фіксація фаз проводилась з точністю в 2 дні. Для складання схем онтогенезу та вегетаційного періоду використовували методику Макрушина М.М. (1985).

Формування насіння вивчали за рекомендаціями Кулєшова М.М. (1964), Строни І.Г. (1966), Макрушина М.М. (1989, 1994). Рослини зрізали через кожні 5-10 днів після завершення цвітіння й негайно обмолочували. Визначали масу 1000 сирих насінин, їх вологість. Перший строк збирання проводили коли насіння можна було без ушкоджень виділити з плоду.

Біологічну урожайність насіння визначали з площі 1 м2 кожного повторення при кожному строку збирання.

Для встановлення оптимальних умов, які сприяють відтоку сухих речовин з рослини в насіння, було створено штучні камери: суха, де температура повітря підтримувалась постійно на рівні 30оС, а вологість повітря біля 30% (термостат, що вентилюється). Вологою камерою служило приміщення, де температура становила 19-20оС, відносна вологість повітря – 80-85% відповідно. В цих умовах насіння дозрівало на зрізаних рослинах протягом тижня. Контролем служило насіння, що було обмолочене в день збирання.

Посівні властивості насіння визначали окремо по строках збирання, умовах дозрівання й по ярусах розташування плодів. Рослини розділяли на яруси (порядки) за морфологією вегетативних органів згідно методики Серебрякова І.Г. (1952). Вологість рослин, масу 1000 насінин, енергію проростання, лабораторну схожість визначали за стандартами методиками (Международные правила анализа семян, 1984; ГОСТ 12041-82; ГОСТ 12042-80; ГОСТ 12038-84). Інтенсивність початкового росту насіння вивчали з урахуванням рекомендацій Строни І.Г. (1966).

Урожайні властивості насіння встановлювали на наступний рік (2003-2007 рр) в польових умовах. Облікова площа ділянок 10 м2. Повторність чотириразова. Облік урожаю проводили суцільним методом. Насіння чорнушки і дурману обмолочували в той же день, подорожник – після триденного знаходження у валках.

Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп’ютері за методиками Доспєхова Б.О. (1985), Плохінського Н.О. (1970), Лакіна Г.Ф. (1980).

Економічну оцінку вирощування насіння визначали розрахунковим методом з використанням технологічної карти, яку склали на підставі типових показників, за цінами, які склалися на 2007 рік.

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РОСЛИН.

Визначення фенологічних фаз проводили на підставі морфологічних ознак. Виокремлено ті фази, які мають чіткі зовнішні ознаки і ті, які неможна пропустити з огляду на їх важливе господарське значення (фаза дозрівання). В роботі представлено фотографії фенологічних фаз розвитку рослин.

Подорожник блошиний. Проростання насіння відбувається через 7-10 діб після посіву. Сходи з’являються через 12-15 діб. Період повільного росту триває до початку галуження впродовж 40-53 днів. Максимальної висоти 40-55 см рослини досягають в фазі дозрівання насіння в суцвіттях раннього строку формування. Цвітіння починається 08-20 червня закінчується 27 червня - 14 липня. Для рослин подорожника властиве тривале формування суцвіть і насіння, воно подовжується у разі випадіння регулярних опадів в цей період. Дозрівання насіння в межах одного суцвіття відбувається впродовж 29-31 діб. Тривалість вегетаційного періоду від кільчення насіння до воскової стиглості насіння складає 98-148 діб. Декоративні ознаки виявляються в період з фази галуження до початку дозрівання насіння.

Чорнушка посівна. Сходи чорнушки з’являються через 17-30 днів після посіву. Період повільного росту триває до 66 діб і скінчується з початком росту стебла рослин. Максимальної висоти (31-43 см) рослини досягають в фазі бутонізації – цвітіння, яке починається 25 червня – 07 липня. Тривалість цвітіння складає 9-14 днів в сухі роки і до 40 – при регулярному випадінні опадів. Відмирання рослин починається при дозріванні насіння. Вегетаційний період складає 110-159 днів. Декоративність рослин проявляється від фази розетки до кінця вегетації.

Дурман фіолетовий. Проростання насіння дурману в польових умовах відбувається через 20-28 діб після посіву, сходи з’являються 27–39 діб. Повільний ріст триває 26-37 діб до становлення проростку (фаза 5-6 листків). Початок цвітіння відмічається в першій половині червня. В вологі роки бутонізація та цвітіння триває до жовтня. Вегетація рослин дурману припинялась у другій декаді жовтня після осінніх заморозків. Тривалість вегетаційного періоду від кільчення насіння до дозрівання його в плодах другого порядку складе 93-107 діб. Декоративність цьому виду дурману надає фіолетовий відтінок всіх частин рослини. Найбільш чітко вона проявляється починаючи з фази цвітіння.

За результатами досліджень складено схеми індивідуального розвитку і вегетаційного періоду всіх рослин, що досліджувались.

РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ НАСІННЯ.

В результаті наших досліджень в процесі формування насіння виділено три періоди: ріст насіння, налив та дозрівання. Фази розвитку прийнято умовно, але це дозволяє вилучити прив’язку до морфологічних ознак плодів та насіння. Базисним параметром, на який ми пропонуємо орієнтуватися при періодизації формування насіння – їх вологість. За результатами досліджень складено регресивне рівняння третього ступеня, за допомогою якого побудовано графіки динаміки води і сухої речовини в насінні (рис.1).

При формуванні виділено такі періоди і фази розвитку:

1. Ріст насіння. Відбувається основне збільшення їхніх розмірів. Для цього періоду властиве повільне накопичення сухої речовини і порівняно швидке зростання маси води. Насіння має вологість більше 75%.

Налив насіння. В продовж цього періоду виділено:

водянистий стан – вологість насіння - 75-65%. Збільшення маси сухої речовини йде повільно, а вода накопичується активно, за рахунок чого і збільшується маса сирого насіння;

молочний стан – вологість насіння 65-50%. Через 20-38 днів після кінця цвітіння в залежності від виду рослини відзначається максимальна маса води в насінні. Для цієї фази властиве найбільш інтенсивне надходження сухої речовини;

тістоподібний стан – вологість – 50-38%. В кінці періоду закінчується збільшення маси насіння. Відбувається це через 16-25 днів після закінчення цвітіння.

Дозрівання насіння. В продовж цього періоду виділено дві фази:

воскова стиглість – вологість насіння 42-24%.

тверда стиглість – вологість нижче за 24%. Насіння втрачає зв’язок з материнською рослиною, легко обсипається при струшуванні плодів.

Вологість листостеблової маси подорожника блошиного впродовж вегетаційного періоду складає 75-60%, чорнушки посівної – 73-48%, дурману фіолетового – 80-65%. За таких умов процес дозрівання насіння триває на материнських рослинах, які було скошено.

Найбільш активно процес реутилізації речовин з вегетативних органів відбувається при збиранні на ранніх етапах формування насіння: водянистий стан (вологість вище 65%). Наприклад, за 7 днів знаходження рослин подорожника блошиного в умовах сухої камери маса 1000 насінин збільшилась з 0,38 до 0,73 г або на 92%, у вологій камері – до 0,80 г або на 110% в порівнянні з обмолотом в день збирання. Перевага прохолодних і вологих умов спостерігалась при збиранні насіння в молочному і тістоподібному стані. Якщо ж початковий вміст вологи був 37,8-24,3% (воскова – тверда стиглість), то спостерігалося зниження маси насіння в обох варіантах.

Найбільший приріст маси 1000 насінин чорнушки при його дозріванні на рослинах відмічено за збирання рослин в фазі молочного стану насіння, початкова маса 1,69 г. В прохолодних і вологих умовах маса насіння збільшилась до 2,36 г або на 39,6%, в умовах сухої камери – до 2,08 г або на 23%.

На реутилізацію і транспорт речовин в рослинах дурману краще впливають умови з температурою повітря 30оС в період росту – молочного стану (вологість 75-55%). За 7 днів дозрівання в умовах сухої камери маса 1000 насінин збільшилася з 0,72 і 2,54 г до 1,96 і 3,86 г або 172-32,6%, в умовах вологої камери відповідно до 1,79 та 3,51 г або 149-38,2%. При збиранні у фазі воскової стиглості маса насіння в сухих й жарких умовах дозрівання майже не змінювалась, а в прохолодних і вологих зменшувалась приблизно на 10% за 7 днів.

Нами було визначено динаміку біологічної урожайності насіння в залежності від строків і способів збирання (табл.1).

Таблиця 1

Біологічна урожайність насіння в залежності від строків

та способів збирання, г/м2

Вид рослини	Строк і спосіб збирання (фаза дозрівання)					НІР05
	Водяни-стий стан	Молочний стан	Тісто-подібний стан	Воскова стиглість	Тверда стиглість
Подорожник	46,7	79,9	103,6	92,5	65,9		24,7
Чорнушка	66,6	77,9	96,5	101	94,0		12,6
Дурман	81,3	164,5	120,1	75,7	42,2		40,6

Примітка. Жирним шрифтом виділено результати за однофазним збиранням

Максимальну біологічну урожайність насіння подорожника 99-108 г/м2 (в середньому за роками досліджень 103,6 г/м2) отримали при збиранні його, коли вологість в суцвіттях раннього строку формування складала 37,8-19,0%, пізнього строку формування 56,4-48,2%. При цьому в суцвіттях раннього строку знаходиться до 1/3 загальної маси насіння з рослини. Вологість вегетативної маси була 64-69%.

Порівняно високу біологічну врожайність насіння чорнушки – 84-115 г/м2 отримали, збираючи рослини при вологості насіння верхнього ярусу 40-24%, нижнього – 50-41%. Вологість вегетативної маси на цей час складає 58-35%. В плодах верхнього ярусу знаходиться до 40% загальної маси насіння.

За умов одночасного збирання насіння дурману з плодів 1-го та 2-го порядків галуження, його біологічна урожайність дорівнює 147-173 г/м2. Вологість насіння складає 24 - 37%, вологість вегетативної маси знаходиться в межах від 73 до 80%.

РОЗДІЛ 5. ПОСІВНІ ВЛАСТИВОСТІ НАСІННЯ.

Вперше при вирощуванні в Криму досліджено динаміку маси 1000 насінин, енергії проростання, лабораторної схожість, а по окремих варіантах – інтенсивність росту проростків (кількість проростків та їх масу) насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної, дурману фіолетового.

В середньому за роками досліджень максимальні значення маси 1000 насінин подорожнику 0,9-1,02 г і лабораторної схожості 76-81% відмічено при його двофазному збиранні в тістоподібному стані і восковій стиглості, а також при однофазному – в твердій стиглості насіння. Енергія проростання до 78% набуває найвищих показників при вологості 32-24% (табл.2).

При зрізанні рослин подорожника на ранніх етапах формування насіння і їх подальшому знаходженні в контрольованих умовах в порівнянні з днем збирання енергія проростання, схожість та інтенсивність росту проростків були більшими у насіння, яке дозрівало в умовах сухої камери.

В фазі твердої стиглості маса 1000 насінин чорнушки посівної складає близько 3,0 г, енергія проростання 92% і лабораторна схожість 97%. Однак за останнього строку збирання обсипається 15-20% урожаю. Втрати йдуть перш за все за рахунок плодів верхнього ярусу.

Насінню чорнушки властиве активне дозрівання на зрізаних рослинах: при початковій лабораторній схожості біля 35%, дозрівання в вологій камері сприяє її збільшенню до 84%, в сухій – до 79%. Збільшення маси 1000 насінин також більш активно йшло в вологій камері.

Насіння чорнушки посівної з різних ярусів розташування на рослині, за умов збирання в однакових фазах розвитку, має однакові посівні властивості.

Таблиця 2

Посівні властивості насіння в залежності від строків і способів збирання

Параметри	Строк і спосіб збирання (періоди і фази формування насіння)					НІР05
	Водяни-стий стан	Молочний стан	Тісто-подібний стан	Воскова стиглість	Тверда стиглість
Подорожник блошиний
Маса 1000 насінин, г	0,36	0,78	0,90	0,91	1,02		0,04
Енергія проростання,%	0,8	22,7	61,8	64,6	78,2		7,7
Лабораторна схожість,%	4,7	52,4	76,0	77,2	81,3		6,0
Чорнушка посівна
Маса 1000 насінин, г	0,8	2,03	2,52	2,64	2,97		0,16
Енергія проростання,%	5,3	23,0	29,4	56,8	91,7		9,9
Лабораторна схожість,%	9,8	67,6	80,3	88,8	96,6		9,2
Дурман фіолетовий
Маса 1000 насінин, г	1,86	4,74	6,33	7,03	6,31		0,28
Енергія проростання,%	9,3	36,3	68,8	78,3	80,5		7,5
Лабораторна схожість,%	14,5	46,9	78,1	86,6	85,8		6,8

Примітка. Жирним шрифтом виділено результати за однофазним збиранням.

Характеристики

Список файлов реферата