10502 (646560), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Планеруючі польоти можуть робити й інші тварини. Так, з земноводних планеруючі стрибки здійснюють деякі веслоногі жаби, названі літаючими. Яванська жаба, що живе у лісах Яви і Суматри, - найкращий "планерист". Ця смарагдово-зелена зверху деревна жаба має поміж пальцями сильно розвинені плавальні перетинки, а вздовж передпліччя і по краю п'ятого пальця задніх кінцівок - шкірясті облямівки. Коли жаба стрибає з дерева, то перетинки і облямівки розправляються, а тіло роздувається, і тварина планерує вниз, м'яко приземлюючись, її найдовші стрибки можуть сягати 10-12 м - зовсім непогано для тварини, що має 7,5 см завдовжки.

З плазунів найкращим планеристом вважається летючий дракон - мешканець тропічних лісів Південно-Східної Азії. Планеруючі польоти ці ящірки у 20-40 см завдовжки здійснюють за допомогою широких складок шкіри, які підтримуються пятьма-шістьма сильно видовженими ребрами. Якщо дракону потрібно перестрибнути з дерева на дерево або з гілки на гілку, ребра його широко розсовуються в боки і розтягують еластичну шкіру. Так утворюються округлі, яскраво забарвлені "крила", і дракон плавно переміщується в бажаному напрямі, бо за допомогою хвоста, наче рулем, може керувати своїм польотом.

Планеруючі стрибки роблять також деякі ссавці, зокрема шерстокрили - ендеміки Східної зоогеографічної області, мешканці тропічних лісів Яви, Суматри, Калімантану, Філіппін. їх літальна перетинка вкрита шерстю і сполучає шию, кінцівки і хвіст. Вони - чемпіони серед "планеристів". Стрибаючи з верхівки дерева, шерстокрили широко розставляють ноги і витягують хвіст, від чого розтягується літальна перетинка, і тоді, майже не знижуючи висоти, вони можуть пролітати до 130 - 140 м.

Значно поступаються шерстокрилам гризуни - летяги, дуже подібні до білок. Максимальна відстань їх польоту - 30-60 м.

Справжній політ - це активний рух за допомогою крил. Першими в такий спосіб почали пересуватися комахи. Для них характерна наявність двох або однієї пари крил та сильно розвинених м'язів. У найкращих літунів на такі м'язи припадає 15-25% ваги тіла. Рекордистом швидкості серед комах є бабка коромисло: за секунду вона пролітає 52 м, отже, 144 км/год. Відомі факти, коли австралійських бабок ловили у відкритому морі за 900 миль від материка.

З метеликів найшвидкіснішими літунами є бражники - великі та сильні нічні комахи, передні крила в яких довгі та вузькі і разом з задніми зчеплені в єдину літальну площину. Швидкість польоту таких бражників, як молочайний, олеандровий, мертвої голови, сягає до 19 м/с, або 54 км/год. Ці метелики можуть долати за короткий час велику відстань. Так, олеандровий бражник пролітає за одну добу 1200 км - від середземноморських субтропіків до берегів Балтійського моря.

Дещо поступаються їм у швидкості бджоли - 18 м/с, або 50 км/год.

Перелітні комахи можуть робити далекі безпосадочні перельоти. Так, сарана пролітає без відпочинку 1500 км, а за деякими даними - навіть 2200 км.

Політ - типовий спосіб пересування птахів. Вся їх організація - зовнішня і внутрішня будова, фізіологія - підпорядковані польоту. Це обтічна форма тіла, легкий і теплий пір'яний покрив, невелика голова з роговим дзьобом, відсутність зубів, перетворення передніх кінцівок у крила, легкий і міцний скелет, полегшені задні кінцівки, могутні грудні м'язи, які приводять у рух крила, велике серце, що виконує важку роботу під час польоту, інтенсивний обмін речовин тощо.

Найкращі літуни мають довгі крила, невеликі ноги, непридатні для ходіння. Швидкість і тривалість їх польоту дуже значні. Чемпіоном серед них є голкохвостий стриж - на незначній відстані він може летіти зі швидкістю до 160 км/год. Стрижі більшу частину свого життя проводять у повітрі: там добувають поживу (різних комах) для себе і пташенят, спарюються і навіть сплять. Ця остання властивість стрижів відкрита французьким льотчиком, який випадково потрапив у зграю сплячих у повітрі птахів.

Швидше за стрижів не літає жоден птах. Лише соколи (сапсан, балобан, чеглок) в момент атаки можуть пікірувати на свою здобич, з ще більшою швидкістю-понад 300 км/год. Деякі види колібрі, які належать до того самого ряду, що і стрижі, також є одними з найшвидкісніших птахів, за деякими даними ці невеликі пташки розвивають швидкість до 100 км/год.

До, так би мовити, "швидкісних" птахів належать кулики (90 км/год), дикі гуси (70-90 км/год), деякі качині (75-85 км/год). Не поступаються їм шпаки (70 - 90 км/год). Швидкість інших перелітних птахів перебуває у межах 50-65 км/год.

Деякі з них здійснюють тривалі безпосадочні перельоти. Так, бурокрила ржанка з ряду куликів гніздується в Азії та з східної частини її відлітає на зимівлю на Гаванські і Маркізькі острови. Щоб потрапити з найближчих місць суші (Алеутські острови) на Гавайські острови, пташці доводиться пролетіти без посадки 3 300 км над морем, а тим, хто зимує на Маркізьких островах, - ще З 000 км. Це рекорд з дальності безпосадочного польоту. Якщо швидкість польоту бурокрилої ржанки становить 90 км/год, то при безпосадочному перельоті їй доводиться без відпочинку летіти понад 36 годин! Яка ж сила у цій невеликій пташці, що важить близько 200 г! Такі маленькі пташки, як рубіногорлі колібрі, що гніздяться на сході Північної Америки, під час перельоту на місце зимівлі перетинають Мексіканську затоку (це близько 1000 км) за 24-26 годин зі швидкістю 40 км/год. Слід зазначити, що всім цим птахам властивий махаючий (активний) політ.

Перебувати довгий час у повітрі можуть буревісники, альбатроси, грифи, орли, але це завдяки ширяючому польоту (пасивному), при якому птахи використовують вітер або висхідні повітряні потоки, а змахів крилами не роблять. У таких птахів крила довгі, з великою літальною площиною, але грудні м'язи і серце розвинені слабше.

Є серед птахів і такі, що погано літають. До них насамперед віднести тінаму - найпримітивнішого з кільових птахів, ендеміка Неотропічної області. Крила в нього короткі і широкі, хвостові пера розвинені слабо і зовні прикриті надхвостовими, через що тінаму називають ще скритохвостими. Ноги у них сильні, бо бігають вони більше, ніж літають, і серце невелике. У повітря підіймаються рідко, у крайніх випадках; летять досить швидко, але на незначну відстань і важко падають униз.

З ссавців до справжнього і тривалого польоту пристосовані тільки рукокрилі, (х своєрідні крила - це еластична шкіряста перетинка між видовженими чотирма пальцями передніх кінцівок, яка переходить на передпліччя, плече, боки тіла, охоплює задні кінцівки (без стоп) і хвіст. На грудній кістці вони мають кіль, до якого прикріплюються грудні м'язи, що приводять у рух крила. Інші пристосування рукокрилих до польоту-це добре розвинені легені і серце, інтенсивний обмін речовин, ехолокаційний апарат для орієнтації. Більшість цих звірків видають ультразвуки, які, відлунюючись від предметів на їх шляху, уловлюються чутливими нервовими закінченнями, розміщеними головним чином у вушних раковинах (так званий козелок), що дає можливість не наштовхуватись на різні перешкоди (ці тварини нічні, органи зору розвинені погано).

Найкращі літуни з них - це дуже корисні довгокрили з родини кажанових; в УРСР живуть великими колоніями у Закарпатті. Крила їх довгі, на кінцях вузькі і гострі.

Плавання - найстародавніший вид пересування тваринних організмів, але властивий він не тільки водяним тваринам, які постійно живуть у воді, в ній добувають їжу, в ній розмножуються, а й багатьом наземним.

Чемпіонами з плавання вважаються стародавні мешканці морів - кальмари. Завдяки своєму "реактивному двигуну" - лійці-вони можуть розвивати величезну швидкість: до 200 км/год. Формою тіла вони нагадують ракету. Рухаються заднім ходом - загостреним хвостом уперед. Ромбовидні плавці хвоста відіграють роль стабілізаторів.

З так званих вторинноводяних тварин, предки яких жили на суші, чудовими плавцями є кити і дельфіни. Середня швидкість їх плавання - до 50 км/год, а в окремих видів дельфінів (косаток, білобочок) - понад 60 км/год.

Кальмар

Набагато швидше плавають корінні мешканці води - риби, зокрема такі, що живуть у товщах води. Вони мають веретеноподібну, сплющену з боків форму тіла, завдяки якій можуть пересуватися легко і швидко на далекі відстані. Понад 70 км/год розвивають такі чудові плавці, як акули, проте не вони є рекордистами швидкості серед риб, а мечовиднорилі риби, до яких належать меч-риба, списоносці, марліни, парусники. Ці великі риби живуть у відкритих водах Тихого й Індійського океанів. Носові кістки у них зрослись у твердий і гострий виріст - меч. Найдовший він у меч-риби (становить третю частину довжини тіла), а найкрупніші екземпляри цієї риби сягають 4,5-5 м довжини, отже, на меч припадає понад 1 м, товщина біля основи якого - 8 см.

Роздратована меч-риба дуже небезпечна: вона може наносити удари і більшим за розмірами рибам і навіть китам. Відомі випадки, коли риба нападала на людей, що купалися. Сильним ударом меча риба здатна легко пробити борт чи дно човна або дрібного судна. У 1962 р. меч-риба пустила на дно японську промислову шхуну.

Швидкість руху меч-риби дуже велика - до 130 км/год. Це точно встановили за допомогою секундоміра, який показав, що спіймана на спінінг риба вимотувала 100 м волосіні за 3 с. З такою самою швидкістю рухаються марліни і списоносці.

Серед риб багато і поганих плавців. Переважно це риби, життя яких зв'язано з дном, де вони знаходять і поживу, і захист.

З риб відкритих вод дуже погано плаває місяць - риба - величезна, понад 3 м довжини і до 1,4 т ваги дископодібна морська риба, яка часто, лежачи на боці, пасивно носиться на хвилях.

Серед водяних птахів найкращими плавцями визнані пінгвіни. їхні передні кінцівки перетворились на ласти і, працюючи ними як веслами, птахи швидко пересуваються під водою. Цьому сприяють великі грудні м'язи, що прикріплені до добре розвиненого кіля. Швидкість пересування їх у воді - до 35 км/год. Вони і є рекордистами по плаванню серед водяних птахів.

Чудово плавають і пірнають гагари, працюючи під водою не лише ногами, а й крилами. Під водою вони можуть перебувати до 2 хвилин і за цей час проплисти до 300 м. Зате на суші ці птахи зовсім безпорадні і швидше повзають, ніж ходять. Мало чим поступаються у плаванні гагарам норці, які також прекрасно плавають і пірнають, але крила у цьому участі не беруть.

Характеристики

Список файлов реферата