10105 (646312), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Так, у Бракенській печері (південь США) в окремі роки в колонії бразильських складчастогубів (перелітних рукокрилих з родини бульдогових) налічували до 20 млн. звірків. Це найбільша з відомих колоній.

Копитні, особливо жуйні парнокопитні, - різноманітна (близько 180 видів) і процвітаюча група. До них належать різні види оленів та порожнисторогих (антилопи, козли, барани, бики). Найпоширенішими є олені (їх нема тільки в Австралії та тропічній Африці) та порожнисторогі (відсутні лише в Австралії і Південній Америці). Дуже багато різних видів антилоп в Африці. Чисельність окремих видів (кани, топі, голубі гну, газелі Томсона, спрінгбоки, імпала тощо) також досить висока, особливо в національних парках. Так, тільки в парку Серенгеті налічується 300 тис. гну та 700 тис. газелей Томсона. В Радянському Союзі найчисельнішою є заново відроджена завдяки заходам по її охороні антилопа сайгак - мешканець степів і напівпустель Прикаспію і Казахстану. В окремих стадах їх до кілька десятків тисяч особин, а загальна чисельність становить кілька мільйонів.

Серед тварин, що мають широке розповсюдження, зустрічаються космополіти, тобто тварини, ареал яких дуже великий і охоплює значну частину земної кулі.

Чимало космополітів є в типі найпростіших - і серед вільноживучих, і серед паразитичних. У вигляді спор і цист ¹ вони переносяться на величезні відстані, а потрапивши у сприятливі умови, позбавляються захисних оболонок і починають рости та розмножуватись. Тому на різних материках і островах знаходять одні й ті самі види прісноводних найпростіших, а люди і тварини, котрі живуть у різних зоогеографічних областях, можуть терпіти від хвороб, які викликаються одним і тим самим збудником-космополітом.

Багато космополітів є серед червів. Паразитичні плоскі черви (солітери, ехінококи), паразитичні нематоди та безліч вільноживучих видів цього класу розповсюджені на всій земній кулі. Яйця нематод можуть переноситися водою, вітром, тваринами. Переважна кількість коловерток зустрічаються на всій Землі.

Чимало нижчих ракоподібних, як морських, так і прісноводних - космополіти. В усіх частинах світу і кліматичних поясах зустрічаються веслоногі рачки. Морські жолуді й качечки, прикріплюючись до дна суден, переносяться з одних морів в інші і таким чином поширюються по всьому Світовому океану. Паразитичні ракоподібні розносяться іншими водяними тваринами. Прісноводні ракоподібні, зокрема дафнії при розмноженні відкладають запліднені яйця, які для дальшого розвитку мають пройти стадію спокою. У цій стадії вони при висиханні водойм можуть" бути перенесені вітром або разом з ґрунтом прилипати до лап птахів і переноситись з одних водойм в інші. Тому ракоподібні зустрічаються в усіх прісних водоймах земної кулі.

Серед морських хребетних також є космополіти. Такі китоподібні, як синій кит, кашалот, косатка, горбач, фін-вал, малий смугастий кит, можуть жити у водах і Північної, і Південної півкуль. Широко розповсюджені у Світовому океані дельфіни - білобочки та афаліни. Акула, що зветься морська лисиця, зустрічається в усіх трьох океанах, але тримається переважно субтропіків, хоча в літній період мігрує в моря помірного клімату.

З наземних хребетних космополітами є певні представники птахів і ссавців. З птахів величезний ареал мають деякі денні хижаки, зокрема справжні соколи, до яких належить сапсан, хоч чисельність їх невелика. Скопа - також справжній космополіт і теж мало чисельний птах. Живе він поблизу водойм, багатих на рибу. Його можна зустріти в Європі і Азії, Північній Африці і Північній Америці, в Австралії і на багатьох островах Тихого океану. Космополітами є також баклани.

Серед ссавців поширений в усьому світі сірий щур. Цьому великою мірою сприяла людина, завозячи, хоч і ненавмисно, цих шкідників у різні країни, де їх доти не було.

Повною протилежністю космополітам ендеміки, тобто тварини, що мешкають лише в одній якійсь зоогеографічній області або країні світу. Ареал ендеміків може бути великим - ціла область - і невеликим, іноді досить обмеженим - якесь озеро, річка або струмок, частина гірського району чи степу тощо, інакше кажучи, є ендеміки широкі і вузькі.

У кожній зоогеографічній області зустрічаються ендеміки, які надають фауні даної області певної своєрідності.

Так, для австралійської зоогеографічної області (Австралія, Тасманія, Нова Зеландія, Нова Гвінея, Полінезія) характерними є такі головні ендеміки, як качконіс, єхидна, різні види кенгуру, сумчастий ведмідь коала, вомбат та багато інших сумчастих (всього до 140 видів), ему, казуар, безкрилий птах ківі, папуги нестор, совиний, какаду, хвилясті папужки, лірохвіст, райські птахи, гатерія, австралійський крокодил, багато видів ящірок та аспідо-вих змій тощо (див. табл. І).

Ендеміками неотропічної області (Південна і Центральна Америка та Вест-Індійські острови) є такі відомі тварини, як броненосець, мурашкоїд, лінивець, з рукокрилих - родина вампірів, високогірні гризуни-цінні хутрові звірки шіншіли, з копитних - тапіри, гуанако, вікуньї, з приматів - широконосі мавпи; з птахів - нанду, тукани, гоацини, колібрі, величезні кондори і американські грифи та багато інших; з плазунів - ящірки ігуани, крокодили каймани, величезні удави, зокрема анаконда, слонові черепахи з Галапагоських островів тощо (див. табл. II).

Ефіопська область (африканський материк на південь від Сахари, південь Аравійського півострова, острів Мадагаскар) характеризується такими ендеміками, як африканський слон, жирафи, бегемоти, білий і чорний носороги, зебри, велика кількість антилоп, чепрачний і смугастий шакали, гієнові собаки, бурі і плямисті гієни, багато видів напівмавп, особливо з острова Мадагаскар, ендемічні роди вузьконосих мавп (павіани, мандрили, мартишки, гвереци), людиноподібні мавпи - горили і шимпанзе. З птахів тут мешкають африканський страус, птах-секретар - відомий знищувач змій, священий ібіс, кито-глави і молотоглави та багато інших, з плазунів - нільський і африканський вузькорилий крокодили, гігантські піто - ни яєчна змія, що живиться яйцями птахів, єгипетська кобра, плюючі кобри, надзвичайно небезпечні мамби та ін. (див. табл. III).

Для Східної, або Індо-Малайської області (Індія, Індокитай, південь Китаю, острови Шрі Ланка, Філіппіни, індонезійські, крім Гвінеї і Сулавесі) характерні такі ендеміки, як індійський слон, індійський, суматранський і яванський носороги, чепрачний тапір, величезний дикий бик гаур, малайський ведмідь, велика і мала панди (близькі родичі американських єнотів), багато видів макак, носаті мавпи, гібони, з людиноподібних-орангутанг.

Зубр

З птахів тут поширені дикі кури, яванські павичі, красені-фазани аргус, золотий, алмазний та ін.; з плазунів - болотний крокодил, гавіал, очкова і королівська кобри, бунгари, крайти тощо (див. табл. IV).

Голоарктична область з двома підобластями - пале-арктичною (Євразія і Північна Африка) та неоарктичною (Північна Америка і Гренландія) - має і спільних ендеміків, і властивих тільки окремим підобластям. До спільних належать: зайці, пищухи, бобри, байбаки, ховрахи, лемінги, білий і бурий ведмеді, песець, вовк, рижий лис, куниці, горностай, ласка, північний олень, лось, марал, з птахів - кайри, гагари, біла і тундрові куріпки, біла сова, деякі види гусей і качок та ін.

Лише в Палеарктиці зустрічаються звичайна білка, хохулі, соболь, барсук, кулан, кінь Пржевальського, косуля, антилопа сайгак, газелі джейран і дзерен, зубр, з птахів - чистуни, глухар, тетерів, рябчик, червоновола казарка, білий журавель (стерх), дрофа тощо (див. табл. V). Для Неоарктики характерні північноамериканський опосум, з гризунів-луковий собачка і кенгурові щури, дикобраз-голкошерст, степовий вовк-койот, скунс, вівцебик, снігова коза, вилоріг, бізон, з птахів - канадська казарка, американський журавель, білоголовий орлан, рубіногорлий колібрі та ін.

Дуже багато в обох підобластях вузьких ендеміків. Згадана вище червоновола казарка-красивий яскраво-забарвлений птах - живе тільки в Україні і гніздується в обмеженому районі тундри і лісотундри Західного Сибіру. Рідкісним став білий журавель-стерх, який мешкає лише в тундрах і лісотундрах Якутії. В озері Байкал живе велика кількість ендемічних форм; з ссавців - байкальська нерпа, з риб - глибоководна живородна голом'янка і байкальські бички, або широколобки, різні безхребетні тварини. Багаті ендеміками інші наші закриті водойми: Каспійське море, Аральське море, Ладозьке озеро та ін.

Відомими вузькими ендеміками є прометеева полівка, що живе на альпійських луках Головного Кавказького хребта, кавказький тетерук, поширений на дуже незначній території також в альпійському поясі цього самого хребта та Малого Кавказу на висоті 1500-3000 м над рівнем моря, кавказькі тури. Ендеміками Карпат є карпатська білка, карпатський тритон. З плазунів вузьким ендеміком Криму є кримський гекон (підвид середземноморського).

Вузькі ендеміки часто зустрічаються на островах, особливо віддалених від материків. Так, на Галапагоських островах живуть ящірки морські ігуани та наземні конолофи, слонові черепахи, з птахів - рідкісний вид галапагоського нелітаючого баклана та своєрідні дарвінові, або земляні в'юрки, відкриті Ч. Дарвіним під час його подорожі на кораблі "Бігль" (1831-1835). З галапагоських в'юрків великий інтерес становить деревний дятловий в'юрок: за допомогою кактусових голок або гілочок він виганяє з щілин дерева комах.

На острові Мадагаскар живуть дуже примітивні комахоїдні ссавці тенреки, або щетинисті їжаки, багато видів лемурів (напівмавп), 6 видів вівер - невеликих хижих тварин, більше 100 видів птахів, серед яких є ціла ендемічна родина - пастушкові куріпки. Більшість з відомих видів хамелеонів - це ендеміки Мадагаскару. Такі широко відомі ендемічні плазуни, як наземні гігантські черепахи - мешканці острова Альдабра (Мі-замбікська протока), а гігантські варани живуть на острові Комодо і сусідніх невеличких острівцях Зондського архіпелагу.

Ізоляція, в якій перебувають тварини на островах, сприяла збереженню стародавніх видів (гатерія, гігантські черепахи і варани, лемури, тенреки та ін). Такі стародавні форми, що збереглися від древніх епох, називають реліктами, або, образно говорячи, - це живі пам'ятки давно минулих епох. До реліктів належать усі живі викопні: наутілуси, латімерія, дводишні риби, черепахи, гатерія, качконіс, єхидна та ін.

У переважній більшості вузькі ендеміки, зокрема реліктові тварини, - рідкісні, часто зникаючі види, які для збереження потребують добре організованої охорони.

Характеристики

Список файлов реферата