4764 (643214), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Універсально-збірні меблі - меблі з уніфікованих деталей, що дають змогу формувати вироби різного функціонального призначення й розмірів. Цей термін застосовується до корпусних меблів, конструкція яких передбачає багатоваріантне складання з одного й того ж комплекту деталей. Від секційно-блокових меблів відрізняються відсутністю здвоєних стінок.
Стелажні меблі - різновид універсально-збірних. Їх відмінність полягає у формуванні виробів шляхом закріплення основних функціональних елементів - полиць, об'ємних секцій-шаф на допоміжних опорних елементах (підлогових, настінних, розпірних між підлогою й стелею). При цьому конструкційне вирішення забезпечує найекономічніше витрачання основних матеріалів порівняно з іншими видами корпусних меблів у розрахунку на одну й ту ж корисну ємність усього виробу.
Різновид стелажних меблів - меблі на пристінних панелях, але їх площинні й об'ємні елементи навішуються на суцільні припасовані одна до одної щитові панелі, попередньо прикріплені до стіни приміщення.
Будь-які меблі, конструктивно або візуально пов'язані з огороджуючими конструкціями або прилягаючі до них, слід вважати вбудованими. Різновид вбудованих меблів - шафи-перегородки.
За конструкцією розрізняють такі вбудовані шафи: щитові і каркасні, обгороджуючими поверхнями яких частково є стіни, стеля й підлога приміщення.
Найекономічніші вбудовані меблі каркасної конструкції. Вбудовані шафи і шафи-перегородки каркасної конструкції з уніфікованих блоків являють собою збірно-розбірну конструкцію з великогабаритних елементів, виготовлюваних на домобудівних комбінатах. Ця конструкція відзначається невеликою номенклатурою стандартних базових елементів і деталей, із яких можна складати необмежену кількість варіантів шаф, а також простотою й швидкістю їх монтування й демонтування. Уніфіковані блоки можна прибудовувати до стіни як пристінні шафи без задньої стінки, вбудовувати в отвори стін, максимально використовувати стіну на всю висоту приміщення - від підлоги до стелі. Такі шафи повністю відповідають індустріальному будівництву, технологічні у виготовленні та зручні в експлуатації.
Корпусний меблевий виріб у загальному складається з таких конструктивних елементів: корпуса, опори, дверцят, стінки, елементів заповнення (шухляди, півшухляди і т.п.) та ін. Однак залежно від конструктивного вигляду меблів перелік їх складових елементів може видозмінюватися. Наприклад, у секційно-блокових меблях опора є лише в нижніх секціях, а в стелажних вона відсутня, її замінюють несучі (утримувальні) стояки.
Шухляди і півшухляди - висувні елементи заповнення корпусних меблів. Установлюються за допомогою напрямних планок, полозків або телескопічних напрямних із деревини, пластмаси чи металу. Шухляди можуть бути зовнішніми й внутрішніми, а півшухляди через обмеження висоти передньої стінки до 0,3 - 0,6 її висоти - тільки внутрішніми.
Полиці встановлюють за допомогою планок і тримачів для полиць.
Стінки корпусних меблів сполучають як нероз'ємні й роз'ємні. Нероз'ємні (розбірні) з'єднання стінок із деревних матеріалів виконують за допомогою столярних в'язок і клею, із пластмас - склеюванням і зварюванням, із металу - зварюванням, паянням і клепанням. Роз'ємні з'єднання стінок здійснюють за допомогою гвинтових, ексцентрикових, болтових, клинових або гачкових стяжок, з’єднуваних брусків і вставних шкантів.
Один із головних принципів створення сучасних індустріально-масових корпусних меблів — повна збірно-розбірність з поелементною уніфікацією всіх деталей і вузлів. Номенклатура уніфікованих елементів повинна передбачати необмежену кількість композицій найрізноманітніших корпусних меблів, що відповідають вимогам розташування й зберігання різних предметів, індустріальності і варіабельності в розміщенні. Разом із набором уніфікованої збірно-розбірної оснастки — елементів внутрішнього заповнення й обладнання — вони дають змогу створити конструктивну основу будь-якого виду корпусних меблів.
Рекомендації щодо розробки конструкції корпусних меблів розглянуто в спеціальній літературі
Конструктивні схеми ґратчастих меблів. Ґратчасті меблі залежно від призначення поділяють на три підгрупи: посадочні місця, призначені для роботи (стільці з твердим сидінням, табурети); меблі-підставки для приймання їжі та для роботи (столи обідні, сервірувальні, столи для занять та ігор і т.п.); меблі, що мають допоміжні функції (тримачі для парасоль, карт і таблиць, вішалки та ін.).
Стільці залежно від конструкції та застосовуваних матеріалів підрозділяють на столярні, гнуті, гнуто-клеєні та плоско-клеєні зі шпону, а також змішаних конструкцій. Сидіння і спинки стільців переважно виготовляють твердими без настилу або з настилом завтовшки 10 мм.
Столярні стільці підрозділяють на два види: стільці з суцільними й підсадними задніми ніжками. Сидіння роблять накладними, накладаними на царги, або вкладними, встановлюваними між царгами і вкладаними у фальц, відібраний у царгах. Спинки стільців виготовляють із брусків або гнуто-клеєними зі шпону.
Гнуті стільці, звичайно традиційного типу мають круглі, підковоподібні або трапецієвидні форми царги; гнуті проніжки, задні ніжки, що переходять у стояки спинки; передні ніжки; бруски, тверді фільонки або виклеєні елементи спинки;сидіння без настилу або з настилом. З'єднують деталі шипами, болтами, шурупами.
Гнуто - клеєні і плоскі стільці формуються з максимальним використанням гнуто-клеєних і плоско-клеєних деталей, що мають замкнений і незамкнений контури.
Стільці змішаної конструкції — поєднання столярних, гнутих, гнуто-клеєних і металевих елементів.
Табурет складається з ніжок, царг і жорсткого або гнучкого сидіння з тканинних або гумово-тканинних стрічок.
Стіл обідній складається з кришки різних форм у плані й підстілля. Залежно від способу трансформації кришки столи можуть бути розсувними, висувними, складними й розкладними. Розрізняють нерозсувні й розсувні підстілля.
Конструктивні схеми скульптурних меблів. Скульптурні меблі можуть бути представлені посадочними місцями, для відпочинку, тобто виробами м'яких меблів.
М’які меблі - об'ємно-просторова система, яка дає можливість шляхом зміни форми забезпечувати людині відпочинок при різних характерних положеннях тіла. М'якість — прояв деформаційних властивостей матеріалу, які можна оцінити сукупністю двох показників: загальною деформацією елемента під навантаженням і еластичністю. Саме деформування елементів виробу в процесі його взаємодії з людиною - ознака, що відрізняє м'які меблі від твердих.
Меблі для відпочинку підрозділяють так: за тектонікою — з видимим несучим каркасом, з частково видимим несучим каркасом і безкаркасні меблі; за типом несучого каркасу — конструкції тверді і деформовані під навантаженням; за взаєморозміщенням і конструктивним характером несучого каркасу і м'яких елементів — з несучим каркасом і вкладним м'яким елементом, з несучим каркасом і накладним м'яким елементом, з несучим каркасом у вигляді окремих боковий і м'яким елементом, із несучим каркасом у вигляді окремих підсадних ніжок або опор-стійок і м'яким елементом, у вигляді м'якого елемента еластичних або надувних структур;
за кількістю місць для відпочинку в положенні сидячи або напівлежачи — одно-, дво-, тримісні, в положенні лежачи — одно-, дво-, тримісні.
Крісла з видимим несучим каркасом за конструктивною схемою тяжіють до ідентифікації зі схемою функціональною. На їх художній вигляд однаково впливають форми опорного каркасу і м'яких елементів сидіння й спинки.
Опорний каркас може бути брусковим, щитовим, гнутим, із гнуто-клеєних елементів, пластмасовим або металевим. При суцільному каркасі м'які елементи, звичайно безпружинні з жорсткими, гнучкими або еластичними основами; при складеному каркасі сидіння в окремих випадках виготовляють із застосуванням пружинного блоку. Сидіння й спинки можуть бути складеними або суцільними.
Художній вигляд крісел із частково видимим несучим каркасом — основи-підставки або з твердими підлокітниками — в основному формується м'якими елетові; у вигляді прямокутних цоколів і т.п.
Художній вигляд безкаркасних меблів для відпочинку, звичайно досягається за рахунок об'ємно-просторової організації форми м'якого моноліту, зумовлюваної способами її виготовлення — методом вирізування з блоку або ж виливання у формі. В надувних меблях ступінь жорсткості залежить також від тиску повітря пневмоконструкції.
Криволінійні форми м'яких елементів сидінь, які підпорядковуються лініям і рухам людського тіла, забезпечують більш рівномірний тиск по поверхні тіла, дають змогу зменшити товщину настильного матеріалу, а отже, масу й вартість виробів.
Використання пружних і формотворчих властивостей еластичних матеріалів, здатність виробу до диференційованої трансформації його елементів безпосередньо в процесі користування, тобто пружної деформованості, а також до часткової зміни форми — пластичної деформованості — значно розширює можливості комфорту й різноманітності меблів.
Різні види відпочинку потребують різних типів виробів. Як свідчить практичний досвід, зручними є трансформовані крісла зі схемою, яка включає відкидну спинку, шарнірно пов'язану з рухомим сидінням, підголовник зі змінним кутом нахилу й підлокітники зі змінною висотою над сидінням.
У процесі формотворення м'яких меблів — надувних і зшивно-набивних форм — в облицюванні каркасу і м'яких елементів застосовують плівкові матеріали на текстильній і трикотажно-в'язаній основі, тканини натуральні полотняного, репсового, саржевого, атласного, жакардового переплетення, синтетичні, створені на основі натуральних і штучних змішаних волокон. М'які елементи крісел для відпочинку обтягують найчастіше чохлом-пошивкою на застібці-блискавці. В оббивці меблів для готелів, адміністративних приміщень застосовують штучні шкіри з нітроцелюлозними й полівінілхлоридними покриттями, а для театрів, музеїв, палаців культури — трикотаж, вельвет, вельвет-корд.
Конструктивні схеми комбінованих меблів. Найпростіші варіанти цієї групи меблів - поєднання комбінованих багатофункціональних виробів з елементами трансформації. Найважливіша характерна ознака конструктивних видів виробів - схеми їх трансформації.
Серед способів трансформації звичайно виділяють такі: трансформація виробу за довжиною, шириною, висотою і змішана. Серед способів трансформації, звичайно виділяють такі: трансформація виробу за довжиною, шириною, висотою і змішана.
Складові деталі комбінованих меблів фактично аналогічні ідентичним за конструкцією однофункціональним стаціонарним виробам, але включають додатково трансформуючі прилади у вигляді механізмів трансформації, висувних рамок і щитів, поворотних шарнірів, спеціальних петель та інших елементів.
У процесі роботи над конструктивним вирішенням виробу, який трансформується, проектувальник повинен ретельно опрацювати його структуру, забезпечити простоту трансформації, міцність, надійність і довговічність конструкції у цілому.