referat (639203), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Велика частина фразеологічних зворотів , що вживаються в публіцистичному стилі , характеризується яскраво вираженою образністю , емоційністю: арена боротьби , гонка озброєнь , сім’я єдина.
У публіцистичних творах широко використовуються фразеологізми , характерні для розмовно-бутового і художнього стилів . Вони надають публіцистичним творам особливої емоційності й переконливості . Наприклад : Польща для мене завжди буде близька- побратими мої в тій землі лежать , та й з поляками я н е о д и н п у д с о л і з’ї в і під час війни , і пізніш, за роки мирної праці .
Багатозначність , синонімія та антонімія фразеологічних зворотів .
Є ряд фразеологічних одиниць , зокрема серед крилатих висловів , прислів’в та приказок , які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень . Наприклад : валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути ) все до купи (намолоти , наплести , набалакати ) сім мішків ( три мішки , сім кіп , чьотири копи , три копи )гречаної вовни (і всі не повні , та й ті не повні ).
Зустрічається й зворотнє явище : скорочення фразеологізмів . Опущений компонент , правда , здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця , і слухача . Наприклад : моя хата скраю (я нічого не знаю) ; скачи , враже ( як пан каже ).
З розвитком мови відбумаються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів . Вони нерідко набівають додаткових відтінків у значенні . Так з’являються багатозначні фрзеологічні звороти . Наприклад , усталений зворот брати (близько) до серця означає : 1) переживати через щось і 2) надавати чомусь великого значення ; будуть люди ( з кого )- 1) досягне певного становища , 2)житиме з моральними нормами , 3) володіє професією .
Серед фразеологічних одиниць української мови є й омоніми – однакові з лексичними і структурно – граматичними особливостями , але різні за змістом усталені звороти . Скажімо , однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення 1) бити і 2) тікати ; пускати півня- 1) підпалювати і 2) зриватись на високої ноті ; закривати очі –1) помирати , 2) бути присутнім при чіїсь смерті і 3) навмисно не помічати чогось .
Досить розвинена в українській мові в конкретній ситуації людьми за різним життєвим досвідом , світосприйманням т.ін. усвідомлюються і характеризуються неоднаково , що обмовлює різне оформлення тієї чи іншої думки , Так з’являються синонімічні вислови – звороти , що називають одне і те ж явище з різними симантичними або стилістичними відтінками .Наприклад : дати тягу- дати драла- накивати п’ятами – взяти ноги на плечі- намастити п’яти (салом); ні се ні те – ні риба ні м’ясо – ні пава ні гава – ні риба ні рак – ні швець ні жнець.
Фразеологічні синоніми , як і лексичні , об’єднуються в синонімічні ряди . Фразеологічні звороті одного синонімічного ряду характеризуються семантичною спорідненістю, проте відрізняються відтінками в значенні або експресивним забарвленням , а нерідко й структурно-граматично .
Слід пам’ятати , що фразеологічні одиниці належать до одного синонімічного ряду тоді , коли вони споріднені значенням і в речені можуть виконувать оджнакові синтаксичні функції . Тому-то близькі за змістом фразеологічні звороті типу словосполучень і типу речень не можуть належати до одного синонімічного ряду . Так, фразеологічні звороти важити головою ; ставити на кін; іти ва- банк, з одного боку , і що буде , те й буде; або пан , або пропав ; куць виграв – куць програв; або славу здобути – або дома не буду , з другого – не вступають у синонімічні зв’язки , хоч вони близькі значенням (ризикувати) .
Досить розвинена синонімія серед прислів’їв і приказок . Деякі синонімічні ряди їх налічують десять і більше зворотів . Наприклад : які батьки , такі й діти ; який батько , такий син ; яка хата , такий тин – який батько , такий син.
З часом синонімічні ряди фрзеологічних звортів зростають шляхом поповнення їх новими одиницями . Так , до фразеологізмів з усіх ніг ; не чуючи під собою землі ; як куля ; як стріла та ін. додаються нові : як метиор ; як ракета ; з реактивною швидкістю ; з космічною швидкістю ; до приказок потрібний , як собаці п’ята нога ,як п’яте колесо до воза ,як сліпому телевізор та ін.
Фразеологічні антоніми – це усталені звороти , які , характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку . дають їм протилежну оцінку . Наприклад : як ракета – як черепаха ; розпускати язика – тримати язик за зубами ; ударити лихом об землю- повісити носа.
Джерела української фразеології .
Переважна більшість фразеологізмів , як і слів , за походженням є корінними українськими . Серед них виділяються спільнослов’янські , спільносхіднослов’янські і власне українські .
До складу української фразеології входять також усталені звороти , засвоєні з інших мов . Дуже часто це вислови , поширені в багатьох мовах світу . До складу української фразеології ввійшли висловлювання К.Маркса і Ф.Енгельса , звороти спортивних та державних документів . Найбільше засвоєно українською мовою фразеологічних зворотів з російської мови – висловлювання Леніна , російських письменників , фразеологізми з народної мови .
Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження – старогрецькі , староримські , усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької , французької , англійської , італьянської та ін.
Основним ,невичерпним джерелом української фразеодлогії є народна мова , якій властиві влучність , образність . Саме влучні , метафорічні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови . Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо- професійного походження .
Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анегдадів , жартів та інших жанрів усної народної творчості : не до солі,вийшов пшик , ростуть груші на вербі .
У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям , людьми , природою : жувати жуйку ; розправляти крила ; скриготати зубами ; задирати носа .
В української фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу , його історія . культура , сіспільні відносини , виробнична діяльність , морально – етичні норми , погляди , вірування , прагнення .У ряді фразеологізмів чується відгук боротьби народу з татарськими нападниками , польською шляхтою , згадуються часи козацтва ,розкриваються класова невірність , боротьба народу проти панства , бюрократизм чиновників , хабарництво .
Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою.Живе людина ,що добре знає свою справу і кажуть про неї : “Він на цьому ділі собаку з’їв “.А трапиться незугарний працівник , який не вміє зробити того , за що взявся , як говорять : “ Зробив із лемеша швайку “ .і за кожним висловом стоїть своя , цікава історія , тепер уже забута , хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності .
Так , історія фразеологізму перемивати (перетирати) кістки ( кісточни) – займатись пересудами , обмовляти кого-небудь – зв’язана з обрядом другого поховання , яке організовувалось у східних слов’ян через кілька років після смерті людини . Наші предки вважали , що покійника треба звільнити від грехів , зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика . Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів , пригадували життя покійного , переповідали окремі події . найскравіші сторінки біографії , говорили про характер , вихволяли , возвеличували його . Так поняття “ перемивати кістки” було пов’язане з аналізом життя , вчинків , рис людини , яку вдруге ховали . Відірвавшись від обряду по його відмиранні , вислів ось уже тисячоліття несе в собі як основне значення супровід обряду в близькому переосмисленні .
Живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку- взяти участь у чомусь . Історія його походження відкриває завісі над особливосями організації в давнину діловодства . Сьогодні , написавши будь-який діловий папір , документ , ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом . Так робили і в давнину , бо знали про своєрідність підпису кожної людини . Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні , замість підпису прикладали до паперу руку або палець ,попередньо злегка пофарбувавши їх.Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис . У судочинстві царської Росії ще й у 19 ст. Був поширений навіть термін рукоприкладство , яким називали підпис пазовника.
Ще іншу стороні життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п ‘ятниць на тиждень , який використовується для характеристики нестійкої , легковажної людини , яка часто міняє свої рішення , погляди , не дотримуютьс я своїх слів .
Колись існував кільт “святої п'ятниці “.Пригадайте , як шанував і боявся “святої п ‘ятниці” старик Кайдаш із твору І.Нечуя-Левицького “ Кайдашева сім’я” . На відзначення “ святої п’я тниці “ будувалися церкви , день відкриття яких вважався в певній місцевості святом . У цей день приймали й честували гостей , поминали померлих . Біля церкви збиралося багато людей ; організовувався ярмарок , велись торги , купували , продавали ,міняли ,брали в борг і повертали борги.П’ятниця ставала строковим днем , з яким зв’язували виконання обіцянок , зобов’язань . Траплялося , зрозуміло , й такі люди , які не дотримувались слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниці або й переносили на інший день . У таких людей всі дні тижня ставали строковими , перетворювались у п’ятниці,а обіцянки так і залишались не виконаними .Так і з’явився вислів , що став усталеним і досить точно характеризує непослідовних легковажних людей .
Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію . Ознайомлення з нею не тількі дає відповідь на запитання , чому ми так говоримо . а й збагачує знання про життя . історію , культуру , побут нашого народу в минулому .
Українська фразеологія багата крилатими висловами власне українського походження . Це афоризми , що належать перу письменників : Караюсь , мучуся..,але не каюсь ! І чужому научайтесь , й свого не цурайтесь(Т.Шевченко); Всякому городу нрав і права(Г.Сковорода);пропаща сила (П.Мирний) ; коні не винні(М.Коцюбинський);досвітні вогні (Л.Українка).
Розвиток фразеології після жовтня.
З розвитком мови у фразеології , як і в лексиці , відбуваються зміни , викликані змінами в соціальному , економічному , політичному і культурному житті народу та необхідністю вдосконалювати висловлювання . Частина фразеологізмів старіє , перестає задовольняти потреби спілкування і виходить з ужитку . Натомість зявляються нові усталені звороти .
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції архаїзувалися передусім фразеологічні звороти ,що склалися в класовому суспільстві і відбивають погляди , мораль цього суспільства. Наприклад : Купець бере торгом , піп –горлом,а мужик – горбом ; Бідняк робить , а багатому родить; З панами не міряйся чубами , бо як довгий ,то підстрижуть , як короткий , то витягнуть ; Христова наречена ; лоби голити ; ставити під аршин ; без Бога ні до порога ; жіноча річ біля припічка.Застарілі фразеологізми , як і слова , використовуються в сучасному мовленні з певною стелістичною настановою.
У радянську епоху українська фразеологія поповнюється фразеологічними одиницями , що відбувають великі перетворення в житті народу , його патриотизм , відданість партії , зростання науки , техніки , культури , добробуту : Жити- Вітчизні служити ; Робота спільна – як пісня весільня ; новатор виробництва , космічні брати ; як ракета , виходити на орбіту , досягти апогею.
Надбанням української фразеології після Жовтня стали висловлювання класиків марксизму – ленінізму : Революції – локомативи історії ; Релігія – опіум народу (К.Маркс); Праця створила людину (Ф.Енгельс) .
Поповнилась українська фразеологія крилатими висловами з творів радянських письменників : Партія веде ; життя єдиної родини ; Не той тепер Миргород; За всіх скажу , за всіх переболію ; мости дружби.
Збагатився в радянській час запас українськіх прислів’їв і приказок.Вони відбивають історію нашої країни , духовне зростання народу.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
