78341 (639104), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Головним героєм, як правило, виступає молодший брат, а склад дійових осіб майже незмінний і характерний для більшості чарівних казок: це дервіші - мандрівники, які володіють чудодійною силою і рятують героя у безнадійних ситуаціях; купці, які ведуть караванну та морську торгівлю; злі ворожки та чарівниці, які роблять безлад, але врешті виявляються переможеними; прекрасні царівни і т.і.

Ми можемо побачити, що в українських казках , порівняно з перськими, такі сюжетні схеми: у бездітного селянина або, як в казках Ірану, - у царя , народжується син або дочка. В перських же казках народження дівчинки в сюжетах майже не зустрічається. (Це випливає з народних традицій: в давнину, якщо у перса народжувався хлопець – цю подію святкували кілька днів, а от якщо дівчинка – народини не святкувалися.)

Життя дитини і в українських казках пов”язане з пригодами, пошуками не тільки коханої, а й щастя.

Фінал як українських, так і перських казок в основному щасливий – казки по суті своїй оптимістичні.

Надреальні сили беруть найактивнішу участь у розвитку фабули і жодна чарівна казка не обійдеться без набору джинів, дивів, пері, гулей та інших представників арабсько-іранського “пандемонізму”, який було успадковано ісламом у стародавніх народних вірувань.

В казках обох країн фігурують птахи, які розмовляють, тварини, які сповіщають героїв про небезпеку, сприяють успіху.

В перських народних казках дія, як правило, відбувається в фантастичній країні. Часто це Китай (Чин та Мачин), але дуже своєрідний Китай, і, окрім фантастичного елементу, нічим не відрізняється від Ірану.

Палаци, які зникають і з”являються як оком мигнути, райські сади в пустелях, чарівні і таємничі острови, зачаровані колодязі та печери – такі звичайні місця блукань героїв чарівних казок.

Важливу роль в казках Ірану відіграють чарівні предмети : яблуко, волосина коня, чарівна вода, шапка-невидимка, чоботи-скороходи, килими-самольоти, скатертини-самобранки, персні та інші. Подібні предмети ми зустрічаємо в казках України.

Цікаво зазначити, що “магічними” в перських казках є такі числа: 3, 7 і…40.

Наприклад в казці “Птах Симорг” читаємо: “Буде там драбина в сорок дощечок та будуть на ній сорок дзвіночків, візьми з

собою сорок грудок вати, а на дівчині буде сорок шароварів.”⁷

В казці читаємо про те, що “…у правителя було сорок баранів, яких треба було відігнати на пасовисько і пасти рівно сорок днів.”⁸

В чарівних казках дуже часто мова йдеться про чарівний перстень, який треба повертіти три рази, щоб з’явилися три негри - раби царя Солеймана , або про три дивовижних

воронячих пера, які, при потребі, самі вкажуть дорогу .

______________________________________________________

^7, Персидские народные сказки. Под редакцией Брагинского, М., 1987.- С.84.

^8, Персидские народные сказки. Подбр, перевод и вступительная статья А. А. Ромаскевича. М.-Л., 1934.- С.147.

В казці “Сорок ключів” читаємо: “Цю красуню важко побачити. Потрібно вбити сім дивів перед тим, як увійти до саду. Там буде кицька, у якої на шиї висітиме сорок ключів. Вб”єш її - заволодієш ключами. Ними відмикнеш тридцять дев”ять кімнат, а в сороковій буде діва.”⁹

В українських казках ми теж зустрічаємо “магічні” числа - такі як 3, 7, 9.

Наприклад: “Жили на світі чоловік та жінка, і в них було сім синів, але ті сини не жили у згоді, а завжди ворогували та билися поміж собою.”¹⁰

Невід”ємною частиною сюжетів перських казок є боротьба головного героя з міфологічним персонажем дивом, який виступає антигероєм. Можна провести паралель між дивом іранських казок та відьмою українських. Див зазвичай дуже зла, підступна та хитра істота, яка усіма силами намагається зашкодити головному герою. Але в східних казках є мотив побратимства з ворогом, коли чоловік рятує дивові життя і вони стають друзями, що в українських казках майже не зустрічається.

Спільним мотивом для казок обох країн є мотив про чарівну “пташку щастя”: бідний збиральник хмизу, який щоденно важко працював, усі свої гроші віддав злиденному чоловікові. Згодом він знаходить чудову пташку, яка кожен день зносила по золотому яйцю. Про це дізнався злий сусід і , шляхом обману, змушує дружину збиральника хмизу підсмажити пташку, щоб з”їсти її голову - і стати падишахом (царем), печінку і серце – і кожну ніч знаходити під подушкою гроші.

______________________________________________________

^9, Персидские народные сказки. Перевод и вступительная статья А.З Розенфельд, Ташкент, 1958.- С.32.

¹⁰. Про сімох братів гайворонів і їхню сестру. // Дивна сопілка.- Львів, 1989.- С.96.

Але їх з”їли діти бідняка, які згодом, долаючи численні труднощі, досягають мети.

Ще один ланцюг мотивів, які притаманні як перським, так і українським казкам: дивовижне зачаття від яблука або горошини – боротьба дитини з драконом та звільнення поневолених - допомога друзів. Такий сюжет ми знаходимо в казках “Подвиги тубільця іранського” та “Котигорошко”.

До речі, в цих же казках є ще один, спільний для казок обох країн, мотив подорожування на “той світ”. Там головним героям допомагають вірні друзі і птах, який виступає в ролі посередника між “земним” і “тим” світами.

В перських казках ( наприклад в казці “Белуні та Іскандр”) чітко простежується мотив воскресіння героя в образі очерету, квітки, дерева або в образі птаха чи тварини.

Такий самий мотив притаманний і українським казкам.

Наприклад :

“А над забитим братом в полі при дорозі виросла калина, та така хороша, аж очі бере, літо й зиму на ній і лист, і цвіт, і ягідки.”¹¹

Дуже часто з того дерева, в яке перевтілилася людина, герої української казки роблять якісь предмети ( наприклад сопілку з калини ). Ці вироби допомагають головному герою долати перешкоди і можуть навіть розмовляти.

“А один вирізав гілку, зробив сопілку, сів собі на віз та грає, а сопілка йому людським голосом співає.”¹²

Неважко помітити, що в декількох казках Ірану зустрічаються подібні, схожі сюжетні лінії. Наприклад епізод перевтілення героя в різних тварин – барана, верблюда, лоша; продажем цих тварин і поверненням парубка у колишній стан за допомогою рятівної вуздечки проходить по багатьох казках.

^{___________________________________________________________________________________}

^11.Дивна сопілка. Львів, -1989 .С.71.

^12. Там само.

Слідом за цим зазвичай розповідається про її втрату і про боротьбу героя зі своїм ворогом («Бу-Алі Сіна» та ін.)

Відмітимо, що іранські чарівні казки від українських відрізняються чітко вираженою ланцюговою конструкцією. Наприклад :

“Біг я , біг, прибіг на вершину гори, зустрів двох жінок, одна дала мені води, друга – млинців. Млинці я з”їв сам, а воду дав землі. Земля дала мені траву, траву я віддав козі, коза мені дала кизяки на паливо, кизяки я дав пекарю, пекар дав мені вогонь, вогонь я відніс золотих справ майстрові, золотих справ майстер дав мені ножиці, ножиці я віддав кравцеві.”¹³

____________________________________________________

^13. Персидские народные сказки. Ташкент, -1958. С.7.

• Казки про тварин.

Дуже розповсюдженими казками в Ірані є казки про тварин. Головна ідея в них, як і в чарівних казках, - боротьба добра і зла.

В казках про тварин традиційним негативним персонажем є лисиця – втілення хитрості, підступності, вовк – уособлення жадоби, шакал – символ підлості.

Але поряд з ними є і добрі тварини – кінь, верблюд, газель, мул. Вони допомагають герою, визволяють його з біди. В казках такого типу невід´ємним складовим є близькість людини з тваринами, вони відчувають навіть далеко від хазяїна, що з ним трапляється та поспішають на допомогу. Наприклад в казці “Залізні зуби” сина падишаха від його сестри – диви рятує улюблена кицька. Таке взаєморозуміння призводить то того, що тварини починають говорити людськими голосами. На приклад в казці “Теля” звірятко починає розмовляти зі своїм хазяїном і попереджає його про небезпеку.

Традиційними відносинами як в перських казках, так і в українських є відносини між вовком та вівцею, лисицею та куркою (журавлем).

Не зважаючи на те, що вовк дуже розумний і хитрий, в багатьох казках вівці (або козлу) вдається перехитрити вовка і цим врятувати собі життя. На приклад в перській казці “Як козел обдурив вовка” читаємо : “Підійшов вовк до купи листя щоб дати клятву, а сам все поглядає, щоб собаки звідкись не вибігли, не знав він що в купі листя спав величезний лютий собака. Тільки-но вовк поклав лапи на листя собака прокинувся і налетів на нього”.¹⁴

^14. Сказки народов востока. М., 1967.- С.18.

В перський казці “не берися не за свою справу” читаємо про те як осел, аби врятувати собі життя пропонує вовкові виконати своє остане бажання – витягти цвях з підкови.

“Підняв осел задню ногу а вовк присів і міцно вчепився зубами в цвях. Тільки-но вовк нахилився, щоб його видерти, осел

В основному сюжет перських казок про тварин розгортається щосили вдарив вовка і повибивав йому всі зуби”¹⁵.

таким чином:

Голодна лисиця , мандруючи, зустрічає вовка (барса, півня); потім вони разом зустрічають ще якусь тварину; потім лисиця хитрістю заводить всіх у пастку і шукає привід, щоб з”їсти їх, але їй це не вдасться; потім лисиця блукає одна, змагається з барсом (або з левом) і перемагає.

Ще одним негативним героєм перських казок є змія (або скорпіон). Часто сюжет розгортається так, що людина (або якась тварина) пригріває або рятує від смерті змію (або скорпіона), яка потім жалить свого рятівника.

“Скорпіон втретє вжалив жабу. А вона пірнула під воду і вже не з”влялася доти, доки скорпіон не потонув.”¹⁶

Найбільш точно моралі казок такого типу відповідає українська мудрість “ Не правий вовк, що вівцю з”їв; не права й вівця, що до лісу пішла.”

Казкам про тварин також притаманний кумулятивний, тобто ланцюговий сюжет. Влучним прикладом може бути казка “Пан мишеня” : “Цигане, цигане, дай мені решето, решето я дам

торговцеві зерном, він дасть мені просо, просо я дам курочці,

¹⁵. Персидские народные сказки. Под редакцией Брагинского, М., 1987.- С.24.

^16. Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., 1958.- С.31.

курочка знесе мені яєчко, яєчко я дам ткачеві, ткач дасть ниток, нитки я дам шевцеві і він підшиє мені хвоста.”¹⁷

Дуже часто в сюжетних лініях перських та українських казок зустрічається образ лисиці-посередника або судді. Лисицю просять поділити якусь здобич, а вона з “їдає більшу частину і переконує усіх, що немає кращої судді, ніж вона.

“Котики й віддали їй грудочку сиру, щоб вона розділила. Лисичка переломила грудочку надвоє, а далі й каже: ”Ні, цей

шматочок більший, треба порівняти!” Та й над”ла один шматок. “А тепер, - каже, - оцей більший, треба його трішки підрівняти, щоб по правді було!” І знов над“їла. Та так рівняла, що то той шматочок над”їсть, то той, поки стало два зовсім маленьких шматочки.”¹⁸

Але найчастіше ми зустрічаємо образ лисиці-ошуканки. Зазвичай вона, аби здобути собі їжу, але при цьому не працювати, обдурює вовка, барса, їжака, або якусь іншу тварину. Ведучи паразитичний спосіб життя, лисиця завжди

тікає від покарання.

“ Люди як вискочать – з кочергами, з рогачами, з сокирами: вбили того вовка, а лисичка й досі живе у своїй хатці.”¹⁹

Слід відмітити, що в українських народних казках на відміну від перських казок, образ ведмедя наділений зазвичай позитивними рисами. Так він виступає в ролі справедливого судді або дужого рятівника. Але зустрічається й таке, що ведмедя ошукують або просто використовують його силу. А от в перських казках він завжди залишається “в дурнях”, над ним сміються, глузують з його тупості, необережності. Якщо вислів

^{___________________________________________________________________________________}

^17, Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., ИВЛ,1958.- С.30.

^18. Українські народні казки. К., “Дніпро”, 1987.- С.16.

^19. Дивна сопілка. Українські народні казки. Львів , 1989.- С.12.

“сильний як ведмідь” сприймається персами як образа, то

Характеристики

Список файлов сочинения