27892-1 (630319), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Болгарія має обмежені запаси корисних копалин, найбільше значення серед них мають залізні, свинцево-цинкові і мідні руди, буре і кам'яне вугілля, мармур. Болгарська земля славиться цілющими водами (500 джерел). Виробництво важливих видів продукції промисловості за 1991 р.: 38, 9 млрд. квт-год. електроенергії, 28,4 млн. т вугілля, 1,3 млн. т прокату чорних металів, 17,3 тис. тракторів. В 1991 р. було одержано більш як 3 млн. т зернових, 868 тис. т цукрових буряків, 564 тис. т помідорів, 1 млн. т фруктів, 758 тис. т м'яса, 2 млн. т молока. Поголів'я: ВРХ—1,4. млн., овець—7,5 млн., свиней — 4,2 млн., птиці — 28 млн. Головними видами транспорту є автомобільний та залізничний. Важлива галузь економіки — туризм.

Експорт: машини (електро- і мотокари), продукція харчової промислово­сті (тютюнові і консервні вироби, ефірна олія, вино) і сільського господарства (свіжі овочі, фрукти, виноград). Імпорт: транспортні засоби, чорні метали, нафта, вугілля, целюлоза.

Боснія і Герцеговина (Республіка Боснія і Герцеговина). Держава в центральній частині Балканського півострова. Територія — 51 тис. км². Столиця — Сараєво (близько 500 тис. жит.). Осн. адм.-тер. одиниця — община. Населення — 4,36 млн. чол (1991 р.): слов'яни-мусульмани — 43,6%, серби — 31,4%, хорвати — 17,3%. Релігія — більшість сповідує іслам. Грошова одиниця—динар. Політичні партії: Мусульманська партія демократичної дії. Сербська демократична партія. Хорватська демократична співдружність. Значні корисні копалини, в т. ч. залізні і свинцево-цинкові руди, боксити, лігніти. Основні галузі промисловості — чорна і кольорова металургія, вугледобувна, машинобудівна (зокрема електротехнічна), хімічна, харчова. В с.г. вирощують пшеницю, кукурудзу, картоплю, оливки, виноград, розвинуте гірське скотарство.

Експорт: залізні руди, чорні метали, алюміній, папір. Імпорт: йафта| нафтопродукти, газ, транспортні засоби.

Естонія (Естонська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбе¹ режжі Балтійського моря. Територія — 45,2 тис. км². Столиця — Таллінн (484,4 тис. жит.). Найбільші міста: Тарту (115,4 тис.), Нарва (82,3 тис.), Кохтла-Ярве (76,8 тис.), Пярну (54,2 тис.). Адм.-тер. поділ — 15 повітів (маакундів) і б міст центрального підпорядкування. Населення — понад 1,5 млн. чол. (1993 р.), в т. ч. естонці — 61,5%, росіяни — 30,3%, українці — 3,1%. Офіц. мова—естонська. Релігія—лютеранство, православ'я, баптизм, Грошова одиниця — естонська крона. Політичні партії: Демократичне об'єднання «ВабаЕесті», Соціал-демократична партія Естонії, Центральний союз хуторян. Сільська центристська партія.

Естонія — індустріально-аграрна країна. В промисловості зайнято 32% економічно активного населення, в с. г. — 12%, в будівництві — 10%, на транспорті — 8%.

Основні галузі промисловості: легка, харчова, деревообробна, маши­нобудування, виробництво будівельних матеріалів.

С. г. Естонії спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві. Площа культивованих земель — 1,36 млн. га.

Естонія має розвинуту транспортну мережу. Основне навантаження при­падає на автомобільні шляхи (14,8 тис. км), довжина залізниць — 1000 км. Головний морський порт -—Таллінн. Існує паромне сполучення з Гельсінкі

і Стокгольмом. Експорт: товари легкої, харчової промисловості і с.г. Імпорт: нафта

нафтопродукти, газ, продукція машинобудування і деревообробної промисловості. Основні торгові партнери: Росія, Фінляндія, Німеччина,

Латвія, (Латвійська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбережжі Балтійського моря. Територія — 63,7 тис. км². Столиця — Рига (916,5 тис. жит.). Адм.-тер. поділ—26 районів. Населення—2,6 млн. чол (1992 р.), в т. ч. латиші — 52%, росіяни — 34%, білоруси — 4,5 %, українці — 3,5 %. Офіц. мова— латиська. Релігія — лютеранство, католицизм, право­слав'я. Грошова одиниця — лат.

Політичні партії: Союз Латвії «Латвійський шлях». Рух за національну незалежність Латвії. Латвія не багата корисними копалинами. Промислове значення має лише торф (530 млн. т). Видобувають також вапняк, глину, пісок, доломіт. Основні галузі промисловості: машинобудування, легка, целюлозно-паперова, виробництво будівельних матеріалів, фармацевтична. Основний напрямок с. г. — м'ясне і молочне тваринництво. Протяжність залізниць — 2,4 тис. км, автомобільних шляхів — 20,6 тис. км. Основні морські порти: Рига, Лієпая, Вентспілс.

Експорт: електропоїзди, мікроавтобуси, телефонне устаткування, будматеріали, медикаменти, меблі, радіоапаратура. Імпорт: кам'яне вугілля, нафта, газ, легкові і вантажні автомобілі.

Литва (Литовська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на уз­бережжі Балтійського моря. Територія—65,2 тис. км . Столиця—Вільнюс (592 тис. жит.). Адм.-тер. поділ — 44 райони і 11 міст центрального підпорядкування. Населення — 3,8 млн. чол. (1992 р.), в т. ч. литовці — 80%, росіяни — 8,9%. Офіц. мова — литовська. Релігія — переважає католицизм. Грошова одиниця — літ. Політичні партії: Демократична робітнича. Демократична, Партія незалежності.

Частка промисловості в ВНП — 56,3%, с. г. — 22,9%, будівництва — 10%, транспорту — 3,6 %. Основні галузі промисловості — машинобудування і металообробка, деревообробна, хімічна, виробництво будматеріалів, текстильна і харчова.

В с. г. зайнято ЗО % економічно активного населення. Основний напрямок — розвиток м'ясо-молочного тваринництва. Вирощують цукрові буряки, картоплю, овочі. Залізниці — 2 тис. км, автомобільні шляхи — 34,1 тис. км. Головний морський порт — Клайпеда.

Експорт: мінеральна сировина, метал, машини і устаткування, товари народного споживання, продовольство. Імпорт: вугілля, нафта, газ, чорні і кольорові метали.

Македонія (Республіка Македонія). Держава в центральній частині

Балканського п-ва. Територія—85,7 тис. км . Столиця—Скоп'є(507тис. жит.). Адмін.-територіальна одиниця — община. Населення — понад 2 мли. чол. Офіц. мова — македонська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — динар.

Глава держави — президент. Законодавчий орган — Збори. Політичні партії: Демократична партія македонської національної єдності, Соціал-демократичний союз. Партія демократичного прогресу.

В економічному відношенні Македонія була найменш розвинутим регіоном колишньої Югославії. Має корисні копалини: мідні, свинцево-цинкові, нікелеві руди, лігніти. Галузі промисловості — машинобудування, кольорова металургія, хімічна, харчова. В с. г. використовується 600 тис. га. Головні культури: пшениця, кукурудза, бавовна, тютюн.

Експорт: чорні метали, хроміти, текстильні і тютюнові вироби, взуття. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, машини й устаткування.

Молдова (Республіка Молдова). Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 33,7 тис км². Столиця — Кишинів. Адмін. поділяється на райони. Населення — 4,4 млн. чол. (1992 р.). Державна мова — молдовська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — лей. Глава держави — прези­дент. Законодавчий орган—парламент. Політичні партії: Аграрно-демокра­тична, Соціал-демократична, Християнсько-демократичний Народний Фронт.

Молдова — індустріально-аграрна країна. Провідна галузь промисло­вості — харчова (плодоовочеконсервна, цукрова). Немає практично паливно-енергетичних ресурсів (100% імпорт із України, Росії, Білорусі). Основне багатство — грунтово-кліматичні ресурси. Розвиваються електротехнічна, приладобудівна, взуттєва, шкіряна, трикотажна, цементна галузі. Основні іалузі с. г. — садівництво і виноградарство. І Експорт: овочі, плодоовочеві консерви, цукор, рослинну олію, вино. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, вугілля, автомобілі, чорні метали.

Польща (Республіка Польща). Держава в Центральній Європі. Те­риторія — 312,7 тис. км². Населення — 38,4 млн. чол. (1992 р.), 98,5% — поляки, проживають також українці, білоруси, литовці. Столиця — Варшава (І,7 млн. жит.). Найбільші міста: Лодзь (848 тис.), Краків (750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданьск (468 тис.), Щецін (395 тис.). Державна Мрва —. польська. Грошова одиниця — злотий. Основні політичні партії:

ІЙЬльська об'єднана робітнича. Об'єднана селянська.

Польща займає провідне місце в Європі з видобутку кам'яного вугілля, Сірки, срібла, виплавки сталі. Є значні запаси цинку, свинцю, природного газу, солі та ін. мінералів. Виділяється розвитком машинобудування (в. т. ч. транспортного), хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, виробництвом міді, цинку, кам'яного вугілля, сірки. Частка в світовому Промисловому виробництві — 3,7%.

Під с. г. угіддя зайнято 61 % площі країни. Головні с. г. культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, картопля, цукрові буряки. Вирощують також овочі, ДДотюн, кормові та ягідні культури.

Довжина залізниць — близько ЗО тис. км, автомобільних шляхів — понад 150 тис. км. Головні морські порти — Гданьск, Гдиня і Щецін.

Експорт: машини, промислове устаткування, судна, продукція хімічної промисловості, товари широкого вжитку, вугілля, кокс, мідь, сірка, цинк. Імпорт: нафта, газ, зерно.

Росія (Російська Федерація). Держава в сх. частині Європи і піви. частині Азії. Територія —17075 тис. км². Столиця — Москва— 9 мли. жит. (1990 р.). Найбільші міста: Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Ново­сибірськ, Єкатеринбург, Самара, Челябінськ, Омськ, Перм, Казань, Уфа. Федеративний устрій: республіки — Адигея (7,6 тис. км², нас. — 435,5 тис., столиця Майкоп); Алтай (92,6 тис. км², нас. —194,2 тис., столиця — Горно-Алтайськ); Башкортостан (143,6 тис. км², нас. — 3963,5 тис., столиця — Уфа); Бурятія (351,3 тис. км², нас. — 1048,4 тис., столиця — Улан-Уде);

Дагестан (50,3 тис. км², нас. — 1822,6 тис., столиця — Махачкала); Інгуш-ська (стол. Назрань); Кабардино-Балкарська (12,5 тис. км², нас. — 768,3 тис., столиця — Нальчик); Калмикія — Хальмг Тангч (75,9 тис. км², нас. — 325 тис., столиця — Еліста); Карачаєво-Черкеська (14,1 тис. км², нас. - 422 тис., столиця — Черкеськ); Карелія (172,4 тис. км², нас. — 796,1 тис., столиця — Петрозаводськ); Комі (415,9 тис. км², нас. —1264,9 тис., столиця — Сиктивкар); Марій Ел (23,2 тис. км², нас. — 753,9 тис., столиця — Йошкар-Ола); Мордовія (26,2 тис. км², нас — 964,2 тис., столиця — Саранськ); Саха (Якутія) (3109,2 тис. км², нас. — 1098,9 тис., столиця — Якутськ); Північна Осетія (8 тис. км², нас. — 637,5 тис., столиця — Владикавказ); Татарстан (68 тис. км², нас. — 3658,3 тис., столиця — Казань); Тува (170,5 тис. км², нас. — 313,5 тис., столиця — Кизил); Удмуртська (42,1 тис. км², нас. — 1619,2 тис., столиця — Іжевськ); Хакасія (61,9 тис. км², нас. — 573 тис., столиця—Абакан); Чеченська (столиця—Грозний); Чуваська (18,3 тис. км², нас. — 1340 тис., столиця — Чебоксари). В Росії залишилась одна автономна область—Єврейська. Автоном. округи: Ачинський, Бурятський, Комі-Пермяцький, Коряцький, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненець-кий), Усть-Ординський, Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евен­кійський, Ямало-Ненецький, б країв і 49 областей.

Населення — 148, 6 млн. чол. (1993 р.), 100 націй і народностей, в т. ч. росіян — 81,5 %, татар — 3,8 %, українців — 3 %, чувашів —1,2%. Переважає православна релігія. Грошова одиниця—рубль. Державна мова—російська. Основні політичні партії: Демократична, Соціал-демократична, Республі­канська, Селянська, Комуністична, Ліберально-демократична.

В РФ добувають різні види мінерального палива, основне місце серед них посідають нафта і газ. 2/3 нафти і понад 1/2 газу дає Зах. Сибір. Діє система магістральних газопроводів: із Зах. Сибіру в європ. частину (Сибір-Центр), на схід (до Байкалу), в Казахстан і Середню Азію, із Уралу та Поволжя в різні райони європейської частини і в сусідні країни. Основні вугільні басейни:

Кузнецький, Печорський, Південно-якутський, Кансько-Ачинський.

В Росії — три металургійні бази: Уральська, Центральна і Сибірська. Розвинуті машинобудування, хімічна, лісова, легка промисловість

60 % с. г. угідь займає орна земля. Понад 4/5 її припадає на Центральний і Центрально-Чорноземний райони, Поволжя, Пн. Кавказ, Урал і Зах. Сибірь Тваринництво дає 60% продукції с. г. Валовий збір зерна в 1992 р. — 106,8 млн. т; картоплі — 37,8, овочів — 9,9. Залізниці — 86,3 тис. км. Автомобільні шляхи — 850 тис. км. Експорт: енергоносії, машини і устаткування, ліс і лісоматеріали, апатити, фосфорити, сірчаний колчедан. Імпорт: машини і устаткування, м'ясо, цукор, цитрусові, чай.

Румунія. Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 237,5 тис. км². На­селення — 22,7 млн. чол. (1992 р.), 81,1 % — румуни, 7,9 % Д- угорці, 1,6% — німці, 2,4 % — інші національності. Столиця — Бухарест (2,35 млн. жит.). Найбільші міста (по 300-360 тис. жит.) — Констанца, Брашов, Ясси, Тимішоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Державна мова — румунська. Грошова одиниця—лей. Політичні партії: Фронт національного порятунку, Демократичний фронт національного порятунку. Демократична конвенція, Партія національної єдності румун.

З 11,1 млн. економічно активного населення в промисловості зайнято 37,8%, в с. г. — 27%. Продукція промисловості неконкурентоспроможна через зношеність устаткування, високу питому вагу енергомістких галузей (металургійна і хімічна промисловість, виробництво будматеріалів), великі диспропорції між галузями та ряд ін. факторів, в т. ч. сировинну залежність (хоч Румунія є однією з основних нафтодобувних країн Європи, має родовища газу, вугілля, залізної руди, міді, свинцю, цинку, золота і срібла). Гострий дефіцит сировинних і енергетичних ресурсів, валютно-фінансових засобів пов'язаний і з недоліками в радикальних ринкових перетвореннях, а також з втратою основних ринків в колишніх країнах РЕВ, на які в 1989 р. припадало 89 % румунської зовнішньої торгівлі. Виробничі потужності в 1991 р. були завантажені в середньому на 50-60%.

Основою паливно-енергетичної бази є природний газ, вугілля і нафта. Провідна галузь гірничодобувної промисловості — видобуток нафти. Розвинуті чорна і кольорова металургія. Основна спеціалізація машинобу­дування: виробництво устаткування (технологічного, для нафтодобувної, нафтопереробної), виробництво електротехнічних виробів, автобусів, залізничних транспортних засобів. Хімічна промисловість (виробництво соди, хлору, сірчаної кислоти). В структурі посівних площ провідне місце займають кукурудза на зерно, пшениця і жито. Значні площі під технічними культу­рами — соняшником, цукровими буряками.

Залізниці — 11350 км (32,4 % — електрифіковано), 1075 км транспортної мережі проходить по Дунаю; важливість румунських портів зростає із

створенням трансєвропейської магістралі Рейн-Дунай. Загальноєвропейське значення має туристична база: 6,5 млн. іноземних туристів у 1990 р.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)