183582 (629877), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Х15 – кількість калійних добрив під кукурудзу на зелену масу на 3 полі;

Х16 – кількість азотних добрив під цукрові буряки на 4 полі;

Х17 – кількість фосфорних добрив під цукрові буряки на 4 полі;

Х18 – кількість калійних добрив під цукрові буряки на 4 полі;

Х19 – кількість азотних добрив під кукурудзу на зерно на 5 полі;

Х20 – кількість фосфорних добрив під кукурудзу на зерно на 5 полі;

Х21 – кількість калійних добрив під кукурудзу на зерно на 5 полі;

Х22 – кількість азотних добрив під кормові коренеплоди на 6 полі;

Х23 – кількість фосфорних добрив під кормові коренеплоди на 6 полі;

Х24 – кількість калійних добрив під кормові коренеплоди на 6 полі.

Обмеження моделі:

І Балансові умови

1. Баланс азоту під помідори на 1 полі: 0.26Х1 – 0.7 Х7 ≤ 0.25*3*143

2. Баланс фосфору під помідори на 1 полі: 0.04X1 – 0.2X8 ≤ 0.05*3*143

3. Баланс калію під помідори на 1 полі: 0.36X1 – 0.8X9 ≤ 0.34*3*125

4. Баланс азоту під конюшину на 2 полі: 0.9X2 – 0.19X10 ≤ 0.12*3*156

5. Баланс фосфору під конюшину на 2 полі: 0.6X2 – 0.17X11 ≤ 0.05*3*162

6. Баланс калію під конюшину на 2 полі: 1,5X2 – 0.20X12 ≤ 0.11*3*129

7. Баланс азоту під кукурудзу на зелену масу на 3 полі:

0.25X3 – 0.6X13 ≤ 0.19*3*103

1. Баланс фосфору під кукурудзу на зелену масу на 3 полі:

0.1X3 – 0.2X14 ≤ 0.09*3*125

1. Баланс калію під кукурудзу на зелену масу на 3 полі:

0.35X3 – 0.8X15 ≤ 0.16*3*112

1. Баланс азоту під цукрові буряки на 4 полі: 0,5X4 – 0.55X16 ≤ 0.30*3*112

2. Баланс фосфору під цукрові буряки на 4 полі: 0,13X4 – 0.25X17 ≤ 0.09*3*125

3. Баланс калію під цукрові буряки на 4 полі: 0,5X4 – 0.25X18 ≤ 0.3*3*132

4. Баланс азоту під кукурудзу на зерно на 5 полі: 3,0X5 – 0.6X19 ≤ 0.26*3*110

5. Баланс фосфору під кукурудзу на зерно на 5 полі:

1.0X5 – 0.13X20 ≤ 0.09*3*120

1. Баланс калію під кукурудзу на зерно на 5 полі: 2.6X5 – 0.27X21 ≤ 0.23*3*119

2. Баланс азоту під кормові коренеплоди на 6 полі: 0,4X6 – 0.55X22 ≤ 0.19*3*121

3. Баланс фосфору під кормові коренеплоди на 6 полі:

0.12X6 – 0.23X23 ≤ 0.09*3*103

1. Баланс калію під кормові коренеплоди на 6 полі: 0,5X6 – 0.55X24 ≤ 0.16*3*113

II Обмеження урожайності культур

1. Обмеження урожайності помідорів на 1 полі min: Х1 ≥ 60

2. Обмеження урожайності помідорів на 1 полі max: Х1 ≤ 220

3. Обмеження урожайності конюшини на 2 полі min: Х2 ≥ 5

4. Обмеження урожайності конюшини на 2 полі max: Х2 ≤ 15

5. Обмеження урожайності кукурудзи на зелену масу на 3 полі min: Х3 ≥ 100

6. Обмеження урожайності кукурудзи на зелену масу на 3 полі max: Х3 ≤ 200

7. Обмеження урожайності цукрових буряків на 4 полі min: Х4 ≥ 150

8. Обмеження урожайності цукрових буряків на 4 полі max: Х4 ≤ 450

9. Обмеження урожайності кукурудзи на зерно на 5 полі min: Х5 ≥ 60

10. Обмеження урожайності кукурудзи на зерно на 5 полі max: Х5 ≤ 100

11. Обмеження урожайності кормових коренеплодів на 6 полі min: Х6 ≥ 100

12. Обмеження урожайності кормових коренеплодів на сіно на 6 полі max:

Х6 ≤ 400

ІІІ Обмеження використання ресурсів добрив

1. Використання ресурсів азотних добрив:

6Х7 + 4Х10 + 6Х13 + 8Х16 + 2Х19 + 9Х22 ≤ 9000

1. Використання ресурсів фосфорних добрив:

6Х8 + 4Х11 + 6Х14 + 8Х17 + 2Х20 + 9Х29 ≤ 11000

1. Використання ресурсів калійних добрив:

6Х9 + 4Х13 + 6Х15 + 8Х18 + 2Х21 + 9Х24 ≤ 7800

IV Обмеження обсягу виробництва продукції

1. Обмеження обсягу виробництва помідорів: 6Х1 ≥ 600

2. Обмеження обсягу виробництва конюшини: 4Х2 ≥ 42

3. Обмеження обсягу виробництва кукурудзи на зелену масу: 6Х3 ≥ 680

4. Обмеження обсягу виробництва цукрових буряків: 8Х4 ≥ 3100

5. Обмеження обсягу виробництва кукурудзи на зерно: 2Х5 ≥ 160

6. Обмеження обсягу виробництва кормових коренеплодів: 9Х6 ≥ 3500

У задачі треба знайти такий оптимальний план розподілу добрив на полі, який найкращим способом забезпечує потребу культури в поживних речовинах, з урахуванням мінімальних витрат добрив на виконання виробничої програми. Тому цільова функція має вигляд:

(35*6*Х1 + 10*4*Х2 + 16*6*Х3 + 23*8*Х4 + 20*2*Х5 + 19*9*Х6) – ((0,3*6*Х7 + 0,3*4*Х10 + 0,3*6*Х13 + 0,3*8*Х16 + 0,3*2*Х19 + 0,3*9*Х22) + (0,24*6*Х8 + 0,24*4*Х11 + 0,24*6*Х14 + 0,24*8*Х17 + 0,24*2*Х20 + 0,24*9*Х23) + (0,18*6*Х9 + 0,18*4*Х12 + 0,18*6*Х15 + 0,18*8*Х18 + 0,18*2*Х21 + 0,18*9*Х24)) max

3.3 Розв’язок задачі на комп’ютері

В економіці оптимізаційні задачі виникають у зв’язку з багаточисельністю можливих варіантів функціонування конкретних систем, коли постає ситуація вибору альтернативи, найкращої за певним правилом, критерієм, вимогою.

Лінійні оптимізаційні задачі можуть бути реалізовані в середовищі EXCEL.

Поиск решения – це надбудова EXCEL, що дає можливість розв’язувати лінійні задачі. (в меню Сервис)

Для реалізації алгоритму задачі необхідно:

• Сформувати форму для вводу умов задачі;

• Вказати адреси клітин, в які буде надсилатися результат розв’язку задачі;

• Ввести вихідні дані;

• Ввести залежність для цільової функції;

• Ввести залежності для цільової функції;

• Вказати призначення цільової функції;

• Ввести обмеження;

• Ввести параметри для розв’язку ЗЛП.

3.4 Аналіз розв’язку

Таким чином ми маємо такі планово-оптимізаційні показники урожайності сільськогосподарської рослинницької продукції:

• урожайність помідорів на 1 полі – 220 ц/га;

• урожайність конюшини на 2 полі – 15 ц/га;

• урожайність кукурудзи на зелену масу на 3 полі – 200 ц/га;

• урожайність цукрових буряків на 4 полі – 450 ц/га;

• урожайність кукурудзи на зерно на 5 полі – 100 ц/га;

• урожайність кормових коренеплодів на 6 полі – 400 ц/га.

Оптимальні дози внесення мінеральних добрив на кожному полі сівозмін за розробленим планом становлять:

під помідори на 1 полі:

азотних добрив – 0;

фосфатних добрив – 0;

калійних добрив – 0.

під конюшину на 2 полі:

азотних добрив – 0;

фосфатних добрив – 0;

калійних добрив – 0.

під кукурудзу на зелену масу на 3 полі:

азотних добрив – 0;

фосфатних добрив – 0;

калійних добрив – 20,3 кг/га.

під цукрові буряки на 4 полі:

азотних добрив – 225,82 кг/га;

фосфатних добрив – 99 кг/га;

калійних добрив – 424,8 кг/га.

під кукурудзу на зерно на 5 полі:

азотних добрив – 357 кг/га;

фосфатних добрив – 520 кг/га;

калійних добрив – 658,85 кг/га.

під кормові коренеплоди на 6 полі:

азотних добрив – 165,51 кг/га;

фосфатних добрив – 87,78 кг/га;

калійних добрив – 265,02 кг/га.

За результатами розв'язку матриці бачимо, що за даного плану розподілу добрив виконуються всі балансові умови задачі. Тобто на всіх полях підприємства культури забезпечені необхідною кількістю поживних речовин.

Найбільшу кількість мінеральних добрив треба вносити на 4, 5 та 6 поля а найменше – на 1, 2, 3, при чому на 1 та 2 поля добрива взагалі не вноситимемо. Незважаючи на такий нерівномірний розподіл добрив, на всіх полях досягається максимальний рівень урожайності.

На задоволення потреб сільськогосподарських культур у поживних речовинах, усього було внесено: азотних добрив – 4010,127 кг, фосфатних добрив – 2622,043 кг, калійних добрив – 7223,067 кг. Таким чином в господарстві залишилася така кількість добрив: азотних – 4989,873 кг, фосфорних – 8377,957 кг, калійних – 576,933 кг. Тож бачимо, що такий розподіл добрив забезпечує не лише повне задоволення потреб рослин у добривах, а й дозволяє зекономити обмежені ресурси добрив.

Після внесення добрив, господарство отримає валовий урожай по культурам:

• помідорів – 1320 ц;

• конюшини – 60 ц;

• кукурудзи на зелену масу – 1200 ц;

• цукрових буряків – 3600 ц;

• кукурудзи – 200 ц;

• кормових коренеплодів – 3600 ц.

Порівнюючи отриманий валовий збір урожаю з плановим, бачимо, що показники отриманого збору культур перевищують заплановані відповідно на 720, 18, 520, 40 та 100 ц. Таким чином, господарство зможе одержати значно більший обсяг вирощеної продукції, вносячи добрива, ніж вирощуючи ті самі культури без них.

В кінцевому результаті такий оптимальний план розподілу мінеральних добрив дасть змогу підприємству максимізувати свій прибуток в обсязі 217408,7 у.г.о.

Висновки

Необхідність поліпшення стану ґрунтів для вирощування сільськогосподарської продукції, зокрема рослинницьких культур, вимагає внесення добрив. Але проблема постає в тому, що для кожної культури необхідна не однакова кількість та вид добрив. До того ж кожне господарство не є повністю забезпеченим необхідною кількістю ресурсів добрив і їх фонд є обмеженим.

У зв’язку з цим постає задача скласти план застосування добрив таким чином щоб забезпечити вирощувані культури всіма необхідними поживними речовинами щоб максимізувати урожайність та дохід від реалізації вирощеної продукції. Розв’язання такої задачі стає практично неможливим без застосування економіко-математичного моделювання, адже лише змоделювавши процес можна обрати найоптимальніший його варіант.

Ознайомившись з теоретичними основами моделювання та оптимізації використання добрив, робимо висновок про широкий спектр моделей, які дозволяють оптимізувати той чи інший процес, пов'язаний з використанням добрив. Але найбільш підходящою моделлю для сільськогосподарського підприємства, метою якого є максимізувати свій прибуток, є балансова модель оптимізації розподілу мінеральних добрив. Тому в даній курсовій роботі ми беремо її за базову.

Перед нами була постановлена задача оптимізації плану використання фонду добрив господарства, що вирощувало певні сільськогосподарські культури на полях сівозмін, щоб максимізувати його дохід. Застосувавши для розробки такого плану, балансову модель, ми отримали оптимальний план, який дозволив господарству збільшити свій прибуток за рахунок збільшення урожайності та валового збору вирощуваних культур.

Список використаної літератури

1. Жадлун З.О., Галаєва Л.Є., Шульга Н.Г. Економіко-математичне моделювання використання добрив в аграрному виробництві. Еколого-економічний аспект. – К.: НАУ 2001. – 16 с.

2. Жадлун З.О., Галаєва Л.В., Шульга Н.Г. Теоретичні основи математичного моделювання економічних процесів: Навчальне видання. – К.: НАУ, 2004.- 28с.

3. Кадиевский В.А., Цехмистренко Ю.Ф., Методические разработки по изучению и применению экономико-математических методов для расчета оптимальных планов распределения и минеральных удобрений. – К.: УСХА, 1980. – 29 с.

4. Кадюк З.С, Економіко-математичні методи в організації і плануванні сільського господарства: Підручник. – Львів: Знання, 1973. – 250с.

5. Козов Ю.В. Грунти та їх родючість. – М.: Агропромидат, 1990. – 138с.

6. Кравченко Р.Г. Математическое моделирование экономических процессов в сельском хозяйстве. М., "Колос", 1978. – 424с

7. Математическое моделирование экономических процессов в сельском хозяйстве / Гатаулин А.М., Гаврилов Г.В., Сорокина Т.М. и др.; Под ред. А. М. Гатаулина. – М.: Агропромиздат, 1990. – 432с.

8. Мосіюк П.О., Хіміч В.Г. Економічна ефективність застосування добрив. – К.: Урожай, 1987. – 136с.

Додаток 1

Додаток 2

Характеристики

Список файлов курсовой работы