183581 (629876), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

– витрати на збір і транспортування одиниці продукції з –го поля;

– витрати на купівлю, транспортування і внесення одиниці продукції –го виду добрив –м способом на –му полі;

– площа –го поля;

– ресурси –го виду добрив;

– вміст діючої поживної речовини –го виду в одиниці –го виду добрива;

– коефіцієнт використання діючої речовини –го виду добрива при –му способі внесення;

– поправка на коефіцієнт використання поживної речовини добрива в залежності від агротехнічних умов –го поля;

– коефіцієнт виносу поживної речовини –го виду з одиницею продукції з –го поля;

– максимально можлива доза внесення –ї діючої речовини на одиницю площі –го поля при –му способі внесення добрив;

– максимальна прибавка урожаю від внесення добрив в розрахунку на одиницю площі –го поля.

В прийнятих позначення економіко-математична модель має наступний вигляд: знайти значення змінних та , максимізуючи величину додаткового чистого доходу (може бути інший економічний показник) від внесення добрив

при умовах:

1) ,

(по балансу ресурсів добрив –го виду);

2)

(по балансу між виносом поживних речовин і компенсацією удобрення);

3) , , ,

(по максимально можливим дозам внесення добрив);

4) ,

(по максимальній прибавці урожаю від внесення добрив);

5) ,

(по невід’ємності змінних);

Для складення матриці задачі і вирішення її за допомогою комп’ютера необхідна наступна інформація:

• площа посівів сільськогосподарських культур;

• коефіцієнт агротехнічних умов вирощування культур на відповідних полях;

• кількість наявних добрив по видам, вміст в діючої речовини, ціна вагової одиниці і затрати на їх транспортування і внесення;

• максимально можливі прибавки урожаю і максимально можливі дози внесення добрив;

• винос поживних речовин одиницею продукції;

• вартість одиниці продукції;

• коефіцієнт використання поживних речовин добрив і деякі інші показники, обумовлені конкретними особливостями господарства.

При розрахунку планів оптимального використання мінеральних добрив з допомогою моделі, розробленої А.Г. Скрипкою, використовується ідея балансового розрахункового метода визначення необхідних доз добрив, що забезпечує отримання запланованого виробництва продукції по господарству.

Баланс, представлений в моделі, формує кількість азотних, фосфорних і калійних добрив, необхідних для отримання запланованого урожаю, за допомогою таких показників, як виніс поживних речовин із ґрунту урожаєм сільськогосподарських культур, запас поживних речовин в ґрунті, глибина орного шару, коефіцієнти використання поживних речовин із мінеральних добрив і ґрунту. В моделі також враховується, що очікуваний урожай має бути не менше запланованого урожаю в середньому по господарству.

Особливість даної моделі полягає в тому, що в результаті вирішення задачі визначаються оптимальні дози добрив і програмована урожайність культур, відповідну цим дозам. Програмована урожайність сільськогосподарських культур формує максимальний рівень валової продукції рослинництва.

Для запису математичної моделі задачі приймемо наступні позначення:

– виніс –тих поживних речовин одиницею продукції –ї культури;

– площа –ї культури на –му полі;

– кількість –тих мінеральних добрив, які необхідно внести на 1 га –го поля під –ту культуру;

– коефіцієнт використання поживних речовин –го виду –ї культури на –му полі із мінеральних добрив;

– запас –тих поживних речовин в орному шарі на всій площі –го поля, засіяного –ю культурою;

– коефіцієнт використання поживних речовин –го виду –ї культури на –му полі із ґрунту;

– рівень врожайності –ї культури на –му полі без внесення добрив;

– рівень максимальної врожайності –ї культури на –му після внесення добрив;

– планове виробництво продукції –ї культури;

– наявний фонд –тих мінеральних добрив;

– ціна 1 кг мінеральних добрив;

– закупочна ціна 1 ц продукції –ї культури;

– валовий збір –ї культури з –го поля;

– кількість –тих поживних речовин, які рослини використовують з ґрунту.

В прийнятих позначення економіко-математична модель має наступний вигляд: знайти значення змінних , та , максимізуючи лінійну функцію:

при умовах:

1) баланс елементів поживних речовин на формування валового урожаю

;

2) по використанню поживних речовин ґрунту

;

3) по формуванню урожайності сільськогосподарських культур

;

4) по гарантованому об’єму виробництва продукції

;

5) по використанню добрив в межах наявних фондів

, ;

6) по невід’ємності змінних

, , .

Для створення розгорнутої економіко-математичної моделі і матриці задачі необхідна інформація:

• посівна площа сільськогосподарських культур в господарстві;

• винос поживних речовин на одиницю продукції;

• коефіцієнт використання рослинами поживних речовин із добрива і ґрунту;

• вміст в ґрунті поживних речовин;

• урожайність сільськогосподарських культур без добрив і максимально можлива урожайність після внесення добрив;

• вартість вагової одиниці добрив;

• порівняльні ціни на продукцію рослинництва.

При розробці економіко-математичної моделі розподілу та використання міндобрив по полях сівозмін сільськогосподарського підприємства використовується балансовий метод розрахунку потреби в поживних речовинах на основі врахування приходу та використання поживних речовин.

Основна ідея балансових співвідношень – це винос сільськогосподарських культур поживних речовин задовольняється за рахунок вмісту поживних речовин у ґрунті з урахування коефіцієнту їх засвоєння та додаткового внесення поживних речовин до потреби у мінеральній формі.

Для математичного описання задачі приймемо наступні позначення:

– множина земельних ділянок

– номер земельної ділянки,

– множина сільськогосподарських культур

– номер сільськогосподарської культури,

– множина видів поживних речовин

– вид поживного елементу,

– винос -го поживного елементу -ї культури

, – коефіцієнт використання -ї поживної речовини -ю культурою на -му полів відповідно добривам та ґрунту

– наявність -ї поживної речовини у ґрунті -го поля

– переводний коефіцієнт. Він дає змогу перевести мл/кг в кг діючої речовини на 1 га. Він залежить від глибини оранки та питомої щільності ґрунту.

– площа -го поля

– ресурси добрив -го виду

– плановий обсяг виробництва продукції -го виду

, – мінімальна та максимальна урожайність -ї культури на -му полі

Невідомі:

– урожайність -ї культури на -му полі

– кількість добрив -го виду, що потрібно внести під -ту культуру на -му полі

Умови моделі:

1) Балансові умови

2) Обмеження урожайності

3) Виконання планового завдання по виробництву продукції

4) Обмеження ресурсів добрив

5) Умови невід’ємності змінних

,

Функція мети:

§ 3. Обґрунтування критерію оптимальності

Розв'язання оптимізаційної задачі полягає в тому, щоб визначити, під які сільськогосподарські культури і на яких ділянках (полях сівозміни) доцільно внести мінеральні добрива. Тому змінними задачі є удобрювані площі сільськогосподарських культур у гектарах.

Оптимальний план розподілу добрив має враховувати:

• наявність добрив у господарстві;

• площі полів сівозміни (ділянок) з різними агрохімічними характеристиками;

Звідси обмеженнями задачі є:

• баланси використання і наявності мінеральних добрив;

• умови щодо площ сільськогосподарських культур у розрізі окремих ділянок, що мають неоднакові агрохімічні характеристики;

• умови щодо забезпечення запланованих обсягів виробництва продукції;

• умови щодо забезпечення пріоритету культур, що вирощуються на меліоративних землях.

Для розробки економіко-математичної моделі потрібно мати такі дані:

• обсяг виділених господарству мінеральних добрив;

• площі сільськогосподарських культур у розрізі ділянок (полів) з неоднаковими агрохімічними характеристиками;

• рекомендовані дози внесення мінеральних добрив по культурах;

• приріст урожаю, одержуваний на кожній ділянці при внесенні рекомендованої дози добрив;

• планові обсяги виробництва продукції;

• гарантовану врожайність сільськогосподарських культур без внесення мінеральних добрив;

• нормативи затрат праці і коштів на внесення добрив.

Розділ 2. Оптимізація розподілу та використання добрив у сільськогосподарському підприємстві

§ 1. Інформаційна характеристика моделі

Перш, ніж приступати до розв’язку задачі, необхідно записати умову та вихідні дані. Виходячи з наявної кількості добрив розподілити їх найкращим способом між сільськогосподарськими культурами з урахуванням потреби сільськогосподарських культур та можливості її забезпечення за рахунок вмісту поживних речовин у ґрунті

Для побудови та реалізації моделі на ПК економіко-математичної задачі оптимізації використання фондів добрив господарством необхідно подати інформацію про розміщення сільськогосподарських культур на полях, площі кожного поля, дані агрохімічних лабораторії про вміст поживних речовин N, P, K в доступній для рослин формі на кожному полі господарства. Ці дані повинні бути представлені в формі таблиці.

№ поля	Сільськогосподарська культура	Площа, га	Вміст в ґрунті, млг/га
			N	P2O5	K2O
1	Озима пшениця	93,2	19,6	10,9	15,9
2	Озима пшениця	103,6	17,0	12,9	21,9
3	Кукурудза на зерно	60	6,1	4,3	5,2
4	Цукрові буряки	37,6	13,8	13,5	18,0

План виробництва сільськогосподарських культур наведено в таблиці.

Сільськогосподарська культура	Плановий обсяг виробництва, ц
Озима пшениця	6500
Кукурудза на зерно	3000
Цукрові буряки	9000

Планова врожайність сільськогосподарських культур подаються в таблиці

Урожайність, ц/га
min	max
25	50
30	60
30	80
90	300

Дані про фонди мінеральних добрив господарства подаються в вигляді таблиці

Вид добрива	Фонд добрива, кг д. р.
Азотні	25000
Фосфорні	18000
Калійні	22000

§ 2. Розробка числової моделі. Матриця задачі

В даній економіко-математичної моделі розподілу та використання міндобрив по полях сільськогосподарського підприємства будемо використовувати балансовий метод розрахунку потреби в поживних речовинах на основі врахування приходу та використання поживних речовин.

Характеристики

Список файлов курсовой работы