Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

де Ес - наявність власних оборотних коштів;

І^с – джерела власних коштів;

К^Т – довгострокові кредити й позикові кошти;

F - основні кошти й інші необоротні активи (підсумок І роздягнула активу балансу)

Коефіцієнт показує, яка частка власних коштів підприємства перебувають у мобільній формі, що дозволяє більш-менш вільно маневрувати цими коштами. Як оптимальна величина коефіцієнт маневреності може бути прийнятий у розмірі 0.5.

Крім коефіцієнта маневреності застосовуються коефіцієнти мобільності всіх коштів підприємства й оборотних коштів. Перший з них визначається відношенням вартості всього майна підприємства по формулі:

, (4)

де Z - запаси й витрати (рядка 211-215, 217 ІІ роздягнула балансу)

r^a – дебіторська заборгованість;

d - кошти й цінні папери;

B - загальний підсумок балансу;

R^a – всі оборотні активи.

Він характеризує частку коштів для погашення боргів. Чим вище значення коефіцієнта, тим більше в підприємства можливостей забезпечувати безперебійну роботу, розраховуватися із кредиторами.

Коефіцієнт мобільності оборотних коштів визначають розподілом найбільш мобільної їхньої частини (коштів і короткострокових фінансових вкладень) до вартості оборотних коштів. Формула розрахунку:

, (5)

де d - кошти й цінні папери;

R^a – всі оборотні активи.

Цей коефіцієнт показує частку абсолютно готових до платежу коштів у загальній сумі коштів, що направляють на погашення довгострокових боргів.

Одним з основних показників стабільності фінансового стану є забезпеченість запасів і витрат власними джерелами їхнього формування (Ко), дорівнює відношенню суми власних оборотних коштів і довгострокових позикових коштів до вартості запасів і витрат підприємства. Він обчислюється по наступній формулі:

, (6)

Нормальне обмеження цього показника, отримане на основі даних господарської практики, становить 0.6 - 0.8.

Важливу характеристику структури коштів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення (Кпі), дорівнює відношенню суми основних коштів, капітальних вкладень, устаткування, виробничих запасів і незавершеного виробництва до вартості всього майна підприємства. Обчислюється цей коефіцієнт по наступній формулі:

, (7)

Нормальним уважається наступне обмеження цього показника: Кпі 0.5. Паритетний принцип вкладення коштів у майно виробничої сфери й сфери обігу створює сприятливі умови як для створення виробничого потенціалу, так і для фінансової діяльності.

Приватними значеннями коефіцієнта майна виробничого призначення є показники, що характеризують частку основних коштів і матеріальних оборотних коштів у вартості майна. Перший з них (К_F) обчислюється відношенням вартості основних коштів до підсумку балансу по формулі:

К_F = F / B , (8)

Коефіцієнт матеріальних оборотних коштів (К_Z), дорівнює відношенню вартості запасів і витрат до підсумку балансу, обчислюється по формулі:

K_Z = Z / B , (9)

Поряд з показниками характеризующими структуру майна підприємства, необхідно обчислювати й аналізувати коефіцієнти, що показують частку довгострокової й короткострокової заборгованості в джерелах коштів підприємства. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кд) визначається відношенням суми довгострокових кредитів і позикових коштів до суми джерел власних коштів і довгострокових кредитів і позик. Він обчислюється по формулі:

, (10)

Коефіцієнт короткострокової заборгованості (Кк) виражає частку короткострокових зобов'язань підприємства в загальній сумі зовнішніх зобов'язань і обчислюється по формулі:

, (11)

Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів (Ккз) характеризує частку кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальній сумі зовнішніх зобов'язань підприємства. Він обчислюється по формулі:

, (12)

Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат (Каз) показує частку власних оборотних коштів до загальної суми основних джерел коштів для формування запасів і витрат. Формула його розрахунку:

, (13)

Коефіцієнт прогнозу банкрутства Кпб характеризує питома вага чистих оборотних коштів у сумі активу балансу. Він обчислюється по формулі:

, (14)

Якщо підприємство зазнає фінансових труднощів, то даний коефіцієнт знижується.

Ринкові умови господарювання ставлять за обов'язок підприємству в будь-який період часу мати можливість терміново погасити зовнішні зобов'язання (тобто бути платоспроможними) або короткострокові зобов'язання (тобто бути ліквідним).

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більше, ніж довгострокові й короткострокові зобов'язання. Підприємство ліквідне, якщо його поточні активи більше, ніж короткострокові зобов'язання. При цьому важливо враховувати, що для успішного фінансового керування діяльністю підприємства наявні кошти більше важливі, чим прибуток.

Ліквідність активів і терміновість зобов'язань можуть бути лише приблизно визначені по бухгалтерському балансі в ході зовнішнього аналізу. Підвищення точності оцінки ліквідності балансу відбувається в рамках внутрішнього аналізу на базі даних бухгалтерського обліку.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства підрозділяються на наступні групи:

1. Найбільш ліквідні активи. До них ставляться всі статті коштів підприємства й короткострокових фінансових вкладень (цінні папери). Для підсумку даної групи можна записати наступну формулу розрахунку:

А₁ = d

де d - кошти й короткострокові вкладення.

1. Швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість та інші активи беруться з ІІІ розділу активів балансу.

А₂ = r^a

1. Повільно реалізовані активи. До них ставляться статті з ІІ розділу активу балансу. Запаси сировини, матеріалів, МПБ, готової продукції, товарів і витрати в незавершеному виробництві, а також заборгованість учасників по внесках у статутний капітал, і стаття «Довгострокові фінансові вкладення» з І розділу активу «Необоротні активи».

А₃ = Z + F^T+R^T , (15)

де F^T – довгострокові фінансові вкладення;

R^T – заборгованість учасників по внесках у статутний капітал.

1. Важко реалізовані активи - статті Й роздягнула активу «Необоротні активи», за винятком статті цього розділу, включену в попередню групу.

А₄ = F – F^T , (16)

Пасиви балансу групуються по ступені терміновості їхньої оплати:

1. Найбільш термінові зобов'язання. До них ставляться кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах та інші короткострокові пасиви.

П₁ = r^Р

1. Короткострокові пасиви - короткострокові кредити й позикові кошти.

П₂ = К^t

1. Довгострокові пасиви - довгострокові кредити й позикові кошти.

П₃ = К^Т

1. Частка збереження балансу активу й пасиву підсумок даної групи зменшується на суму по статті «Витрати майбутніх періодів» (S^f ). До отриманого підсумку цієї групи додаються статті: «Доходів майбутніх періодів» (Д), «Фонди споживання» (Ф), «Резерви майбутніх витрат і платежів» (рⁿ)

П₄ = Іс - S^f + Д + Ф + рⁿ , (17)

На практиці обчислюють три відносних показники ліквідності.

При вирахуванні першого показника як ліквідні кошти (чисельника дробу) беруться тільки кошти в касі, на банківських рахунках, а також цінного папера. Як знаменник - короткострокові зобов'язання.

, (18)

Другий показник відрізняється від першого тем, що в чисельнику до раніше наведеної суми додаються суми короткострокової дебіторської заборгованості, реальної до одержання.

, (19)

Третій показник ліквідності (коефіцієнт покриття або поточної ліквідності) у чисельнику містить ще вартість матеріально-виробничих запасів, які продавши якщо буде потреба, можна перетворити в готівку. Формула розрахунку коефіцієнта покриття (К_п) виглядає так:

, (20)

Оборотні кошти в грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення цієї частини оборотних коштів до короткострокових зобов'язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Його значення зізнається теоретично достатнім, якщо воно досягає 0.2 - 0.25.

Якщо на покриття короткострокових зобов'язань мобілізувати кошти в розрахунках з дебіторами, можна одержати коефіцієнт ліквідності (другий показник ліквідності). У світовій практиці він одержав назву коефіцієнта критичної оцінки, або терміновості. Теоретично виправдані оцінки цього коефіцієнта лежать у діапазоні 0.7 - 0.8.

Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності виступає загальний коефіцієнт покриття (третій показник ліквідності), у розрахунок якого в чисельнику включають всі оборотні кошти, у тому числі матеріальні. Оптимальним є співвідношення 1:2.

Вирахування трьох різних показників ліквідності не випадково. Справа в тому, що кожний з них, застосовуваний у конкретному випадку, дає ту картину, стабільності фінансового становища, що цікавить конкретного споживача інформації. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів і послуг великий інтерес представляє перший показник; для банку , що кредитує дане підприємство, - другий, а для власника акцій і облігацій - третій.

3. Аналіз бухгалтерського балансу підприємства

ліквідність коефіцієнт чистий актив

Вся статистична інформація, що збирає в балансах на будь-яких інших рахунках, підлягає уважному вивченню й аналізу, що дозволяє визначити стан справ і можливі шляхи розвитку підприємства.

Насамперед варто провести порівняння даних, що приводять у балансах різних періодів шляхом порівняння абсолютних цифр і індексації.

Уже при первинному аналізі можна зробити висновок про те, що в даного підприємства в 2009 році збільшилася дебіторська заборгованість. Деяке збільшення запасів в 2008 році може бути симптомом утруднень зі збутому, а вже в 2009 році запаси на кінець року зменшилися. Вкладення в основні кошти в 2008 році в порівнянні з 2009 роком не провадилися.

Зіставлення отриманих даних по активі й пасиву дає вже більше повну картину фінансово-економічного розвитку аналізованого підприємства. В 2008 році виросла кредиторська заборгованість, а в 2009 році зменшилася. Довгострокових зобов'язань у підприємства немає. В 2008 році було збільшення власних коштів, а в 2009 році зменшення власних коштів несприятливо позначається на фінансовому становищі БМУ «Запоріжстальбуд - 1». Баланс дозволяє дати загальну оцінку зміни всього майна підприємства, виділити в його складі оборотні й необоротні кошти, вивчити динаміку структури майна.

Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів. Їхній аналіз дозволяє зробити висновок про те, у які активи вкладені знову притягнуті фінансові ресурси або які активи зменшилися за рахунок відтоку фінансових ресурсів. Приклад аналітичного розрахунку представлений у таблицях 1 і 2.

Таблиця 1. Аналіз складу й структури майна

ВАТ «БМУ Запоріжстальбуд-1», 2008 рік

Розміщення майна	На початок року		На кінець року		Зміна за рік ( + ; - )
	тис.грн.	% до підс.	тис.грн.	% до підс.	тис.грн.	% до підс.
Іммобілізовані кошти (необоротні активи). Нематеріальні активи	2.2	0.08	2.0	0.08	-0.2	0
Основні кошти	2814.4	99.92	2595.3	99.92	-219.1	0
Незавершене будівництво. Довгострокові фінансові вкладення	- -	- -	- -	- -	- -	- -
Інші необортні активи	-	-	-	-	-	-
Разом	2816.6	100.0	2597.3	100.0	-219.3	Х
Мобільні кошти (оборотні активи). Запаси й витрати	3477.0	36.98	5736.8	49.38	+2259.8	+12.4
Розрахунки з дебіторами	4390.6	46.69	4930.2	42.44	+539.6	-4.25
Короткострокові фінансові вкладення	-	-	-	-	-	-
Кошти	1535.6	16.33	949.7	8.18	-585.9	-8.15
Інші оборотні активи	-	-	-	-	-	-
Разом	9403.2	100	11616.7	100	+2213.5	Х
Усього	12219.8	100.0	14214.0	100.0	+1994.2	Х

Таблиця 2. Аналіз складу й структури майна

Характеристики

Список файлов курсовой работы