182795 (629623), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Для незалежних (неспоріднених) товарів коефіцієнт перехресної еластичності має нульове значення (Е_DAB = 0). Це означає, що, наприклад, зміна ціни на кефір не впливає на попит на шкарпетки.

Перехресна еластичність попиту може бути асиметричною. Прикладом асиметрії щодо перехресної еластичності попиту є ситуація, за якої, наприклад, зниження ціни на товар В приведе до збільшення попиту на товар А, але зменшення ціни товару А може не спричинити зміни попиту на товар В, або ж величина зміни попиту виявиться зовсім не такою, як очікувалося.

Окрім описаних вище, є ще нецінова еластичність попиту за доходом.

Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача.

Дослідження еластичності попиту за доходом потребує аналізу структури товарів з позиції поділу їх на нормальні (попит на які зростає у міру зростання доходів споживачів) та нижчі (попит на які зменшується у міру зростання доходів споживачів).

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відсоткова зміна обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

Відсоткова зміна обсягу попиту

Е _D1 = Відсоткова зміна обсягу доходу =

Δ Q_D: Q_D

_{Δ І: І}

де Δ Q_D - зміна обсягу попиту;

Q_D – обсяг попиту до його зміни;

ΔІ – зміна обсягу доходу;

І – обсяг доходу до його зміни. [1, ст. 86]

Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності додатний (Е_D1 > 0), а для нижчих – від'ємний (Е_D1 < 0).

Поділ товарів на нормальні та нижчі не містить у собі якоїсь внутрішньої причини. Він спричиняється поведінкою споживача як реакцією на зміну попиту, зумовлену зміною доходу. Відтак споживач відносить те чи інше економічне благо до розряду вищих або нормальних.

Нормальні товари, залежно від величини коефіцієнта еластичності попиту на них за доходом, поділяють:

• на товари першої необхідності (0 < Е_D1 < 1);

• товари другого ступеня необхідності (Е_D1 = 1);

• предмети розкоші (Е_D1> 1).

Якщо Е_D1Е_в >1, то еластичність попиту за доходом висока. Це означає, що зростання доходів на 1% спричиняє зростання попиту на товари більше ніж на 1%. Товари з високою еластичністю попиту за доходом умовно називають предметами розкоші. Умовність такої назви пояснюється тим, що, по-перше, до цієї групи товарів відносять не тільки коштовності, а й товари довгострокового використання. По-друге, у різні історичні періоди до таких товарів належать різні блага, наприклад, в 50-ті роки XX ст. не теренах Радянського Союзу автомобіль «Волга» вважався предметом розкоші, а свіжі яйця та екологічно чисті продукти харчування не вважалися такими, тоді як в кінці XX – на початку XXI ст. ситуація змінилася. Автомобілі класу «Волга» перестали вважатися предметом розкоші, а екологічно чисті продукти вважаються такими. [1, ст. 87]

Якщо Е_в <1, то еластичність попиту за доходом низька.

Графічно залежність між обсягом попиту та рівнем доходу споживача можна зобразити за допомогою кривих Енгеля. Ці криві матимуть різну конфігурацію для нормальних та нижчих товарів.

Крива Енгеля для товарів першої необхідності зображена на рис. (1.5.) (додаток В).

По осі абсцис відкладаємо обсяг попиту (Q), а по осі ординат – обсяг доходу (І). Крутизна висхідної кривої Енгеля (Е) означає, що попит на товар зростає повільніше, ніж дохід, що є ознакою товарів першої необхідності. Пояснюється така ситуація тим, що товарами першої необхідності споживачі забезпечують насамперед себе, і залежність від змін доходу споживання цих товарів менша, ніж товарів другого порядку необхідності та предметів розкоші. [1, ст. 88]

Для визначення коефіцієнта еластичності попиту за доходом для товару, зображеного на рис. (1.5) в точці М, проведемо до кривої Е дотичну в точці М. З точки М опустимо перпендикуляр до осі абсцис. Точку перетину позначимо буквою N. Нахил дотичної до осі абсцис позначимо кутом α. Тангенс цього кута визначається відношенням МN до LN, тобто

М N

tg α = LN

Для товарів другого ступеня необхідності крива Енгеля має вигляд бісектриси прямого кута (рис. 1.6) (додаток В). Це означає, що приріст попиту на ці товари здійснюється з такою швидкістю, з якою зростає дохід.

Крива Енгеля для предметів розкоші зображена на рис. (1.7) (додаток В), із якого видно, що приріст попиту на ці товари здійснюється швидше, ніж зростає дохід. [1, ст. 89]

Крива Енгеля для нижчих товарів зображені на рис. 1.8 (додаток В), із якого видно, що для нижчих товарів, за досить низького рівня доходу, попит зростає в міру зростання доходів, потім швидкість зростання попиту на них уповільнюється (крива стає крутішою), а з часом цей попит зменшується, наближаючись до нуля.

Згрупуємо та зведемо в таблицю види еластичності попиту з урахуванням коефіцієнтів еластичності (табл. 1.9).

Дослідження еластичності попиту товарів важливе не тільки для фірми, а й для економічної політики держави. Виробництво більшої частки товарів (в загальній структурі) а високим коефіцієнтом еластичності попиту чинить сприятливий вплив на економіку та сприяє зростанню добробуту. [1, ст. 90]

1.2 Еластичність пропонування

Концепція цінової еластичності застосовується також до змін пропонування. Вона характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни на продукцію.

Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару. коефіцієнт цінової еластичності пропонування розраховується за формулою, подібною до формули цінової еластичності попиту:

Еs=%ΔQs /%ΔP

Так само може розраховуватись лінійна або дугова еластичність. Оскільки крива пропонування має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропонування завжди є додатним, Е_s> 0: зміни цін і обсягів пропонування відбуваються в одному напрямку, – зі зростанням ціни пропонування зростає, і навпаки.

Як і для попиту, для пропонування можна вивести формулу лінійного показника еластичності з рівняння Qs = – с + d* Р. Оскільки d є кутовим коефіцієнтом для рівняння, розв'язаного відносно абсциси, то d = ΔQ/ΔP. Підставивши цей вираз коефіцієнта d у формулу (3.8), одержимо:

P

Е s=d Q

Так само як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності пропонування: еластичне, нееластичне, пропонування з одиничною еластичністю та два граничних випадки – абсолютно еластичне і абсолютно нееластичне пропонування. [7, ст. 24]

Еластичне пропонування має місце, коли Еs >1, і означає, що продавці чутливі до зміни ціни. їм простіше збільшувати обсяги виробництва, вони мають переваги у використанні вигоди від підвищення ціни товару.

Досліджуючи еластичність попиту для лінійної його функції, ми виявили спадання значень коефіцієнта еластичності зі зниженням ціни і наявність двох різних за еластичністю відрізків у кожної кривої. Лінійні криві пропонування не мають цих відрізків, тут має місце інша закономірність. Кожна точка лінійної кривої пропонування, заданої рівнянням Qs = – с + d* Р, що проходить через початок координат, має одиничну еластичність (Еs = 1). Криві пропонування, що починаються від перетину з вертикальною віссю, мають Еs >1, отже, відповідають еластичному пропонуванню. Криві пропонування, які починаються від горизонтальної осі, мають значення Еs < 1 і відповідають нееластичному пропонуванню.

Якщо обсяг пропонування не реагує на зміни у ціні, ми маємо випадок абсолютно нееластичного пропонування. Крива пропонування є вертикальною лінією, Еs = 0.

Абсолютно еластичне пропонування має місце, коли пропонування зовсім відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива пропонування є прямою горизонтальною лінією, а Еs => ∞. Зрозуміло, що це

лише теоретичне припущення, тому що в реальній дійсності обмеженість ресурсів не дозволяє розширювати виробництво до безмежності, але протягом певного періоду пропонування може задовольнити практично всі потреби в товарі (наприклад, у шпильках).

Продавці також можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого, якщо це вигідно, тому і для пропонування застосовується показник перехресної еластичності, значення якого є від’ємним. [6, ст. 55]

Розглядаючи фактори еластичності попиту, ми відзначали вплив фактора часу. Для пропонування цей фактор має надзвичайне значення. В цілому часові періоди є найважливішою характеристикою в мікроекономіці, вони враховуються при аналізі всіх змін у ринкових процесах і в сфері виробництва. Розглянемо вплив часового фактору детальніше.

Розрізняють три часових періоди: найкоротший (миттєвий), короткостроковий та довгостроковий. Особливості реакції покупців та продавців у цих періодах на зміну ціни ілюструють рис. (1.11) та (1.12).

P Dm P Sm

D s Ss

Dl Sl

0 Q 0 Q

Рис. (1.11). Зміна еластичності попиту Рис. (1.12). Зміна еластичності

За часовими періодами пропонування у часі

Найкоротший (миттєвий) період – т – це період часу, протягом якого в обсягах попиту чи пропонування не відбувається жодних змін – ні продавці, ані покупці не встигають відреагувати на підвищення або зниження цін. Тому в найкоротшому періоді попит і пропонування абсолютно

нееластичні, їх криві – D_т і S_т – мають вигляд вертикальних ліній. [6, ст. 55]

Така ситуація може виникнути на ринку овочів, коли, наприклад, частина урожаю загине від заморозків. В умовах недостатнього виробництва ціна різко зросте. Але продавці – фермери не зможуть відразу скористатись виcокою ціною і збільшити кількість продукції, – це можливо зробити лише у наступному році. Так само – домогосподарки змушені і за високою ціною купувати звичні для них обсяги продукції, щоб зробити заготовки овочів на зиму в потрібних розмірах. На весь сезон обсяг попиту і пропонування сільськогосподарської продукції, якщо абстрагуватись від зовнішньої торгівлі, залишається нееластичним.

З наведеного прикладу зрозуміло, що так званий «миттєвий» період в реальному житті в абсолютному часовому виразі може тривати досить довго, допоки економічна ситуація на ринку залишається без змін.

Короткостроковий період – S – це період часу, протягом якого, п відбувається часткове пристосування (адаптація) продавців і покупців до зміни ціни.

За зростання ціни продавці можуть збільшити кількість продукції, доставленої на ринок, тому що виробники можуть розширити її випуск за рахунок більш інтенсивного використання наявних виробничих потужностей. Якщо продовжити наш приклад, то на наступний рік фермери можуть на тих же площах, відведених для вирощування овочів, отримати більший урожай завдяки кращому обробітку ділянок або збільшенню кількості добрив. У промисловому виробництві можна використовувати устаткування в дві або і три зміни, найнявши відповідно більшу кількість робітників. Так пропонування відреагує на високі ціни.

Покупці, навпаки, впевнившись, що ціни надану продукцію мають стійку тенденцію до зростання, можуть знайти замінники для дорогих товарів, або взагалі обмежити їх споживання. Криві попиту і пропонування набувають від'ємного (Ds) або додатного (Ss) нахилу. [6, ст. 56]

Довгостроковий період – І – це період, достатній для повної адаптації і покупців, і продавців до зміни ціни. Це той період, протягом якого виробники можуть збільшити обсяги виробництва за рахунок економічного зростання, тобто розширення виробничих потужностей, зміни масштабів виробництва. Наприклад, фермери можуть купити або орендувати додаткові земельні площі для вирощування овочів, промисловці – побудувати нові цехи, галузь розширюється за рахунок нових підприємств. Споживачі можуть змінити свої смаки і уподобання. Тому в довгостроковому періоді і попит, і пропонування стають високо еластичними, можуть навіть наближатись до абсолютно еластичних. Криві Dl і Sl стають дуже похилими або навіть горизонтальними лініями. Під впливом таких змін у попиті та пропонуванні ціна може почати рух у зворотному напрямку і навіть повернутись до попереднього рівня.

Класичним прикладом довгострокового пристосування попиту і пропонування є ситуація, що склалася на світовому ринку нафти в 70-х роках. Країни-експортери нафти, об'єднавшись в картель ОПЕК, у 1973 р. у 3 рази підвищили ціни на нафту. Спочатку вони отримували величезні прибутки, і в 1979 р. знову підняли ціни у 2,5 рази. Але за цей час споживачі нафти пристосувалися до високих цін. Вони почали купувати малолітражні автомобілі, покращили теплоізоляцію будинків, почали опалювати приміщення вугіллям. І [опит став більш еластичним. Крім того, до високих цін пристосувались і виробники: були розвідані нові родовища нафти в Північному морі та інші, тому пропонування нафти стало також більш еластичним. Країни ОПЕК потрапили у скрутне становище і у 80-х роках були змушені знизити ціни.

Таким чином, еластичність попиту та пропонування за ціною у довгостроковому періоді є значно вищою, ніж у короткостроковому.

Характеристики

Список файлов курсовой работы