Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

2) визначаємо кількість продукції, яку підприємство мало б виготовити при ритмічній роботі за місяць 900 ґ 3 = 2700;

3) визначаємо кількість втраченої продукції через неритмічну роботу: 2700- 2200 = 500 (тис.грн.).

Якби підприємство в І і ІІ декаді працювало, так як і в ІІІ декаді, то воно мало б без використання позаурочного часу виготовлення продукції на 500 тис. грн.

2.3 Аналіз плану реалізації продукції

У процесі аналізу необхідно вивчати зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але і в обсязі реалізації, бо від цього залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність і т.п.

Аналіз реалізації продукції проводиться щомісяця, щокварталу, кожне півріччя, щороку. У процесі його фактичні данні порівнюють з плановими, за попередні періоди, розраховують процент виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи росту і приросту за проміжок часу, що аналізується, абсолютне значення однопроцентного приросту.

Станом на 1.09.2008 р. реалізована продукція - це відвантажена продукція. Фактори, які впливають на обсяг реалізації, наведено на рис.

Рис. 2. Структурно-логічна модель факторної системи обсягу реалізації

продукції

Рис. 3. Зв’язок між реалізованою і виготовленою продукцією

З рис. 3. видно, що ГПп + ТП = РП + ГПк. Звідси РП = ГПп+ТП-ГПк.

Щоб знайти резерви збільшення обсягу реалізації, потрібно:

а) проаналізувати, чи виконується план виробництва товарної продукції;

б) порівняти залишки готової продукції на початок та кінець року з нормативом і виявлений нормативний залишок потрібно реалізувати [8, 125].

Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань по поставках продукції. Виконання плану за договорами призводить до зменшення прибутку, виручки, виплати штрафних санкцій. Крім того, в умовах ринку підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить спад виробництва.

У виконання плану зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише за умови, що план поставок виконаний за всіма без винятку споживачами і продукцію поставлено у відповідні строки, відповідного асортименту та якості.

У процесі аналізу необхідно визначити виконання плану поставок за місяць із зростаючим підсумком у цілому по підприємству, у розрізі окремих споживачів і видів продукції, з’ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов’язань.

Щоб строки % виконання договірних зобов’язань, потрібно від планової суми відняти вартість недопоставленої продукції і отриманий результат поділити на план поставок (РПпл):

. (23) (24)

Рис. 4. Основні групи факторів зміни обсягу продукції

3. Пропозиції щодо підвищення обсягів випуску продукції

3.1 Резерви збільшення випуску та реалізації продукції

Резерви збільшення випуску і реалізації продукції розглядаються як науково обґрунтований запас виробництва для забезпечення гарантії виконання договорів поставки і як невикористані можливості зростання і вдосконалення виробництва продукції та його кінцевих фінансових результатів. Резерви випуску і реалізації продукції виникають постійно під впливом науково-технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва, праці й менеджменту. Невикористані можливості виробництва і реалізації продукції є основним об'єктом аналітичного пошуку, оскільки визначається не лише втрачена вигода, а й оцінюються можливості та доцільність їх мобілізації.

Доцільно виділити чотири етапи дослідження резервів виробництва та реалізації продукції.

На першому етапі дають оцінку зовнішніх і внутрішніх резервів. Зовнішні резерви виробничої програми формуються зміною кон'юнктури товарного ринку (попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), станом ринків капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили та ін. Внутрішні резерви виробництва і реалізації продукції виражають можливості підприємства і пов'язані насамперед з використанням виробничого потенціалу. Вони є основною галуззю аналітичних досліджень.

На другому етапі виділяють інтенсивні та екстенсивні резерви виробництва і реалізації продукції. Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу потрібний, проте обмежується фінансовими можливостями підприємства та економічною доцільністю. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується вищим приростом фінансових результатів, соціальними та економічними передумовами. Це, зокрема, нарощування виробничої потужності для забезпечення монопольного становища на ринку, збільшення витрат ресурсів для поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції та ін. Визначальним напрямом мобілізації резервів виробництва та реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності. Інтенсифікація використання виробничих ресурсів є головною передумовою досягнення високих фінансових результатів та стійкого фінансового стану [2,294].

Сукупний вплив екстенсивних та інтенсивних факторів може бути оцінений з використанням методу ключової матриці. Перевага такої оцінки полягає в тому, що можуть бути налагоджені міжресурсні зв'язки та визначені можливості інтенсифікації.

Модель ключової матриці показана в таблиці 2.

де: П – випуск продукції, тис. гри.;

ОЗ – вартість основних засобів, тис. грн.;

Т – вартість оплати праці, тис. грн.;

М – вартість витрачених матеріалів, тис. грн.;

ОЗв – віддача основних засобів, грн./грн.;

Ро – зарплатовіддача, грн./грн.;

Мо – матеріаловіддача, грн./грн.;

Оп – місткість продукції за основними засобами, грн./грн.;

Ор – зарплато-місткість продукції, грн./грн.;

Ом – матеріаломісткість продукції, грн./грн.;

Рф – озброєність праці основними засобами, грн./грн.;

Моз – озброєність основними засобами обробки матеріалів грн./грн.;

Мр – працезабезпеченість обробки матеріалів, грн./грн.;

Мр – забезпеченість роботи осн. засобів робочою силою, грн./грн.;

ОЗм – матеріалозабезпсченість роботи основних засобів, грн./грн.;

Рм – матеріалозабсзпеченість праці, грн./грн.

За властивостями моделі можна легко виділити вплив показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів (віддачі основних засобів, зарплатовіддачі) на випуск продукції, враховуючи те, що П=ОвРозМрМ

Крім того, можуть бути оцінені міжресурсні зв'язки, які характеризують умови інтенсифікації використання виробничих ресурсів.

Таблиця 2. Модель ключової матриці аналізу дії екстенсивних та інтенсивних факторів виробництва

Оцінка результатів інтенсифікації охоплює таку систему розрахунків:

а) визначення динаміки показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів;

б) визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів у розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва;

в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва продукції;

г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;

д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва. Для оцінки досягнутого рівня інтенсифікації використовують табл. 1. За цими показниками інтенсифікації визначають її економічний результат (табл. 2) [9, 121].

Результат оцінки відносної економії ресурсів свідчить про втрачену вигоду чи приріст фінансового результату, досягнутих за рахунок інтенсифікації виробництва.

На третьому етапі дають оцінку резервів організації виробничого процесу. Раціональна організація виробничого процесу пов'язана із забезпеченням ритмічності та комплектності виробництва і збуту продукції відповідно до умов договорів поставки.

На четвертому етапі виявляють можливості збільшення обсягу продажу, тобто виторгу від реалізації продукції. Аналіз резервів приросту реалізації продукції враховує пошук резервів збільшення товарного випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції па кінець аналізованого періоду. Можливості приросту товарного випуску оцінюють за випуском товарної продукції за аналізований період і за зміною залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього періоду. Найповніше резерви товарного випуску виявляють на перших трьох етапах аналізу. Щодо оцінки зміни залишків незавершеного виробництва, то треба зазначити, що частина їх має нормативний характер (для забезпечення ритмічності виробництва), а понаднормативні запаси скорочують можливості приросту реалізації. До основних факторів, які визначають обсяг незавершеного виробництва (Пн), належать: характер наростання витрат, тривалість виробничого циклу виготовлення виробів і середньодобовий випуск продукції. Взаємозв'язок між обсягом незавершеного виробництва та переліченими факторами має детермінований характер і виражається формулою:

(25)

де n – кількість виробів;

Кі – коефіцієнт наростання витрат у виробництві і-то виробу;

Ті – тривалість виробничого циклу виготовлення i‑го виробу, днів;

Ві – середньодобовий випуск i‑х виробів за виробничою собівартістю, грн.

3.2 Аналіз продуктивності праці та шляхи її підвищення

Систематичне зростання продуктивності праці має пріоритетне значення для підвищення ефективності функціонування будь-якого підприємства, галузі промисловості, всього господарського комплексу, а також матеріального добробуту кожного працівника. Зростання продуктивності праці означає підвищення випуску продукції за одиницю робочого часу порівняно з минулим аналогічним періодом.

У системі продуктивних сил налічують близько 60 факторів продуктивності праці, що належать до всього технологічного способу виробництва, до відносин економічної власності, до надбудовних відносин тощо.

Необхідність вивчення всіх факторів, що впливають на рівень продуктивності праці і визначення резервів її підвищення зумовлена великим значенням, яке має підвищення продуктивності праці для окремих підприємств і суспільства в цілому.

Продуктивність праці це показник економічної ефективності трудової діяльності працівника. ЇЇ обчислюють співвідношенням кількості виробленої продукції, послуг та витрат праці, тобто виробітком на одиницю витрат праці. З’ясовуючи економічний зміст продуктивності праці, треба мати на увазі, що праця, яка витрачається на виробництво тієї чи іншої продукції, складається з:

- живої праці, що витрачається на даний момент у процесі виробництва даної продукції;

- минулої праці, уречевленої у раніше створеній продукції, яка використовується як міра для виробництва нової продукції [4, с.336].

Продуктивність праці тісно пов’язана з інтенсивністю. Чим вищий рівень інтенсивності праці, тим вища її продуктивність. Таким чином, інтенсивність праці є важливим фактором продуктивності, проте має певну фізіологічну межу й потребує дотримання фізіологічних норм людської енергії.

Характеристики

Список файлов курсовой работы