181989 (629283), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Основна сутність ландшафтного підходу полягає у розподілі охоронюваних територій за їх належністю до різних типів ландшафтних комплексів, в зв'язку з чим необхідно розглядати охоронювані території як унікальні, типові, характерні і репрезентативні. У відповідності до цього принципу створювались відносно великі за площею заповідні території. Так, 11.09.1980 р. був створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Коса Обитічна" площею 8863 га, у 1984 році - ряд ландшафтних заказників місцевого значення ("Лісовий масив" Лисої гори, лісові масиви вздовж берегів Дніпра, "Кам'янка лісова", могила Корсак, ставки з лісонасадженнями навколо, ландшафтні комплекси водосховищ з лісовими насадженнями, Степанів-ська коса, ділянки узбережжя Молочного лиману, балки і цілинні ділянки, урочища, кучугури). Створювалися також невеликі за площею ботанічні, комплексні та ентомологічні пам'ятки,природи місцевого значення. Загалом до кінця 1990 р. налічувалось 292 території та об'єкти природно-заповідного фонду, а період з 1980 по 1990 pp. характеризується най-інтенсивнішим розвитком мережі природно-заповідного фонду: так, у Запорізькій області упродовж десятиріччя було створено 249 одиниць ПЗФ - найбільше з вищевказаних періодів.

На початку 90-х років ландшафтний принцип створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду був домінуючим. У відповідності з ним були створені ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Сивашик" (2800 га), "Коса Федотова" (1910 га), "Заплава р. Берди" (1417 га), пам'ятка природи загальнодержавного значення "Верхів'я Утлюцького лиману" (280 га) і створений у листопаді 1998 року регіональний ландшафтний парк "Панай" (1025 га).

Початок третього тисячоліття характеризується тим, що створення природно-заповідних територій відбувається не тільки з метою збереження генофонду та унікальних природних комплексів, а перш за все як територій, здатних підтримувати екологічний баланс регіону з метою збереження довкілля як середовища існування людини. Прикладами таких територій світового рівня є ліси Амазонії і Сибіру (легені планети), Антарктида (запаси прісних вод планети) та ін.

3. Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу

Політика Запорізької області з раціонального використання й охорони надр спрямована на практичну реалізацію шляхів екологічної реабілітації територій інтенсивного використання надр, встановлення правил і меж економічно раціонального та екологічно безпечного користування надрами.

В Запорізькій області здійснюється природоохоронна діяльність, заснована на наступних основних принципах:

- стійкий розвиток регіону, що передбачає рівну увагу до економічної, соціальної й екологічної складової та визнання неможливості розвитку області при деградації навколишнього природного середовища;

- участь всіх органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ділових кіл і громадських організацій у підготовці, обговоренні, прийнятті й реалізації рішень в сфері охорони навколишнього середовища й раціонального використання природних ресурсів;

- облік і запобігання негативних екологічних наслідків у результаті господарської діяльності, відмова від господарських і інших проектів, пов'язаних із впливом на навколишнє природне середовище, якщо їхні наслідки непередбачені або створюють неприйнятний рівень ризику для здоров’я населення;

- відкритість і доступність екологічної інформації;

- підвищення екологічної культури населення, освітнього рівня й професійних навичок і знань в області екології, укорінення екологічної культури в індивідуальній і суспільній свідомості як вищого пріоритету в ієрархії життєвих цінностей людини;

- підтримка екологічних суспільних рухів і добродійної діяльності, спрямованої на збереження навколишнього природного середовища.

Основними напрямками діяльності раціонального використання й охорони надр мають бути:

• недопущення втрат корисних копалин при розробці родовищ;

• впровадження сучасних технологій з метою видобутку супутніх корисних копалин;

• рекультивація земель, порушених в процесі розробки родовищ;

• збільшення обсягу використання розкривних порід для рекультивації гірничих виробіток;

• впровадження сучасних технологій для зменшення впливу гірничих робіт на запаси підземних вод, які використовуються для централізованого водопостачання.

Основними напрямками діяльності у сфері охорони земель мають бути:
- охорона земель від вітрової та водної ерозії;

• впровадження сучасних технологій меліорації земель;

• впровадження комплексу заходів по запобіганню руйнування берегів Азовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ;

• запобігання забруднення земель промисловими та побутовими відходами та небезпечними хімічними речовинами;

• консервація (заліснення або залуження багаторічними травами) середньо- та сильноеродованих орних земель;

• зменшення показника розораності сільськогосподарських угідь;

• регіональне відокремлення земель гіршої якості, які можуть бути резервом для відведення під об’єкти бізнеса, комерції та інші виробничі потреби;

• використання земель новими агроформуваннями виключно на еколого-економічних засадах згідно проектів землеустрою;

• відновлення робіт по ґрунтовому обстеженню з метою обґрунтування оптимізації галузевих структур сільськогосподарського виробництва, як модель бізнес-планів.

Основними напрямками діяльності у сфері раціонального використання лісів мають бути:

• створення нових лісових насаджень на еродованих землях;

• створення нових полезахисних лісових смуг;

• проведення заходів з збільшення рівня лісистості області;

• розробка механізму надання у користування захисних насаджень та полезахисних лісових смуг.

4. Тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону

Виходячи з основних положень щодо дослідження ринку праці, регіональний ринок праці населення Запорізької області характеризується такими показниками як економічна-активність населення, зайнятість та безробіття.

Визначення тенденцій розвитку трудового потенціалу регіону містить перш за все аналіз структури та рівня зайнятості населення, який свідчить, що чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2004 р. порівняно з 2003р. збільшилась на 4,0% та становила 824,8 тис. осіб або 56,8% населення зазначеного віку. Така тенденція склалася під впливом збільшення обсягів зайнятості у міській місцевості на 8,6% [3].
Рівень зайнятості населення цього віку відповідно збільшився за зазначений період в цілому по області з 54,5% до 56,8% та був вищим у чоловіків порівняно з жінками, у міського населення порівняно з сільським. Для населення працездатного віку цей показник складав 64,2%. Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався серед осіб від ЗО до 49 років порівняно з молоддю та особами передпенсійного віку [3].
Запорізький регіон у 2004 р. за показником рівня зайнятості населення серед інших регіонів України, випереджав Луганську та Кіровоградську області - 56,8% проти 53,3 та 54,6%, тоді як в інших областях, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, цей показник був вищим - відповідно 58,0, 57,8 та 57,4%. [3].

Аналіз тенденцій перерозподілу зайнятого населення за статусами зайнятості дозволив визначити незначне зменшення чисельності працюючих за наймом та збільшення зайнятих у секторі самостійної зайнятості. Так, у 2004 р. порівняно з 2003р. кількість працюючих за наймом на підприємствах, установах, організаціях та у окремих громадян скоротилася на 4,8 тис. осіб, або на 0,7% та становила 675,6 тис. осіб, разом з цим, кількість працюючих у секторі самозайнятості зросла на 39,3% і становила 145,1 тис. осіб.

у 2004 р. відбулися певні зміни у структурі зайнятості населення за видами економічної діяльності. Серед кожних 100 зайнятих економічною діяльністю 34 особи працювали в промисловості, 22 - в сільському, лісовому та рибному господарстві, 13 - в торгівлі, готелях та ресторанах, 12 - в освіті та охороні здоров'я, 6 — в транспорті і зв'язку, 4 — в будівництві, фінансовій діяльності, операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послугах юридичним особам. За даними підприємств, установ та організацій, у зв'язку з реорганізацією виробництва у 2004 р. було вивільнено 5,3 тис. осіб, що на 25,6% менше, ніж за 2003 р. Слід також зазначити, що фактичні обсяги вивільнення робочої сили були в 2,7 раза менші за передбачені [3].

За видами економічної діяльності обсяги вивільнення працівників у 2004 р. порівняно з 2003 р. зросли у сфері державного управління на 34,0%, фінансової діяльності - на 11,0%, операціях з нерухомістю та послугах юридичним особам - на 5,2%. По всіх інших видах діяльності відбулося скорочення вивільнення працівників, найбільше - у будівництві - в 2,4 раза, рибному господарстві-в 2,0 рази, сільському лісовому господарстві-в 1,7 раза. В розрізі міст та районів області обсяги вивільнення працівників зросли у містах та районах: Токмак, Бердянськ, Мелітопольському та Приморському-в 1,6 раза, Куйбишевському-в 2,3 раза. Проте у Василівському, Запорізькому та К-Дніпровському районах цей показник, навпаки, скоротився у 2,3 - 5,2 раза [2].

Слід зазначити, що протягом 2004 р. тривав процес зменшення кількості найманих працівників на великих та середніх підприємствах Запорізької області без урахування найманих працівників малих підприємств та у фізичних осіб. Найбільше скорочення, як і раніше, спостерігалось у сільському господарстві -на 14,8%. Зменшення чисельності працюючих найманих працівників відмічалось в усіх містах та районах області: від 1,1% у місті Енергодарі до 18,2% у Чернігівському районі.

Що стосується рівня мобільності кадрів в економіці області, то в порівнянні з 2003 р. цей.показник зменшився на 3,6%, але залишився все ж таки високим і становив 256,1 тис. осіб.

У 2004 р. висока мобільність кадрів спостерігалась у сільському, лісовому та рибному господарствах, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі (майже кожний працівник був прийнятий або звільнений з робочого місця), промисловості, транспорті і зв'язку, фінансовій діяльності, операціях з нерухомістю, колективних та громадських організаціях (кожний другий), в державному управлінні, освіті, охороні здоров'я та соціальній допомозі (кожний третій). Більш висока мобільність на ринку праці характерна для чоловіків. Так, у 2004р. із 124,5 тис. працівників, прийнятих на великі та середні підприємства, а також серед 131,7 тис. звільнених осіб, 57,8% складали чоловіки (у 2003р. - 59,4%) [3].

Інструментом утримання надлишкової кількості робочої сили на підприємствах в разі відсутності роботи є неповна зайнятість.

Вимушена неповна зайнятість проявляється у двох формах: надання неопяачуваних відпусток та робота у режимі неповного робочого дня (тижня) з ініціативи адміністрації. їх можна розглядати як форми прихованого безробіття, а працівників, які вимушено працюють в таких умовах, вважати частково безробітними, але без належної соціальної захищеності, так як останні за критерієм зайнятості (наявність хоча б однієї відпрацьованої години протягом тижня) вважаються економічно активними [2].

В останні роки спостерігається тенденція до зниження рівня вимушеної неповної зайнятості в зв'язку із внесеними змінами до Закону України "Про відпустки", де роботодавцям забороняється надавати відпустки без збереження заробітної плати в разі простою підприємства з причин, незалежних від працівника [4]. Що стосується Запорізького регіону, то протягом 2004 р. у вимушених відпустках різної тривалості перебувало 19,2 тис. осіб, що на 26,6% менше, ніж у попередньому році. Найбільше таких працівників було зайнято на промислових підприємствах (16,3 тис. осіб). В порівнянні з 2003 р. кількість працюючих у режимі скороченого робочого часу зменшилась в цілому по економіці на 21,2% і становила 67,8 тис. осіб. У такому режимі працював кожен п'ятий працівник промисловості та будівництва, кожен четвертий - на транспорті і зв'язку.

Слід зазначити, що неповна зайнятість призводить до зниження доходу працівника. Так, середня заробітна плата працівника, який працював в умовах вимушеної неповної зайнятості, у 2004р. була на 4,0% менше порівняно з середньою заробітною платою працівника, який повністю відпрацював місяць, у тому числі у сільському господарстві - на 9,9%, будівництві - на 8,0%, промисловості - на 6,3% [3].

5. Стан трудового потенціалу Запорізького регіону в період Великої економічної кризи

Рівень працевлаштування в Запоріжжі в 2007 році складав 64,2% (дані Міжнародної асамблеї столиць і крупних міст). До початку кризи, в січні-березні 2008 року кількість зареєстрованих безробітних в місті складала близько 5000 чоловік. По поляганню ж на середину грудня 2008 року в місті зареєстровано вже 6700 безробітних, тобто цифра зросла приблизно на третину. При цьому кількість вакансій в місті зменшилася, оскільки компанії більше не відкривають нові представництва і і філії, а закривають їх – зростання припинилося. Що стосується даних по області, то, у зв'язку з економічною кризою з вересня по грудень 2008 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Запорізької області збільшилося з 19 тисяч до 36 тисяч чоловік. Згідно з офіційною статистикою, без роботи зараз залишаються 3,2% працездатного населення області. По цьому показнику Запорізька область займає 15 місце серед регіонів України. По стану ж на 10 січня 2009 року, повідомляєЗапорізький обласний центр зайнятості, кількість людей, зареєстрованих в центрах зайнятості і бажаючих почати пошук роботи, було рівне 38,4 тис. (і з початку року зросло на 911 чоловік), а кількість актуальних вакансій за станом на ту ж дату склала 1,7 тис. (на 01.01.2009 - 1,9 тис.) Таким чином, на одне вільне робоче місце в Запорізької області претендували 22 людини – і цей показник лише за перші десять днів січня виріс на 10%, оскільки за станом на 1 січня він бувВ порівнянні з іншими містами України ситуація в Запоріжжі все-таки не така вже і погана: рівень безробіття тут в два рази нижче, ніж в цілому по Україні - всього 1,4%. Міські власті узяли ситуацію на ринку праці під особистий контроль, проводиться політика збереження робочих місць. Наприклад, на комбінаті «Запорожсталь» поки що співробітників не звільняють, а пропонують добровільно брати декілька днів в місяць вихідних за свій рахунок. За словами заступника директора по кадрах і соціальних питаннях начальника відділу кадрів ВАТ «Запорожсталь» Валерія Кирова, на комбінаті не збираються скорочувати штат працівників і проводять роботу з молоддю, намагаючись привернути їх увагу до перекваліфікації на спеціальності сталеварів і металургів. В цілому, за підсумками минулого року в Запорізької області спостерігається падіння промислового виробництва, але в менше міри, чим на по Україні (2,2% і 3,1% відповідно).

Характеристики

Список файлов курсовой работы