181899 (629251), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

3.1 Визначення пріоритетних напрямів розвитку підприємства

Контролінг, крім функції планування, дозволяє визначити, який з вироблюваних видів продукції є найбільш вигідним.

Для визначення на основі річного плану пріоритетних напрямів розвитку виробничої діяльності підприємства необхідно представити план на наступний за поточним рік в розрізі видів продукції, представлених з погляду контролінга, так звані “центри прибули”. Планування витрат виробництва по видах продукції представлене в таблиці 2.7. Розрахунки здійснені в додатку 1.

Для визначення пріоритетних напрямів розвитку виробництва необхідно представити структуру витрат виробництва по видах продукції, що випускається, в таблице 3.1.

Таблиця 3.1 Структура витрат виробництва по видах продукції, що випускається, в планованому році %

За наслідками таблиці 3.1 можна зробити вивід, що найбільш рентабельним (31,2 %) є третій виріб. Отже, підприємству вигідно проводити виріб СМД 21, який принесе найбільший прибуток.

Розбиття річного плану по кварталах.

Квартальні плани визначаються, як показники, що становлять 1/4, 2/4, 3/4, 4/4, для 1 – 4 кварталів відповідно, тобто показники визначаються з наростаючим підсумком. Планування по кварталах представлене в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Розбиття річного плану по кварталах

221980,5_443961_665941,5_887922

3.2 Прогнозування собівартості пріоритетного виробу

Відомо, що різні групи витрат по-різному схильні до дії інфляції, і угрупування витрат за системою контролінга є дуже деталізованим, щоб швидко і з невеликими витратами спрогнозувати собівартість продукції на короткостроковий період. В цьому випадку можна використовувати укрупнений метод прогнозування собівартості, який дозволяє врахувати темпи інфляції і без докладної калькуляції, достатньо точно визначити собівартість на найближчу перспективу. Прогнозування собівартості виконується для пріоритетного виробу на 1 квартал планованого року.

Аналіз витрат виробництва показує, що у складі собівартості продукції слід виділити чотири складові: матеріальні витрати, витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальне страхування, амортизаційні відрахування і інші витрати [18,c.94].

Амортизаційні відрахування входять до складу РСЭО, ОПР і втрати від браку, для укрупнених розрахунків можуть бути прийняті незмінними. Це пояснюється тим, що вартість основних фондів в короткий проміжок часу не змінюється.

Матеріальні витрати найбільшою мірою схильні до інфляції. Тому для розрахунку їх планової величини необхідно знати точну норму витрати кожного виду матеріалу на конкретний виріб в натуральному виразі і цінах на матеріали на момент з придбання для випуску конкретного виробу. Це відноситься до матеріальних в прямих статтях витрат [18,c.95].

Матеріальні витрати в комплексних статтях також слід індексувати, для чого зафіксовану суму цих витрат в кожній статті коректують з урахуванням індексу зміни вартості матеріалів. У укрупнених розрахунках як такий індекс використовують індекс зростання вартості основних матеріалів.

Розрахунок прямих матеріальних витрат проводиться, виходячи з норм витрати кожного виду матеріалу на виріб і ціни за одиницю матеріалу. У даній роботі розрахунок виконується укрупнено по окремих статтях матеріальних витрат.

Розрахунок індексу вартості матеріалів проводиться по формулі:

Нм = Нм Цм’ / Нм Цм’

Де: Цм’, Цм’ – ціни матеріалів відповідно зафіксовані на певну дату і прогнозовані на момент придбання

Нм – норма витрати матеріалу

n – число видів матеріалів, що комплектують і напівфабрикатів.

У курсовій роботі індекс вартості матеріалів прийнятий рівним 1,2.

Розрахунок прямих матеріальних витрат представлений в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 Розрахунок прямих матеріальних витрат в собівартості пріоритетного виробу за даними 4 кварталу поточного року

№ п/п	Матеріальні витрати	4-й квартал поточного року
		На одиницю, грн.	На важ випуск, тис. грн.
1	Сировина і основні матеріали (« - » поворотні відходи)	256,3	32703,9
2	Купувальні комплектуючі вироби і напівфабрикати	148,4	18935,8
3	Паливо і енергія на технологічні цілі	67,4	8600,2
4	Відшкодування зносу спецінструментів і пристосувань	64,7	8255,7
5	Разом:	536,8	68495,7

Витрати на оплату праці також повинні індексуватися, для цього використовують індекс зростання оплати праці. Даний індекс можна визначити двома способами:

1. якщо підприємство обмежене фондом оплати праці, то індекс можна розрахувати, прогнозуючи зростання мінімальної заробітної плати

2. у разі зняття обмеження на фонд оплати праці, індекс зростання можна встановити, виходячи з бажаного зростання вартості мінімального споживчого бюджету.

Розрахунок витрат на оплату праці робочих проводиться одночасно по статтях «Основна заробітна плата», «Додаткова заробітна плата», «Відрахування на соціальне страхування». Для цього загальна сума по цих статтях умножається на індекс зростання оплати праці. У роботі індекс витрат на оплату праці прийнятий рівним 1,18. Розрахунок прямих витрат на оплату праці виконаний в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Розрахунок прямих витрат на оплату праці

Виріб	Зарплата основна, додаткова і відрахування на соц. страх на 01.12. тік. роки		Індекс зростання оплати праці	Зарплата з відрахуваннями на соц. страх
				1 квартал планованого року
	На одиницю, грн.	На важ випуск 1-го кв. планир. роки, тис. грн.		На одиницю, грн.	На випуск, тис. грн.
СМД 21	326,4	41648,6	1,18	385,2	49145,3

Розподіл комплексних непрямих статей витрат (РСЭО, ОПР і втрати від браку) між виробами в умовах постійного зростання на оплату праці небажано проводити пропорційно заробітній платі робочих, оскільки непропорційність в зростанні заробітної плати робочих і інших елементів цих статей витрат істотно знижуватиме об'єктивність такого розподілу. Ці статті витрат між видами виробів рекомендується розподіляти пропорційно трудомісткості.

Характеристики

Список файлов курсовой работы