181562 (629102), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Необхідність в імпорті високотехнологічних товарів як складової ринку обумовлена:

• відсутністю окремих вітчизняних високотехнологічних товарів;

• низькою якістю таких товарів українського походження.

Попит на імпорт цих товарів обумовлений такими факторами, як:

• необхідність підвищення технологічного рівня виробництв за рахунок світових науково-технічних досягнень;

• недостатність інноваційної активності вітчизняного науково-технічного потенціалу в галузі високих технологій;

• необхідність створення конкурентного середовища на вітчизняному ринку високотехнологічних товарів.

Обмежують імпорт високотехнологічних товарів:

– нестача валютних ресурсів;

– необхідність захисту внутрішнього ринку від застарілих та неякісних товарів;

– необхідність захисту вітчизняного товаровиробника від непомірної конкуренції.

І. Сектор високих технологій

Цей сектор займає друге місто у загальній вартості імпортних надходжень Харківської області у січні-листопаді 2009р. Загальна вартість цього сектору становила 361,1 млн.дол. (28,0% від загальної вартості імпортних надходжень). Даний сектор представлений наступними товарами:

– наземні транспортні засоби. Їх надходження зменшились на 80,7% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 86,6 млн.дол.;

– котли, машини, апарати і механічні пристрої, обсяги імпорту яких зменшились на 59,6% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склали 155,6 млн.дол.

– електричні машини і устаткування, імпорт яких зменшився на 52,4% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 49,6 млн.дол.

ІІ. Сектор середніх технологій

Перше місто у загальній вартості імпортних надходжень у січні-листопаді 2009р. займали товари, які відносяться до сектору середніх технологій. Загальна вартість цього сектору становила 737,1 млн.дол. (57,1% від загальної вартості імпортних надходжень).

Найбільшу питому вагу у цьому секторі займали наступні товари:

– папір та картон, імпорт яких зменшився на 23,9% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 67,5 млн.дол.

– риба i ракоподібні, імпорт яких зменшився на 24,5% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 30,4 млн.дол.;

– м‘ясо та харчові субпродукти, імпорт яких збільшився у 2,1 рази у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 17,8 млн.дол.

ІІІ. Сектор низьких технологій

Третє місто у загальній вартості імпортних надходжень у січні-листопаді 2009р. займали товари сектору низьких технологій. Загальна вартість цього сектору становила 191,8 млн.дол. (14,8% від загальної вартості імпортних надходжень).

Найбільшу питому вагу у цьому секторі займали наступні товари:

– вироби з чорних металів, надходження яких зменшились на 58,1% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 23,9 млн.дол;

– скло та вироби із скла, надходження яких зменшились на 11,3% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 9,2 млн.дол.

Внутрішній ринок високотехнологічних товарів в Україні поки що слабо захищається від недобросовісної конкуренції:

• майже не використовуються стосовно імпортерів ні квоти, ні антидемпінгові розслідування, ні компенсаційні мита;

• обсяги сертифікації високотехнологічної продукції, що імпортується в Україну, за останній час зменшилась в декілька разів;

• нерідко здійснюються безсистемні закупки морально застарілих засобів і систем інформатизації без урахування необхідності їх розвитку і об’єднання в єдиний інформаційний простір;

• мають місце некомпетентність, помилки і несумлінність посадових осіб на підприємствах при прийнятті рішень щодо вибору фірм-постачальників і укладання міжнародних контрактів.

Рис. 2 Структура імпорту за технологічними секторами

Виставкова та міжнародна діяльність Харківської області

Протягом 2009 року в рамках міжнародної частини «Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2009 рік» було проведено 9 міжнародних виставково-презентаційних заходів в Російській Федерації, Республіці Білорусь, Німеччині, Чехії, Польщі та Туреччині. За результатами зазначених заходів було підписано та виконано контрактів на суму 565,8 млн.грн.

Найбільшими експортерами Харківської області у 2009 році були ДП «Електроважмаш», ДП «ФЕД», ВАТ «Турбоатом», ВАТ «Харківський підшипниковий завод», АТ «Харківська бісквітна фабрика».

Відповідно укладених угод та домовленостей Харківської області, активно розвивались міжрегіональні зв’язки з Мінською областю (Білорусь), Московською, Бєлгородською, Курською, а також Ленінградською та Ростовською областями (РФ), Егейським регіоном (Туреччина), Познанським воєводством (Польща) та іншими. Так, наприклад:

– до Мінської області Республіки Білорусь ТОВ «УПЕК трейдинг» поставило підшипники кулькові на суму 2 млн. 432 тис. дол. США, ЗАТ «Завод «Південкабель» поставило кабельну продукцію на суму 315 тис. дол. США, ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» поставило гірничо-шахтне обладнання на суму 513,3 тис. дол. США;

– до Московської області (РФ )- ТОВ «УПЕК трейдинг» поставило підшипники на суму 4 млн. 381,2 тис. дол. США, ЗАТ «Харківський плитковий завод» поставило керамічну плитку на суму 5 млн. 982 тис. дол. США;

– до Курської області (РФ) - ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» поставило кондитерські вироби на суму 3 млн. 881 тис. дол. США, ВАТ «Автрамат» поставило поршні до двигунів на суму 3 млн. 99,8 тис.дол., ВАТ «ХТЗ» поставило трактори та запчастини до них на суму 9 млн. 161 тис.дол.США;

– до Ленінградської області (РФ) - ДП «Вовчанський агрегатний завод» поставило установки насосні автоматичні на суму 7 млн. 566 тис.дол., ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» поставило ремонтно-групові комплекти до авіаційних агрегатів на суму 11 млн. 231,4 тис.дол.

За результатами візиту офіційної та ділової делегації Харківської області до Республіки Таджикистан було підписано довгострокових контрактів на загальну суму більше 20 млн.дол., в тому числі:

- між ВАТ «Турбоатом» та Міністерством енергетики та промисловості Республіки Таджикистан на суму 18 млн. дол.;

- АТЗТ «Харківський машинобудівний завод «Червоний жовтень» - на поставку обладнання для виробництва цегли з підприємствами Республіки Таджикистан на загальну суму 2 млн. дол.

У 2009 році було підписано:

– Протокол про встановлення побратимських зв’язків між Богодухівським районом Харківської області і Мантуровським районом Курської області; підписано Протокол №2 до Угоди між Адміністрацією Курської області (Російська Федерація) і Харківською обласною державною адміністрацією (Україна) про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво.

– Угоди про торгівельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Шатурським муніципальним районом Московської області та Лозівським районом Харківської області, а також між міським округом м.Серпухов Московської області і Балаклєйським районом Харківської області.

– Протоколи про наміри Харківської обласної державної адміністрації з адміністраціями Лорійської, Тавушської та Вайоц Дзорської областей;

– Меморандум про співробітництво між Харківською обласною державною адміністрацією України та місцевим виконавчим органом державної влади Хатлонської області Республіки Таджикистан.

3. Пріоритетні напрями експортної діяльності Харківської області

В основу вибору пріоритетних напрямів експортної діяльності Харківської області покладено кластерний підхід, який став домінуючим інструментом реалізації регіональних програм експортного розвитку у провідних країнах світу.

Згідно цього підходу головним пріоритетним напрямом експортної діяльності регіону є не галузь економіки, або окремі суб’єкти господарювання, а кластери – групи розміщених у регіоні взаємозалежних і таких, що доповнюють одна одну, промислових компаній та організацій, які діють у визначеній сфері і характеризуються тим, що вироблений ними продукт однієї галузі використовується для потреб декількох інших.

Харківська область має цілий ряд базових підприємств машинобудування, що вже сьогодні працюють на світовому ринку і продукція яких відповідає світовому рівню за співвідношенням “ціна-якість”. Але розраховувати на підвищення конкурентоспроможності цих підприємств на світовому ринку можна лише у разі створення “вітчизняних” транснаціональних корпорацій. Це світова практика, і Україна не має іншого шляху.

Згідно з проведеним дослідженням, а також ґрунтуючись на діючому законодавстві і затверджених програмах розвитку окремих галузей економіки як України в цілому, так і Харківської області, були виділені наступні пріоритетні експортоорієнтовані кластери розвитку регіону:

• енергетичного машинобудування;

• електротехнічного машинобудування;

• авіаційної промисловості;

• ракетно-космічного комплексу;

• військової (бронетанкової) техніки;

• сільськогосподарського машинобудування;

• обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості;

• фармації, медичного устаткування та технологій.

Крім того, Харківський регіон є об'єктивно цікавим та перспективним для інвестора з огляду на науково-технічний, економічний та технологічно-індустріальний потенціал області. Харківщина на протязі останніх півтора років реалізувала нові підходи до роботи з іноземними інвесторами. Сьогодні облдержадміністрація запрошує й продовжує співпрацювати з інвестором не з позицій «прохача», а з позицій надійного, повноправного партнера, який має що запропонувати та вміє дотримуватись своїх зобов'язань.

Згідно з проведеним дослідженням можна зробити наступні висновки:

1. Відповідно до обраної послідовності визначення пріоритетних експортно-орієнтованих кластерів розвитку Харківської області, а також діючого законодавства і затверджених програм розвитку окремих галузей економіки як України в цілому, так і Харківської області, для регіону пріоритетними експортоорієнтованими кластерами розвитку є наступні: енергетичного машинобудування; електротехнічного машинобудування; авіаційної промисловості; ракетно-космічного комплексу; військової (бронетанкової) техніки; сільськогосподарського машинобудування; дизелебудування; обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості; фармації, медичного устаткування та технологій;

2. Харківські підприємства об’єктивно зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні цілісних концернів та транснаціональних корпорацій в тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню за співвідношенням “ціна – якість”, а також використання українською стороною "резервів" захисту для вирішення проблем реструктуризації підприємств сільськогосподарського машинобудування та радіоелектронної промисловості;

3. Розвитку експортоорієнтованих галузей можуть сприяти іноземні інвестиції. Перспективним механізмом залучення іноземних інвестицій може стати КП «Індустріальний парк «Рогань», як кластер нових високотехнологічних виробництв, спроможний використати інтелектуальні активи, що створені в регіоні.

Заходи з розвитку експортного потенціалу Харківської області

1. Підвищення інвестиційного іміджу регіону за рахунок створення дієвої інфраструктури інформаційного, консалтингового, маркетингового, іміджевого забезпечення та проведення презентаційно-іміджевих міжнародних виставкових заходів з метою презентації Харківської області за кордоном.

2. Створення системи пільгового кредитування фінансовими установами інноваційно-інвестиційних проектів та експортних операцій та страхування з метою зменшення ризиків при проведенні зовнішньоекономічної діяльності

Висновки

Зменшення показників зовнішньої торгівлі відбулось внаслідок скорочення світового попиту на українську продукцію, обвального падіння цін на сировинних ринках, а також розвитку кризових явищ в економіці країн, що є основними зовнішньоторговельними партнерами України. На жаль власне виробництво в Україні забезпечує лише 2/3 товарних ресурсів країни з промислової продукції, решта завозиться з-за кордону. Проте, якщо експортується переважно матеріально- і енергосировинна продукція низького рівня переробки, то імпорт України, навпаки, складається з високотехнологічної продукції поглибленої переробки і товарів кінцевого споживання. Це зумовило неухильне зниження коефіцієнта покриття імпорту експортом в Україні з 1,126 у 2004 році до 0,8 у 2008 р.

На цьому фоні стабільне зростання якості структури зовнішньої торгівлі Харківської області з 0,49 у 2004 р. до0,62 у 2008 р. 0,87 у 2009 р. свідчить про ефективність цілеспрямованих дій адміністрації по розвитку експортного потенціалу області і підтримці підприємств, що випускають конкурентоспроможну продукцію.

Характеристики

Список файлов курсовой работы