181245 (628980), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

4.1.Екологічне становище України.

Загострення проблем безпеки навколишнього середовнща і населен­ня стало відмітною рисою сучасного етапу розвитку науково-технічного прогресу. Розмір антропогенного впливу на природне середовище, ур­банізація території, зростання обсягів штучних елементів середовища (техносфери) —усі ці фактори справляють потужне зворотнє діяння на населення. Ускладнення техногенного середовища проживання створює якісно нову ситуацію: відносини людини з середовищем набувають ха­рактеру антагоністичної суперечності. Причому в її основі лежать ві­домчі інтереси, які будуються на екстенсивній ресурсомісткій та багато­відхідній технології виробництва, шо працює саме на себе.

Недооцінка такого фактора, як структура промислового виробницт­ва, що склалася в Україні, є причиною важкої екологічної обстановки в багатьох промислових центрах і густонаселених районах. Розвиток ви­робництва, у свою чергу, викликає необхідність подолання або запобі­гання назріваючим, а в деяких випадках вже різко виявленим суперечностям між рівнями виготовлення знарядь праці, створенням нових (з меншою кількістю відходів або взагалі безвідхідних) технологічних про­цесів та засобів, які забезпечують екологічну безпеку життєдіяльності людини від негативних наслідків функціонування промисловості.

Розв'язання цих завдань значною мірою залежить як від об'єднаних зусиль окремих галузей економіки, так і від форми впровадження до­сягнень науково-технічного прогресу, розвиток якого можливий за дво­ма напрямами. Перший— це створення очисних споруд для запобігання забрудненню повітря, води, грунту, флори і фауни на базі нових меха­нізмів очищення. Другий—впровадження якісно нових технології, які дадуть можливість поступово перейти до замкнутого технологічного циклу з мінімальним використанням ресурсів і обмеженою кількістю відходів. При цьому ресурси повинні йти на виготовлення багатьох ви­дів продукції, хоча у зв'язку із зміною технології змінюється і саме уяв­лення про відходи.

«Конфлікт» між економічним зростанням і навколишнім природним середовищем, що посилюється, спонукав уряди держав усього світу зо­середити увагу на теорії «сталого, розвитку». Ця теорія полягає в тому, що процвітання (розквіт) у майбутньому залежить від збереження «природного капіталу»—повітря, води та інших екологічних багатств. Для досягнення цієї мети потрібно збалансувати діяльність людини з швидкістю природи відтворюватися.

Економічна теорія вказує на чотири головні джерела, фактори, за рахунок яких відбувається розвиток країни: праця, капітал, науково-технічний прогрес і земля з її надрами, природою. Прогрес є біологіч­ною особливістю людини, пов'язаною з характеристиками її мозку і пси­хіки. Тому він супроводжуватиме людину завжди. Тільки прогрес забез­печує дедалі «витонченіші» технології використання природних ресурсів. Однак практично не існує технологій, які б не деформували природу. Ви­никнення у світовому суспільстві нового напряму сталого розвитку — результат професіоналізації механізмів управління державами, регіона­ми, міждержавними утвореннями. Головний інтегральний показник, який відповідає ідеї сталого розвитку,—збільшення тривалості жит­тя населення країни. Тому екологізація НТГІ у рамках ринкової еконо­міки—це та передумова, яка повинна забезпечити підвищення тривалості життя як функцію, залежну від якості середовища проживання, рівня задоволення потреб населення.

Таким чином, перехід до сталого розвитку в Україні можливий при переорієнтації науково-технічного прогресу на створення ресурсо-, енерго- і водозберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати використання наукомістких технологій з поступовим витісненням ресур­сомістких; а також з відповідною зміною пріоритетів у структурі зов­нішньої торгівлі—від переважання експорту природних ресурсів у бік його збільшення щодо високоякісної наукомісткої продукції.

Управління науково-технічним прогресом як вирішальним факто­ром розвитку потенціальне небезпечного виробництва та його інтенси­фікації має передумовою наукові знання про закономірності змін потреб у засобах виробництва. Технологічний прогрес, спрямований на забез­печення безпеки, змінює комплекс потреб у засобах виробництва, робить нові висококорисними і позбавляє корисності застарілі. Економічно зу­мовлені технологічні зрушення, зміни в структурі потреб у засобах ви­робництва та їх екологосуспільної корисності складають систему факто­рів розвитку потенціальне небезпечного виробництва. Відповідно до цього засоби виробництва мають корисність остільки, оскільки вони створю­ють умови для організації та застосування досконаліших. Однак поши­рення технологічних нововведень у галузі, скажімо, атомної енергетики або хімічного виробництва та витіснення ними традиційних технологій — процес, який відбувається у взаємодії та зіткненні з інтересами населен­ня. Отже, він є соціальне конфліктним за своєю суттю. Саме розуміння технології, потенціальне небезпечної для людини і навколишнього сере­довища, як результату соціальної дії, врахування впливу від її виник­нення і поширення на суспільні відносини певною мірою робить їх об'єк­том економічної науки.

Висока природомісткість і ресурсно-сировннний генезис економіки України визначають особливі вимоги щодо урахування впливу науково-технічного прогресу при проведенні економічних реформ. Нині ніхто докладно не уявляє поєднання розміру ресурсокористування і рівня нау­ково-технічного прогресу, необхідного для сталого .розвитку України, однак ясно, що сьогоднішні тенденції цьому не сприяють. Тим більше, що в рамках СНД відсутні оцінки впливу господарської діяльності, ви­значення екологічних загроз з транскордонним діянням, немає докумен­тів щодо координації спільних дій у зонах екологічних стихійних лих.

4.2.Безпека життєдіяльності населення в умовах НТП.

Безпека життєдіяльності населення як упорядкований за певних умов етап територіальної організації суспільства у поєднанні з раціо­нальним формуванням територій для сучасних і майбутніх потреб жи­телів України та їх господарювання—одна з вузлових проблем еконо­міки. Сучасні тенденції її розвитку—широке використання потен-ціально небезпечних технологій і виробництв, істотне погіршення еколо­гічних характеристик окремих регіонів, господарське освоєння територій з ухилом до природних катастроф. Переважання доцентрових тен­денцій у розміщенні виробництва й розселенні, у свою чергу, призводить до концентрації економічного і соціального життя у великих містах і по­роджує соціально-територіальні відмінності в умовах життя міського і сільського населення, наростаючу заміну природних компонентів се­редовища проживання техногенними. Виробництво і споживання, замк­нуті одне на одному, зумовлюють територіальну організацію суспільст­ва, яка призводить до глибоких змін у середовищі життєдіяльності лю­дини на всіх рівнях: регіон, країна, континент. Таким чином, процес формування середовища життєдіяльності на всіх рівнях .розгортається на основі того чи іншого розміщення виробництва, розселення і створен­ня техносфери. Життєдіяльність постійно зростаючої чисельності міських жителів дедалі більшою мірою залежить від техногенного впливу висококонцентрованих об'єктів промисловості. Прагнення зробити техноло­гічний прогрес відповідальним за нерозв'язані економічні проблеми пе­ребуває у безсумнівному зв'язку з наростанням суперечностей у забез­печенні безпеки розвитку промисловості, особливо її техногенне небез­печних галузей.

Власне рівень безпеки чітко виявив неспроможність технологічного прогресу забезпечити належне середовище проживання людей. Еколого-економічна неспроможність промислової безпеки постала реальністю і перетворилася на одне з уразливих місць технологічного прогресу. Якість нових тенденцій нагромаджувалася поступово. Міста, розростаючись, зу­мовили особливу форму розміщення виробництва і розселення, коли про­мислові підприємства—основні джерела забруднення—опинилися всередині жилої забудови. Це, природно, змінило характер концентрації промисловості, дозволивши утворити принципово нову форму терито­ріальної організації. Безпосереднім середовищем життєдіяльності є вже не окреме поселення, а певний регіон у цілому. Слід зазначити і той факт, що у плановий період розвитку економіки спеціалізація регіонів зміню­валася дуже повільно. Процес зміни функціональної структури, госпо­дарського профілю старих, у недалекому минулому ще швидко зростаю­чих промислових центрів, проходив повільно. Справа в тому, що підпри­ємства масового серійного виробництва розміщені у старих промислових районах і не передислоковувалися на нові території. Одночасно продовжу­валися відплив населення з сільської місцевості і просування техносфе­ри—штучного середовища—у нові райони, що потребує великих ре­сурсів. Однак при цьому слід вказати на односторонність іі формування. Цілеспрямовано і прискорено розвивалися воєчно-промислова і електронно-обчислювальна техніка, зв'язок і автоматизація, виробництво син­тетичних і штучних матеріалів, автомобілебудування. Тільки в останнє десятиріччя почався розвиток наукових розробок у галузі безвідхідної технології та промислової безпеки, але не спостерігалося їх широкого впровадження у практику. В міру зростання та розвитку міст і концент­рації в них населення, будівель, машин, комунікацій, а також відходів, які викидаються у навколишнє середовище, відбувається трансформу­вання території; виникає новий «рельєф». Підвищення природної по­верхні складає від 0,5 до 100 м. Під впливом підземного будівництва, статичних ти динамічних навантажень міста підвищується температура гірських порід, різко змінюються їх властивості і структура, навіть ха­рактер і швидкість геологічних процесів. Під усіма містами спостері­гається термічне забруднення надр Землі. Внаслідок того, що міста спо­живають велику кількість води на промислові та комунально-побутові потреби, під ними істотно змінюється підземна гідросфера, якісний склад. Виснаження підземних вод спричиняє споживання більшої кіль­кості поверхневих, забруднених викидами промисловості. Головним дже­релом забруднення атмосфери міст є автотранспорт і ТЕС: один автомо­біль за тисячу кілометрів пробігу забирає річну, норму кисню однієї лю­дини, а кожна тонна спаленого вугілля — фактично річний запас кисню 10 чол.

Розвиток техносфери, формування специфічного середовища життє­діяльності людини у регіонах стали суттєво позначатися на соціально-економічному житті населення, оскільки екологічна якість навколишньо­го середовища стає дедалі менш сумісною з біологічними потребами лю­дини. Саме територіальне регулювання рівня безпеки, незважаючи на наявність концепції регіонального розвитку, яка декларує завдання усунення соціально-економічної нерівності життєдіяльності: населення між територіями, все ще залишається складовою економічної політики. На практиці вона пов'язується з успіхом у розвитку економіки, але ж не тоді, коли територіальні суперечності починають загрожувати полі­тичній стабільності (боротьба населення проти будівництва .потенціаль­но небезпечного об'єкта), тобто коли складається напружена обстановка окремих регіонах. Однак значна частина капіталовкладень, призначе­них для периферії, як завжди, залишається у великих центрах.

4.3.Техногенна структура.

Технологічна структура—ключова характеристика рівня, розвит­ку потенціальне небезпечного виробництва. Разом з набором і масшта­бами використання вона визначає його галузеву структуру, види та кіль­кість використовуваних засобів праці, сировини та. матеріалів, форм енергії, характер обміну речовин з навколишнім середовищем. Засоби ви­робництва пристосовані до умов їх використання в певних, технологіях. (Система машин, устаткування, будівель та споруд створює внробничий апарат технології. Раціоналізація структури виробництва не зводиться тільки до зниження кількості техногенне небезпечних об'єктів. Вона по­винна передбачати підвищення ролі як галузей, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, так і галузей, які використовують технології із замкнутим циклом, коли сировина переробляється, а відходи повер­таються у новий виробничий процес. При цьому виготовляється тільки екологічно чиста продукція, яка має попит.

Кінцевим результатом змін у регіональній структурі техногенне не­безпечного виробництва повинні бути усунення і заміна виробів і ма­теріалів, шкідливих для середовища. Важливою складовою такої раціо­налізації є забезпечення екологічної безпеки проживання населення Ук­раїни і суміжних країн. У дослідженнях, які проводяться у Раді по вив­ченню продуктивних сил України НАН України, багато уваги приділя­ється вивченню закономірностей функціонування промислового вироб­ництва як єдності ного економіки і сфери життєдіяльності населення їх основу складає налагодження взаємозв'язку між технологічними і антропогенними процесами, які зумовлюють і змінюють якість навко­лишнього середовища, а також підвищують ступінь негативного діяння техногенних факторів на життєдіяльність людини.

4.4.Техногенні фактори.

Техногенні фактори—продукт розвитку суспільства, передусім— продуктивних сил. Територіальна структура техногенних факторів, які інтенсифікують взаємодію суспільства і природи, характеризує рівень розвитку виробництва. Так, видобуток корисних копалин, скажімо, ву­гілля детермінований геологічними факторами. Тип взаємозв'язку і від­носин у системі «навколишнє середовище—техногенні фактори» у рам­ках певної території визначається наявністю шахт, підприємств, ТЕС, сільськогосподарських земель, міст і транспортних комунікацій. У про­цесі індустріалізації техногенні фактори змінюють вигляд природного комплексу території. Так, у Донбасі на особливу увагу заслуговують гігантські терикони—відвали порожньої породи. Шляхом інфільтрації забрудники потрапляють з них у поверхневі і підземні води, що використовуються не тільки для промислових, а й для комунально-побутових по­треб. Терикони безперервно зростають угору і вшир, стаючи серйозною загрозою для водопостачання міст, для грунтів і рослинності. В цілому обсяг речовин та енергії, що повертається в результаті вуглевидобуван­ня у природне середовище, істотно менший від обсягу, що вилучається з нього. Таким чином, можна говорити про від'ємний баланс речовин та енергії у межах даної території.

Характеристики

Список файлов курсовой работы