180820 (628815), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Д=
– рівноважна ринкова ціна;
не підходить по умові задачі, тому що при даному розв'язанні задачі не має економічного змісту.
Таким чином, на ринку встановиться ринкова ціна розміром Р0=4,7 гр. од.
Значення рівноважного об'єму продажів продукції можна визначити шляхом підстановки значення рівноважної ціни у функцію попиту або пропозиції. Підставимо значення рівноважної ціни у функцію пропозиції (2.1):
(од.)
Після того, як визначили рівноважну ціну, необхідно розрахувати додаткові значення попиту та пропозиції, при цьому врахуємо значення кроку, що складає 0,1 від рівноважної ціни.
Так як рівноважна ціна Р0=4,7 гр. од., то крок в 0,1 ціни буде складати
гр. од.
Візьмемо по п'ять значень ціни убік збільшення й зменшення із кроком 0,47 гр. од.:
1) 4,7+0,47=5,17; 1) 4,7-0,47=4,23;
2) 5,17+0,47=5,64; 2) 4,23-0,47=3,76;
3) 5,64+0,47=6,11; 3) 3,76-0,47=3,29;
4) 6,11+0,47=6,58; 4) 3,29-0,47=2,82;
5) 6,58+0,47=7,05; 5) 2,82-0,47=2,35;
Підставивши отримані результати у відповідні функції попиту (1.5) і пропозиції (2.1), визначимо додаткові значення попиту та пропозиції.
Отримані результати представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Кількісні значення попиту та пропозиції за розрахованими цінами
| Ціна, P | 2,35 | 2,82 | 3,29 | 3,76 | 4,23 | 4,7 | 5,17 | 5,64 | 6,11 | 6,58 | 7,05 |
| Попит, D | 50,7 | 42,25 | 36,3 | 31,7 | 28,1 | 25,3 | 23 | 21,1 | 19,5 | 18,1 | 16,9 |
| Пропозиція, S | 8,45 | 11,95 | 15 | 18,32 | 21,61 | 24,9 | 28,19 | 31,48 | 34,77 | 38,06 | 41,35 |
Таким чином, у даній таблиці представлені результати, по яких можна судити про те, що на ринку діють закони попиту та пропозиції. Так при збільшенні ціни на даний вид продукції попит зменшується, відповідно пропозиція зростає.
Після того як на ринку зміниться ціна даного виду продукції, буде порушене ринкова рівновага, що у свою чергу приведе до змін об'ємів попиту та пропозиції. Вплив такого роду оцінюється коефіцієнтами цінової еластичності, які відображають кількісну реакцію попиту та пропозиції при зміні ціни на 1%. При розрахунку коефіцієнта можуть ураховуватися багато додаткових характеристик попиту та пропозиції, наприклад, характер споживаного товару, очікування виробника. Зміна ринкової ціни дуже впливає на рівень пропозиції.
Розрахунок коефіцієнтів цінової еластичності здійснюється по формулах:
; (2.2)
. (2.3)
Зазначеним способом розраховуються коефіцієнти еластичності. Для цього використовуємо дані, взяті з таблиці 2.1.
Отримані результати представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції в розрахованих цінових інтервалах
| Цінові інтервали | 2,35-2,82 | 2,82-3,29 | 3,29-3,76 | 3,76-4,23 | 4,23-4,7 | 4,7-5,12 | 5,12-5,64 | 5,64-6,11 | 6,11-6,58 | 6,58-7,05 |
| | -0,8 | -0,875 | -0,857 | -0,916 | -0,818 | -0,9 | -0,888 | -0,875 | -0,959 | -0,857 |
| | 2,05 | 1,56 | 1,57 | 1,41 | 1,36 | 1,33 | 1,22 | 1,25 | 1,28 | 1,14 |
При
попит еластичний. Це свідчить про активну реакцію споживача на зміну ціни товару. Якщо на товарному ринку високо еластичний попит, то бажання підприємця змінити ціну, обмежені, тому що різке збільшення ціни приводить до не менш різкого зменшення попиту на нього, після цього спостерігається зниження загального доходу підприємця.
Якщо
, то попит на даний товар називається нееластичним, що й спостерігається на даному ринку (табл. 2.2). Такий попит формується на товари першої необхідності, лікарські препарати й товари, об'єм покупок яких визначається не їхніми цінами, а необхідністю. Цим користуються виробники, вони встановлюють підвищені ціни, при цьому не побоюючись різкого й значного зниження попиту. При державному регулюванні економіки дана обставина враховується, тому ціни товарів нееластичного попиту обмежуються.
При
попит називається одиничним. Дана ситуація має назву «прикордонна», у ній продавець змушений змінити цінову політику.
Знак ' – ' при коефіцієнті
свідчить про те, що збільшення ціни товару веде до зменшення величини попиту на нього. Це говорить про те, що рух ціни й пропозиції різнонаправлені.
Еластичність пропозиції розглянемо в трьох часових інтервалах – довгому, короткого й миттєвому, – тому що для розуміння еластичності пропозиції важливе значення має фактор часу.
У миттєвому інтервалі збільшення об'єму пропозиції неможливо, тому що неможливо нарощування об'ємів використання факторів виробництва. Продавець може лише підстроїтися під зміну ринкових цін. Еластичність пропозиції, таким чином, дорівнює нулю (
), тобто пропозиція є абсолютно нееластичною. Крива пропозиції строго вертикальна.
У короткому часовому інтервалі збільшення обсягу виробництва можливо за рахунок нарощування використання змінних ресурсів, обмеженого незмінними розмірами капіталу. Величина пропозиції змінюється на менший відсоток, ніж ціна, коли еластичність менше одиниці (
). Пропозиція є нееластичною.
У довгому часовому інтервалі можливості розширення виробництва не обмежені. У випадку, коли величина пропозиції змінюється на більший відсоток, ніж ціна, пропозиція є еластичною (
), що й спостерігається на даному ринку (табл. 2.2). У цій ситуації ціна й пропозиція змінюються в одному напрямку, тобто при зменшенні ціни пропозиція також зменшується й навпаки.
За даними таблиці 2.1 побудуємо криві попиту та пропозиції (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Графічне представлення кривих попиту та пропозиції
В умовах рівноваги ринку (Po=4,7; Qo=24,9) існують ефективні й неефективні для ринку об'єми продажів. Ефективним сектором вважається сектор ринку, який знаходиться між Q=0 і Qо=24,9 од., тому що для нього характерна наявність загального виграшу ринку. Більший об'єм продажів вважається неефективним. На ділянці до точки рівноваги при збільшенні об'ємів продажів зростають сукупні витрати, виходить, виробник прагне компенсувати їхній зріст, установлюючи усе більш високі ціни, а покупець при цих цінах зменшує об'єми споживання. Але різниця між множиною цін, які згоден заплатити споживач, і множиною цін, по яким згоден продавати виробник, при тому самому об'ємі сукупних продажів і споживання наближається до нуля. У цій же ситуації на ділянці праворуч від точки рівноваги дана різниця збільшується, а загальний виграш ринку відсутній.
Переваги споживача, розміри його бюджету й здійснюваний ним вибір визначають величину індивідуального попиту, тобто кількість товару, що споживач згоден купити за певною ціною. При цьому висока корисність товару й невеликий його запас в економіці формують готовність споживача заплатити за нього відносно високу ціну. З іншого боку, збільшення споживання товару робить кожну наступну його одиницю менш корисною для споживача. В результаті чого ціна, яку згоден заплатити споживач, знижується. Ці обставини формують криву попиту.
Однак ціна даного товару формується на ринку не тільки під впливом попиту, але й під впливом пропозиції. Збільшення об'єму випуску продукції спричиняє зростання сукупних витрат, отже, виробник, що прагне компенсувати ці витрати, встановлює все більш високі ціни. Отже, об'єм пропозиції показує, за якими цінами згоден продавати товар виробники при тих або інших сукупних об'ємах продажів.
Нам потрібно визначити вигоду (надлишок) споживача й продавця. Для розрахунку кількісних значень надлишків скористаємося графічним методом.
Ринкову ситуацію, що виникла на нашім ринку, представимо графічно на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 – Графічне представлення вихідної ринкової ситуації
Інтегральна різниця між ціною, яку згоден сплатити покупець за дану одиницю товару, і ціною, встановленою ринком, являє собою вигоду споживача. Інтегральна різниця між ціною, по якій згоден реалізувати свій товар продавець, і ціною ринку являє собою вигоду продавця. На рисунку 2.2 вигода споживача представлена прямокутною трапецією А, а вигода продавця – трикутником Р0ВР.
Виграш споживача розраховується як площа криволінійної трапеції A (W1):
47
(гр. од.)
4,7
Виграш виробника розраховується як площа трикутника (W2) (Рис 2.2):













