179371 (628193), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

На основі всебічної характеристики головних функцій підприємництва можна дати комплексне визначення його сучасної сутності.

Підприємництво – самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових товарів або старих новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків та самореалізації власної мети.

Поняття «підприємництво» не слід ототожнювати з поняттям «бізнес», яке є більш ємним і передбачає будь-який вид діяльності (навіть афери), що приносить дохід або особисту користь.

Виходячи з цього, підприємцю мають бути притаманні певні риси, пов'язані з його відповідними функціями. Він повинен:

1) вбачати в людині головне джерело підвищення ефективності роботи підприємства, нових ідей; сприяти формуванню лідерів і новаторів, стимулювати у них виправданий ступінь ризику; формувати економічне мислення, постійно здійснювати пошук нових можливостей, бути ініціативним та ін.;

2) вміти об'єднати людей для досягнення спільної мети; надихати співробітників, приділяти значну увагу прагненням людей, їх духовним якостям; домагатися того, щоб цінності фірми були в центрі уваги працівників, вміти переконувати їх;

3) бути професійно підготовленим для пошуку оптимальних варіантів розвитку підприємства, підвищення його ефективності; постійно орієнтуватися на ефективність і якість, здійснювати систематичне планування; прагнути до всебічної інформованості, йти на розумний ризик; впроваджувати форми і системи заробітної плати, які сприяють економії ресурсів (сировини, електроенергії, палива, зменшення ручної праці); надавати підрозділам певну автономію, прагнути до простоти управління; вміло поєднувати автономію з жорстким централізмом та ін.;

4) постійно орієнтуватися на потреби споживачів, підвищення якості продукції та послуг, які надають згідно з чинним законодавством; сплачувати податки; не забруднювати довкілля; оптимально поєднувати індивідуальні, колективні й суспільні інтереси; відповідати за свої вчинки;

5) діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх справи, бути наполегливим і гнучким, розвивати свої творчі, організаторські здібності тощо. У Законі України «Про підприємництво» зазначається, що підприємництво – це само­стійна, ініціативна, на власний ризик діяльність щодо виробництва продукції, ви­конання робіт, надання послуг та зайняття торгівлею з метою одержання при­бутку. Основними принципами, за якими здійснюється підприємництво, є:

1) вільний вибір діяльності на добровільних засадах;

2) залучення до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян;

3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до витрат виробництва з дотриманням чинного законодавства;

4) вільне наймання працівників;

5) залучення й використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;

6) вільний розподіл прибутку, який залишається після внесення платежів, встановлених законодавством;

7) самостійне здійснення підприємцем (юридичною особою) зовнішньоекономічної діяльності;

8) використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.

Підприємницька діяльність – праця індивіда, заснована на розвитку особистісних чинників, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату в господарській діяльності, на отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового продукту.

Підприємництвом не вважають виконання будь-якого завдання, якщо виконавець не мав хоча б одного особистісного чинника і права на свободу такої діяльності.

Особистісні чинники підприємництва – особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві, права тощо.

Основними завданнями, які необхідно вирішити на початку підприємницької діяльності, є:

• вибір сфери та масштабів діяльності;

• вибір місця розташування підприємства, компанії;

• вибір форм підприємницької діяльності та назви фірми;

• фінансування та інвестування.

Підприємництво – один з важливих чинників соціально-економічного прогресу. Тому суспільство зацікавлене в цивілізованому підприємництві, яке повинне мати правову підтримку у таких основних формах: 1) надання свободи підприємницької діяльності; 2) надання підприємцю статусу комерсанта; 3) створення умов для відкриття і реєстрації підприємства. За вибору форми підприємництва беруть до уваги масштаб діяльності, форму відповідальності підприємця, можливості отримання кредитів, рівні оподаткування, можливий обсяг реалізації продукції та ін. Основними суб'єктами підприємництва є приватні особи, групи осіб (в акціонерних компаніях, кооперативах) і держава (відповідні органи).

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

В першому розділі розглянуто теоретичні засади підприємницької діяльності в Україні, основні принципи підприємницької діяльності та загальний стан підприємництва в Україні.

За функціональним характером підприємницька діяльність поділяється на такі види: з виробництва продукції; з виконання робіт; з надання послуг; торговельна діяльність.

Згідно з Законом України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, організації, установи, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами з об'єднанням майна для підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Проте, до кола господарських товариств поки що не входять державні підприємства, організації та установи.

Підприємство, як основна організаційно-правова форма підприємницької діяльності, являє собою статутний суб'єкт самостійного господарювання, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну й комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу). У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб.
Відповідно до Закону України "Про власність" можуть утворюватися такі види підприємств:

- індивідуальне підприємство;

- сімейне підприємство;

- приватне підприємство;

- колективне підприємство;

- державне комунальне підприємство;

- державне підприємство;

- спільне підприємство;

- підприємство, основане на власності юридичних осіб і громадян країн Співдружності та інших держав;

- малі підприємства.

Підприємства можуть об'єднуватись в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни.

Можуть бути й інші об'єднання за галузевою, територіальною чи іншою ознакою.

В сучасній економіці Україні існує безліч підприємств різних форм власності. Основні проблеми їхньої діяльності: суперечливість законодавства, монополізм, відсутність або ж мізерна кількість допомоги з боку держави (субвенцій, податкових канікул тощо).

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВІДТВОРЮВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА МАШИНОБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ЗА ВАРІАНТОМ 3

Здійснити оцінку ефективності відтворювального процесу на машинобудівному підприємстві, використовуючи показники табл. 1.

Таблиця 1

Якісні характеристики роботи машинобудівного підприємства за період 2001-2005 рр.

Показник	Рік	Значення	Показник	Рік	Значення
1	2	3	4	5	6
1. Виручка від реалізації, тис. грн.	2001	43156,9	5. Грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.	2001	698,3
	2002	45698,6		2002	623,3
	2003	47111,2		2003	725,8
	2004	49632,3		2004	769,3
	2005	52569,2		2005	804,1
2. Виробничі запаси, тис. грн.	2001	5496,8	6. Дебітор- ська забор-гованість, тис. грн.	2001	4563,2
	2002	5890,5		2002	4777,3
	2003	5999,3		2003	4963,2
	2004	6836,9		2004	5012,3
	2005	7058,5		2005	5088,9
3. Незавершене виробництво, тис. грн.	2001	4323,1	7. Запаси товарів, тварини на вирощуванні та відгодівлі, тис. грн.	2001	659,2
	2002	4469,5		2002	789,1
	2003	4967,4		2003	879,1
	2004	4896,6		2004	999,1
	2005	5399,9		2005	876,5
4. Готова продукція, тис. грн.	2001	10854,7	8. Інші оборотні активи, тис. грн.	2001	338,1
	2002	12698,7		2002	267,9
	2003	13898,6		2003	511,6
	2004	10368,9		2004	540,5
	2005	11998,9		2005	447,7

Оцінку ефективності відтворювального процесу на підприємстві треба провести у такій послідовності:

1. Визначити розмір оборотних коштів в сфері виробництва за період 2001-2005 рр.

2. Визначити розмір оборотних коштів в сфері обігу за період 2001-2005 рр.

3. Визначити загальний розмір оборотних активів по підприємству та за період 2001-2005 рр.

Оборотні кошти в сфері виробництва влючають в себе виробничі запаси, незавершене виробництво. Оборотні кошти в сфері обігу складаються з готової продукції та інших оборотних активів. Дані розрахунків, виходячи з даних таблиці 1, розмістимо в таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл оборотних коштів підприємства за цільовим призначенням, 2001 – 2005 рр.

Показники	2001	2002	2003	2004	2005	Всього
1. Оборотні кошти в сфері виробництва, тис. грн.	9819,90	10360,00	10966,70	11733,50	12458,40	55338,50
2. Оборотні кошти в сфері обігу, тис.грн.	55048,00	59288,50	62247,20	61311,00	65819,90	303714,60
3. Загальний розмір активів підприємства, тис.грн.	70090,30	75214,90	79056,20	79055,90	84243,70	387661,00

Отже, загальний обсяг оборотних коштів в сфері виробництва за п’ять років склав 55338,50 тис.грн., в сфері обігу – 303714,60 тис.грн. Загальний обсяг активів підприємства за період 2001 – 2005 рр. склав 387661,00 тис.грн.

4. Проаналізувати тенденції зміни тривалості структурних складових відтворювального процесу.

Характеристики

Список файлов курсовой работы