179354 (628188), страница 4
Текст из файла (страница 4)
2.2.2 Цінові фактори сукупної пропозиції
Цінові фактори визначають нахил короткострокової кривої сукупної пропозицій. До цінових факторів належать різноманітні причини, які сприяють або, навпаки, протидіють зростанню середніх витрат і підвищенню рівня цін при збільшенні сукупного випуску. Чим більшою тенденцією до зростання рівня середніх витрат і рівня цін при збільшенні випуску характеризується суспільне виробництво, тим більшим кутом нахилу до горизонтальної осі сукупного випуску характеризується крива SRAS.
Цінові фактори сукупної пропозиції поділяються на дві основні групи:
1. Головною причиною підвищення рівня цін при збільшенні сукупного випуску є зростання витрат виробництва на одиницю продукції кінцевого використання. Причиною загального підвищення цін сукупної пропозиції є тенденція до збільшення індивідуальних витрат підприємств при розширенні випуску. Причинами зростання відносних цін на ресурси є структурні диспропорції та загальна обмеженість вироблених і природних ресурсів виробництва. Загальним макроекономічним наслідком дії зазначених факторів є поступове збільшення частки проміжного споживання вироблених товарів та послуг у виробництві і зменшення частки продукції, що залишилась для кінцевого використання. Обсяг продукції кінцевого споживання (ВВП) в результаті збільшення виробництва зростає, але проміжне споживання і попит зростають швидше. Тому суспільні витрати і рівень цін виробництва при цьому також підвищуються.
Фактори зростання середніх витрат виробництва при збільшенні сукупного випуску наведено нижче.
Цінові фактори сукупної пропозиції: фактори зростання середніх витрат виробництва при збільшенні випуску:
1. Індивідуальні середні витрати при перевищенні оптимального випуску
• Виникнення "вузьких місць" при забезпеченні додаткового випуску сировиною, приміщеннями, комплектуючими виробами, технологічним обладнанням, фахівцями потрібних професій, транспортом.
• Використання резервних потужностей з нижчою ефективністю.
• Заміщення технологій, обладнання та складових матеріальних витрат.
• Збільшення та інтенсифікація праці при незмінних обсягах капіталу.
• Зростання середніх витрат внаслідок зниження віддачі обладнання та матеріальних ресурсів при збільшенні інтенсивності праці й використання обладнання.
• Залучення додаткової робочої сили з нижчим рівнем кваліфікації.
2. Структурні зміни та природні умови
• Нерівномірне досягнення повної зайнятості в окремих галузях.
• Утворення структурних диспропорцій па ринку ресурсів, підвищення ціп на відносно дефіцитні ресурси і фактори виробництва.
• Розширення сукупного попиту за рахунок товарів з більшими питомими витратами праці, капіталу й матеріальних ресурсів.
• Розширення випуску за рахунок збільшення кількості діючих підприємств.
• Розширення випуску па менш ефективних підприємствах.
• Збільшення масштабів перерозподілу ресурсів.
• Використання дорогих природних ресурсів, які звичайно не використовуються.
• Виробництво за межами сезонного періоду, порушення ритмічності виробництва.
3. Зовнішньоекономічні фактори
• Розширення збуту па дорогих ринках (нових, віддалених, нсосвоєних, зайнятих, захищених тарифами, регульованих та корумпованих).
• Імпортні тарифи, податки та квоти па товари, що є ресурсами виробництва.
• Плата за перевищення експортних та внутрішніх квот па реалізацію.
• Антидемпінгові включення в ціни вітчизняних експортерів.
4. Інституційні фактори
Ставки податків на додану вартість та з обігу.
Обмежувальні нормативи використання ресурсів і техногенного навантаження.
• Прогресивні ставки рентних платежів за використання природних ресурсів.
• Прогресивні тарифи за понаднормове споживання палива та електроенергії.
• Екологічні нормативи та санкції.
• Штрафи за порушення норм санітарної, трудової, технічної та пожежної безпеки.
2. Іншою причиною підвищення цін при збільшенні випуску є введення додаткових витрат у ціни. Внаслідок конкуренції, державного регулювання та інерційності цін у короткостроковому періоді далеко не всі додаткові витрати вводяться в ціни одразу. Тому більшість факторів жорсткості цін є одночасно факторами нечутливості цін сукупної пропозиції до середніх витрат при збільшенні випуску протягом короткострокового періоду. Жорсткість цін зменшує чутливість їх до випуску і робить короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS похилішою.
Механізми впливу більшості факторів зростання середніх витрат при збільшенні випуску, добре знайомі і не потребують особливих коментарів. Детальніше розглянемо лише вплив непрямих податків на підприємства.
Податки та обов'язкові платежі, які нараховуються на додану вартість, фонд заробітної плати або вартість реалізованої продукції, є обов'язковими додатковими витратами фірм, які закладаються ними в ціни і підвищують рівень цін сукупної пропозиції при кожному можливому обсягу ВВП. Оскільки непрямі податки й платежі змінюються залежно від номінального доходу, їхнє впровадження не лише пересуває криву сукупної пропозиції ліворуч (див. "Нецінові фактори сукупної пропозиції"), але й змінює кут нахилу короткострокової кривої SRAS: крива SRAS^ на мал. 4.5 є кривою SRAS із нарахованим податком на додану вартість TAV у ціні Р. Прогресивні та пропорційні ставки непрямих податків підсилюють чутливість цін до збільшення випуску і роблять криву сукупної пропозиції крутішою (крива SRAS2 на мал. 4.5). Чим вищі ставки непрямих податків, тим ближча крива сукупної пропозиції до класичної вертикальної лінії.
Ставка непрямого податку за доходом відіграє роль коефіцієнта, що підсилює чутливість цін короткострокової сукупної пропозиції до випуску, обумовлену впливом інших факторів. Непрямі податки змінюють нахил короткострокової кривої сукупної пропозиції тільки в тому випадку, коли остання має позитивний нахил. Якщо ж ціни в короткостроковому періоді абсолютно гнучкі або, навпаки, абсолютно жорсткі, то непрямі податки не змінюють нахил кривої сукупної пропозиції (мал. 4.6).
2.2.3 Нецінові фактори сукупної пропозиції
Неціновими факторами називаються причини підвищення або зниження рівня середніх витрат виробництва, не пов'язані із зміною обсягів випуску. Основні нецінові фактори наведені в таблиці 1.
Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію залежить від того, до якого типу змінних —реальних чи номінальних — вони належать.
Таблиця 1- Вплив нецінових факторів на криву сукупної пропозиції.
Реальні змінні одночасно .впливають як на величину потенційного випуску, так і на короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS, пересуваючи її ліворуч або праворуч (мал.4.7) разом з довгостроковою кривою сукупної пропозиції LRAS. Нецінові фактори, що є реальними змінними, представлені в таблиці 4.3 стрілками, які означають зсув відповідної кривої сукупної пропозиції ліворуч "", як на мал. 4.7. Реальні змінні, які чинять на сукупну пропозицію короткочасний вплив, практично не впливають на обсяг довгострокової сукупної пропозиції.
Номінальні змінні впливають лише на короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS, пересуваючи її догори "Т" або донизу "і", як на мал. 4.8, а обсяг потенційного випуску і довгострокова крива LRAS залишаються при цьому незмінними. При зростанні рівня середніх витрат, обумовлених впливом номінальних нецінових факторів (наприклад, зміною рівня цін, заробітної плати або інфляційних очікувань), рівень цін виробництва при кожному можливому обсягу випуску підвищується, і короткострокова крива сукупної пропозиції SRAS0 на мал. 4.8 пересувається вгору на величину зростання середніх витрат (SRAS^. Зниження середніх витрат під впливом нецінових факторів знижує рівень цін виробництва для кожного можливого обсягу випуску. Відповідно, короткострокова крива сукупної пропозиції SRASg пересувається вниз на величину зниження рівня середніх витрат (SRAS2).
Втім, номінальні змінні не впливають на обсяг потенційного випуску лише на досконалих ринках, де виконуються умови класичної дихотомії і принаймні в довгостроковому періоді ціни та заробітна плата є абсолютно гнучкими не лише в бік підвищення, але і в напрямку зниження. Насправді ціни та заробітна плата виявляють значну негнучкість до зниження в довгостроковому періоді. Тому при відсутності цілеспрямованої політики доходів, що кориґує негнучкість номінальних змінних, зміни "витратних" номінальних величин, які відзначаються довгостроковою стабільністю (наприклад, ставки податків на підприємства), можуть вести до скорочення або до збільшення потенційного випуску: разом пересувати криві LRAS та SRAS ліворуч " ", впливаючи як реальні змінні.
В групі інституційних чинників додаткових витрат виробництва слід звернути увагу на видатки підприємницької діяльності - типові в конкретних умовах даного суспільства трансакційні та чисті видатки здійснення підприємницької діяльності. Обов'язкові амортизаційні відрахування і податки на підприємства є, власне кажучи, офіційною складовою суспільних видатків бізнесу при здійсненні угод. Спільна риса зазначених факторів така, що вони є обов'язковими загальними додатковими витратами підприємств, які здебільшого закладають у ціни. Відмінність полягає в тому, що амортизаційні та податкові фактори додаткових витрат меншою мірою скорочують довгостроковий обсяг потенційного випуску, ніж набагато менші за розмірами інші трансакційні та чисті видатки бізнесу, особливо тіньового характеру. Значні видатки "входу і виходу" (витрати часу і коштів на одержання дозволу, реєстрацію, ліцензування діяльності, придбання документації, відкриття банківського рахунку, оренду приміщення, звільнення співробітників при ліквідації фірми тощо) зменшують масштаби приватної підприємницької діяльності, особливо в сфері дрібного бізнесу. Високі трансакційні та чисті видатки бізнесу, пов'язані з бюрократичними перешкодами, втраченими вигодами та прямими збитками від втручання органів влади, з правовою нестабільністю, роблять бізнес важкою і дорогою справою. В умовах відкритої економіки платою за високі витрати на ведення бізнесу стає відсутність іноземних інвестицій, втеча капіталу, вивіз ресурсів, іміграція найіні-ціативнішого та кваліфікованого населення.
3. Рівновага сукупного попиту і пропозиції
Стимулювальна політика розширення сукупного попиту. Уряд може стимулювати збільшення виробництва і національного доходу з допомогою заходів, які збільшують сукупний попит. При збільшенні пропозиції грошей, зниженні податків або збільшенні державних закупівель крива сукупного попиту AD зсувається праворуч. Умови початкової рівноваги порушуються, і економіка зазнає шоку попиту.
Розглянемо, як буде змінюватись при цьому рівновага у моделі AD—AS для кейнсіанської моделі короткострокової сукупної пропозиції, у якій припускається абсолютна жорсткість цін та заробітної плати в короткостроковому періоді. На мал. 4.9 вона показана горизонтальною кривою SRASg.
Початкова рівновага. Крива сукупного попиту AD0, довгострокова крива сукупної пропозиції LRAS і короткострокова крива сукупної пропозиції SRASg перетинаються в точці А, де спостерігається довгострокова рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. В точці А заплановані видатки домогосподарств, підприємств, уряду та іноземців (сукупний попит) дорівнюють запланованим доходам виробників від продажу товарів та послуг (сукупній пропозиції). При сукупному випуску Y0=YF та рівноважній ціні в економіці спостерігається повна зайнятість, найкращий розподіл та використання ресурсів у виробництві.
Короткострокова рівновага. Розширення сукупного попиту з ADg до AD1 порушує довгострокову рівновагу. Але жорстка заробітна плата залишається незмінною. Найближчим часом підприємства не передбачають загального підвищення цін. Тому рівень цін і витрат сукупної пропозиції Рд у точці А також не змінюється. Розширення сукупного попиту дає змогу фірмам збільшити прибутки за рахунок додаткового випуску продукції і стимулює збільшення виробництва товарів. Залежно від гнучкості цін і витрат при розширенні сукупного випуску, економіка може досягти нової точки короткострокової рівноваги при вищих або незмінних цінах. В крайній кейнсіанській моделі з абсолютно жорсткими цінами рівень цін не зростає тому, що середні витрати виробництва при збільшенні випуску залишаються незмінними і виробництво виявляється набагато гнучкішим за ціни. Протягом короткого часу, поки заробітна плата і ціни залишаються незмінними, обсяг виробництва товарів і послуг збільшується з Y0 до Yf і додатковий сукупний попит повністю задовольняється виробництвом при попередньому рівні цін Р0. Рівень витрат матеріальних ресурсів та праці на одиницю виробленої продукції при збільшенні випуску вище його потенційного рівня підвищується, але внаслідок інертності цін і жорсткості заробітної плати не відбивається на цінах продукції, і, фактично, середні витрати виробництва залишаються незмінними протягом усього короткострокового періоду. Точка рівноваги пересувається на кривій сукупної пропозиції SRAS0 з точки А в точку короткострокової рівноваги В. Можливість розширення сукупного випуску в точці корокострокової рівноваги В обмежується сукупним попитом AD1 і припиняється.
Відновлення довгострокової рівноваги. У точці В рівновага AD-AS нестабільна: попит на ресурси з боку підприємств зріс, безробіття знизилось нижче природного рівня. Заробітна плата й ціни на ресурси починають зростати, і ціни втрачають жорсткість. Прибутковість виробництва зменшується, і сукупний випуск починає скорочуватись. У момент, коли гнучкість цін за витратами відновлюється й ціни починають зростати, а випуск скорочуватись, короткостроковий період закінчується. Підвищення цін на ресурси викликає додаткове підвищення загального рівня цін і середніх витрат. Крива короткострокової сукупної пропозиції SRAS0 піднімається вгору. Підвищення рівня цін і витрат припиняється в точці нової довгострокової рівноваги С. У новій довгостроковій рівновазі обсяг випуску скорочується до потенційного (F0=Ff), а рівень цін підвищується з Р0 до Рг У новій точці довгострокової і короткострокової рівноваги С, як і в точці А, рівень цін відповідає очікуваному рівневі середніх витрат при потенційному обсягу виробництва.
Інфляція попиту. Довгостроковим наслідком стимулювальної політики є підвищення рівня цін. Якщо припустити, що стимулювальна політика буде тривати далі, то криві сукупного попиту і сукупної пропозиції на мал. 4.9 почнуть рухатися вгору, і в економіці виникне інфляція, обумовлена розширенням сукупного попиту.















