179158 (628114), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Наведені ознаки окреслюють масштаби соціально-економічної кризи, характеризуючи існуючу ситуацію в країні як сприяючу руйнації української економіки.

Обсяги виробництва продукції промисловості падають. Таке ж становище у галузі будівництва, сільського господарства, транспорту, торгівлі.

2. . Напрями поліпшення екологічної ситуації в Знам’янському районі Кіровоградської області.

Гідрогеологічні умови району малосприятливі для формування запасів підземних вод, так як район, так як і область, розташований в зоні Українського кристалічного масиву. Наявні негативні природні процеси: зсуви, розвиток ерозійних процесів, яроутворення.

Екологічна ситуація в районі в цілому залишається стабільною. Разом з тим, досягти помітного поліпшення в стані довкілля не вдалося. Це зумовлено тим, що продовжують мати місце низькотехнологічні та ресурсоємкі виробництва, не здійснюються відповідні вклади на охорону навколишнього природного середовища, збільшується знос та морально старіють очисне обладнання і технології. В останні роки через відсутність коштів нові установки і обладнання практично не впроваджуються, погіршується якість використовуваного палива.

Одним з факторів, що впливає на якість довкілля є контроль за кількістю відходів, що утворюються і розміщуються в області, ступінню їх небезпечністі та рухом. Ця робота знаходиться під постіним контролем і будується на основі Закону України “ Про відходи “ інших законодавчих та нормативних актів.

Враховуючі відсутність в районі спеціалізованого полігону для зберігання токсичних відходів, значна кількість підприємств району накопичують частину відходів виробництва на своїй території у місцях, обладнаних у відповідності з вимогами екологічних та санітарних норм і правил.

Динаміка утворення та накопичення токсичних відходів І-ІІ класів небезпеки, які утворювались на підприємствах району за останні 5 років дозволяє зробити висновок, що їх кількісний та якісний склад майже не змінюється, кількість утворюваних відходів стабільна, тому потужностей установки демеркурізації ртутьвміщуючіх ламп і приладів, а також лінії по омонолічуванню відходів гальванічних виробництв в шлаколужні бетони, дозволять вирішити питання утилізації цих видів відходів та будуть сприяти підтриманню безпечного балансу накопичення і знешкодження значної частки відходів І-ІІ класів небезпеки на території району.

Найбільш складним залишається в районі питання поводження з твердими побутовими відходами. Всі існуючі сміттєзвалища організовані понад 20 років. В зв’язку з чим вирішення питання їх реконструкції або закриття і будівництва нових є нагальною проблемою для району.

Основними проблемами радіоекології в районі є:

- есхаляція радону з поверхні хвостосховищ та відвалів уранодобувних шахт;

- перенесення з частками пилу радіонуклідів на значні відстані (до 650 м) від основного джерела забруднення;

- скиди забруднених шахтних вод та змив радіоактивних речовин поверхневими водами з забруднених проммайданчиків шахт у природні води.

На території району є прояви радону та дочірних продуктів його розпаду, яка розташована на масиві гірських порід гранітоноїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів ураноторієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої мінеральної сировини та промислових відходів з великим вмістом природніх радіонуклидів ураноториєвого ряду. На багатьох ділянках, включаючи житлову забудову відмічається підвищений гаммафон та значний вміст радону та продуктів його розпаду в повітрі окремих приміщень і підвалів ( 20000 – 50000 Бк/м³ ), який на декілька порядків перевищує допустимі. Вихід та накопиченя торону на даний час вивчено недостатньо. Порова концентрація радону і торону в почві по місту висока від 9000 до 107000 Бк/м³

Основними причинами зменшення викидів є значне падіння обсягів виробництва на окремих підприємствах району та введення в дію нової методики визначення валових викидів забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. Майже дві третини від загальної кількості викинутих у повітря забруднень припало на речовини, що перебували у газоподібному та рідкому агрегатному стані. В їх складі переважали сірчистий ангідрид (57,7% або 13,2 тис. т), оксид вуглецю (26,5% - 6,1 тис. т), оксиди азоту (9,2% - 2,1 тис. т).

Серед викинутих твердих речовин переважає сажа, пил неорганічний, сланцева та вугільна зола.

Частка викинутих у повітря шкідливих речовин від загальної кількості утворених становила 23,3%. В атмосферне повітря потрапило майже 100% утворених газоподібних та рідких речовин, тоді як твердих – лише 10%.

Внаслідок нестабільної роботи підприємств погіршились умови для здійснення виробничого та державного контролю за дотриманням встановлених нормативів на стаціонарних джерелах викиду забруднюючих речовин в атмосферу.

Проходять значні зміни в показниках використання водних ресурсів, які пов’язані у переважному із змінами суспільного виробництва і його скороченні. Починаючи з 1991 р. йде постійне скорочення використання водних ресурсів на душу населення, яке у 2002 р. становило 57,79 куб. м/рік, що у 3,8 рази нижче рівня 2006 р., коли використовувалось 217,06 куб. м/рік. Однією з основних екологічних проблем району є її малозабезпеченість місцевими водними ресурсами.

Як показує моніторингове спостереження за станом якості води по створах, якість її в річках, в порівнянні з попереднім роком, практично не змінилась.

Характеристики

Список файлов курсовой работы