178792 (627959), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Для частини об’єктів інформаційного ринку в електронній формі (програмне забезпечення, бази даних) витрати мають свої особливості внаслідок того, що фактично здійснюється виготовлення однієї одиниці такої продукції, а надалі відбувається її тиражування, тобто виготовлення копій та їх реалізація. У m-й період часу (m=1), коли виготовляється перша (оригінальна) одиниця продукції, сукупні витрати з виробництва та реалізації становитимуть:
Bт=ΣBтi1+ΣКті +ΣPтi (2)
де Bi1 – витрати і-го виду на виробництво першої одиниці продукції;
Кi – витрати і-го виду на тиражування.
У наступні роки витрати пов’язані тільки із виготовленням та реалізацією копій, тому витрати суб’єкта інформаційного ринку у наступні періоди становитимуть:
Bт+n=ΣКт+nі +ΣPт+ni (3)
Специфіка інформаційного ринку щодо суб’єктів купівлі-продажу в електронному вигляді також полягає у «вільному» місцезнаходженні виробників стосовно споживачів завдяки використанню телекомунікаційних мереж для здійснення процесу їх доставки без додаткових витрат, на відміну від транспортування товарів на інших ринках.
Іншою особливістю відносин на інформаційному ринку полягає у посиленні значення не цінового чинника щодо інформаційних ресурсів, а ступеня її якісних характеристик: новизни, зручності використання, форми та порядку надання, що визначають ефективність інформації.
Якщо на матеріальні блага попит збільшується при збільшенні ціни, то стосовно інформаційних ресурсів, споживач навіть при знаженні ціни буде платити лише за ту частину інформації, яка йому дійсно потрібна. Інші інформаційні ресурси та продукти для забезпечення інформаційних потреб, що не мають відповідних властивостей, можуть зацікавити споживача лише за умови безкоштовного надання.
Еластичність попиту на і-й інформаційний ресурс від його якісних характеристик можна представити як
Ei(k)=ΔPi/Δki×ki/Pi (4)
де P – попит;
k – рівень корисності.
Отже, інформація може виступати у ролі товару, для задоволення потреб людини. Попит на інформацію існує завжди як на предмет «першої необхідності», але цінність інформації для споживача визначається величиною ефекту від її застосування для прийняття рішення або для використання в основній діяльності, що обумовлює величину плати за неї на ринку
1.3 Значення інформації в економіці
Для розвитку людського суспільства необхідні матеріальні, інструментальні, енергетичні та інші ресурси, в тому числі і інформаційні. Наш час характеризується нечуваним ростом об’єму інформаційних потоків. Це відноситься практично до будь-якої сфери діяльності людини. Найбільше зростання об’єму інформації спостерігається у промисловості, торгівлі, фінансово-банківській й освітянській сферах.
Нині інформація у широкому сенсі є найважливішою стратегічним ресурсом, особливо у економічній галузі. Інформаційну інфраструктуру економіки утворюють організації, експлуатуючі центри обробки й аналізу інформації, канали інформаційного обміну, комунікації і лінії зв'язку, і навіть засоби інформаційного взаємодії. Особливе місце у ряду застосовуваних технологій займають найсучасніші нові інформаційні технології. Існуючі інформаційні технології (ІТ) формально можна розділити на два великих взаємозалежних класів: програмно-математичні інструментальні кошти інформатизації, призначені для проектування сучасних інформаційних технологій, і прикладні інформаційні технології, щоб забезпечити ухвалення й підтримку рішень. Більшість технологій, складових класу інструментальних інформаційних технологій, з'явилися практично одночасно зі створенням ЕОМ як спеціального і загального програмного забезпечення, операційними системами різного класу та призначення, пакетами прикладних програм. Ці технології і їх модифікації і нині активно використовуються розробниками економічних інформаційних систем і професіонально та ґрунтовно описані у науковій літературі. Зупинімося лише на інструментальних інформаційних технологій, отримали поширення останнім часом. До їх числа можна віднести гіпертекстові технології, машинну графіку, телекомунікаційні методи доступу, САSЕ-технології, системи штучного інтелекту, мультимедіа, виникнення яких пов'язане, переважно, з новими технічних можливостей коштів обчислювальної техніки. Під час створення прикладних інформаційних систем можна буде спиратися тільки досконаліші технології, які дозволять виходити на сучасний рівень комп'ютеризації економіки, влитися у світовий економічний простір. Гіпертекстовий підхід дає змогу працювати з більшими на обсягами семантичної (понятійної) інформацією вигляді тексту, у якому є виділені різним кольором фрагменти, дозволяють вивчати текст у властивому користувачеві напрямі - гіпертексту.
Графіка. Ведучи мову про машинну графіку, треба сказати, що за умови ринку (України, і у розвинених інших країнах) приділяють значну увагу наукової візуалізації даних з метою наочного представлення наукових кадрів і комерційних результатів. Іноді ефективного ілюстративного матеріалу виявляється досить, щоб наочно уявити економічне обґрунтування та фінансове становище об'єкта дослідження.
Телекомунікації. Останнім часом до інструментальних технологій ринкової економіки активно впроваджуються комп'ютерні системи громадського доступу: комерційні бази даних тематичного характеру, системи електронних бірж і рекламних оголошень, системи віддаленої обробки інформації, засоби представлення інформаційних, фінансових та інших видів послуг. Основними формами реалізації таких багатокористувальницьких комерційних систем є локальні обчислювальні мережі й телекомунікаційні системи. Можливості локальних обчислювальних мереж жорстко обмежені в територіальному плані. В переважній більшості випадків звичайні міські телефонні канали, постачають користувачам повний набір інформаційних послуг від віддалених телекомунікаційних баз даних.
САSЕ-технології. Досвід проектування економічних інформаційних систем показує, що це логічно складна, трудомістка і тривала за часом робота. Це зажадало розробки програмно-технологічних коштів спеціального класу - САSЕ (Computer Aided Software Engeneering)-систем. САSЕ-системи дозволяють охопити процес розробки складних логічно-аналітичних моделей економічного комплексу загалом. Вони на методології структурного чи об’єктно-орієнтованого проектування й програмування, використовує специфікації як діаграм чи текстів для опису системних вимог, перетинів поміж моделями системи, динаміки поведінки системи та архітектури програмних засобів.
Системи штучного інтелекту. Науково-практичний прорив у інформатиці призвів до виникнення індустрії інтелектуальних систем. У сфері найважливішим і мало розвинутим напрямом є розробка технологій, заснованих на виключно знаннях. Використовуючи інформаційно-пошукові, розрахунково-логічні та експертні системи, користувач може виконувати доручені йому завдання, виходячи межі мови своєї предметної області. Інтелектуальні інформаційно-пошукові системи дозволяють здійснювати пошук необхідної інформації в базах даних, вирішувати управлінські й економічні завдання. Експертні системи з допомогою накопичених знання предметної області дозволяють розпізнавати і діагностувати складні процеси, приймати рішення, формулювати плани дій, висувати і перевіряти гіпотези. Прогрес систем штучного інтелекту має особливо важливе значення у розвиток інструментальних коштів проектування інформаційних технологій і можуть призвести до нової комп'ютерної революції - революції знань. Мультимедіа - це інтерактивна система, забезпечує роботу лише з текстами і нерухомими зображеннями, але й які йшли відео, анімаційної комп'ютерної графікою, промовою і високоякісним звуком. Поява систем мультимедіа призводить до кардинальних змін у таких сферах, як бізнес, освіту й за іншими сферах професійної діяльності, дозволяє відстежувати індивідуальні запити світового фінансового ринку, створювати видеокаталоги які й виробів, комерційні бази, довідники, проводити ділові відеоконференції.
Для підтримки нових господарських механізмів необхідно розробити адекватні ринкових відносин інформаційні технології. Зокрема, у сучасних умовах змін піддаються банківська і інвестиційна діяльність, вдосконалюється оподаткування, з'являються нові види управлінської роботи і суб'єкти ринку, що потребує ефективних прикладних інформаційних технологій.
Банківські системи. Розвиток дослідницько-експериментальної і вдосконалення банківських структур породжує потребу у нових послугах фінансових установ. Децентралізація банківської системи веде до принципово нової організації, що вимагає розробки концепції комплексної інформатизації окремих установ підвищення ефективності їхнього власного функціонування, і навіть для взаємодії між собою, з ЦБ України з зарубіжними партнерами. Банківські інформаційні технології мають забезпечувати достатню оперативність з організацією розрахунків.
Біржові технології. Досвід показав, що проектування біржових комп'ютерних комплексів - це логічно складна, трудомістка і тривала за часом робота, потребує високій кваліфікації всіх що у його виконанні фахівців. Проектування таких комплексів традиційно полягає в інтуїції, експертних оцінок, дорогих експериментальних перевірках функціонування комплексу, й практичному досвіді. З іншого боку, зі зростанням числа користувачів біржовий технології посилюється роль високої продуктивності її функціонування, яка істотно залежить від ідеології проектування. Впровадження сучасних біржових інформаційних технологій у практику має сприяти підвищенню економічну ефективність роботи біржі з допомогою розширення сфери її діяльність у регіонах країни, прискорення оборотності оборотних засобів, залучення у біржовий процес масових постачальників, посередників і покупців, забезпечення можливості активного заключення як великомасштабних, а й середньо- і маломасштабных угод в масовій кількості, автоматизації трудомістких і найтриваліших рутинних процесів, збору та аналізу заявок від брокерських фірм на купівлю-продаж комп'ютерним способом, проведення автоматизованих торгів (розрахунок курсу, укладання угод, оформлення торгових контрактів і проведення клірингових розрахунків) за правилами, яке забезпечує захист інтересів інвестора, рівних прав всіх учасників торгів тощо.
Технології менеджменту. Серед різноманіття відомостей, що поступають до менеджера, для ухвалення рішення потрібні лише суворо визначені, а інші є інформаційним шумом. З іншого боку, більшість інформації виникає не там, де у ній є потреба, для успішного розв'язання завдань велике значення набуває вміння подолати цю дистанцію. Вирішення проблеми комунікації впливає на швидкість надходження інформації та її своєчасність, що сприяє ефективнішою роботі підприємства.
Технології маркетингу. Комплексне вивчення інформаційних потоків маркетингу потребує аналізу великих масивів відомостей комерційного і статистичного характеру. Маркетингова інформаційна технологія - це сукупність процедур і методів, виділені на організації перспективних і поточних маркетингових досліджень.
Податкові інформаційні системи. Перетворення податкової системи зумовлює необхідність в модифікації, а іноді й у кардинальної перебудові відповідних інформаційних технологій. Серед головних напрямів концепції інформатизація податкової системи доцільно виділити: утворення єдиної комплексної інформаційно-аналітичної системи; розробку сучасної комунікаційної мережі, які забезпечують інформаційному обміну і в середині системи, і з зовнішніми об'єктами; підготовку кадрів у новому інформаційному середовищі.
Технології управління інвестиційними проектами. Створення сучасної інформаційної технології управління інвестиційними проектами виходить з уніфікованого інформаціонного, технічного і програмно-математичного забезпеченні всіх учасників інвестиційного проекту для того, щоб організувати обмін інформацією між замовниками, інвесторами, підрядними, проектними і експлуатаційними підприємствами в автоматизованому режимі. Проблема вимагає проектування універсальної інформаційної бази, що дозволяє функціонально повязати сукупність розв'язуваних завдань, і єдиного підходу до структуризації інформації, ідентифікації показників, класифікації кодування техніко-економічній даних, і т.д.
Отже, інформація в економіці має надзвичайно великий вплив в усіх галузях її функціонування. Сучасна інформатизація якісно поліпшує досягнення цілей діяльності організацій та підприємств і є умовою розвитку країни.
2 Інформаційна економіка
2.1 Концепція інформаційної економіки та її дослідження
В умовах сучасного науково-технічного прогресу багато науковців все більше уваги приділяють дослідженню інформаційної економіки. Поняття «інформаційна економіка» було введене в науковий оборот ще на початку ХХ століття і стало фактично загальновизнаним відносно реальності, що склалася у західному світі. Точна назва сучасної економіки ще не визначена – вона залежить від точки зору конкретного дослідника та способу дослідження, який він застосовує. Наприклад, А.Чухно називає її «постіндустріальною», застосовуючи принципи історизму та секторний принцип організації економіки. [9] На основі того, що основними засобами розвитку цієї економіки є інформаційно-інтелектуальні ресурси, Н.Апатова вважає, що коректно буде називати дану економіку інформаційною. [10]
Питання дослідження інформаційної економіки є досить складними через ряд причин. По-перше, недостатньо чітко складений статистичний апарат: необхідні для якісних висновків статистичні дані або відсутні, або носять випадковий характер. По-друге, різні дослідники розглядають різні аспекти даного явища, часом роблячи протилежні висновки, немає системного та узагальнюючого дослідження, фундаментальної теорії. По-третє, бурний розвиток інформаційних технологій, комп’ютерної техніки та мереж не дозволяють організувати глобальний експеримент і підтвердити правильність зроблених висновків. [10]
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
