178774 (627948), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

S_В – виробнича площа, м².

(2,14)

де Sn – питома виробнича площа на одне робоче місце, Sn = 20;

S_ДОП. – площа допоміжних та побутових приміщень, м²;

S_ДОП. = 25% Sм².

2.3.2 Балансова вартість обладнання розраховується за формулою

(2,15)

2.3.3 Вартість дорогого інструменту і пристроїв визначається за формулою

(2,16)

2.3.4 Вартість транспортних засобів визначається за формулою

(2,17)

Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 – Склад і структура основних фондів

2.4 Розрахунок річних витрат і вартості основних матеріалів

Розрахунок потреб основних матеріалів, необхідних для забезпечення випуску наміченої партії деталей зводимо у таблицю 2.5

Таблиця 2.5 – Річні витрати і вартість основних матеріалів

3. Організаційний план

3.1 Розрахунок тривалості і технологічного циклу

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей залежить від вибору виду руху деталей серійному типові виробництва відповідає паралельно-послідовний вид руху деталі.

Вихідні дані визначають серійний тип виробництва.

Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному русі деталей розраховується за формулою

(3.1)

де n_КОР – оптимальна величина партії деталі;

Т к - тривалість кінцевої операції тех. процесу, хв., Т к 2,01 хв.

(3.2)

де Т_Б – Т_М – тривалість більшої і меншої при порівнянні двох суміжних операцій, хв.;

S – величина зміщення, тобто проміжок часу до початку обробки першої базової деталі в партії на наступній, більш короткій за часом суміжній операції.

Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному русі деталей розраховується за формулою

Тривалість технологічного циклу для оперативного планування виражається в робочих днях

(3.3)

3.2 Визначення періодичності запуску-випуску партії деталей

Періодичність запуску-випуску деталей називається інтервалом часу між двома послідовними (суміжними) запусками-випусками деталей одного найменування. Ритмічність для оперативно-виробничого планування в серійному виробництві визначається за формулою

(3.4)

де N_ДЕН. – середньоденний випуск деталей, визначається за формулою

(3.5)

де Д – кількість робочих днів року.

3.3 Визначення нормативних величин циклових запасів

Цикловий запас Z_Ц на кожен робочий день визначається за формулою

(3.6)

3.4 Організація багатоверстатного обслуговування

Багатоверстатне обслуговування застосовується на верстатах з тривалим машинно-автоматичним часом, за умови якщо їх кількість на проектній дільниці дорівнює або більше двох.

Норма багатоверстатного обслуговування, тобто кількість верстатів, що обслуговується одним робочим, визначається за формулою

(3.7)

де Т_м.с. – вільний машинний час у циклі обробки деталі, хв.;

Кд. – коефіцієнт, що враховує мікропаузи в роботі (див. додаток 2),

Кд = 0,9;

Тзайн. – час зайнятості, хв.

Вільний машинний час визначається за формулою

(3.8)

(3.9)

де Тмаш.- машинний час на операцію, хв.;

Тдоп.- допоміжний час на операцію, хв.;

(3.10)

де Тспост.- час активного спостереження за роботою, хв.;

Тпер. – час переходу від верстату до верстату, Тпер.= 0,14...0,25 хв.

(3.11)

Штучна норма часу при багатоверстатному обслуговуванні визначається за формулою

(3.12)

де Кс. – коефіцієнт спів падання в часі обслуговування кількох верстатів

t_ТЕХ. - % технічного обслуговування робочого місця;

t_ВІДП. - % на відпочинок і власні потреби;

t_ОРГ. - % організаційного обслуговування на робочих місцях;

Операція 010-Токарна з ЧПК

т.к. ,

Операція 015-Токарна з ЧПК

т.к. ,

На одну з операцій побудуємо циклограму багатоверстатного обслуговування:

3.5 Визначення чисельності робітників

3.5.1 Розрахунок кількості основних робітників

У серійному виробництві розрахунок чисельності основних виробників ведеться за професіями та за розрядами окремо. Розрахунок здійснюється за формулою

(3.13)

де Тшт.- трудомісткість робіт, які потребують відповідної професії та кваліфікаційної підготовки, хв.;

Ni. – річна програма випуску, шт.;

Фе. – ефективний фонд роботи одного робітника, Фе = 1860 год.

Токарів:

Фрезерувальників:

Токарів:

Чисельність робітників багатоверстатного обслуговування розраховується за формулою

(3.14)

де Кзм. – прийнятий коефіцієнт змінності роботи, Кзм. = 2;

Спр. – кількість робочих місць по кожній операції.

Оператори токарних верстатів з ЧПК

Всі розрахунки кількості основних робітників зводяться до таблиці 3.1

Таблиця 3.1 – Склад і кількість основних робітників

Середній розряд робітників визначається за формулою

(3.15)

де - сума добутків розряду на кількість робочих даного розряду;

Кроб. - загальна кількість робочих всіх розрядів.

3.5.2 Розрахунок чисельності допоміжних робочих

Розрахунок допоміжних робочих здійснюється за формулою

(3.16)

Характеристики

Список файлов курсовой работы