177613 (627481), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови, гірші від встановлених законом, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється. До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована санкція у вигляді тимчасового призупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними на свій розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій платній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.

1.3. Показники ефективності та методи оцінки виробничо-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

У ЗЕД ефективність проявляється у максимізації прибутку при мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних операцій. Загальні показники ефективності ЗЕД:

1. Зростання національного доходу країни.

2. Зростання продуктивності праці.

3. Зниження собівартості продукції.

4. Економія на сировині, матеріалах, енергії тощо.

Часткові показники ефективності ЗЕД:

1. Збільшення питомої ваги у експортному виробництві тих його видів, що функціонують на умовах угод про міждержавну спеціалізацію і кооперування виробництва.

2. Зростання рівня автоматизації виробничих процесів, пов'язаних із ЗЕД.

3. Зростання питомої ваги іноземного інвестування в загальному обсязі інвестицій.

4. Зростання кількості прогресивних форм міжнародної економічної інтеграції що діють на мікрорівні.

На практиці економічна ефективність ЗЕД розраховується по конкретному виду зовнішньоекономічних операцій. Найбільш загальним в цьому відношенні є визначення ефективності від зовнішньоторговельних операцій та найбільш, поширених форм ЗЕД.

Ефективність основних форм ЗЕД можна розрахувати, зокрема, використовуючи наступні формули:

1. Ефективність експорту = Прибуток, отриманий від експорту / Загальні витрати, пов'язані з експортом × 100.

2. Ефективність імпорту = прибуток від імпорту / витрати, пов'язані з імпортом.

3. Ефективність імпорту = (Нац. витрати пов'язані з імпортом – Витрати реальні, пов'язані з імпортом) / Витрати реальні, пов'язані з імпортом

4. Ефективність зовнішньоторговельного обороту.

Е_ЗТО = Е_Е + Е₁

де, Е_ЗТО - ефективність зовнішньоторговельного обороту;

Е_Е - ефективність експорту;

Е₁ - ефективність імпорту.

5. Ефективність зовнішньоторговельного обороту.

Е_ЗТО = Прибуток від ЗТО / Витрати, пов'язані з ЗТО × 100.

6. Ефективність міждержавної спеціалізації виробництва (ЕМСВ).

Емсв = Со - Сі,

де, Со - собівартість продукції до укладання угоди про МСВ

Сі - собівартість продукції після укладання угоди про МСВ.

7. Ефективність спільних підприємств (Е_СП).

Е_СП = (Прибуток_СП / Витрати_СП) – (Прибуток національного виробництва (підприємств) / Витрати, пов'язані з нац. виробництвом

(діяльністю підприємства)).

8. Економічна ефективність підприємства з 100% іноземним капіталом (Е_ПІК).

Е_ПІК = (Прибуток від ін. капіталу / Витрати_ПІК) – (Прибуток нац. виробництва підприємства / Витрати, пов'язані з нац. виробництвом (діяльністю національного підприємства)).

До методів оцінки виробничо-господарської діяльності суб'єктів ЗЕД відносяться показники ефективності діяльності фірми.

Існує два види таких показників:

І. Абсолютні показники ефективності фірм.

II. Відносні показники ефективності фірм.

І. Абсолютні показники:

1. Рентабельність фірми в абсолютному виразі (Рфав):

Рфав = Мпзр – Мпмр

де, Мпзр - маса прибутку фірми в звітному році

Мпмр- маса прибутку фірми в минулому році.

2. Зростання обсягу продажів фірми (ОПф):

ОПф= ОПзр – ОПмр

де, ОПзр - обсяг продажів фірми у звітному році;

ОПмр - обсяг продажів фірми в минулому році.

II. Відносні показники ефективності фірми:

3. Рентабельність продукції фірми у звітному році:

Рпфзр = Пфзр/Пфмр.

4. Рентабельність фірми в звітному році:

Рфзр = Пфзр/ОПфзр.

5. Рентабельність фірми в звітному році:

Рфзр = Пфзр/А,

де, А - активи фірми в звітному році (основний + оборотний капітал).

6. Рентабельність основного капіталу (ОК) фірми:

Рок = Пзр/ОКзр.

7. Рентабельність власного капіталу (ВК) фірми:

Рвк = Пзр/ВКзр.

8. Середня норма рентабельності фірми:

(П1+П2+...+Пп) / (А1+А2+...+Ап)

де, П - чистий прибуток за відповідний період часу;

А - балансова вартість активів фірми за винятком амортизації на кінець року, що розглядається;

п - кількість років.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРАХУНКІВ ЕКСПОРТНИХ ТА ІМПОРТНИХ ЦІН СУБ’ЄКТАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

Міжнародна торгівля є важливою складовою макроекономічного регулювання будь-якої держави. Характерною тенденцією сучасного розвитку світової економіки є постійне зростання досить високими темпами обсягів міжнародної торгівлі товарами і послугами. Ці темпи в багатьох випадках були випереджаючими за темпи зростання основних макроекономічних показників. Так, за даними МВФ, лише у 2000 році в порівнянні з попереднім роком обсяги виробництва продукції у промислово розвинених країнах в поточних цінах зросли на 4,7%, тоді як обсяги зовнішньої торгівлі товарами в них збільшилися на 6,7%.

Динаміку експортно-імпортних процесів визначають багато факторів, серед яких особливе місце належить цінам на товари (послуги). Надійна і достовірна інформація щодо рівня і динаміки цін широко використовується у повсякденній діяльності зовнішньоторговельних організацій, товаровиробників, імпортерів та експортерів товарів і послуг, органів державного управління, що координують зовнішньоекономічну діяльність. Ці питання є дуже актуальними для України, яка лише з 1992 року стала повноправним суб'єктом міжнародних економічних відносин і в даний час проводить цілеспрямовану політику щодо подальшої інтеграції у світову економічну співдружність.

Проблеми дослідження зовнішньоторговельних цін в умовах переходу на ринкові механізми господарювання отримали рівне відображення у вітчизняній і зарубіжній (СНД) науково-методичній літературі. Проте здебільше висвітлювалися окремі аспекти цієї проблеми. Аналіз цього досвіду з позицій комплексного, системного підходу виходячи із реалій розвитку економіки сучасної України в повній мірі ще не проводився.

З економічної літератури відомо, що ціна є багатофункціональним економічним явищем, провідною ринковою категорією. За зміною ціни часто випливають серйозні соціальні, економічні, а також політичні наслідки. Тому у всебічній та об'єктивній статистичній інформації про ціни, у глибокому аналізі закономірностей та тенденцій їх зміни зацікавлене усе суспільство, у тому числі органи державної влади, маркетингові і збутові служби окремих підприємств та організацій.

Сутність ціни, її економічна природа проявляється у подвійній ролі, яку відіграє ціна на ринку. Вона, насамперед, є:

• індикатором, що відображає політику та кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту та пропозиції, торговельний та економічний ризик, ступень конкуренції на ринку тощо);

• регулятором ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит та пропозицію, структуру та місткість ринку, купівельну спроможність гривні, обертання товарних запасів тощо. Водночас обмеження використання ресурсів набуває значення регулятора ціни і є мотивацією для виробництва.

Проблеми цін і ціноутворення належать до найбільш складних розділів економічної теорії, особливу роль вони відіграють у ринковій економіці.

Аналіз цін і факторів ціноутворення не обмежується розгляданням внутрішніх цін, а також цін на національних ринках. Оскільки світова економіка з часом стає дедалі більш відкритою, широкого розвитку набувають процеси світової інтеграції, збільшуються обсяги торговельно-економічних зв'язків між різними країнами, у тому числі й між Україною та закордонними державами, самостійною важливою проблемою стає розгляд і аналіз зовнішньоторговельних цін, що діють на світових ринках товарів та послуг.

Слід зазначити, що на формування зовнішньоторговельних цін впливає набагато більше різноманітних факторів, ніж на формування внутрішніх цін. Зокрема, можна виділити такі фактори, як транспортні витрати, страхування, відповідність світовим стандартам, політика в галузі ліцензування та квотування, зовнішньоторговельне законодавство тощо. Під впливом дії цих факторів, а також з огляду на рівень міжнародної конкуренції на провідних ринках товарів і послуг формується так звана «світова ціна» (вона розглядатиметься далі). На формування зовнішньоторговельної ціни також значно впливає цінова політика підприємств і організацій, які є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Необхідність вивчення зовнішньоторговельних цін актуальна також тому, що не всі ціни як фактор міжнародної торгівлі можна розглядати як світові. Так, не можуть вважатися світовими ціни товарообмінних операцій (угоди на компенсаційній основі, бартерні тощо); на поставки, що носять випадковий, епізодичний, внутрішньофірмовий та преференційний характер; на продукцію спільних підприємств; за угодами, що здійснюються в неконвертованій валюті; в межах закритих економічних угруповань країн або по лінії надання державної допомоги.

Під світовою ціною розуміється ціна, за якою проводяться великі комерційні експортно-імпортні угоди, що укладаються в основних центрах світової торгівлі, з розрахунками у вільноконвертованій валюті. Іншими словами, світова ціна - це грошове відображення інтернаціональної (світової) ціни виробництва, яка склалася на світовому ринку. Під впливом конкуренції капіталу урівнюються норми прибутку всередині тієї чи іншої країни і з'являються національні ціни виробництва. На основі національних цін виробництва різних країн вивозять на світовий ринок однакові або схожі товари, утворюється національна ціна виробництва, що покладена в основу світової ціни відповідної продукції.

В узагальненому значенні світова ціна - це ціна достатньо великої партії товару, що регулярно продається і купується на міжнародних ринках за вільноконвертовану валюту і в умовах вільного торговельно-політичного режиму. З практичної точки зору світові ціни - це експортні ціни основних постачальників конкретного товару та імпортні ціни в найважливіших центрах імпорту цього товару. Як приклад наведемо світові ціни на металобрухт, що були опубліковані в бюлетені «Огляд цін українського та світового товарних ринків» №31 за 2004 рік, який видає Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (ДЗІ) Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Зважаючи на різноманіття цін світового ринку, тобто коли на однорідний товар існує декілька відмінних за своїм рівнем цін, в економічній літературі використовується поняття представницьких світових цін. Саме на такі ціни потрібно орієнтуватися при укладанні імпортно-експортних угод. Наприклад, найбільш представницькими світовими цінами на пшеницю є експортні ціни Канади, кукурудзу - експортні ціни США, нафту - експортні ціни ОПЕК, кольорові метали - Лондонської біржі металів тощо. Якщо поняття світових цін на сировину, паливо, метали носить досить визначений характер, то цього не можна сказати стосовно промислових виробів. їх виключно широкий асортимент, відмінності у комплектації, різносторонність технічних та якісних характеристик, а також низка інших факторів роблять процес порівняння цін на такі товари дуже складним, а саме поняття світових цін на них дуже умовним. Разом з тим такий термін використовується на практиці, і світовими цінами на готову продукцію прийнято вважати експортні ціни провідних фірм - виробників такої продукції та її постачальників на світовий ринок.

Для сучасного ринкового господарства, як вже було зазначено, характерна множинність цін, яка полягає втому, що по одному й тому ж виду товару діють різні за своїм рівнем ціни. Це викликано, по-перше, політикою монополій, що встановлюють систему цін, диференційованих по ринках і категоріях покупців; по-друге - державно-монополістичними заходами - торговельною та валютною політикою, а також некомерційними й іншими спеціальними операціями, що здійснюються державними установами. Суттєву роль у появі множинності цін відіграє також протекціонізм: митні та інші бар'єри, особливі торговельно-політичні та валютні зони призводять до диференціації цін на одні й ті ж види товарів світової торгівлі.

Розрізняють такі підходи щодо визначення світових цін: по комерційних угодах з оплатою у вільноконвертованій валюті; комерційних угодах з оплатою у національній, невільно конвертованій валюті; клірингових угодах; програмах «допомоги» й інших спеціальних операціях; трансфертні ціни, за якими здійснюються внутрішньокорпоративні операції.

Важливе значення при здійсненні зовнішньоторговельних операцій має так звана контрактна ціна. Ціна контракту - це ціна, встановлена в контракті та виражена у валюті країни-експортера (імпортера) або у валюті третьої країни.

Залежно від способу фіксації розрізняють такі види цін: тверда ціна, рухома ціна, плинна ціна, номінальна ціна, довідкова ціна, оптова ціна, паритетна ціна, питома ціна. Існують і деякі інші види зовнішньоторговельних цін, проте їх детальний розгляд виходить за межі даної статті. Крім того, ціни зовнішньої торгівлі розрізняються за умовами поставки (СІР, РОВ, ЙАР, КАР, франко-вагон тощо). їх тлумачення і порядок розрахунків регламентується міжнародними стандартами і наводиться в документі «Інко-термз-90».

Крім зазначених вище на даному етапі зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів міжнародної торгівлі України органами державної влади (Мінекономіки) установлюються так звані індикативні ціни на окремі види продукції, що експортуються з країни. Основним завданням індикативних цін є інформування експортерів продукції та Державної митної служби про об'єктивний рівень цін, що склався на світових товарних ринках, з ціллю регулювання експортних поставок і усунення можливостей проведення антидемпінгових процесів у країнах-імпортерах вітчизняної продукції проти українських товаровиробників.

Важливу роль для координації державної зовнішньоекономічної політики, інформування суб'єктів міжнародних економічних відносин відіграє проведення моніторингу та аналізу цін, що склалися на внутрішньому та зовнішньому товарному ринках. Цими питаннями в Україні займаються ряд інформаційно-аналітичних агенцій та періодичних видань економічного і бізнесового спрямування, наприклад газета «Бізнес», маркетингові служби на крупних підприємствах. Але, на наш погляд, найбільш ефективно і системно цю роботу в даний час здійснюй згаданий вище ДЗІ. Він здійснює відстеження, аналіз ти публікацію цін зовнішньої і внутрішньої торгівлі за такими напрямками:

• індикативні ціни;

• довідкові ціни на окремі статті експорту (імпорту);

• ціни внутрішніх ринків України та основних торговельних
  партнерів;

• роздрібні ціни на споживчі товари по регіонах України;

• середньозважений рівень цін, що склався при експорті (імпорті);

• рейтинги країн за обсягами поставок при експорті (імпорті) з України;

• ціни світових ринків по найважливішим напрямкам зовнішньої торгівлі.

Разом з тим можливості організації та проведення вибіркового обстеження, а також складність формування, безперервна зміна рівня цін на експортну продукцію, постійна зміна кількісного та якісного складу організацій-експортерів. Все це спонукало до застосування складних схем вибірки, а саме багатоступеневого відбору, основою якого є випадкова безповторна розшарована вибірка.

Характеристики

Список файлов курсовой работы