176261 (626901), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Проведення зазначений розрахунків у 2005 році, крім соціального аспекту, дасть можливість здійснити реформування житлово-комунального господарства.
Також, у 2005 році передбачається проведення організаційних змін у взаємовідносинах держави з вищими навчальними закладами. Видатки на вищу освіту формувалися не за принципом утримання вищого навчального закладу, а виходячи з державних потреб у підготовці фахівців з вищою освітою. При цьому видатки по загальному фонду збільшуються понад як на 1 млрд. Грн.. і є захищеними статтями бюджету наступного року.
Починаючи з 2005 року пропонується Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" затверджувати видатки з виділенням окремо - видатків споживання та видатків розвитку, без розподілу на поточні і капітальні, як це здійснювалося до цього часу. Формування видатків розвитку проводиться за рахунок видатків інвестиційного спрямування у реальний сектор економіки, видатків на дослідження і розробки, державні програми розвитку, капітальних видатків у загальній сумі 23,8 млрд. грн.
У Законі України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" визначені чіткі напрями і обсяги використання субвенцій з державного бюджету на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів на умовах співфінансування з місцевими бюджетами у сумі 900 млн.грн.
До того ж, передбачається 690 млн.грн на компенсацію несплачених у 1997-2000 роках педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки відповідно до статті 57 Закону України "Про освіту".
А відповідно до підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачається повернення громадянам сплаченого податку з доходів фізичних осіб на суми витрачені ними у 2004 році на навчання у вищих та професійно-технічних навчальних закладах у сумі 400 млн. грн. передбачено видатки Міністерству оборони у сумі 164 млн.грн для здійснення заходів по передачі житлового фонду Міністерства оборони у комунальну власність.
Вперше передбачено видатки Міністерству палива та енергетики для передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі вугледобувних підприємств, у комунальну власність - 100млн.грн.
У 2005 році передбачаються кошти на забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін в обсязі 82,2 млн. грн.
Поряд з тим, у Державному бюджеті України на 2005 рік враховано 40 млн.грн. для комп’ютеризації професійно-технічних навчальних закладів.
Вперше розрахунок видатків місцевих бюджетів на фізичну культуру і спорт було здійснено із урахуванням виділення обласним бюджетам додаткових асигнувань на підтримку діяльності шкіл вищої спортивної майстерності (ШВСМ), які були визначені за окремим розрахунком, виходячи із кількості спортсменів постійного складу ШВСМ відповідно до плану комплектування та спускового складу, затвердженого Держкомспортом на 2004 рік. Обсяг видатків на цю мету становить 36,8 млн.грн.
Також, в державному бюджеті передбачені видатки на пільговий проїзд залізничним транспортом дітей віком від 6 до 14 років у сумі 22 млн. грн. Ці кошти в наступному році будуть спрямовані на компенсацію Укрзалізниці втрат, пов'язаних з пільговим проїздом дітей, що надасть можливість протягом 2005 року перевезти майже 11 млн. дітей за пільговим тарифом - 75 % вартості дорослого квитка.
В загальному обсязі видатків на соціальний захист сім'ї та молоді, що враховуються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів, враховано додаткові кошти в сумі 15 млн. грн. на розвиток мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За рахунок цих коштів протягом наступного року буде створено 636 центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Враховані видатки на заснування у 2005 році 325 довічних державних стипендій Героям Радянського Союзу, повним кавалерам ордена Слави, особам, нагородженим чотирма і більше медалями "За відвагу" та Героям Соціалістичної праці, удостоєним цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, у розмірі 205 грн. на місяць.
Вперше за останні роки на тлі повного погашення заборгованості із соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На погашення цієї заборгованості, що виникла в попередні роки, у 2004 році спрямованої 435, 8 млн.грн. У 2005 році будуть переглянуті компенсаційні виплати вказаній категорії населення, розмір яких був незмінним з 1996 року. Зокрема, майже в 5 разів збільшується розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам І та II груп, дітям-інвалідам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В бюджеті визначені надходження з податку на додану вартість, на підставі методики прогнозування ПДВ, при цьому питання погашення простроченої заборгованості повністю вирішується в поточному році.
Не передбачаються видатки на погашення заборгованості із соціальних виплат. Це питання остаточно вирішено у 2004 році.
Підвищено частку видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на 2005 рік, яка вперше досягла 45,2 відсотка, в тому числі 2 відсотка - видатки на централізовані заходи і програми з державного бюджету, які безпосередньо спрямовуються на території.
Також, уряд почав погашати основну суму боргу перед Національним банком України по запозиченнях 1992-1994 років.
Заплановано впровадити з 2005 року стимулювання не тільки тих органів місцевого самоврядування, які виконують планові і показники третього кошика доходів, а й тих, що досягли приросту фактичних надходжень.
З метою недопущення розбалансування державного бюджету передбачається затвердження в бюджеті розмірів прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Нормою Закону пропонується знизити на 2005 рік рівень прожиткового мінімуму, що припадає на одного члена сім'ї, для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних та комунальних дитячих дошкільних закладах, відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", з 382 до 90 гривень, що дасть можливість значній кількості родин зменшити видатки сімейного бюджету на ці витрати.
Видатки зведеного бюджету на освіту збільшені на 40,4% у порівнянні з минулим роком (2004 рік - 16,6 млрд. грн, проект 2005 року - 23,3 млрд.грн.).
Вперше Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", на відміну від попередніх років, не надаються додаткові пільги в оплаті плати за землю та встановлено, що звільнення від земельного податку здійснюється виключно за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування, що зміцнить ресурсну базу місцевого самоврядування.
Передбачається в 1,6 рази, в порівнянні з 2004 роком, збільшити розмір грошових доходів громадян, які мають право на отримання соціальної пільги за професійною ознакою.
Видатки соціального спрямування досягли максимального рівня - майже 55%.
У видатках на оборону досягнуто об'ємних показників та якісної структури, які дають можливість здійснювати фінансову підтримку реформування Збройних сил України, їх розбудову та переоснащення армії новою сучасною, модернізованою технікою.
Продовжується зменшення граничного розміру державного боргу:
- державного прямого боргу по відношенню до ВВП - на 2%,
- гарантованого боргу до ВВП - на 0,7%.
Незважаючи на те, що бюджет формується в напружених соціально-економічних умовах, уряду вдалося досягти визначення реальних показників надходжень до бюджету, задіявши усі можливі ресурси економіки, не збільшуючи фіскальне навантаження на платників податків.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМА ДЕФІЦИТНОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ І ШЛЯХИ ЇЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ
3.1. Економічна сутність дефіциту державного бюджету та причини його виникнення
Дефіцит державного бюджету — явище в економіці не нове. Повною мірою бюджетний дефіцит є наслідком дискреційної бюджетно-податкової політики, адже уряд не може точно визначити розмір майбутніх бюджетних надходжень і необхідних витрат. Він лише затверджує загальні положення, що регулюють податкові ставки, форми та обсяги трансфертних виплат, а також визначає пріоритети в структурі державних замовлень і закупівель. Однак навіть при налагодженій процедурі прийняття зазначених рішень реальні обсяги надходжень до бюджету та розміри державних витрат значною мірою залежать від стадії (циклу) розвитку економіки. Інакше кажучи, бюджетний дефіцит зростає в періоди спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень зменшуються, а обсяги трансфертних виплат зростають, і скорочується під час підйому економіки, оскільки податкові надходження збільшуються, а обсяги трансфетних виплат відповідно зменшуються.
Отже, бюджетний дефіцит — це стан державного бюджету, при якому державні витрати перевищують бюджетні надходження. Інакше дискреційна бюджетно-податкова політика — це свідоме маніпулювання податками та державними витратами з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю над інфляцією та прискоренням економічного розвитку.
Дефіцит державного бюджету свідчить насамперед про його незбалансованість. Отже, поява бюджетного дефіциту зумовлена неправильно обраною та реалізованою концепцією збалансування бюджету.
Відомо три класичних концептуальних підходи до збалансування державного бюджету:
1) збалансування на щорічній основі;
2) збалансування в ході економічного циклу;
3) функціональні фінанси.
Кожна з цих концепцій має характерні риси та економічні наслідки.
До "Великої депресії" 30-х років вважалося, що щорічно збалансований бюджет є бажаною метою державних фінансів. Однак при ближчому розгляді стає очевидним, що щорічно збалансований бюджет має ряд суттєвих недоліків, а саме такий підхід в основному виключає фіскальну діяльність держави як антициклічну, стабілізуючу силу. Більш того, щорічно збалансований бюджет насправді погіршує коливання економічного циклу. Припустімо, що економіка раптово стикається з тривалим періодом безробіття та зниженням доходів. Тоді держава з метою збалансування бюджету має або збільшити податки, або обмежити власні видатки, або використовувати поєднання цих заходів. Проблема полягає в тому, що ці заходи є стримуючими за характером і кожний з них ще більшою мірою зменшує, а не стимулює ділову активність і сукупний попит. Можна уявити іншу ситуацію. Економіка стикається з інфляційними процесами, внаслідок яких зростають грошові доходи та автоматично підвищуються податкові надходження до бюджету. Щоб збалансувати бюджет і ліквідувати майбутні бюджетні надлишки, держава має зменшити податкові ставки або збільшити державні видатки. Однак кожний з цих заходів (або їх поєднання) зумовить зростання ділової активності, зайнятості та в кінцевому підсумку не зменшить інфляції, а лише посилить її тиск на економіку. Отже, концепція щорічно збалансованого бюджету не є економічно ефективною, вона має суттєві суперечності та не може забезпечити стабільність економіки в довгостроковому періоді.
Не зважаючи на зазначені проблеми, ця концепція має прихильників. Ряд консервативних економістів, виступаючи за підтримку бюджету, що збалансовується на щорічній основі, вважає, що викликати сумнів має не зростаючий дефіцит державного бюджету та державний борг, а збільшення видатків, пов'язаних з проведенням різних урядових програм. Зростання кількості урядових програм, а особливо тих, що потребують значних витрат, має бути суспільне контрольованим. Це можливо в тому разі, якщо такому зростанню сприяє сплата вищих податків. Якщо використовується дефіцитне фінансування, цей процес стає суспільне неконтрольованим, бо державні програми мають тенденцію в кількісному відношенні зростати швидше, ніж належало б, тому що суспільна опозиція цьому процесу набагато слабша, коли він фінансується за рахунок зростання дефіциту, а не податків. Зростання дефіциту державного бюджету, спричинене збільшенням кількості урядових програм, у даному разі розглядається як вияв більш фундаментальної проблеми •— посягання уряду на існування приватного сектора.
Інша концепція, а саме бюджет, збалансований на циклічній основі, має цілком протилежний підхід. Обґрунтування цієї концепції логічне, просте та зрозуміле. Ідея бюджету, збалансованого на циклічній основі, передбачає, що уряд реалізовуватиме антициклічну політику та водночас збалансовуватиме бюджет. У цьому разі бюджет збалансовується не щорічно, а впродовж економічного циклу. Для того щоб протистояти спаду, уряд має зменшити податки та підвищити державні видатки. Отже, фактично цілеспрямовано збільшують бюджетний дефіцит, проте водночас стимулюється ділова активність і підприємництво (ставка на майбутнє). Протягом наступного інфляційного піднесення також логічно буде збільшити податкові ставки та зменшити державні витрати. Це дасть змогу, по-перше, вилучити з обігу частину надлишкової грошової маси, а по-друге, створити деякий бюджетний надлишок, за допомогою якого можна буде покрити державні борги, що з'явилися в період спаду.
Але навіть при такій привабливій бюджетній концепції ми стикаємося з серйозними проблемами. Перша з них полягає в тому, що підйоми та спади в економічному циклі найчастіше неоднакові як за глибиною, так і за тривалістю. Тому тривалий та глибокий спад, за яким спостерігатиметься відносно короткий та скромний період підйому, безсумнівно, призведе до значного збільшення дефіциту державного бюджету й водночас до незначного позитивного сальдо бюджету (надлишку). Таке протиставлення не на користь даної концепції, бо воно свідчить про появу циклічного дефіциту державного бюджету.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
