176061 (626792), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Таблиця 5. Зіставлення даних нормативного і фактичного балансу робочого часу

Індекси	Тривалість, мин.		Відхилення
	Факт	План	Недолік	Надлишок
ПЗ	20	21	-1	-
ОБС	45	29		+16
ОП	331	420	-89
ОТЛ	19	10		+9
ПНТ	25	-
ПНД	40	-
Всего	480	480	-90	+25

По даній таблиці можна сказати, що фактичний баланс відрізняється від планового: ПЗ на 1 хвилину менше, ОБС на 16 хвилин перевищило нормативний час, недолік ОП склав 89 хвилин.

Дані таблиці дозволяють визначити наступні показники використання фонду робочого часу:

До вик – коефіцієнт використання змінного часу по формулі:

К вик = (ПЗ + ОП + ОБС + ОТЛ(н)/ Т см * 100 (2)

К вик = ( 20 + 331 + 45 + 10)/ 480 * 100 = 84,6 %

Коефіцієнт втрат робочого часу по формулі:

К пот = (НР + ПНТ + ПНД + (ОТЛф – ОТЛн) / Т см (3)

К пот = 25 + 40 + (19 – 10) / 480 = 15,4 %

Перевірка отриманих результатів здійснюється по формулі:

К исп + К пот + К нтд = 100 % (4)

84,6 + 15,4 = 100%

З розрахунків з'ясувалося, що 84,6 % змінного часу використовується ефективно, а втрати робочого часу складають 15,4 % часу зміни.

Так само видно з таблиці, що зайвий час витрачається на обслуговування устаткування.

Аби скоротити час на здобуття матеріалу протягом робочого дня, робітника необхідно забезпечити матеріалом на початку зміни на весь робочий день відповідно кількості заготовок, працівник не витрачатиме час на здобуття матеріалу протягом робочої зміни - час ОБС скоротиться. Необхідно надати працівникові всі необхідні інструменти на робочому місці - не знадобиться додатковий час на догляд за інструментом, по можливості виключити сторонні розмови, які склали 40 хвилин або 8,3 % робочого часу. Скорочуючи невиробничі витрати часу, відповідно збільшуватиметься час оперативної роботи, зростатиме продуктивність праці.

Точніше визначити чинники, що вплинули на зниження ефективності використання фонду робочого часу, можна конкретизувавши втрати робочого часу за даними таблиці 6.

Таблиця 6. Склад внутрішньозмінних втрат і непродуктивних витрат робочого часу

З таблиці видно, що 65 хвилин або 13,54 % робочого часу використовується неефективно, на це більшою мірою впливає порушення трудової дисципліни робітником, яке складає 40 хвилин робітника часу або 8,3 % часу зміни. Цей показник говорить про низький рівень дисципліни на підприємстві.

Витрати на усунення організаційно-технічних причин склали 25 хвилин або 5,2 % часу зміни, що говорить про низький рівень організації обслуговування робочого місця. На підприємстві необхідно зробити заходи по поліпшенню дисципліни праці і переглянути вимоги по організації обслуговування робочих місць.

На підставі виявлених втрат і невиробничих витрат часу виробляється розрахунок коефіцієнта ущільнення робочого дня:

К упл – П вн / Т * 100 = 65/ 480*100 = 13,45 % (5)

П вт – втрати внутренние.

Зростання продуктивності праці за рахунок ущільнення робочого часу розраховується по формулі:

ПТ = (ОП н – ОП ф) / ОП ф * 100 (6)

ПТ = (420 – 331) / 331 * 100 = 26,9 %

Можливість зростання продуктивності праці в результаті ущільнення робочого часу на 26,9 % говорить про низький рівень ефективності

Висновоки

Всі вживані методи вивчення витрат робочого часу взаємозв'язані і доповнюють один одного. Залежно від мети дослідження перевага віддається тому або іншому вигляду.

Вживання фотографії робочого часу протягом всієї зміни при ручних роботах допоможе поліпшити організацію праці і підвищити його продуктивність за рахунок ефективного використання всього фонду часу.

При вивченні машинно-ручних робіт добрі результати дають фотографії робочого часу і фотохронометраж.

Найбільш ефективним в машинному і автоматизованому виробництвах є використання осцилографії, фото- і кінозйомки.

На будь-якому підприємстві, незалежно від форми власності, велике значення має ефективність виробничого процесу, тобто його здійснення з найменшими витратами робочого часу і устаткування. Головна умова раціоналізації виробничого процесу – систематичне вивчення витрат робочого часу і використання матеріалів спостереження. На їх основі роблять виводи про наявність «вузьких місць» на підприємстві, про причини і розміри втрат робочого часу, намічають заходи щодо вдосконалення праці і виробництва.

Вдосконалення трудового процесу передбачає раціональне поєднання в часі всіх елементів праці, а також встановлення взаємозв'язку учасників виробництва.

Список літератури

1. Гандина Н.М. Экономика и нормирование труда: Учебное пособие. И.: Изд-во ИГЭА, 1994.

2. Генкин Б.М., Петроченко П.Ф., Бухалков М.И. и др. Под. Ред. Б.М. Генкина. Нормирование труда. – М.: Экономика, 1985.

3. Назаров А.Ш. Нормирование труда. – Т.: Укитувчи, 1987.

4. Никитин А.В. Сборник задач по экономике, организации и нормированию труда в промышленности. – М.: Экономика, 1990.

5. Разумов И.М., Смирнов С.В., Глаголева Л.А. Научная организация труда в машиностроении. – М.: Высшая школа, 1978.

6. Холодная Г.Н. Нормирование труда в промышленности. – М.: Экономика, 1978.

Схема 1

К
ласифікація витрат робочого часу

Схема 2

Структурна схема методів витрат робочого часу

Характеристики

Список файлов курсовой работы