176059 (626790), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Темпи приросту ряду динаміки за ланцюговим способом:
= (yi - yi-1) / yi-1 * 100%,
Темпи приросту ряду динаміки за базисним способом:
= (yi - y0) / y0 * 100%,
г) Абсолютне значення 1% приросту – це відношення абсолютного приросту до темпу приросту, вираженому у відсотках. Цей показник показує вагомість 1%, тобто скільки абсолютних одиниць приросту падає на кожний його відсоток.
= (yi - yi-1) / yi-1 * 100%
Абсолютний розмір 1% приросту ряду динаміки в і-му періоді
= yi-1 / 100.
Таким чином, абсолютне значення 1% приросту дорівнює сотій частині попереднього рівня.
2. Визначити середні показники рядів динаміки:
а) Для інтервального динамічного ряду абсолютних показників середній рівень за період визначається за формулою:
= 317,5954/12 = 26,466 (млн дол)
n – число рівнів ряду.
б) Середній абсолютний приріст ряду динаміки визначається як проста арифметична середня з абсолютних змін за рівні проміжки часу (ланцюгові абсолютні зміни) чи як частка від розподілу базисної абсолютної зміни на число осереднюваних відрізків:
=
=
=
=30,5486/12 = 2,546 (млн. дол)
=
= (42,312-11,763) /12= 2,546 (млн. дол)
У середньому щорічно витрати на рекламу були на 25,46 млн. дол. більше.
в) Середній темп росту (при рівних інтервалах часу в періоді)
,% =
,%
%=112,34%
Результат означає, що щорічно кількість витрат на рекламні цілі складала 112,34% до попереднього рівня.
Середній темп приросту: = 12,34%
Таким чином, інтенсивність витрат на рекламу щорічно в середньому збільшувалася на 12,34%
Розрахуємо показники динаміки числа надходжень та порівняємо динамічні ряди (табл.3.4).
Таблиця 2.4
Розрахунок показників динамічного ряду "надходження від експорту" за 1997-2008 р.
Рік | Надходження, млн. дол | Абсолютний приріст, млн. дол. | Темп росту,% | Темп приросту,% | Абс. зн.1% приросту, млн. дол | |||
1997 | 329,558 | - | - | - | - | - | - | - |
1998 | 340,571 | 11,013 | 11,013 | 103,34 | 103,34 | 3,23 | 3,23 | 3,29558 |
1999 | 366,872 | 37,314 | 26,301 | 111,32 | 107,72 | 10,17 | 7,17 | 3,40571 |
2000 | 401,723 | 72,165 | 34,851 | 121,90 | 109,50 | 17,96 | 8,68 | 3,66872 |
2001 | 430,954 | 101,396 | 29,231 | 130,77 | 107,28 | 23,53 | 6,78 | 4,01723 |
2002 | 459,233 | 129,675 | 28,279 | 139,35 | 106,56 | 28,24 | 6,16 | 4,30954 |
2003 | 466,044 | 136,486 | 6,811 | 141,41 | 101,48 | 29,29 | 1,46 | 4,59233 |
2004 | 503,617 | 174,059 | 37,573 | 152,82 | 108,06 | 34,56 | 7,46 | 4,66044 |
2005 | 518,258 | 188,7 | 14,641 | 157,26 | 102,91 | 36,41 | 2,83 | 5,03617 |
2006 | 546,266 | 216,708 | 28,008 | 165,76 | 105,40 | 39,67 | 5,13 | 5,18258 |
2007 | 566,082 | 236,524 | 19,816 | 171,77 | 103,63 | 41,78 | 3,50 | 5,46266 |
2008 | 592,122 | 262,564 | 26,04 | 179,67 | 104,60 | 44,34 | 4,40 | 5,66082 |
а) =
= 460,108 (млн. дол)
n – число рівнів ряду
б)
=
=
=
=
= 21,88 (млн. дол)
=
=
= 21,88 (млн. дол)
У середньому щорічно надходжень від експорту було на 21,88 млн. дол більше.
в) Середній темп росту (при рівних інтервалах часу в періоді)
,% =
,%
=105,47%
Результат означає, щорічно кількість надходжень складала 105,47% до попереднього рівня.
Середній темп приросту: = 5,47%.
Таким чином, інтенсивність надходжень щорічно в середньому збільшувалася на 5,47%
Отже, порівняння темпів зростання витрат на рекламні цілі та надходжень від експорту компанії свідчить про зменшення економічної ефективності рекламних витрат, оскільки відбувається відставання приросту надходжень від приросту витрат на рекламні цілі.
Розділ 4. Удосконалення вибору рекламних засобів підприємством, що орієнтоване на міжнародний маркетинг
Визначивши задачі реклами, можна приступати до розробки рекламного бюджету. Однією з найбільше важких проблем, що стоять перед фірмою, є ухвалення рішення про розмір асигнувань на рекламу.
Немає нічого надзвичайного в тому, що різні фірми витрачають на рекламу суми, які значною мірою відрізняються друг від друга своїми розмірами. Є чотири найбільше поширених методи, який користуються при розробці генеральних кошторисів витрат на рекламу.
1). Метод обчислення “від наявних коштів”.
Багато фірм виділяють у бюджет на рекламу визначену суму, яка, по власній думці, можуть собі дозволити витратити. Подібний метод визначення розмірів бюджету цілком і цілком ігнорує вплив реклами на об’єм збуту. У результаті розмір бюджет із року в рік залишається невизначеним, що утрудняє перспективне планування ринкової діяльності.
2). Метод обчислення “у відсотках від суми продажів”.
Багато фірм обчислюють свої бюджети стимулювання у визначеному процентному відношенні або до суми продажів (поточних або очікуваних), або до продажної ціни товару.
Рахується, що це метод володіє поруч переваг.
По-перше, розрахунок у відсотках до обсягу продажів означає, що сума асигнувань на стимулювання буде швидше за все змінюватися в залежності від того, що фірма “може собі дозволити”.
По-друге, цей метод змушує керівництво враховувати взаємозв'язок між витратами по рекламі, продажною ціною товару і сумою прибули в розрахунку на товарну одиницю. По-третє, він сприяє підтримці конкурентної стабільності в такій мірі, що фірми-конкуренти витрачають на рекламу приблизно той самий відсоток суми своїх продажів.
Проте, не дивлячись на ці переваги, метод числення у відсотках до суми продажів майже нічим не виправдує свого існування. Він грунтується на міркування про те, що збут є причиною реклами, а не слідством. Він веде до того, що розмір бюджету визначається наявними коштами, а не наявними можливостями. Цей метод не дає логічних основ для вибору конкретного процентного показника, за винятком хіба випадків дій на основі минулого досвіду або теперішніх дій конкурентів.
3). Метод конкурентного паритету.
Деякі фірми встановлюють розмір свого бюджету реклами на рівні відповідних витрат конкурентів. У цього методу є два доводи. Один із них полягає в тому, що рівень витрат конкурентів уособлює собою колективну мудрість галузі. Другий говорить, що підтримка конкурентного паритету допомагає уникати гострої боротьби в сфері стимулювання.
Насправді жодний із цих доводів не має справжньої сили, тому що не ніяких основ вважати, що в конкурентів більш здорові погляди на те, скільки саме варто витрачати на рекламу (фірми так різко відрізняються друг від друга своїми репутаціями, ресурсами, можливостями і цілями, що розміри їхніх бюджетів стимулювання навряд чи можна вважати надійними орієнтирами). Плюс до цього немає ніякого доказів на користь другого доказу про згортання гострої конкурентної боротьби.
4). Метод обчислення “виходячи з цілей і задач”.
Цей метод потребує, щоб діячі ринку формували свої бюджети реклами на основі: виробітки конкретних цілей; визначення задач, що треба буде розв'язати для досягнення цих цілей; оцінки витрат на рішення цих задач.
Сума всіх цих витрат і дасть орієнтовану цифру бюджетних асигнувань на рекламу. Гідність цього методу в тому, що він жадає від керівництва чіткого викладу своїх представлень про взаємозв'язок між сумою витрат, рівнем рекламних контактів, інтенсивністю випробування і регулярного використання товару [23, с.172].
У процесі розробки бюджету варто враховувати ряд моментів: витрати різноманітних альтернатив (ціна телереклами в порівнянні з радіооголошеннями й оголошення в часописах, наприклад); скільки разів потрібно повторити рекламу для того, щоб вона була ефективної; на скільки виростили ціни на рекламу в засобах масової інформації за останній час.
Визначивши задачі реклами і рекламний бюджет, керівництво повинно розробити загальний творчий підхід до реклами, її творчу стратегію. У процесі її створення можна виділити три етапи: формування ідеї звертання, оцінка і вибір варіантів звертання, виконання звертання.
Формування ідеї звертання. Для генерування ідей, покликаних вирішити поставлені перед рекламою задачі, творчі робітники користуються різними методами. Багато ідей виникають у результаті бесід із клієнтами.
Оцінка і вибір варіантів звертання. Рекламодавцю необхідно зробити оцінку можливих звертань. А. Тведт запропонував оцінювати звертання на основі їх бажаності, винятковості і правдоподібності. Звертання повинне, насамперед, повідомити його одержувача про щось бажане або цікаве про послугу. Крім того, воно повинне передати йому щось виняткове, або особливе, не властиве іншим фірмам у даній діяльності. І, нарешті, звертання повинно бути правдоподібним або доказовим.