175927 (626657), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Порівняно з безвиїзним наглядом інспекційні перевірки надають наглядовим органам більше можливостей щодо виявлення реальної якості банківських активів, якості управління банком і взагалі реального фінансового стану банку. Так, макроекономічним аналізом банківської системи країни нині займається спеціально створений для цього підрозділ.
3.2 Необхідність, сутність та основні завдання банківського нагляду
Діяльність банкових установ потребує законодавчого регулювання, оскільки вони виробляють особливі товари і послуги (грошові кредити, кошти забезпечення ліквідності), які необхідні для нормального функціонування економіки. Крім того, банки діють у таких умовах, де асиметричність інформаційного поля є, скоріше, правилом, ніж винятком. Більшість приватних позичальників і підприємств бізнесу виявляють готовність надати інформацію про свою діяльність банкам, якщо це необхідно для отримання кредитів чи послуг. Проте ці особи і фірми зовсім не зацікавлені в тому, щоб про їх фінансові операції стало відомо всьому світу. Тому банки найчастіше володіють виключно конфіденціальною інформацією про стан справ клієнтів. Будучи зобов’язаними не розголошувати цю інформацію, вони створюють серйозні проблеми для своїх вкладників та інвесторів, які зазвичай не мають уяви про те, наскільки ризикованими є позички та інші операції даної установи. Нажаль, стан невизначеності, який породжується недостатністю достовірної інформації, нерідко приводив у минулому до масових залучень коштів із комерційних банків, що спричиняли низку банкрутств.
Основною причиною регулювання та нагляду за діяльністю банків є впевненість уряду в тому, що крах будь-якої банківської установи, який має фінансові та економічні наслідки, наносить шкоду не лише його власникам, але й суспільству в цілому.
Сучасний стан розвитку економіки в державі потребує постійної уваги до банківської системи, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для її стабільного та ефективного функціонування. Саме цій меті підпорядковано Указ Президента України від 14.07.2000 р. №891/2000 «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень». У ньому визначено головні напрями стратегії і тактики розвитку банківської системи країни: удосконалення правового регулювання банківської діяльності, забезпечення стабільності гривні, виконання банками своєї основної функції – кредитування суб’єктів господарювання та громадян, зростання довіри населення до вітчизняних банків.
Нестабільність банківської системи приводить до краху банків, підриву довіри громадськості до них, до таких макроекономічних наслідків, як занепад готівкового обігу, звуження сфери безготівкових розрахунків, величезних зобов’язань уряду тощо.
Необхідність контролю за діяльністю комерційних банків зумовлена тим, що в умовах ринку йде жорстока конкурентна боротьба між банками, а це змушує їх дедалі підвищувати ризикованість своїх операцій, щоб задовольнити клієнта і отримати прибуток.
Підвищення ризикованості банківських операцій робить діяльність банків дедалі небезпечною і може призвести до загрози банкрутства.
Банкрутство банку небезпечне не тільки для його акціонерів, вкладників, кредиторів, а й для суспільства в цілому, бо підриває довіру клієнтів до всієї банківської системи, а значить і до фінансового ринку в цілому. Ось чому необхідний всебічний контроль за банківською діяльністю.
-
4. Поточний стан банківської системи України
Навряд чи сьогодні в Україні знайдеться людина, підприємство або організація, повністю задоволені роботою вітчизняної банківської системи. При цьому спектр оцінок досить широкий: від повного заперечення будь-яких позитивних зрушень останніми роками до переможних реляцій про видатні досягнення.
У ряду негативних оцінок можна натрапити на такі: «найслабше місце української економіки», «не відповідає не тільки вимогам ЄС, а й вимогам економічного розвитку», «має тенденцію рухатися до межі зруйнування», «…державу абсолютно не можуть задовольнити не сьогоднішня величина, ні якість банківської системи».
Серед м’якших оцінок – «недостатньо розвинена для підтримки багатьох перспективних проектів», «недостатньо здорова, глибока та стабільна; досить крихка, поверхова».
Поточний стан банківської системи України обговорено на засіданні Ради Асоціації українських банків, яке відбулося 25 липня у м. Одеса. Вів засідання Голова Ради АУБ, перший заступник Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін.
Окрім членів Ради АУБ, в засіданні взяли участь начальник Управління НБУ в Одеській області - Азаров М.В., заступник начальника ДДСО при МВС України Запорожець - Ю.М., віце-президент Української федерації працівників недержавних служб безпеки - Єрмаков Ю.М., голова ревізійної комісії АУБ - Лашкевич В.В., голова Третейського суду при АУБ - Жуков А.М., керівники регіональних банківських союзів Львівщини, Криму та Одещини - Іванов О.В., Прадун В.П., Сілка І.А., Янчуков В.І.
Обговорюючи поточний стан національної банківської системи, Президент АУБ Олександр Сугоняко під час виступу наголосив, що у I півріччі 2008 року збереглася тенденція випереджаючого зростання активно-інвестиційної діяльності банків над темпами росту економіки країни. Внаслідок світової фінансової кризи та високого рівня інфляції в Україні, Нацбанк проводив досить помірковану політику з розширення монетарної бази та вжив ряд заходів для стримування запозичень на зовнішніх ринках, а також ресурсного обмеження на вітчизняному ринку. Як наслідок, намітилась тенденція до “м’якого приземлення” темпів приросту обсягів діяльності банків при збереженні рівня прибутковості. Загалом, банківська система України працювала у I півріччі стабільно, надійно і ефективно. Зниження темпів зростання обсягів активних операцій банків будуть сприяти покращенню їх кредитно-інвестиційних портфелів і відповідно підвищувати ліквідність.
По обговоренню поточного стану національної банківської системи, на Раді АУБ наголошено на необхідності активізувати діяльність щодо створення умов для роботи банків на ринку державних цінних паперів, а також прискорення формування банками баз кредитних історій. Окрім цього, обговоривши питання іпотечного кредитування, вирішено організувати нараду членів Ради АУБ з представниками Будівельної Палати для обговорення питань ринку житлового будівництва та іпотечного кредитування. Також Рада АУБ ухвалила звернутися до Міністерства фінансів України щодо негативних наслідків від надмірного акумулювання бюджетних коштів на рахунках Держказначейства.
Окрім цього на Раді АУБ обговорено питання законодавчого та нормативного регулювання банківської діяльності.
По обговоренні цього питання рішенням Ради доручено виконавчій дирекції АУБ продовжити роботу з профільними парламентськими комітетами щодо врахування пропозицій банків до законопроектів, що стосуються банківської діяльності та оподаткування операцій банків. Окрім цього, виконавчій дирекції АУБ доручено спільно з парламентським Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності продовжити роботу з Кабінетом міністрів та Міністерством фінансів щодо скасування з 2009 року пенсійного збору з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.
Також АУБ доручено організувати роботу з узагальнення зауважень та пропозицій банків до Постанови Правління НБУ № 171 від 18.06.2008 та передачі їх до НБУ.
Окремо на Раді АУБ розглянуто питання взаємодії банків з ДДСО при МВС України. З цього питання у обговоренні взяв участь заступник начальника ДДСО при МВС України Запорожець Ю.М. Відбулася жвава дискусія. Всебічно розглянувши питання, Рада АУБ прийняла рішення про проведення конкретних заходів щодо відстоювання прав банків та дала відповідні доручення виконавчій дирекції АУБ, про які Асоціація буде інформувати суспільство.
Розглядаючи питання про роботу постійно-діючого Третейського суду при АУБ, було внесено зміни до складу суддів Третейського суду при АУБ, а також певні зміни до статей Регламенту постійно діючого Третейського суду при АУБ. Окрім цього, з метою забезпечення більшої прозорості в діяльності суду було вирішено підготувати на розгляд на наступному засіданні Ради АУБ проект Положення про Раду з питань Третейського суду при АУБ, до якої входили б незалежні експерти та юристи.
Розглянувши заяви ТОВ “Артем-Банк” та ТОВ “Банк Ренесанс Капітал”, Рада АУБ ухвалила рішення про прийняття їх до складу Асоціації.
Також на засіданні Ради АУБ затверджено Бондаря Володимира Олексійовича на посаді Першого Віце-президента АУБ.
Окрім цього, в ході роботи Ради АУБ обговорено питання активізації співпраці банків з Першим Всеукраїнським Бюро кредитних історій (ПВБКІ), участі банків у реалізації соціальних програм тощо.
10 червня 2008р. у дискусії за круглим столом взяли участь заступник голови НБУ О. Савченко, голова Ради НБУ П. Порошенко, голова Асоціації українських банків О. Сугоняко, представники провідних українських банків, експерти.
Під час круглого столу учасники спробували дати відповідь на питання: чи перегріта банківська система?, - та спрогнозувати, як будуть розгортатися події у банківському секторі до кінця поточного року.
Керівники банківського сектору були одностайні у тому, що стан фінансової системи залежить як від загального стану економіки, так і від бюджетної та монетарної політики, що на сьогодні є розбалансованою. Відтак система переживає дефіцит ліквідності, але штучно обмежувати банківське зростання не варто. На думку фінансистів, НБУ слід обмежити лише найризикованіші банківські операції, причому банківські установи готові самі скорочувати споживче кредитування, навіть попри його високу прибутковість. Натомість від регулятора банкіри очікують підтримки експортних операцій та кредитування виборчого сектору.
Голова правління «Індекс-банку» Ігор Францкевич вважає, що говорити про перегрів можливе лише у контексті споживчого кредитування. Адже зростання споживання стимулює населення до підвищення попиту у кредитах. «За цим показником ми вже наближаємося до сусідів – Польщі та Угорщини. Проте споживче кредитування не здатне справитися з тим шаленим попитом, який існує серед населення», - вважає пан Францкевич.
Гліб Вишлінський, представник Gfk-Ukraine, підтвердив висновки банкірів даними маркетингових досліджень. За його даними, українці готові більше споживати, ніж заощаджувати. Так, українці вважають, що зараз найкращий час для придбання коштовних товарів для дому, тоді як кількість респондентів, бажаючих заощаджувати, суттєво зменшилась. Щоправда, частка українців, що бажає взяти споживчий кредит, також зменшилась – з 11% до 7% у першому кварталі цього року.
Голова правління банку «Європейський» Владислав Остапенко вбачає причину кредитного буму не лише у попиті, але й в пропозиції самих банків. За його словами, масові продажі банків нерезидентами за ціною, що в 4-5 разів перевищує власний капітал, призвели до того, що ці втрати іноземці прагнуть компенсувати за рахунок споживчого кредитування. «Це призвело до того, що країна опинилась у замкненому колі – адже споживчий бум посилив інфляцію та зростання відсотків по депозитам. Як наслідок, банки обирали єдину можливість, аби покрити депозити – споживче кредитування». За його словами, кредити бізнесу залишились дорогими – 20-25%, що відображає середній рівень рентабельності виробництва товарів. Представник банку вважає, що контроль НБУ за структурою кредитного портфелю банків може знизити кредитні ризики банків.
Згоден з ним і Володимир Лавренчук, голова правління банку «Райфайзен Банк Аваль». На його думку, більша частина учасників ринку не готова до такого буму кредитування, адже частина банків уже «продалася», а частина хотіла себе продати, отож показувала амбітні плани росту. «Тут мають спрацювати НБУ, суспільство і експерти: вони повинні визначити, яка величина фінансування є завеликою. Банківська система не має достатньо внутрішньої і зовнішньої інфраструктури, яка готова обслуговувати велику кількість позичальників». Резюмуючи, банкір зазначив, що банківська система перебуває в стані м’якого приземлення, і ті заходи, які здійснює НБУ, мають бути підтримані комерційними банками».
Олексій Пилипець, виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації (УНІА) відзначив часткове згортання банками іпотечних програм, що викликано обмеженням НБУ довгострокових кредитів та нестачею ресурсів. Експерт відзначив зростання валютизації іпотечних кредитів. За його прогнозами, більшість банків призупинять свої іпотечні програмі і на цьому ринку залишаться працювати близько 40 банків.
Сергій Ярьоменко, радник міністра економіки, вважає, що позиція НБУ щодо «закручування гайок» банківській системі неадекватна, адже подальше зменшення темпів зростання економіки та збільшення доходів населення будуть спонукати Центробанк на ще більш жорсткі методи стримування. На його думку, в умовах значного дефіциту торгового балансу втримати нинішній курс гривні буде складно.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
