175852 (626599), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

К_он=315,75/(23438×1,0217)=0,0132 (Індекс облікових цін за звітний період наведений у таблиці 1.1)

Використовуючи коефіцієнт оновлення техніки можна визначити період оновлення основних фондів підприємства, який розраховується по формулі:

_Тон= ¹

^Кон

Отже період оновлення основних фондів підприємства становить:

Т_он = 1/0,0132 = 75,7 років

Як показують наведені вище розрахунків, коефіцієнт оновлення техніки має надто низьке значення (0,0132), яке на порядок нижче нормативної величини (0,1-0,14) даного показника і становить всього 11% (0,0132/0,12×100%) від його середньо галузевого нормативного значення (0,12). Розрахована величина коефіцієнта оновлення показує, що в 1999 році підприємство відновило лише 1,32% активних частини основних фондів, що в сучасних умовах бурхливого розвитку техніки і технологій недопустимо.

Якщо підприємство і в подальших періодах буде оновлювати свою техніку і обладнання такими ж темпами, як у 1999 році, то повністю оновити активну частину основних фондів підприємство зможе тільки 75,7 років.

Критично низьке значення коефіцієнта оновлення техніки також свідчить про те, що велику частину техніки підприємства складають морально і фізично застарілі обладнання, яке неодноразово зазнавало капітальних ремонтів. Внаслідок значного зниження продуктивності такого обладнання і збільшення витрат на його часті ремонти і експлуатацію істотного зростає собівартість продукції, що виробляється, і, отже, знижується її конкурентоздатність.

Низький відсоток оновлення техніки свідчить про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.

Коефіцієнт оновлення техніки знаходиться в безпосередній залежності від міри забезпеченості амортизаційним фондом, оскільки амортизаційний фонд є основним джерелом придбання нової техніки і обладнання.

Міра забезпеченості підприємства коштами амортизаційного фонду виражається коефіцієнтом забезпеченості амортизаційним фондом, який розраховується по наступній формулі:

_Коа= ^Афр _{, де}

^Ф_а^б

А_ф^р - величина амортизаційного фонду, що використовується на реновацію основних засобів, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Розрахуємо коефіцієнт забезпеченості амортизаційним фондом використовуючи дані, наведені в таблицях 3.1 і 1.4:

К_оа = 421/23438=0,018 (Дані про частину амортизаційного фонду, яка використовується на реновацію, наведені в таблиці 1.4).

Період повної реновації активної частини основних фондів за рахунок коштів амортизаційного фонду з урахуванням збереження тенденції нарахування і розподілу амортизаційного фонду, що склалася в 1999 році, складе:

_Тон= ¹

^Коа

К_оа = 1/0,018=55,6 років

Як бачимо з результатів розрахунків, величина коефіцієнта забезпеченості амортизаційним фондом на багато нижче її нормативного значення (0,1-0,2). Таким чином, в 1999 році підприємство за рахунок нарахованих і не витрачених на капітальний ремонт амортизаційних відрахувань зможе оновити тільки 1,8% основних фондів. Якщо надалі порядок нарахування і розподілу (на оновлення та капітальний ремонт) амортизаційних відрахувань не зміниться, то накопити суму коштів амортизаційного фонду, яка була б достатньою для повного оновлення всієї активної частини основних засобів підприємству вдасться тільки через 55,6 років.

Низький відсоток забезпеченості основних засобів амортизаційним фондом не дає можливості підприємству своєчасно оновлювати техніку і обладнання, впроваджувати більш прогресивні сучасні технології виробництва і призводить до морального і фізичного старіння основних фондів підприємства, що в у підсумку призводить до зниження якості і збільшенню собівартості продукції, що випускається, і, відповідно, веде до істотного зниження її конкурентоздатності.

Але нестача засобів амортизаційного фонду для оновлення техніки і обладнання викликана не лише недоліками облікової політики щодо амортизаційного фонду і основних засобів підприємства, вона також є наслідком недосконалістю законодавства у цій галузі, яка зорієнтована лише на збільшення бази оподаткування, а не на стимулювання проведення необхідних реновацій, модернізацій і своєчасного оновлення основних фондів підприємств.

До того ж, вельми низьке значення коефіцієнта забезпеченості амортизаційними відрахуваннями є наслідком не тільки низького відсотка щорічних амортизаційних відрахувань, але й неефективного розподілу коштів амортизаційного фонду, при якому тільки 13% (421/3201×100%) коштів виділяються на реновацію техніки і обладнання підприємства.

Нестача коштів амортизаційного фонду призводить до того, що велика частина техніки і обладнання підприємства є істотно зношеною.

Ступінь зношеності основних фондів підприємства виражається коефіцієнтом зносу, який у вартісній оцінці для активної частини основних засобів буде розраховуватися по наступній формулі:

_Кзва= ^Заф _{, де}

^Ф_а^б

З_а^ф - фактична нарахована величина зносу активної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Таким чином, коефіцієнтом зносу активної частини основних засобів становить: К_з^в_а = 10887,2/23438=0,4645 (Результати розрахунку вартісного коефіцієнта зносу активної частини основних засобів наведені також у таблиці 3.3).

Тепер визначимо коефіцієнт зносу пасивної частини основних засобів, який розраховується по наступній формулі:

_Кзвп= ^Зпф _{, де}

^Ф_п^б

З_п^ф - фактична нарахована величина зносу пасивної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Ф_п^б - балансова вартість пасивної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Отже, коефіцієнтом зносу пасивної частини основних фондів підприємства дорівнює: К_з^в_п = 16841,8/54993 =0,3063

Результати розрахунків показують, що активна частина основних фондів має більш високий відсоток зносу (46,45%) ніж пасивна частина (30,63%). Різниця цих показників дорівнює 15,82% (46,45%-30,63%). Однак це не означає, що об'єкти пасивної частини основних засобів (будівлі, споруди та інш.) є більш новими у порівнянні з технікою й устаткуванням активної частини основних засобів, а швидше за все є наслідком відмінності основних ставок нарахування зносу по цих видах основних фондів (15% - для активної частини і 5% - для пасивної частини основних засобів).

Висока ступінь зносу активної частини основних фондів свідчить про негайну необхідність введення у експлуатацію нових об'єктів основних засобів замість істотно зношених, що дозволило б не перенавантажувати собівартість продукції зростаючими витратами на ремонт старої техніки й обладнання, а також не відволікати і без того не досить великі кошти амортизаційного фонду підприємства на фінансування капітальних ремонтів.

Однак, визначення коефіцієнта зносу основних засобів через відношення вартості нарахованого зносу й балансової вартості основних засобів має значні недоліки, оскільки встановлені норми амортизаційних відрахувань далеко не завжди відображають фактичний рівень фізичного і морального зносу техніки й обладнання. Для того, щоб визначити коефіцієнт зносу, який більш реально б відбивав ступінь фактичного зносу основних засобів, необхідно зіставляти фактичний і нормативний строки служби по кожному виду техніки й устаткування.

Розрахунок коефіцієнта зносу з використанням строків служби доцільно проводити тільки для активної частини основних фондів у цілому, також окремо по робочому й допоміжному обладнанню, оскільки по техніці й устаткуванню встановлюються відповідні нормативні терміни експлуатації.

Фактичний коефіцієнт зносу кожного з видів техніки й обладнання на основі строків його служби визначається по наступній формулі:

_{Кзфi =} ^Тiф _{, де}

^Т_i^б

Т_i^ф - фактичний термін служби i-го виду техніки або обладнання на дату проведення аналізу;

Т_i^б - встановлений нормативний термін служби i-го виду техніки або обладнання.

Відомості про фактичні і нормативні терміни служби техніки й обладнання наведені в таблиці 3.3. У даній таблиці також наведені результати розрахунку фактичних коефіцієнтів зносу по кожному виду устаткування й техніки підприємства (див. колонку 11 таблиці 3.3). Згідно з результатами цих розрахунків фактичний середній коефіцієнт зносу робочого обладнання дорівнює 0,7478; для допоміжного обладнання цей показник становить 0,779. Отже середній фактичний коефіцієнт зносу всієї активної частини основних засобів складає 0,7634. Як бачимо, у порівнянні з коефіцієнтами зносу обладнання, обчисленими у вартісному співвідношенні (див. колонку 12 таблиці 3.3), фактичні коефіцієнти зносу обладнання є істотно вищими. Так, наприклад, коефіцієнт зносу робочого обладнання, розрахований у вартісному відношенні, становить лише 61,67% (0,4612/0,7478×100%) від фактичного коефіцієнта зносу цього обладнання, обчисленого як співвідношення відповідних термінів експлуатації. Взагалі середній вартісний коефіцієнт зносу усієї активної частини основних засобів складає тільки 60,85% (0,4645/0,7634×100%) від середнього фактичного коефіцієнта зносу цієї частини ОЗ.

Таким чином, результати розрахунків показують, що практично все обладнання активної частини основних фондів підприємства є зношеним більш ніж на 50% (див. таблицю 3.3), при цьому більшість техніки має ступінь зносу велику 70% (про це свідчать розраховані коефіцієнт зносу, середнє значення яких становить 0,7634). До того ж деякі види обладнання, зокрема стругові установки, котли, насоси, штовхачі, практично досягли граничного нормативного терміну служби або навіть працюють більше встановленого нормативного строку, що призводить до частих поломок, простоїв даного обладнання і може спричинити виникнення аварійних ситуацій на підприємстві. При цьому частка нового устаткування в загальній кількості ОФ підприємства є надто низькою і не перевищує 8-10%, більшість обладнання є істотно застарілою й вже неодноразово перебувала у капітальних ремонтах, про що свідчать дані, наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Відомості про структуру техніки, що застосовується на підприємстві

№	Вид техніки	Фактична кількість техніки на підприємстві				в тому числі					Коефіцієнт структури техніки							питома вага об-ладнан-ня після капіта-льного ремонту
		усього	нова	після капіта-льного ремонту	у роботі		в капі-таль-ному ремонті	в мон-тажах і демон-тажах	у резерві	за норма-тивом (Кнстр)		фактич-но (Кфстр)		∆Кстр
1	2	3	4	5	6		7	8	9	10		11		12		13
	Робоче обладнання	Середній коефіціент структури рабочого обладнення:									0,9		0,5361		0,3639		0,8361
	Комбайни очисні	8	2	6	5		1	1	1	0,9		0,625		0,275		0,75
	Стругові установки	4	0	4	2		1	0	1	0,9		0,5		0,4		1
	Скребкові конвейєри	32	4	28	20		5	4	3	0,9		0,625		0,275		0,875
	Стрічкові конвейєри	18	2	16	10		4	2	2	0,9		0,5556		0,3444		0,8889
	Прохідськи комбайни	6	1	5	4		1	0	1	0,9		0,6667		0,2333		0,8333
	Агрегати СУВ-350	5	1	4	2		2	0	1	0,9		0,4		0,5		0,8
	Механічне кріплення	240	60	180	160		20	30	30	0,9		0,6667		0,2333		0,75
	Автомати АВ-400	4	1	3	2		1	0	1	0,9		0,5		0,4		0,75
	Автомати АФК-72	8	2	6	5		2	0	1	0,9		0,625		0,275		0,75
	Бурові установки	10	2	8	4		2	2	2	0,9		0,4		0,5		0,8
	Агрегати АПШ-1	3	0	3	1		1	0	1	0,9		0,3333		0,5667		1
	Допоміжне обладнання	Середній коефіціент структури допоміжного обладнення:									0,9075		0,585		0,3225		0,8458
	Лебідки	62	10	52	32		12	8	10	0,9		0,5161		0,3839		0,8387
	Вантажні машини	38	6	32	28		4	2	4	0,9		0,7368		0,1632		0,8421
	Насосні станції	8	2	6	4		2	0	2	0,95		0,5		0,45		0,75
	Породовантажні машини	24	5	19	16		2	2	4	0,9		0,6667		0,2333		0,7917
	Компресори	10	2	8	6		2	1	1	0,9		0,6		0,3		0,8
	Котли	3	0	3	2		0	0	1	0,9		0,6667		0,2333		1
	Трансформатори	20	4	16	12		3	2	3	0,9		0,6		0,3		0,8
	Стійки	18	6	12	11		2	2	3	0,9		0,6111		0,2889		0,6667
	Вентилятори	48	6	42	28		12	3	5	0,9		0,5833		0,3167		0,875
	Пускачі	140	32	108	80		38	12	10	0,9		0,5714		0,3286		0,7714
	Гідронасоси	76	6	70	68		2	2	4	0,9		0,8947		0,0053		0,9211
	Кран-балка	6	0	6	3		1	1	1	0,95		0,5		0,45		1
	Прес	6	2	4	4		1	1	0	0,95		0,6667		0,2833		0,6667
	Перфоратор	54	6	48	26		20	2	6	0,9		0,4815		0,4185		0,8889
	Турбокомпресори	8	1	7	4		2	1	1	0,9		0,5		0,4		0,875
	Пневматичні установки	6	2	4	3		2	0	1	0,9		0,5		0,4		0,6667
	Вагонетки	42	6	36	20		10	4	8	0,9		0,4762		0,4238		0,8571
	Штовхачі	62	4	58	36		23	0	3	0,9		0,5806		0,3194		0,9355
	Електродвигуни	172	10	162	92		48	14	18	0,9		0,5349		0,3651		0,9419
	Насоси	74	8	66	38		26	4	6	0,9		0,5135		0,3865		0,8919

Отже все вищенаведене свідчить про те, що на підприємстві застосовується частковий спосіб відтворювання основних фондів, при якому нова техніка й обладнання практично не набувається, а кошти амортизаційного фонду використовуються в основному на підтримку працездатності старіючого обладнання.

Характеристики

Список файлов курсовой работы