175833 (626583), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Далі визначаємо відхилення суми рангів кожного параметру (Ri) від середньої суми рангів (Т):
Сума всіх
повинна = 0.
Таблиця 4 Результати рангування параметрів
| № параметра | Ранг параметра за оцінкою експерта | Сума рангів Ri | Відхилення | | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||||
| 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 10 | -18 | 324 | |||
| 2 | 3 | 3 | 4 | 4 | 4 | 3 | 4 | 25 | -3 | 9 | |||
| 3 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | 5 | 3 | 25 | -3 | 9 | |||
| 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 4 | 5 | 34 | 6 | 36 | |||
| 5 | 6 | 6 | 7 | 7 | 7 | 6 | 7 | 46 | 18 | 324 | |||
| 6 | 7 | 7 | 6 | 6 | 6 | 7 | 6 | 45 | 17 | 289 | |||
| 7 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 11 | -17 | 289 | |||
| Сума | 0 | 1280 | |||||||||||
Обчислюємо
та загальну суму квадратів відхилень:
Визначаємо коефіцієнт узгодженості:
Визначена розрахункова величина W порівнюється з нормативною Wн (якщо W
Wн, визначені данні заслуговують на довір’я і придатні до використання ).
Для електровимірювальних і радіотехнічних виробів Wн=0,77 [1].
Порівнявши W
Wн – робимо висновок - розрахунки зроблені вірно.
Використовуючи отримані від кожного експерта результати рангування параметрів проводиться попарне порівняння всіх параметрів. Результати порівняння заносяться до таблиці 5.
Таблиця 5 Попарне порівняння параметрів
| Найменування показників | Експерти | Сумарна оцінка | Числове значення коефіцієнта важливості | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||
| 1 і 2 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 1 і 3 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 1 і 4 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 1 і 5 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 1 і 6 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 1 і 7 | > | < | > | > | > | < | < | > | 1,5 | ||
| 2 і 3 | > | > | < | < | < | > | < | < | 0,5 | ||
| 2 і 4 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 2 і 5 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 2 і 6 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 2 і 7 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 | ||
| 3 і 4 | > | > | > | > | > | < | > | > | 1,5 | ||
| 3 і 5 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 3 і 6 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 3 і 7 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 | ||
| 4 і 5 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 4 і 6 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 | ||
| 4 і 7 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 | ||
| 5 і 6 | > | > | < | < | < | > | < | < | 0,5 | ||
| 5 і 7 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 | ||
| 6 і 7 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 | ||
В даний час найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги (
) [1]:
де
– параметри, які порівнюються між собою.
На основі числових даних
(таблиці 5) складають квадратну матрицю
- розрахунок вагомості параметрів (таблиця 6)
Таблиця 6 Розрахунок вагомості параметрів
| Параметри | Параметри | Перша ітерація | Друга ітерація | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | | | | ||
| 1 | 1,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 10 | 0,204082 | 68,5 | 0,21746 | |
| 2 | 0,5 | 1,0 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 7 | 0,142857 | 43 | 0,136508 | |
| 3 | 0,5 | 1,5 | 1,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 8 | 0,163265 | 50,5 | 0,160317 | |
| 4 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 6 | 0,122449 | 36,5 | 0,115873 | |
| 5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 4 | 0,081633 | 26,5 | 0,084127 | |
| 6 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 1,0 | 0,5 | 5 | 0,102041 | 31 | 0,098413 | |
| 7 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 9 | 0,183673 | 59 | 0,187302 | |
| Разом | 49 | 1 | 315 | 1 | ||||||||
Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметра
проводиться за наступними формулами:
| |
де
– вагомість
-го параметра за результатами оцінок всіх експертів; визначається як сума значень коефіцієнтів переваги (
) даних усіма експертами по
-му параметру.
Результати розрахунків заносяться в таблицю 6.
Відносні оцінки вагомості (
) розраховуються декілька раз, доки наступне значення буде незначно відхилятися від попереднього (менше 5%). На другій ітерації значення коефіцієнта вагомості (
) розраховується так:
,
де
визначається
.
Відносна оцінка, яка отримана на останній ітерації розрахунків, приймається за коефіцієнт вагомості (
)
-го параметру.
За отриманими значеннями
і
визначаємо коефіцієнт технічного рівня:
-
-
-
5. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ
Розрахунок собівартості виробу, що проектується, передбачає складання калькуляції відповідно до встановленого в галузі переліку статей витрат.
-
Калькуляція собівартості
Калькуляція собівартості складається згідно з "Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості (робіт, послуг) у промисловості. В даній роботі будуть враховані статті калькуляції, які найчастіше використовуються на підприємствах приладобудівних галузей виробництва.
Ціни взяті за прайс листом фірми СЄА (www.sea.com.ua) на 25.11.2007 р.
-
5.1.1 Сировина та матеріали
Витрати на придбання матеріалів обчислюються на підставі норм їх витрачання і цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
| |
де
- норма витрат i-го матеріалу на одиницю продукції, грн.;
- ціна одиниці і-го матеріалу, грн.;
- коефіцієнт, який враховує транспортно-заготівельні витрати.
Розрахунки зводяться у табл. 7.
Таблиця 7 Витрати на матеріали
| Матеріал | Стандарт або марка | Одиниця виміру | Норма витрат на виріб | Ціна одиниці, грн. | Сума, грн. |
| 1. Припій | ПОС-61 | кг | 0,0005 | 33,00 | 0,017 |
| 2. Флюс | кг | 0,001 | 15,00 | 0,015 | |
| Невраховані матеріали, 15 % | 0,11 | ||||
| Транспортно-заготівельні витрати, 10 % | 0,07 | ||||
| Всього | 0,23 | ||||
Отже, витрати на матеріали
складають 0,23 грн.
-
-
5.1.2 Покупні комплектуючі виробі, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій
Розрахунки по витратам на покупні вироби та напівфабрикати зводяться у таблицю 8.
Таблиця 8 Витрати на покупні вироби та напівфабрикати
| Вироби, напівфабрикати | Стандарт або марка | Кількість, од. | Ціна за одиницю, грн. | Сума, грн. |
1. Друкована плата | - | 1 | 1,5 | 1,5 |
2. Мікросхема | TA7235P | 2 | 1,6 | 3,2 |
3. Конденсатор | 100 мкФ 16 В (CONIS EA-7) 5*11 1000 мкФ 10 В (CONIS EA-7)10*16,5 47 мкФ 16 В (CONIS EA-7) 6,3*11 0,1 мкФ 63В (PHILIPS RSM-035) 5*11 | 2 2 2 2 | 0,35 0,48 0,24 0,55 | 0,7 0,96 0,48 1,1 |
| 4. Резистори | С2-23-0,5 150Ом ( 10%) С2-23-0,5 36 кОм ( 10%) | 2 2 | 0,42 0,45 | 0,84 0,9 |
| Разом | 9,68 | |||
| Транспортно-заготівельні витрати Ктр=1.1 | 0,8 | |||
| Всього | 10,48 |
-
-
5.1.3 Основна заробітна плата
Витрати за цією статтею розраховуються по кожному виду робіт (операцій) залежно від норми часу (нормативної трудомісткості) та погодинної тарифної ставки робітників:
,
де
–погодинна тарифна ставка для
-го виду робіт (операцій), грн.;
– норма часу для
-го виду робіт (операцій), н. годин.
Перелік робіт (операцій) відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних робіт визначаються типовими нормами часу на монтажні роботи [1]. Результати зводяться у таблицю 9.
Таблиця 9 Основна заробітна плата
| Найменування робіт (операцій) | Середня часова тарифна ставка, грн. | К-ть, шт. | Норма часу, годин | Сума, грн. |
| 1. Підготовка друкованої плати | 2,8 | 1 | 0,0180 | 0,05 |
| 2. Підготовка мікросхеми до монтажу | 3,0 | 2 | 0,0020 | 0,01 |
| 3. Підготовка радіоелементів до монтажу | 2,7 | 14 | 0,0018 | 0,07 |
| 4. Встановлення мікросхеми на друковану плату | 3,0 | 2 | 0,0165 | 0,1 |
| 5. Встановлення радіоелементів на друковану плату | 2,7 | 14 | 0,0034 | 0,13 |
| 6. Підпайка | 2,8 | 30 | 0,0002 | 0,02 |
| 7. Збірка корпусу | 2,7 | 1 | 0,0300 | 0,08 |
| 8. Встановлення плат в корпус | 2,8 | 1 | 0,0200 | 0,06 |
| 9. Інші невраховані роботи | 2,5 | 1 | 0,0595 | 0,15 |
| Разом | 0,1514 | 0,67 | ||
| Преміальні доплати (45 %) | 0,4 | |||
| Всього | 1,74 | |||
Таким чином, основна заробітна плата дорівнює СЗ.О=1,74 грн.
-
5.1.4 Додаткова заробітна плата
Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до основної заробітної плати:
грн.,
де
– коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату.
-
5.1.5 Відрахування на соціальне страхування
За діючими на 01. 04. 2003 р. нормативами відрахування на соціальне страхування складає 37,5% від суми основної та додаткової заробітної плати:
грн
де
– коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальні потреби.
-
Загальновиробничі витрати
Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив (
) досягає 200–300%. Візьмемо норматив загальновиробничих витрат
. Тоді маємо:
-
5.1.7 Адміністративні витрати
Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять (
) 100–200%:
-
5.1.8 Витрати на збут
Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно,
),
- сума за усіма наведеними вище статтями калькуляції, являє повну собівартість продукції.
.
Результати виконаних розрахунків зводяться до табл. 10.
-
-
Таблиця 10 Калькуляція собівартості виробу
| № | Статті витрат | Сума, грн. |
| 1 | Сировина та матеріали | |
| 2 | Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій | 10,48 |
| 3 | Основна заробітна плата | 1,74 |
| 4 | Додаткова заробітна плата | 0,6 |
| 5 | Відрахування на соціальне страхування | 0,87 |
| 6 | Загальновиробничі витрати | 5,22 |
| 7 | Адміністративні витрати | 3,48 |
| Виробнича собівартість | 22,62 | |
| 8 | Витрати на збут | 0,45 |
| Повна собіварість | 23,07 |
-
-
6. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ВИРОБУ
Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить поширений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня і нижня межа ціни.
-
-
6.1 Нижня межа ціни
Нижня межа ціни (
) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.
| |
де
– оптова ціна підприємства, грн.;
– повна собівартість виробу, грн.;
– нормативний рівень рентабельності, 20%;
– податок на додану вартість, 20%.
Таким чином отримуємо:
грн.
грн.
-
-
6.2 Верхня межа ціни
Верхня межа ціни (
) захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю
де
– ціна базового виробу, грн.
;
КТР – рівень якості нового виробу відносно базового.
-
6.3 Договірна ціна
Договірна ціна (
) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.
З виразу
вибираємо
-
6.4 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції
Собівартість річного випуску продукції
де
- повна собівартість одиниці продукції, грн.;
- умовно-змінні витрати
=0,7;
- умовно-постійні витрати
=0,3;
Х - виробнича потужність підприємства X=6000 од./рік;
- річний обсяг випуску продукції
=5000 од./рік;
Вартість річного випуску продукції
Визначимо при якому обсязі продукції (
) виторг від реалізації продукції та ї собівартість співпадають (прибуток дорівнює 0), що відповідає беззбитковості виробництва:
од.
Обсяг продукції, при якому буде досягнуто запланований рівень рентабельності
од.
Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:
Будуємо графік (рис.3), за допомогою якого визначаємо обсяги виробництва при яких відповідно буде беззбитковість виробництва або досягнуто запланований рівень рентабельності.
7. ВИСНОВКИ
Визначивши для нашого підсилювача низьких частот Кт.р.=1.19 можемо сказати, що він є конкурентноздатним.
Повна собівартість складає 23,07грн.
Нижня межа ціни -
Верхня межа ціни -
Договірна ціна -
Обсяг продукції при якому прибуток дорівнює 0 -
од.
Обсяг продукції при якому буде досягнуто запланований рівень рентабельності -
од.
Собівартість виробу переважно залежить від покупних радіо компонентів. Шляхи зниження собівартості:
-
вибір уніфікованих, стандартних виробів;
-
оптимізація електричної, принципової, функціональної схем;
-
вибір матеріалів;
-
розробка конструкції придатної до автоматизованого виробництва;
-
вибір та обґрунтування найбільш досконалих та економічних технологічних процесів і методів організації виробництва.
, 














