Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Для покращення діяльності підприємства необхідно усунути причини недостатньої реалізації продукції, до яких відносяться:

• невисока купівельна спроможність населення;

• жорстока конкуренція в галузі;

• недостатність оборотних коштів для кращого просування товарів на ринок та розвитку маркетингової діяльності.

Основні методи, які використовує ВАТ “Київський маргариновий завод” у конкурентній боротьбі, наступні: вища якість продукції, ніж у конкурентів, більш високий рівень обслуговування споживачів.

Перспективами розвитку виробництва є нарощування обсягів випуску маргаринової та майонезної продукції, організація виробництва фасованої рослинної олії глибокої очистки, вдосконалення якості продукції, що випускається, продовжити модернізацію основних фондів.

На даному етапі свого розвитку ВАТ “Київський маргариновий завод” особливу увагу звертає на реальний напрямок інвестування, що забезпечує вирішення значної частки його проблем.

Важливими аспектами є оновлення обладнання, розроблення й освоєння нової продукції або вдосконалення вже існуючої, збільшення виробничих потужностей та розвиток виробництв, що забезпечують функціонування основної діяльності підприємства.

Розділ 2 Економічна оцінка господарської діяльності

2.1 Аналіз структурної забезпеченості та ефективного використання основних фондів

Аналіз господарської діяльності варто провести в розрізі розрахунків основних показників ефективності використання основних фондів (ОФ), оборотних коштів та аналізу трудових ресурсів.

Необоротні активи підприємства відображені в першому розділі активів балансової звітності підприємства (Форма №1).

Для зручності проведення розрахунків необхідні дані зведемо в таблицю (з Додатка Б).

Таблиця 4

Дані для аналізу основних фондів

№ п/п	Показник	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.
1	Сума зносу ОФ	5531,3	24756,2	30243,8	184248,8	263062,1
2	Первісна вартість ОФ	12218,9	73293,9	75348,1	414559,8	591889,7
3	Вартість введених ОФ	254,1	1912,0	3239,9	----	-----
4	Вартість виведених ОФ	----	219,0	1456	----	----
5	Вартість ОФ на початок року	----	6687,6	48537,7	45104,3	230311
6	Вартість ОФ на кінець року	6687,6	48537,7	45104,3	230311	----

Серед показників якісного стану і руху основних засобів підприємства можна виділити наступні:

1. Вивчення ступеня фізичного зносу необхідно для визначення реальної вартості, правильного планування заміни старих машин та обладнання новими. Коефіцієнт фізичного зносу можна визначити за формулою:

(6)

сума зносу основних фондів;

первісна вартість основних фондів.

Фізичний знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції та модернізації основних фондів.

2001 рік: 2002рік: 2003 рік:

2004 рік: 2004 рік:

Як бачимо, фізичний знос досить високий та знаходиться практично на одному рівні протягом кількох років, виключенням є 2002рік.

2. Коефіцієнт оновлення – це показник, який відображає частку знову введених цих фондів у звітному році у загальній їх вартості на кінець звітного року. Цей коефіцієнт показує рівень введення в експлуатацію нових основних виробничих фондів у вартісному виразі. Розрахунок коефіцієнта оновлення основних виробничих фондів можна провести за такою формулою:

(7)

вартість знову введених в експлуатацію основних виробничих фондів у звітному році;

вартість основних виробничих фондів на кінець звітного року.

2001 рік: 2002 рік: 2003 рік:

Збільшення коефіцієнта оновлення є позитивним явищем.

3. Коефіцієнт вибуття – показник, що відображає частку вибулих у звітному році фондів у загальній їх вартості на початок цього ж року. Цей коефіцієнт показує рівень вибуття фондів у зв’язку з їх фізичним і моральним зносом і непридатністю для подальшого використання у виробничому процесі.

(8)

вартість основних виробничих фондів, що вибули, у звітному році;

вартість основних виробничих фондів на початок звітного року.

2002 рік: 2003 рік:

Показники вибуття менші, ніж показники оновлення, що є нормою.

Крім того, позитивним у роботі підприємства є стан, коли обсяг основних виробничих фондів, які вибули у звітному році, менший обсягу знову введених в експлуатацію цих фондів у цьому році, що і спостерігається на заводі (219 < 1912,0 та 1456<3239,9).

4. Відносне збільшення основних виробничих фондів порівняно з їх вибуттям у звітному році визначається розрахунком коефіцієнта їх приросту:

(9)

вартість основних фондів: знову введених, тих, що вибули, і на кінець звітного року відповідно.

2002 рік: 2003 рік:

Отже, основні виробничі фонди підприємства, які беруть участь у процесі виробництва, підлягають зносу, старіють, в результаті чого знижуються їх експлуатаційні можливості. Стан і використання основних виробничих фондів є важливою умовою, фактором забезпечення нормальних умов процесу виробництва та підвищення його ефективності. Тому на підприємстві важливу роль грає проведення систематичної оцінки стану основних фондів і аналіз ефективності їх використання.

2.2 Аналіз структурного забезпечення та ефективного використання оборотних коштів

Елементний склад оборотних коштів підприємства можна зобразити за допомогою схеми:

Оборотні кошти підприємства

Оборотні кошти у сфері виробництва

(оборотні фонди)

Оборотні кошти у сфері обігу

(фонди обігу)

Виробничі запаси

Незавершене виробництво

Витрати майбутніх періодів

Грошові кошти на рахунку

Дебіторська заборгованість

Інші оборотні кошти

Рис.4. Елементний склад оборотних коштів ВАТ” Київський маргариновий завод”

Структуру оборотних коштів підприємства характеризує другий розділ активів балансу (форма №1).

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Для вивчення оборотності оборотних коштів розраховуються такі показники (за даними з Додатка Б, В):

Таблиця 5

Дані для аналізу оборотних коштів

№ п/п	Показник	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.
1	Собівартість реалізованої продукції (тис.грн.)	----	55256,4	81457,7	129008,8	197717
2	Величина обігових коштів (тис.грн.)	21561,3	23932,6	42363	77567,8	98933,1
3	Сума одноденної реалізації (п.1/365) (тис.грн.)	----	151,4	223,2	353,4	541,7

1. Коефіцієнт оборотності визначається за формулою:

(10)

О – середня величина обігових коштів;

Р – сума реалізації по собівартості.

2002 рік:

- кількість оборотів, що здійснюється за 2002 рік;

2003 рік:

- кількість оборотів, що здійснюється за 2003 рік;

2004 рік:

- кількість оборотів, що здійснюється за 2004 рік;

2005 рік:

- кількість оборотів, що здійснюється за 2005 рік;

Тенденція зміни коефіцієнта оборотності є спадною, що свідчить про зменшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства. Однак з 2005 року спостерігається прискорення оборотності коштів, що свідчить про вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

1. Коефіцієнт завантаження:

(11)

2002 рік:

- сума обігових коштів, яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції в 2002 році;

2003 рік:

- сума обігових коштів, яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції в 2003 році;

2004 рік:

- сума обігових коштів, яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції в 2004 році;

2005 рік:

- сума обігових коштів, яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції в 2005 році;

Зміна швидкості обороту обігових коштів може спричинити відповідне змінювання потреби в них. Тому доцільно розрахувати вивільнення (додаткове залучення) обігових коштів:

(12)

тривалість одного обороту коштів у днях відповідно в звітному і минулому періодах;

сума одноденної реалізації у звітному періоді.

2003 рік:

2004 рік:

2005 рік:

У 2005 році вивільнення обігових коштів не спостерігалося.

З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів, адже саме з оптимізацією зв’язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах.

2.3 Аналіз структурної забезпеченості оплати праці та ефективного використання трудових ресурсів

При аналізі трудових ресурсів підприємства важливе значення мають показники продуктивності праці, трудомісткості та рівень оплати праці.

Для зручності проведення розрахунків продуктивності праці зведемо необхідні дані в таблицю.

Таблиця 6

Дані для розрахунку продуктивності праці

Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до середньо облікової чисельності персоналу.

(13)

ЧП – чиста продукція (ЧП=ЗП+ДП)

Ч - середньо облікова чисельність персоналу.

ЗП – заробітна плата.

ДП – дохід підприємства.

2002 рік:

Вартість виробленої продукції за рік, яка припадає на одного середньо облікового працівника складає 185 тис. грн.

2003 рік:

Вартість виробленої продукції за рік, яка припадає на одного середньо облікового працівника складає 325 тис. грн.

2004 рік:

Вартість виробленої продукції за рік, яка припадає на одного середньо облікового працівника складає 427 тис. грн.

Отже, продуктивність праці у 2004 році зросла на 102 тис. грн. порівняно з 2003 роком та на 242 тис. грн. порівняно з 2002 роком.

Середня заробітна плата працівника у 2001 році становила 493 грн. в місяць:

(14)

ФЗП – фонд заробітної плати

грн.

Річна зарплата = 2236,2 / 378 = 5,92 тис. грн.

Середня заробітна плата працівника у 2002 році становила 566 грн. в місяць:

грн.

Річна зарплата = 2598,2 / 382 = 6,8 тис. грн.

Середня заробітна плата працівника у 2003 році становила 584 грн. в місяць:

грн.

Річна зарплата = 2754,1 / 393 = 7,6 тис. грн.

Середня заробітна плата працівника у 2004 році становила 658 грн. в місяць:

грн.

Річна зарплата = 2992,6 / 379 = 7,9 тис. грн.

Середня заробітна плата працівника у 2005 році становила 712 грн. в місяць:

грн.

Річна зарплата = 3357,8 / 393 = 8,5 тис. грн.

Зарплата за аналізовані роки більша за мінімальну зарплату в країні (493 > 332, 566 > 332, 623 > 332, 658 > 332, 712 > 332) та прожитковий мінімум (493 > 453 і 566 > 453, 623 > 453, 658 > 453, 712 > 453).

Отже, виходячи з проведених розрахунків, можна сказати, що загальна ситуація на підприємстві покращилася, що дало змогу поступово підвищувати зарплату працівникам. Крім того, спостерігається збільшення продуктивності праці, однак у 2005 році спостерігається негативна ситуація, яка, можливо, пояснюється дебіторською заборгованістю перед підприємством.

2.4 Фінансовий аналіз та оцінка привабливості підприємства

Основними напрямками фінансового аналізу підприємства є вивчення структури його капіталу, визначення його прибутковості, платоспроможності та фінансової стійкості. Аналіз обсягу і структури власного капіталу підприємства проведемо на основі таблиці 7.

Таблиця 7

Власний капітал ВАТ “Київський маргариновий завод”

(в абсолютних показниках)

Таблиця 8

Структура власного капіталу ВАТ “Київський маргариновий завод”

(у відносних показниках)

Найбільша питома вага в структурі власного капіталу належить іншому додатковому капіталу.

Згідно Закону України ”Про господарські товариства” мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства не може бути меншим 1250 мінімальних заробітних плат (1250*332=415 тис.грн.). Отже, розмір статутного капіталу ВАТ “Київський маргариновий завод” відповідає вимогам законодавства України (2355,8 415тис.грн.).

Характеристики

Список файлов курсовой работы