175814 (626563), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Валовий збір ярого ячменю знизився проти плану на 376 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 41 га валовий збір знизився на 3274 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 11,4 ц/га валовий збір зріс на 2898 ц.
Валовий збір кукурудзи знизився проти плану на 938 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку з зменшенням посівної площі проти плану на 60 га валовий збір знизився на 1944 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 13,6 ц/га валовий збір зріс на 1006 ц.
Валовий збір гороху знизився проти плану на 194 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 20 га валовий збір знизився на 408 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 3,3 ц/га валовий збір зріс на 214 ц.
5. Аналіз факторів, що формують урожайність культури
Урожайність – це один з найважливіших якісних показників, які безпосередньо впливають на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.
На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно - кліматичні умови).
До “штучних” факторів можна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо.
Основною зерновою культурою СТОВ “Колос” є озима пшениця, площа якої в 2001 p. становила 755 га або 60,9 % всіх площ зернових культур. Як відомо, високоякісне зерно озимої пшениці становить основу продовольчого фонду країни, тому проаналізуємо зміну посівних площ, врожайності та валових зборів озимої пшениці за останні 10 років
Динаміка рівнів посівних площ озимої пшениці, врожайності та валових зборів в СТОВ “Колос” відображає те, що розмір посівної площі під цією культурою була відносно сталою за виключенням 1998 p., коли господарство відвело більші площі під посів озимого і ярого ячменю. Середня урожайність за останні 10 років по господарству становила 46,0 ц/га. Приріст валового збору відбувався за рахунок підвищення урожайності озимої пшениці, яка і визначає напрямок зернового господарства і спеціалізацію в цілому.
Таблиця 5.1.
Виявлення тенденції урожайності зерна
| Роки | Урожайність, ц/га | Номер року | Розрахункові величини | Вирівняна врожайність | Відхилення фактичних даних від вирівняних | ||
| У | t | t2 | yt | ỹt=a+bt | y-yt | ||
| 1994 | 40,1 | -9 | 81 | -360,9 | 45,45 | -5.35 | |
| 1995 | 51,9 | -7 | 49 | -363,3 | 45,50 | 6,4 | |
| 1996 | 60,0 | -5 | 25 | -300,0 | 45,55 | 14,45 | |
| 1997 | 36,1 | -3 | 9 | -108,3 | 45,59 | -9,49 | |
| 1998 | 30,3 | -1 | 1 | -30,3 | 45,64 | -15,34 | |
| 1999 | 59,6 | 1 | 1 | 59,6 | 45,68 | 13,92 | |
| 2000 | 41,9 | 3 | 9 | 125,7 | 45,73 | -3,83 | |
| 2001 | 41,1 | 5 | 25 | 205,5 | 45,78 | -4,68 | |
| 2002 | 41,4 | 7 | 49 | 289,8 | 45,82 | -4,42 | |
| 2003 | 54,2 | 9 | 81 | 487,8 | 45,87 | 8,33 | |
| Разом | 456,6 | 0 | 330 | 7,6 | 456,6 | 0 | |
Підтвердженням росту або зменшенням урожайності озимої пшениці
аналітичне вирівнювання ряду динаміки за 10 років, що дає змогу визначити чіткий загальний напрям основної тенденції і показує абсолютний приріст рівня за одиницю часу (табл.5.1).
Підрахунки показали:
a=Уу/n=456,6/10=48.66; b=Уyt/nt2=7,6/330=0,023.
Підставляємо у формулу прямої лінії, отже
ỹt= 45,66+0,0231t.
Як видно, рівень урожайності за останні 10 років мав тенденцію до зростання урожайності озимої пшениці.
На урожайність сільськогосподарських культур впливає цілий ряд і інших факторів. Використаємо кореляційний аналіз для встановлення взаємозв’язку урожайності стратегічної культури господарства – озимої пшениці з наступними факторами, що на неї впливають:
Х1- кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посіву;
Х2- якість грунтів у балах;
Х3- затрати праці;
Х4- опади;
Х5- кількість внесених органічних добрив.
Отже, на основі одержаних результатів обробки можна зробити висновок, що лінійне рівняння множинної регресії має вигляд:
Yx = 53,74+18,71X2+2,48X3+13,29X4+2,84X5
Коефіцієнт множинної кореляції становить 0,96, що говорить про тісний зв’язок між урожайністю озимої пшениці і п’ятьма вибраними факторами.
Щоб перевірити його на достовірність звернемо увагу на критерій Стьюдента. Оскільки фактичне значення Т перевищує теоретичне, то можна зробити висновок про вірогідність коефіцієнта множинної кореляції.
Коефіцієнти регресії в рівнянні показують, на скільки змінилася урожайність культури при зміні відповідного фактора на одиницю при умові, що інші фактори, включені в рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, при середніх значеннях всіх інших факторів збільшення кількості внесених мінеральних добрив на 1 га посіву на 1 ц NPK сприяє підвищенню урожайності озимої пшениці на 18,71 ц/га; збільшення якості грунтів в балах веде до підвищення урожайності на 2,48 ц/га; зменшення затрат праці сприяє підвищенню урожайності на 13,29 ц/га; збільшення опадів в оптимальному розмірі веде до зростання урожайності на 0,2 ц/га; збільшення кількості внесених органічних добрив веде до підвищення урожайності на 2,82 ц/га.
Отже, урожайність в цілому зернових в СТОВ “Колос” повільно зростає, але це, перш за все, за рахунок дотримання технологій вирощування, уміле керівництво при глибокій кризі, що склалась в агропромисловому комплексі в останні роки, а також малій увазі держави до проблем господарств і населення.
6. Оперативний аналіз у галузях рослинництва.
Основне завдання оперативного аналізу – виявити недоліки у виконанні плану і причини їх виникнення в процесі господарських операцій, зсувати їх та розкривати не використані резерви.
Відомо, що урожайність значною мірою залежить від забезпеченості господарства насінням районованих сортів. Під час аналізу забезпеченості господарства насінням перевіряють розміри насіннєвих фондів, визначають, чи відповідають вони посівний площі та прийнятим нормам висіву, чи доведено посівний матеріал до посівних кондицій по кожній культурі і сортах, як забезпечене зберігання його в зимовий період, як проводять передпосівну обробку насіння пестицидами, чи дотримують під час сівби норми висіву.
Від нагромадження і збереження вологи в грунті в зоні лісостепу, де знаходиться СТОВ “Колос”, значною мірою залежить урожайність. У зв’язку з цим старанно перевіряють і контролюють своєчасність проведення таких робіт: лущення стерні і оранки парів та зябу, снігозатримання, осіннє та весняне підживлення зернових культур, весняне закриття вологи, своєчасність та якість передпосівного обробітку грунту та сівби, своєчасність та виконання, якість усього комплексу робіт з догляд за посівами тощо.
Для того, щоб знати стан посіві зернових у морозні, з невеликим сніговим покривом зими, їх періодично перевіряють вирізаними монолітами, а в не дуже морозні зими з глибоким покривом снігу – перевіряють, чи не випріває озимина. Протягом зими з малим сніговим покривом, частими відлигами і особливо на весні перевіряють, як ведеться боротьба з льодовою кіркою. Своєчасність проведення всіх робіт за обсягом, строками і якістю залежить від забезпеченості і справності машинно-тракторного парку та наявності нафтопродуктів. Тому до початку сільськогосподарських робіт аналізують виконання плану капітального ремонту машин, завезення паливо-мастильних матеріалів в цілому і за окремими видами.
Щоб зібрати високий урожай в заплановані календарні строки, ще до жнив аналізують справність збиральних машин та забезпеченість ними господарства, визначають наявність потрібних пристроїв для них (зерновловлювачів, копнувачів, пристосувань для збирання полеглих хлібів тощо).
Успіх у збирання врожаю залежить також від правильного комплектування агрегатів. Тому перевіряють, чи відповідає захват комбайнів потужності тракторів, а закріплені транспортні засоби – продуктивності збиральних машин. У перші ж дні збирання врожаю аналізують, чи не допускають втрат при збиранні врожаю на полі і під час транспортування. Обов’язково перевіряють готовність зерносховищ, токів, сушарок до приймання врожаю, забезпеченість господарства тарою, вагами, засобами транспортування врожаю з поля на тік, на заготівельні пункти і т.д.
Своєчасний оперативний аналіз сприяє проведенню всіх запланованих доходів у найкращі строки і з найвищими результатами.
Щоб забезпечити виконання плану собівартості сільськогосподарської продукції потрібно протягом року здійснювати систематичний аналітичний контроль на виробництво по господарству, галузях і госпрозрахункових підрозділах.
Оскільки більшу частину продукції рослинництва одержують у другій половині року, оперативний аналіз витрат на виробництво здійснюють по виробничих періодах, процесах, окремих роботах, виявляючи дотримання відділками, бригадами і ланками технології виробництва, встановлених лімітів витрат матеріальних, праці та коштів, строків проведення запланованих робіт та їх якості. Виконання найважливіших робіт у розрізі культур і виробничих підрозділів аналізують щоденно бригадир чи обліковець бригади, агрономи та інженери, а в господарствах, де запроваджено диспетчерську службу – диспетчери.
У СТОВ “Колос” дані аналізу записують у спеціальний журнал, що значно полегшує проведення його за триваліші періоди і контроль за виконанням рекомендацій.
7. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна (інших видів
продукції) та заходи щодо їх використання.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
