169271 (625308), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Найбільшою ефективністю вирізняються багатовидові, багатоярусні фітомеліоративні системи деревинно-чагарникових насаджень. Трав'янисті рудеральні угрупування в цілому поступаються за ефективністю природній трав'янистим і деревинно-чагарниковим, але, проте, виконують ряд важливих функцій в урбоекосистемі: закріплюють порушені субстрати, перешкоджаючи запиленню атмосфери, поглинають значну кількість токсичних речовин, що надходять у навколишнє середовище з викидами підприємств і вихлопних газів від автотранспорту, наприклад, до 400 г свинцю/га в рік.
Різні фітомеліоративні системи функціонально доповнюють одна одну, тому в кожному великому місті доцільно використовувати всі можливі в даних умовах фітомеліоранти в комбінаціях, що дозволяють максимізувати бажаний ефект. [3]
Принципи створення фітомеліоративних систем у містах і приміських зонах
Головними принципами створення фітомеліоративних систем у різних функціональних зонах міст є:
принцип комплексності: рослинні системи проектуються, створюються і використовуються для досягнення не однієї, а комплексу фітомеліоративних цілей (наприклад, зменшення вмісту забруднюючих газів і аерозолів в атмосфері разом зі зниженням рівня шуму і поверхневого стоку й одночасним посиленням естетичних властивостей навколишнього середовища);
принцип відповідності складу і структури рослинного угруповання (фітоценозу) типові умов росту: природні біогеоценози безпосередньо включаються в мережу керування якістю навколишнього середовища міста, а штучні біогеоценози проектуються і створюються таким чином, що вони структурно і функціонально імітують природні.
Однак у містах, по напрямку від периферії до центра, на градієнті "лісу і природних угрупувань інших типів - забудовані території" умови росту рослин стають екстремальними: збільшується сухість мікроклімату і ґрунтів, зменшується проникність ґрунтів аж до заміни їх штучними непроникними покриттями, збільшується ступінь забруднення атмосфери, ґрунтів і вод, що надходять з атмосферними опадами. В цих умовах створення повноцінних фітомеліоративнх систем стає можливим лише при заміні місцевих видів інтродуцентами, екологічні характеристики яких дозволяють їм виносити екстремальні умови центральних або промислових зон міста, або в результаті проведення комплексу заходів, спрямованих на зниження ступеню гемеробності місцеперебувань. Практика використання інтродукованих видів у складі насаджень міста і приміських зон поширена повсюдно у світі. У містах України більше двох третин породного складу дерев і чагарників припадає на інтродуценти.
Здійснення принципу відповідності насадження типові місцеперебування припускає, у свою чергу, використання наступного комплексу принципів:
Екологічні і лісотипологічні
Видовий склад фітоценозів формується відповідно до екологічних характеристик окремих видів, таких, як відношення до механічного складу ґрунту, вмісту гумусу і поживних речовин, засолення, кислотності, зволоження ґрунтів і їх змінності, освітленості, стійкості до вмісту токсичних газів і пилу в атмосфері і т.д. Властивості окремих видів, з списку потенційно використовуваних, зпівставляються з характеристиками конкретного місця росту (за вище зазначеними параметрами), ідентифікованого з тим або іншим типом лісу або нелісових умов росту відповідно до відомих типологічних схем. Таким чином, підбирається асортимент видів, здатних рости в умовах даного лісогосподарського району і даного місцеперебування. Інтродукованим видам надається перевага у випадку, якщо їхні екологічні характеристики близькі до таких місцевих видів, але стійкість до промислового забруднення значно вища. На наступному етапі з отриманого списку виключаються види з яскраво вираженими аллелопатичними властивостями, що придушують інші види при спільному рості в змішаних насадженнях.
Філогенетичні і біосистематичні
В основі використання цих принципів лежать уявлення про відповідність географічних ареалів видів рослин їхнім екологічним і філогенетичним (тобто відображаючим еволюційний розвиток таксонів) особливостям: філогенетично близькі таксони займають ідентичні екологічні ніші. На основі даного принципу створюються так звані монокультурні парки і сади з дерев різних видів одного роду, володіючі високими санітарно-захисними, рекреаційними і естетичними властивостями. Ці ж принципи покладені в основу селекційної роботи з виведення нових форм (у рамках сучасних таксонів), що володіють такими властивостями, які роблять їх придатними для культивування в специфічних умовах міста.
Естетичні
Використовуються переважно в архітектурно-планувальній, естетичній і рекреаційній фітомеліорації при створенні пейзажних елементів насаджень. Застосовуються наступні композиційні прийоми: акцент, створення оглядових куліс і рамок, чергування відкритих і закритих просторів, контраст, використання світла і тіні, перспектива, рівновага.
Лише на основі комплексного застосування методичних принципів і підходів лісознавства, біогеоценології, фізіології, генетики і селекції рослин, ландшафтної архітектури можливе вирішення задач екологічної оптимізації сучасного урбанізованого ландшафту. [3]
Властивості рослин, що використовуються у складі міських і приміських насаджень
Серед різних властивостей видів рослин, що використовуються у фітомеліоративних системах, виділяють наступні характеристики, що мають найбільше значення для досягнення високої ефективності фітомеліоративних заходів:
здатність рости в широкому діапазоні умов ґрунтового багатства, обумовленого механічним складом і запасом поживних речовин;
широкий діапазон толерантності до умов ґрунтового зволоження;
у ряді випадків, коли фітомеліоративні системи створюються в специфічних едафічних (ґрунтових) умовах, для досягнення бажаного ефекту необхідно використовувати рослини, спеціалізовані у рості на дуже багатих або, навпаки, дуже бідних місцевостях, або в умовах одночасного затоплення і засолення; рослини засолених місцевостей проявляють властивості високої стійкості до газо-аерозольних викидів;
висока стійкість (відповідно, низька чутливість) до промислових газо-аерозольних забруднень; як правило, листопадні дерева помірних широт і трав'янисті рослини посушливих місцевостей демонструють більш високу стійкість до цього фактора, чим, відповідно, хвойні рослини і рослини більш вологих місцевостей;
здатність поглинати забруднюючі речовини з атмосфери або водного середовища;
добре виражені фітонцидні властивості;
добре виражена здатність до іонізації атмосферного повітря;
гіллясті крони з густим листям або щільною хвоєю, що є необхідною умовою для використання рослин з метою шумопоглинання;
високі естетичні якості: рослини з красивими, декоративними кронами, паростками, квітками, плодами використовуються в архітектурно-планувальній фітомеліорації.
Списки видів рослин, що використовуються в озелененні населених пунктів України, місцевих і екзотичних з різними фітомеліоративними властивостями, приведені в табл.1. та табл.2.
Таблиця 1.
Властивості рослин, що використовуються для створення санітарно-захисних зон промислових підприємств і озеленення міст і населених пунктів з розвинутими промисловими функціями [3]
| Українська назва | Латинська назва | Життєва форма | Середня відносна стійкість до газопилових викидів, бал1. | Поглинання S02 одною рослиною, г/вегет. період | Поглинання пилу одною рослиною, кг/вегет. період |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Дуб червоний*2 | Quercus rubra | дерево | 4 | ||
| Клен ясенолистний | Acer negundo | дерево | 4 | 30 | 33 |
| Осика | Populus tremula | дерево | 4 | 20 | |
| Тополя чорна | Populus nigra | дерево | 4 | 180 | 4 |
| Черешня звичайна | Cerasus avium | дерево | 4 | 5 | |
| Шовковиця біла* | Morus alba | дерево | 4 | 31 | |
| Тополя канадська* | Populus deltoides | дерево | 3,8 | 180 | 34 |
| Ясен звичайний | Fraxinus excelsior | дерево | 3,8 | 170 | 27 |
| Верба козяча | Salix caprea | дерево | 3,75 | ||
| Тополя лавролиста* | Populus laurifolia | дерево | 3,75 | 180 | 15 |
| Тополя пірамідальна* | Populus italica | дерево | 3,75 | 180 | 30 |
| Черемшина звичайна | Padus avium | дерево | 3,75 | ||
| Яблуня домашня | Malus domestica | дерево | 3,75 | 50 | 5 |
| Верба біла | Salix alba | дерево | 3,7 | 36 | |
| Каштан кінський* | Aesculus hippocastanum | дерево | 3,6 | 100 | |
| Айлант найвищий* | Ailanthus altissima | дерево | 3,5 | 24 | |
| Грузнув граболистий | Ulmus caprinifolia | дерево | 3,5 | 80 | IS |
| Дуб черешковий | Quercus robur | дерево | 3,5 | ||
| Клен гостролистий | Acer platanoides | дерево | 3,5 | 20 | 20 |
| Клен польовий | Acer campestre | дерево | 3,5 | 20 | |
| Липа серцелиста | Tilia cordata | дерево | 3,5 | 100 | |
| Ясен зелений* | Fraxinus lanceolata | дерево | 3,5 | 30 | |
| Грузнув гірський | Ulmus montanus | дерево | 3,3 | 80 | 23 |
| Ялина колюча* | Picea pungens | дерево | 3,3 | ||
| Тополя бальзамічна* | Populus balsamifera | дерево | 3,3 | 180 | 30 |
| Тополя біла | Populus alba | дерево | 3,3 | 30 | |
| Абрикос звичайний | Armeniaca vulgaris | дерево | 3,25 | 50 | 5 |
| Клен татарський | Acer tataricum | дерево | 3,2 | 1 | |
| Береза бородавчаста | Betula verrucosa | дерево | 3 | 90 | |
| Грузнув гладкий | Ulmus laevis | дерево | 3 | 80 | 18 |
| Горобина звичайна | Sorbus aucuparia | дерево | 3 | 50 | 5 |
| Ялина звичайна | Picea excelsa | дерево | 2,5 | ||
| Лох вузьколистий* | Eleagnus angustifolia | чагарник | 4 | 1,5 | |
| Жимолость татарська | Lonicera tatarica | чагарник | 3,8 | 0,2 | |
| Шипшина (різні види) | Rosa spp. | чагарник | 3,8 | 0,3 | |
| Бересклет європейський | Euonymus europaea | чагарник | 3,7 | 0,6 | |
| Лох сріблистий* | Eleagnus argentea | чагарник | 3,7 | 2 | |
| Смородина золотава* | Ribes aureum | чагарник | 3,7 | ||
| Бирючина звичайна | Ligustrum vulgare | чагарник | 3,6 | 0,3 | |
| Бузина червона | Sambucus racemosa | чагарник | 3,6 | 0,4 | |
| Смородина червона | Ribes rubrum | чагарник | 3,6 | ||
| Карагана деревоподібна | Caragana arborescens | чагарник | 3,5 | 0,2 | |
| Смородина чорна | Ribes nigrum | чагарник | 3,5 | ||
| Спірея Вангутта* | Spiraea [Vanhoutti] | чагарник | 3,5 | 0,4 | |
| Скумпія шкіряна | Cotinus coggygria | чагарник | 3,4 | ||
| Спірея верболиста* | Spiraea salicifolia | чагарник | 3,3 | ||
| Барбарис звичайний | Berberis vulgaris | чагарник | 3,25 | 0,3 | |
| Бузок звичайний | Syringa vulgaris | чагарник | 3,25 | 1,6 | |
| Глід (різні види) | Crataegus spp. | чагарник | 3,1 | 0,3 | |
| Аморфа чагарникова | Amorpha fruticosa | чагарник | 3 | 0,2 | |
| Калина звичайна | Viburnum opulus | чагарник | 3 | ||
| Виноград дикий п’ятилистковий* | Partenocissus quinquefolia | ліана | 4,1 | 0,1 |
Таблиця 2.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
