168964 (625232), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Головними галузевими законодавчими документами регулювання діяльності АЕС є:

• "Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій", схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 504-р.

• "Комплексна програма робіт з продовження строку експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій" схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р.

• "Державна програма фундаментальних і прикладних досліджень з проблем використання ядерних матеріалів, ядерних і радіаційних технологій у сфері розвитку галузей економіки на 2004-2010 роки", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 р. № 1165.

• Постанова Колегії Державного комітету ядерного регулювання України від 7 квітня 2005 р. N 3 "Про стан виконання заходів Комплексної програми".

Відповідно до рішень Колегії Держатомрегулювання, ДП "НАЕК "Енергоатом" і Мінпаливенерго розробили пропозиції щодо подальшої організації планування та виконання робіт по підвищенню безпеки, які містять напрямки підвищення безпеки діючих енергоблоків АЕС. Під час реалізації напрямків, наданих у пропозиціях, мають вирішуватись такі завдання:

- усунення наявних недоліків безпеки АЕС і відхилень від вимог національних нормативно-правових актів;

- виконання рекомендацій міжнародних організацій (МАГАТЕ, ЄК, ЄБРР) з підвищення безпеки АЕС;

- удосконалення технічних та організаційних заходів, спрямованих на: запобігання відмовам обладнання та переростання відмов в аварійну ситуацію; пом'якшення наслідків аварій та управління аварією;

- обґрунтування безпеки АЕС за допомогою сучасних методів аналізу, оцінки безпеки і вжиття коригуючих заходів.

13 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 515-р "Про схвалення Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій" схвалив ці основні напрямки підвищення безпеки енергоблоків АЕС. На вимогу Концепції ДП "НАЕК "Енергоатом" відповідно до цих напрямків розробило Перелік організаційно-технічних заходів, який узгоджується спільним наказом Мінпаливенерго та Держатомрегулювання.

Цей перелік організаційно-технічних заходів з реалізації Концепції передбачає такі групи заходів:

- модернізація існуючих систем та обладнання з метою підвищення надійності виконання функцій безпеки;

- встановлення додаткових або заміна недосконалих обладнання і систем, важливих для безпеки;

- розроблення і впровадження заходів з підвищення аварійної готовності та управління аваріями;

- проведення аналізу та розрахункових обґрунтувань безпеки експлуатації енергоблоків за нормальних умов та у разі аварійних ситуацій і аварій.

Формування Переліку здійснювалося на базі та з урахуванням аналізу існуючих документів підвищення безпеки енергоблоків АЕС України:

- Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій;

- Комплексна програма робіт з продовження строку експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій;

- Державна програма фундаментальних і прикладних досліджень з проблем використання ядерних матеріалів, ядерних і радіаційних технологій у сфері розвитку галузей економіки на 2004-2010 роки;

- Документи МАГАТЕ з аналізу проблем безпеки атомних електростанцій з реакторами ВВЕР;

- Звіти з аналізу безпеки енергоблока № 5 ЗАЕС; енергоблока № 1 РАЕС; енергоблока № 1 ЮУАЕС; енергоблоків № 2 ХАЕС та N 4 РАЕС.

Заходи, зазначені в Переліку, за кожним напрямком підвищення безпеки, дозволяють формувати комплекси, які в сукупності можуть найбільш ефективно та адекватно вирішувати відповідні питання безпеки. Ці комплекси сформовано з окремих заходів, що входили до складу Комплексної програми модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій на 2002-2005 роки, але не реалізовано до теперішнього часу та визнано вагомими щодо проблем безпеки, а також доповнено новими заходами, сформованими на основі останніх аналізів безпеки та досвіду експлуатації. Критерієм для формування комплексів з Переліку є їх адекватність та достатність для вирішення проблем безпеки, асоційованих із вказаними вище напрямками.

Контроль за виконанням Переліку здійснює Мінпаливенерго з метою забезпечення ефективного і цільового використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів шляхом розгляду щоквартальних звітів ДП "НАЕК "Енергоатом". Мінпаливенерго щороку до 1 лютого подає Кабінету Міністрів України узагальнений звіт та висновки про результативність впровадження Переліку.

Галузева законодавча база є основою для реалізації таких завдань:

1. Забезпечення безпечної і надійної експлуатації енергоблоків АЕС України;

2. Виконання зобов'язань України відповідно до положень Конвенції про ядерну безпеку;

3. Створення передумов для продовження термінів експлуатації АЕС України;

4. Забезпечення соціальної підтримки розвитку ядерно-енергетичної галузі.

Таким чином, галузеве законодавство регулює стандарти діяльності підприємств галузі, висвітлює вимоги безпеки та форми контролю за нею.

2.3. Міжнародні угоди та законодавчі акти, що регулюють

екологічну безпеку діяльності АЕС

На виконання міжнародних вимог забезпечення екологічної безпеки в галузі атомної енергетики Україна підписала низку міжнародних угод, статутів та договорів, що регулюють господарську діяльність АЕС на території України та описують міжнародні стандарти безпеки в даній галузі.

Найважливішими міжнародними законодавчо-правовими документами є:

• Проект модернізації після завершення будівництва Енергоблоку № 2 Хмельницької атомної електростанції та Енергоблоку № 4 Рівненської атомної електростанції) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 29.07.2004р.;

• Гарантійна угода між Україною як гарантом та Європейським співтовариством з атомної енергії як кредитором стосовно Угоди про механізм надання позики, розмір якої в євро еквівалентний 83 млн. дол. США, для підвищення безпеки Енергоблока № 2 Хмельницької атомної електростанції та Енергоблока № 4 Рівненської атомної електростанції між Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" та Європейським співтовариством з атомної енергії від 29.07.2004р.;

• Конвенція про відповідальність перед третьою стороною в області ядерної енергетики від 29.07.1960р.;

• Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації від 26.09.86р.;

• Конвенція про ядерну безпеку від 17.12.97 р.;

• Об'єднана Конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами від 05.09.97 р.;

• Статут Міжнародного агентства по атомній енергії від 29.07.1957 р.

• Рамкова Конвенція Організації Об'єднаних Націй «Про зміну клімату» від 11.06.1992 р.

Відповідно до міжнародних законодавчих актів підписаних та ратифікованих Україною як суб’єктом міжнародного права зміна клімату Землі і її несприятливі наслідки є предметом спільного занепокоєння людства; відчуваючи занепокоєння з приводу того, що в результаті людської діяльності відбулося істотна зміна екологічної ситуації в світі, світова спільнота визнає, що глобальний характер зміни клімату потребує максимально широкого співробітництва усіх країн і їх участі в діяльності по ефективному і належному міжнародному реагуванню відповідно до їх спільної, але диференційованої відповідальності і реальних можливостей, а також їх соціальних і економічних умов.

Держави мають надати чинності ефективному законодавству в галузі навколишнього середовища, що екологічні стандарти, мета і пріоритети в галузі управління повинні відображати ті аспекти навколишнього середовища і розвитку, щодо яких вони застосовуються, і що стандарти деяких держав можуть бути несумісними і необгрунтованими з точки зору економічних і соціальних витрат інших держав.

РОЗДІЛ 3.ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РАЕС

3.1. Економіко-екологічна характеристика підприємства

Економіко-екологічна характеристика підприємства передбачає висвітлення головних аспектів господарської діяльності підприємства в контексті її впливу на екологічну ситуацію регіону. Чотириблочна Рівненська АЕС – найбільший в області споживач води з природних джерел. За умовами дозволу станція має право без збитку для природи брати з річки Стир 2,32 куби води в секунду. Як видно на графіку, фактично станція забирає менші обсяги. Кожен куб річкової води використовується в системі охолодження Рівненської АЕС багаторазово. Проектне рішення про охолодження води в градирнях і бризкальних басейнах, а не в ставку-охолоджувачі дозволило максимально зменшити негативний вплив станції на екосистеми і зберегти багату заплаву річки Стир з луговими, чагарниковими і лісовими комплексами. Більш того, заміна водоуловлювачів градирень дозволила зберегти в 2004-2005 роках споживання води на рівні 2002-2003 років, незважаючи на збільшення виробництва електроенергії блоками №№ 1, 2, 3 і початок роботи блоку № 4.

Рівненська атомна електростанція – це підприємство з безліччю необхідних допоміжних виробництв. В наявності тисячі одиниць транспорту. Крім того, зареєстровано 53 можливих джерела викидів в атмосферу забруднюючих нерадіоактивних речовин. Найбільше можливе джерело викидів - пускорезервна котельня, розрахована на спалювання сірчаного мазуту. Але з 1994 року необхідності в роботі котельні не було, вона працювала тільки кілька днів для випробування.

РАЕС дотримується умов дозволу на розміщення 20-ти видів відходів і має ліцензії на збір, перевезення, збереження і видалення відпрацьованих нафтопродуктів, у тому числі олій і їхніх сумішей, відпрацьованих люмінесцентних ламп і відпрацьованих батарей свинцево-кислих акумуляторів. Для побутових цілей Рівненська АЕС використовує родовище підземних вод у селі Острів з терміном дії ліцензії до 2020 року.

У 2003 році затверджена «Державна екологічна експертиза матеріалів «Оцінки впливів на навколишнє природне середовище» добудови енергоблоку № 4 Рівненської АЕС», де говориться, що: «…в умовах нормальної проектної експлуатації і при дотриманні всіх проектних рішень і регламентних робіт, функціонування енергоблоку № 4 РАЕС буде екологічно безпечним...».

Також на базі РАЕС діє АСКРО, це комплекс автоматизованих постів контролю радіаційної обстановки, з яких 16 розміщені на території промислового майданчика Рівненської АЕС і 13 – у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження РАЕС.

Спостереження за радіаційною обстановкою ведуться безупинно в автоматичному режимі, що дозволяє оперативно одержувати інформацію з постів контролю, проводити систематичний аналіз даних, виконувати прогноз радіаційної обстановки для всіх населених пунктів 30-кілометрової зони спостереження. Постами контролю здійснюється вимір газо-аерозольних викидів через усі вентиляційні труби енергоблоків Рівненської АЕС, рідких скидів РАЕС, потужності дози, концентрації йоду й аэрозолей на проммайданчику РАЕС і в населених пунктах зони розташування РАЕС.

У складі АСКРО передбачені два пересувних пости контролю, встановлених на автомобілях високої прохідності. Пересувні пости оснащені комплектом устаткування для контролю радіаційних, хімічних і метеорологічних параметрів, а також устаткуванням для добору проб, проведення вимірів у польових умовах і забезпечення автономного функціонування. Пересувні пости забезпечені устаткуванням для визначення координат на місцевості і передачі інформації із супутникових каналів зв'язку. Завдяки цьому вони можуть працювати в будь-якій точці 30-кілометрової зони Рівненської АЕС, а також здійснювати допомогу в проведенні радіаційної розвідки на інших АЕС України та за її межами.

До складу центрального поста контролю АСКРО входять 2 метеорологічних комплекси. За допомогою автоматичних комплексів визначається більш, як 30 метеорологічних параметрів, включаючи щільність потоку сонячного випромінювання, баланс випромінювання, що йде від поверхні землі, дальність видимості і стану погоди за кодами Всесвітньої метеорологічної організації. Крім цього, ними здійснюється дистанційне зондування атмосфери до висоти 3000 м з визначенням швидкості і напрямку горизонтального вітру, швидкості вертикальних рухів повітря, температури повітря за шарами, категорії стійкості атмосфери.

Інформація про метеорологічну обстановку і радіаційні параметри використовується в програмному комплексі оперативного прогнозу радіаційної обстановки в зоні спостереження РАЕС, розробленого інститутом радіаційного захисту АТН України.

Розрахунковий комплекс проводить аналіз радіологічних наслідків можливих аварій і використовується для підтримки ухвалення рішення про захисні контрзаходи при виникненні аварійної ситуації чи радіаційної аварії на РАЕС для персоналу Рівненської АЕС і для жителів усіх населених пунктів 30-кілометрової зони. Методи розрахунку комплексу погоджені з Міністерством охорони здоров'я України.

Характеристики

Список файлов курсовой работы