168928 (625222), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Перший парк у Києві був закладений у 1638 р. на митрополичому подвір'ї у Голосієві митрополитом Петром Могилою. У 40-х роках XVIII століття за проектом, розробленим під керівництвом архітектора Б.Ф.Растреллі, закладений Царський сад (зараз Міський сад). Парки і сквери Києва особливо масово почали створюватися лише в першій половині XIX століття, особливо після видання спеціальної урядової постанови, якою передбачався розвиток паркового господарства, розширення і захист його зелених насаджень як важливих елементів благоустрою міста та створення у 1887 р. спеціальної міської садової комісії.

Одним із найстаріших і найбагатших за своїм видовим складом садів міста є Київський Ботанічний сад ім. академіка Фоміна, створений ще 1842 р. на основі цінних рослинних колекцій, переданих з ліквідованого у той час Кременецького ліцею. До цього тут був пустир, який використовувався як міське звалище. У складі деревних насаджень Ботанічного саду поруч із звичайними, місцевими листяними породами значне місце посідають також різні види екзотичної рослинності. Тут можна бачити представників рослинності майже всіх природно-географічних зон земної кулі. Представники флори країн, де клімат мало чим різниться від нашого, ростуть на вільному повітрі, а рослини з тропічних та субтропічних країн зібрані у багатих оранжереях Ботанічного саду. Останні за кількістю видів набагато перевищують представників рослинності країн помірної та холодної зон, що ростуть у відкритому ґрунті.

Значно більший за розмірами є створений у роки радянської влади новий Ботанічний сад Національної Академії наук України, розташований на мальовничих схилах правого берега Дніпра у районі звіринцю, там, де в давнину, як гадають, був заповідний ліс, у якому київські князі влаштовували полювання на звірів.

Новий ботанічний сад площею біля 200 га, крім штучних насаджень, включає і грабову діброву (біля 10 га), розташовану у так званій Пролісковій лощині. Вона є залишком тих природних лісів, які вкривали більшу частину території сучасного міста, і складається з дубів 150 - 200-річного віку з домішкою граба, липи, ясена, клена та інших порід, властивих дібровам лісостепу.

Виключне місце у парковому господарстві міста посідають зелені насадження схилів Дніпра, які складаються з ряду парків, витягнутих уздовж течії Дніпра від Володимирської гірки до Печерської лаври. Разом вони становлять найбільший зелений масив міста. Цей зелений масив ділиться на кілька частин, які вважаються самостійними парками: парк Володимирської гірки, Хрещатий парк, „Міський сад" - парковий комплекс стадіону „Динамо", Марийський парк, парк Аскольдова Могила та Печерський ландшафтний парк. Він є лише мізерним залишком тих могутніх і густих грабових дібров, які у минулому вкривали дніпровські висоти і їх схили, а потім були по-варварському знищені.

Аскольдова могила - площа 20 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Місце парку відноситься до давніх урочищ. Під назвою „Угорське" воно згадується в „Повісті временних літ". За переказами тут похований князь Аскольд.

За церквою площа понижується рядом терас, де ростуть тополі, туї, клени гостролисті, гіркокаштани. На терасах та схилах на сьогодні посадки-самосівів клена гостролистого, бузини чорної. Видовий склад налічує близько 86 видів та форм дерев і кущів.

Парк включає 34 виділи. Деревними угрупованнями зайнята площа 14,7 га, що складає 73,8%.

Володимирська Гірка - площа становить 10,6 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення

Маріїнський парк, площа 8,9 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Парк засновано в 1874 р. на місці плацу перед Марийським палацом (до 1870 р. палац звався Царським). Парк отримав назву Марийський в 1993 р., до цього мав назву Пролетарський, потім Радянський, ім. Ватутіна.

У парку росте 106 видів та форм дерев і кущів. Рядові та алейні посадки з гіркокаштану звичайного ідуть вздовж деяких доріжок та нового фонтану, біля пам'ятника Ватутіну - алея з сакур. На більшій частині територій - посадки ландшафтні. Галявин небагато. Переважають старі насадження, які мають зімкненість 0,7-0,9. Найбільш розповсюджені види - ясен звичайний, клен гостролистий, в'яз гірський, в'яз гладкий, гіркокаштан звичайний. Є старі дерева цих видів, а також дуба звичайного, тополі сіруватої, клена цукристого, бундука канадського, гледичії (є типові рослини і рослини безколючкової форми), явору, софори японської. З малопоширених дерев і форм зустрічаються сакура, магнолія Кобус і магнолія оберненояйцевидна, робінія звичайна пірамідальної форми, липа широколиста розсіченолистої форми.

Парк нараховує 35 виділів площею 10,275 га. Середня площа виділу 2 935м2 і коливається від 493 м до 15 097,5 м, тобто виділи є досить великими.

Серед інших паркових насаджень, якими так славиться Київ, слід назвати зоопарк, що був створений Київським товариством любителів природи і спочатку розташовувався на території Ботанічного саду ім. академіка Фоміна. У 1913 р. зоопарк було перенесено на нову територію, де знаходиться і до цього часу. Зазначимо, що Київський зоопарк - один з найбільших у Північній Євразії Він розташований на площі близько 40 га. У парку налічується понад 3500 екземплярів тварин і птахів. На території парку ростуть більше 130 видів дерев та кущів, серед яких зустрічається чимало рідкісних.

Досить значну територію займає розташований проти зоопарку парк Національного технічного університету, який за видовим складом деревних порід ще до недавнього часу займав одне з перших місць серед парків Києва. На жаль, багато цінних порід з різних причин загинуло або було вирубано. Але ще й тепер тут можна бачити такі досить цікаві та рідкісні у нас форми, як гінго, кавказьку лапину, кавове дерево (бундук), цукровий клен тощо.

Міський Сад (Царський сад, Першотравневий) - площа 10 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Міський Сад розташовано на схилах київських пагорбів між нинішніми Марийським та Хрещатим парками.

Хрещатий парк (Піонерський) - площа 11,9 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Особливе місце серед штучних насаджень у Києві належить каштану, який надає Києву неповторного кологиту. Недаремно він дбраний символом міста.

Якщо розглядати саме досліджуваний планшет, то слід вказати, що площа, яку займає на даній території вулична рослинність становити приблизно 20 га, тобто 3,6% від загальної площі планшету. Парки і сквери відповідно займають приблизно 120 га, тобто 38,3% загальної площі. Значну частину східної частини планшету займають присадибні ділянки.

1.5 Інженерна інфраструктура

Транспорт – це одна з найважливіших інфраструктурних галузей матеріального і нематеріального виробництва.

Транспортний комплекс є основою для внутрішньодержавного і міжнародного поділу праці.

Транспортний комплекс поділяється на наземний (залізничний, автомобільний), водний (морський, річковий), та інші види (повітряний, трубопровідний, ЛЕП, міський).

В Києві розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії: Москва-Київ-Львів, Київ-Дніпропетровськ-Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ-Фастів-Козятин, Київ-Фастів-Миронівка, Київ-Тетерів, Київ-Ніжин, Київ-Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в т.ч. з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербуг -Київ-Одеса, Київ-Харків, Київ-Дніпропетровськ. В Києві є два аеропорти – Бориспіль та Жуляни. Газопроводи: Уренлай-Помари, Шебелинка-Полтава-Київ. Судноплавство здійснюється по таких річках, як Дніпро, Десна, Прип’ять.

Транспорт пов’язує всі галузі народного господарства. Велике значення транспорт має для зв’язку між містом і селом, між окремими районами країни та іншими державами. Також транспорт сприяє суспільному поділу праці і є активним фактором формування економічної спеціалізації господарства окремих районів (обмін продукцією).

Розділ 2. Динаміка простору системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон:

житлової забудови міста;

промислових територій;

транспортних комунікацій;

зелених масивів.

Знайти на планшеті дані типи зонального розподілу міста, підрахувати їх площу в гектарах згідно масштабу. Дані занесені до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Оцінка розвитку міста у просторі

2.2 Побудова моделі розвитку міста

1.Позначимо на планшеті площі окремих елементів ландшафту, а саме: загальна площа, вулична рослинність, парки, сквери, річки, водосховища, ставки, приватний сектор, міська забудова, промислові зони.

2.Знайти відсоток площі кожного з елементів ландшафту від загальної площі земель ділянки міста (f).

3.Згідно методики оцінки перетвореності ландшафту, визначаємо відповідний ранг впливу (R).

Басейновий індекс перетвореності ландшафтів визначаємо за формулою:

(1)

де: f – відсоток від загальної площі земель %;

R – відповідний ранг впливу.

Визначаємо коефіцієнт антропогенної перетвореності i–го виду природокористування за формулою:

(2)

де: Iап – басейновий індекс перетвореності ландшафтів;

Iіп - базовий індекс перетвореності;

Визначаємо сукупний коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафту за формулою:

( 3)

Таблиця 2.2

Визначаємо ступінь антропогенної перетвореності ландшафту за шкалою П.Г. Шищенко: Кап < 3,80 – слабо перетворені; 3,81< Кап < 5,30 – перетворені; 5,31 < Кап < 6,50 – середньо перетворені; 6,51 < Кап < 7,40 – сильно перетворені; Кап < 7,41 – дуже сильно перетворені.

Характеристики

Список файлов курсовой работы