168900 (625217), страница 2
Текст из файла (страница 2)
2.2 Балка Свистунова, як основний забруднювач
ДП “Кривбасшахтозакриття” виконує послуги по передачі електроенергії та перекачці промислових стоків майже всіх гірничозбагачувальних комбінатів, відкачуючи зворотні шахтні води у ставок-накопичувач б. Свистунова.
Ставок-накопичувач побудований в неглибоко врізаній балці Свістунова в 3,5 км до на південний-схід від р. Інгулець. Дно балки с отм. 70 – 75 м абс. на 45 – 50 м розташовано вище урізає води у річці. Абсолютні відмітки, які відділяють ставок від р. Інгулець, складають 90 – 95 м. Виположенні форми рельєфу створюють умови для інфільтрації атмосферних опадів, обмежують стік поверхневих вод в балку. Джерелом накопичування води в ставку є шахтні води, що скидаються у ставок і в невеликій кількості атмосферні опади. Рівні води в ставку підтримуються земляною дамбою (насипні легкі суглинки) висотою 25 м, яка відноситься к другому класу капітальності.
Максимальні проектні характеристики ставка : відмітка НПУ – 88,5 м. абс., об’єм води 12,2 млн. кубометрів, площа дзеркала води 216 га.
В 2008 році в ставок-накопичувач б. Свистунова прийнято 12478 тис. м. Шахтної води. Очікувані надходження відповідно до заявок підприємств-учасників учасників повинні були бути 12573 тис.м.
Скид шахтної води зі ставка-накопичувача б. Свистунова в р. Інгулець розпочато в листопаді 2008 році у відповідності до затвердженого “Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в 2008-2009р.р.”. Об’єм скиду становить 11,3 млн.м. Станом на 01.01.07 об’єм води в ставку-накопичувачу зменшено на 7 379,6 тис.м.
Насосною станцією транзитом через Дзержинське шламосховище перекачана шахтна вода в об’ємі 7 476 тис.м. Фільтрація води із ставка-накопичувача призводить до виносу в водоносний комплекс ряду забруднюючих речовин, головними з них є: макрокомпоненти – хлориди, натрій, солі кальцію і магнію; мікрокомпоненти – бром і кадмій.
Вода у ставку-накопичувачі має мінералізацію (на 2007 г.) 33,2 – 33,9 г/л і хлоридний натрієвий склад. Вода має реакції( рН 8,4 – 8,7), високою жорсткістю (64 – 80 мг-екв/л). Вміст хлоридів – до 17650 – 19000 мг/л, натрія – 10240мг/л.
Таблиця. Концентрації мікрокомпонентів, які присутні в підземних водах в аномально-високих кількостях.
| Речовина | Кількість, мг/л | ГДК, мг/л | Перевищення ГДК, к-сть разів | ||||
| Ставок б. Свистунова (насосна) | Св. 640 | Св. 644 | Св. 648 | Св. 656 | |||
| 1993 р. | |||||||
| Бром | - | 31,4 | 31,4 | 22,4 | 25,0 | 0,2 | 11,2 – 12,5 |
| Кадмій | - | - | - | - | - | 0,001 | - |
| 2007р. | |||||||
| Бром | 80,0 | 70,0 | 9,0 | 8,0 | 9,0 | 0,2 | 40 – 400 |
| Кадмій | 0,026 | 0,011 | 0,023 | 0,024 | 0,014 | 0,001 | 11 – 26 |
Таблиця. Хімічний склад води у ставку-накопичувачі б. Свистунова
| Речовина | Кількість, мг/л | ГДК, мг/л | ||||
| 01.01.07 | 09.11.07 | |||||
| 1. Вода із скиду з магімтрального трубопроводу в ставок | ||||||
| Мінералізація | 33280 | 35558 | - | - | - | 1000 |
| Хлориди | 20355 | 20018 | - | - | - | 350 |
| Сульфати | 1257 | 1286 | - | - | - | 500 |
| 2. Ставок-накопичувач біля дамби | ||||||
| Мінералізація | 36985 | 36542 | - | - | - | 1000 |
| Хлориди | 21233 | 20670 | - | - | - | 350 |
| Сульфати | 1350 | 1380 | - | - | - | 500 |
| 3. Ставок-накопичувач біля дамби | ||||||
| 14.05.05 | 23.04.06 | |||||
| Мінералізація | 29843 | 28771 | - | - | - | 1000 |
| Хлориди | 17 96 | 16477 | - | - | - | 350 |
| Сульфати | 1270 | 1126 | - | - | - | 500 |
| Кальцій | 530 | 426 | - | - | - | - |
| Магній | 750 | 660 | - | - | - | - |
| Натрій | 9782 | 9479 | - | - | - | 200 |
| жорсткість | 83,1 | 77,5 | - | - | - | 10 |
| 4. Вода із скиду з магімтрального трубопроводу від ставка-накопичувача у р. Інгулець | ||||||
| 19.01.07 | 21.12.07 | 22.12.07 | 08.02.08 | 27.02.08 | ||
| Мінералізація | 37003 | 36840 | - | 38332 | 36808 | 1000 |
| Хлориди | 1244 | 1232 | 1163 | 1335 | 1292 | 500 |
| Сульфати | 20224 | 19526 | 19863 | 19888 | 18984 | 350 |
2.3 Наслідки впливу ГЗК на води р. Інгулець
З причин безперервних скидів мінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість - здатність до самоочищення. По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних (осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забруднювачів залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються діяльністю людини.
Злочинне залучення до землеробства в 60-ті роки ХХ століття водозахисних зон Інгульця призвело до катастрофічного збільшення розораності земель басейну річки аж до 85-90 %, що, при практично нульової лісистості території, швидко інтенсифікувало ерозійні процеси. В результаті ерозії ґрунтів пройшло інтенсивне замулення річища, що суттєво зменшило загальну водність Інгульця.[6]
До речі, це викликало не тільки втрату функції самоочищення, а й повне знищення транспортного значення цієї річки, яка ще на початку 60 років ХХ століття була судноплавною від гирла до міста Снігірівка.
Зараз щорічний середній обсяг стоку Інгульця у верхів"як (в передмістях Кривого Рогу до впадіння в нього Саксагані) зараз складає приблизно 0.24 км3. Причому в значній мірі це вже не власне інгулецька вода, а вода з річки Дніпра, що подається каналом Дніпро-Інгулець з Кременчуцького водосховища . В річку скидається приблизно 0.20 км3 шахтних вод Північного горно-збагачувального комбінату ( ГЗК ) в Кривому Розі та стоків з очисних споруд цього міста(через Карачунівського водосховища). Останнє формується також за рахунок води з Каховського водосховища, що подається каналом Дніпро-Кривий Ріг. Деяка кількість шахтних вод( приблизно 0.15 км3 щорічно) попадає в Інгулець з Інгулецького ГЗК та невеличких приток (зокрема р. Вісунь). Головним чином, на зрошення (0.2 км3), а також на випаровування та фільтрацію втрачається приблизно половину стоку. В гирлі річки (с. Садове) фіксується середньорічний стік в 0.3 км3.
Отже, це вже не річка в загально географічному розумінні та визначенні. Інгулець зараз не відповідає повному визначенню річки як "водного потоку, що живиться за рахунок стоку з водозбору". В цій якості Інгулець вже зник. Зараз він являє собою, потік розчинених в воді солей, що живиться за рахунок скидів мінералізованих вод з кар'єрів та шахт Криворізького залізорудного басейну, води каналів Дніпро-Інгулець та Дніпро-Кривий Ріг, комунальних вод міста Кривий Ріг.
3. Заходи щодо зменшення негативного впливу ГЗК на стан вод басейну р. Інгулець
Головним недоліком головної водовідливної установки є забрудненість водозбірників. Внаслідок цього забруднена шахтна вода не встигає відстоятися і забрудненою потрапляє в насосний агрегат.
З метою очистки відкочених із шахтних виробіток вод розроблена технологія і спроектований комплекс очищення, який забезпечує якісні показники шахтних вод до стандартів технічної води. Очищена вода в майбутньому може бути використана в потребах шахти, для комунальних потреб прилеглих до шахти населених пунктів. Впровадження цього комплексу дозволить звільнити території, які відведені під відстійники шахтних вод, тим самим зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, і використати звільнені території для сільського господарства.
Комплекс складається з ряду очисних установок: відстійника, пісколовки, фільтри, установки для знезараження води. В очисних установках шахтна вода поетапно очищується від механічних домішок величиною 1 мм, і величиною більш 100 – 150 мкм, потім відбувається глибока очистка шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок крупністю не більше 1,5 мг/л, і на останній стадії очищення відбувається знезараження шахтної води.
На першому етапі очищення шахтна вода подається в відстійник наилиного типу ОН. Тут відбувається очищення води від механічних домішок з реагентною обробкою води і без використання реагентів при вмісті механічних домішок в початковій воді від 50мг/л до 50г/л і величиною часток 1 мм.
Відстійник складається з камер освітлення, утворення пластівців, ущільнення осаду. В камері освітлення встановлені пакети з нахильними камерами. Посуваючийся потік вихідної води, пройшовши камеру утворення пластівців, надходить в камеру освітлення. В камері освітлення, встановлені нахильні листи,які утворюють ряд камер. При русі води в камерах відбувається випадіння механічних домішок на нижню площину камер. Освітлена вода надходить в зливні жолоба і через патрубок відводиться з відстійника в пісколовку, де шахтна вода очищується від механічних домішок величиною 100 – 150 мкм.
Шахтна вода по патрубку надходить в бічні канали, аз них – на спрямовуючу решітку нахильної камери. Випавши на нахильну поверхню частки сповзають у шлаконакопичувач.
Фільтр секційний напірний (ФСН) призначений для очищення стічних вод підприємств від механічних домішок шляхом фільтрації через насипну зернисту загрузку (кварцовий пісок, антрацитові крихти, подрібнений керамзит). Фільтр складається з 6 секцій, об’єднаних двома розподільними пристроями, які керуються автоматично. Всередині кожної з секцій фільтру на кожному дні верхньої та нижньої камери загружено фільтруючий матеріал. У верхній камері знаходиться крупнозернистий керамзитовий пісок, у нижні кварцовий пісок. Секції працюють послідовно у режимі фільтрація промивка.















