168784 (625198), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Найбільшим забрудником Інгульця є території Дніпропетровської області, що розташовані в верхів’ї річки Інгулець.

Враховуючи те, що протягом зими з Криворізького басейну скидаються високо мінералізовані води, в останні роки в перед паливний період проводиться промивання річки Інгулець водою із Карачунівського водосховища. Але незважаючи на це, а також на зміщування вод Інгульця з дніпровською водою, якість води, яка іде на зрошення, дуже низька. Середня мінералізація її за останні 20 років складає 0,6 – 3,6 г/л. [6]

Води річки Інгулець дуже забруднення, як побутовими відходами так і продуктами діяльності промислових підприємств, що використовують воду річки для своїх потреб.

Особливо небезпечні води Інгульця навесні під час паводку, тому в районі ще досі не закінчені роботи по ярах, берегах річки, не розчищена і не поглиблена мала річка Молозяна. Не впроваджується маловодна та водозберігаюча технологія на промислових підприємствах і в сільському господарстві, що спричинює різкий підйом води у річці, та підтоплення (с.Іванівка, с.Архангельське).

Найбільш небезпечними впродовж тривалого періоду для річки були стоки фекальних вод ферм с. Наталино та с. Пригіря. (Додаток 2)

3.2 Проблеми водопостачання

В районі є очисні споруди комунальної каналізації с.м.т Високопілля, але вони не працюють, у зв’язку з застарілістю обладнання. Місцева водоносна мережа має обмежений водостік.

Виходячи з вищезазначеного можна запропонувати наступні міри по покрашенню ситуації у районі , що склалася з водозабезпеченням.

1. Регулярне проведення очистки та дезинфекції водної мережі, благоустрій криниць загального використання.

2. Організація водоохоронної зони річки Інгулець та прибережної зони розміром 100м.

3. Дотримання заходів боротьби з шкідниками забруднювачами.

З екстенсивним розвитком економіки України пов’язаний кризовий стан її водного господарства. Відсутність національної екологічної політики, застосування безальтернативного механізму розміщення продуктових сил, експлуатація природних ресурсів, високий рівень техногенного навантаження – сприяли прискореному поглибленню екологічної кризи.

Ситуація, що склалася в Україні нині – це аналіз розвитку її водного господарства з врахуванням завдань розвитку галузей економіки.

Основні напрями стратегічної мети розвитку водного господарства дозволяють намітити в нових соціально-економічних умовах нові аспекти для вирішення проблеми. Вони такі:

• створення умов для безперебійного задоволення питних і господарських потреб населення водою;

• відновлення порушених водних екологічних систем;

• захист населення і виробничо-господарського комплексу від шкідливої дії повеней і паводків, водної ерозії, засухи, підтоплення;

• усунення неадекватних технологій підготовки питної води стану води в їх джерелах, нераціонального використання підземних вод.

Розвиток цих напрямків повинен узгоджуватися у часі тому, що лише за цієї умови мета може бути досягнута. Необхідно припинити скиди біогенних елементів, нафтопродуктів, пестицидів та інших шкідливих речовин у поверхневі і підземні водні екосистеми для того, щоб зменшити забруднення водних об’єктів. Також необхідно розробити екологічно безпечні технології утилізації відходів або повної ізоляції для того, щоб запобігти подальшому забрудненню поверхневих і підземних водних об’єктів водами від полігонів промислових і комунальних відходів.

Одним з найбільш приоритетних завдань соціально-економічної політики, яка проводиться в країні є забезпечення населення України, галузей її економіки доброякісною водою. Також дуже складна ситуація в Україні з водопостачанням питної води мешканцям міст і сіл.

Сучасні технології очищення стічних вод можуть звільнити їх від будь-якого забруднення, але при цьому потрібно враховувати чи потрібна така дистильована вода людям для питних потреб, а також потрібно враховувати вартість такої очистки.

Серед найбільших екологічних проблем села я виділив :

1 Скорочення кількості населення в сільській місцевості зменшує можливість соціальних контактів, поінформованість сільських жителів щодо екологічних проблем.

2 Застосування у сільському господарстві хімічних добрив і пестицидів

забруднює ґрунти, стічні води та водойми, що згубно позначається на життєдіяльності живих організмів, здоров’ї людей;

3 Машинна обробка ґрунтів, вирубування лісосмуг загрожують загибеллю дикої флори і фауни даної місцевості;

4 Вирубування лісів призводить до нагромадження в атмосфері вуглекислого газу, що затримує сонячне тепло та спричинює парниковий ефект;

5 Лісові пожежі, унаслідок яких в атмосферу потрапляє велика кількість сажі та сполук вуглецю, сприяють парниковому ефекту, знищують лісові ландшафти та їх мешканців, порушують природний екологічний баланс цих територій.

Висновки

Як бачимо у характері використання території Високопільського району переважають агро – центри, цей тип штучно-природних утворень відрізняється екологічною нестійкістю. Це зумовлено відсталими формами освоєння ґрунтових ресурсів. І як результат висока доля еродованих площ вітрового походження в зв’язку з виснаженням ґрунті, в високі показники внесення нітратних мінералів, добрив та пестицидів. За ступенем еродованості земель Високопільський район відноситься до зони активного розвитку процесів ерозії ґрунтів, площинного змиву, підтоплення. Поширена , основному вітрова ерозія. В окремих господарствах сильно розмиті землі ,глибоко середньо засолені з вмістом легкорозчинних Солей до 0,96% середньо та слабо змиті не засолені легкорозчинними солями. В районі відмічається низький організаційно-технологічний рівень С/г виробництва. Що не забезпечує відтворення використаних ґрунтів.

Щоб покращити екологічний стан району треба впроваджувати організаційні заходи з розташуванням полів сівооборотів ,доріг, скотопрогонів, лісонасаджень а також агротехнічні та лісомеліоративні заходи, які також сприятимуть утриманню та регулюванню поверхневого стоку на території району.

Покращення ситуації в сільськогосподарському виробництві забезпечить повне комплексне відтворення природного середовища.

Список використаної літератури

1. Історія міст і сіл УРСР, Херсонська область К., 1972; ст. 305 – 309;

2. Кваша С.В, Бойко В.М. Херсонська область.-Херсон: Айлант, 2004.

3. Проект районного планирования Високопольського района Херсонской области. К.-1995. Арх № 12221.

4. Статистична звітність районного сільгоспуправління.

5. Коваль А.П., Знайомі незнайомці (походження назв поселень України) – К., “Либідь”, 2001 р., ст. 195;

6. Районна газета “Жовтневі зорі” № 76, 16 липня 1991 рік, ст. 4, “Цікаво про наш край”.

7. Обласна газета “Учитель” № 16, 18 квітня 2002 року, “Екологія Херсонщини: ...а загалом життя прекрасне ?”.

Додаток № 1

Основні типи ґрунтів Високопільського району.

Характеристики

Список файлов курсовой работы